Доверенность

Спеціальна довіреність  видається представникові на здійснення багатьох однорідних юридичних дій(одного типу). До спеціальних можна віднести довіреність на представництво у  суді, довіреність, яка видається  експедиторові на отримання вантажів від залізниці.

Разова довіреність видається  для вчинення однієї конкретної угоди  або іншої юридичної дії (наприклад, довіреність на отримання зарплати, на підписання певного договору).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Форма довіреності.

 

Довіреність має бути складена у письмовій формі, про це свідчить саме визначення довіреності, яке міститься  в ст. 244 ч3 ЦК України. У деяких випадках ставиться вимога, щоб довіреність  була не просто письмовою, але й посвідченою  нотаріусом. Довіреність на укладення  угод, що потребують нотаріальної форми (наприклад, довіреність на купівлю-продаж будинку), а також на вчинення дій  щодо державних, кооперативних та інших  громадських організацій має  бути нотаріально посвідчена, за винятком випадків, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 245 ЦК України). Довіреність, за якою повноваження передаються у  порядку передоручення, також має  бути нотаріально посвідчена (ч. 2 ст. 245 ЦК України).

*До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються: довіреності військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками, їх заступниками з медичної частини, старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів; довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор та інших

 

*      Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Лапітенко. - Х.: Одісей, 2003. ст  245 ч. 3.

 

 

 

органів, що вчиняють нотаріальні  дії, також довіреності робітників і службовців, членів їх сімей і  членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ та закладів; довіреності осіб, які  перебувають у місцях позбавлення  волі, посвідчені начальниками місць  позбавлення волі.

Довіреність на одержання  заробітної плати та інших платежів, пов’язаних з трудовими відносинами, на одержання винагороди авторів  і винахідників, пенсій, допомог  і стипендій, грошей з ощадних  кас, а також на одержання кореспонденції, у тому числі грошової і посилкової, може бути посвідчена організацією, в  якій довіритель працює або навчається, організацією за місцем його проживання, також адміністрацією стаціонарного  лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні (ч. 4 ст. 245 ЦК України).

Довіреності організацій, крім тих, що видаються у порядку передоручення, нотаріального посвідчення не вимагають (ст. 246 ЦК України). Вони видаються за підписом її керівника (в кооперативних  і в громадських організаціях - за підписом осіб, уповноважених на це статутом) з прикладенням печатки  цієї організації, а довіреності  на одержання чи видачу грошей та інших  майнових цінностей підписуються також  головним (старшим) бухгалтером цієї організації.

Законодавство передбачає наявність  у довіреності обов’язкових реквізитів. Таким обов’язковим реквізитом є  дата її вчинення. Довіреність, в якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (ч3ст247ЦКУ). Іншим обов’язковим реквізитом є підпис довірителя, а для довіреності, яка видається від імені юридичної особи - прикладення печатки цієї юридичної особи.

ЦК України стосовно форми  довіреності говорить: “Форма довіреності  повинна відповідати формі, в  якій відповідно до закону має вчинятися  правочин.

Довіреність, що видається  у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою ст. 245 ЦК України.

Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває  на лікуванні у госпіталі, санаторії  та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього  закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднання, установи, військово-навчального  закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також  довіреність робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена  сім’ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих  частини, з’єднання, установи або закладу.  

Довіреність особи, яка перебуває  у місці позбавлення волі (слідчому ізоляторі), може бути посвідчена начальником  місця позбавлення волі.

Довіреності, посвідчені зазначеними  посадовими особами, прирівнюються  до нотаріально посвідчених.

Довіреність на одержання  заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному  лікуванні, або за місцем його проживання (ст. 245) ЦК України.

Довіреність від імені  юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою  на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної  особи (ст. 246) ЦК України.

Свої особливості мають  довіреності, які видаються організаціями  працівникам на одержання певних цінностей. Умови та порядок видачі таких довіреностей - на отримання  сировини, матеріалів, палива, запчастин, інвентарю, худоби, насіння, добрив, інструменту, товарів, основних засобів та інших  товарно-матеріальних цінностей, а  також нематеріальних активів, грошових документів та цінних паперів - встановлені  Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 p. № 99.

Такі довіреності видаються  лише особам, які працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, які не працюють на цьому підприємстві, може бути видана з дозволу керівника  підприємства, якщо інше підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність  на одержання тих самих цінностей  і такої ж кількості з підприємства, яке видає свою довіреність.

Дані довіреності не вимагають  нотаріального посвідчення, а підписуються керівником та головним бухгалтером  підприємства або їх заступниками чи особами, які уповноважені на те керівником підприємства.

*У довіреності необхідно вказати: найменування підприємства-одержувача та його адресу, ідентифікаційний код, номер рахунку в банку й найменування банку; дату видачі довіреності, посаду, прізвище, ім’я, по батькові особи, документ, який посвідчує особу (серія, номер, дата видачі, організація, яка видала документ); найменування організації, у якої потрібно одержати цінності, підстави їх одержання (номер, дата наряду); перелік цих цінностей; зразок підпису особи, яка буде їх одержувати; підписи керівника та головного бухгалтера, печатка організації.

Строк дії довіреності  встановлюється залежно від можливості одержання та вивозу відповідних  цінностей за нарядом, рахунком, накладною  або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак не більше як на 10 днів.

Якщо довіреність видається  на одержання цінностей, розрахунки за які здійснюються у порядку  планових платежів, або доставка яких здійснюється централізовано - кільцевими перевезеннями, то допускається видавати довіреність строком на один календарний  місяць.

Відповідно до п. 11 Інструкції забороняється відпускати цінності у випадках:

а) подання довіреності, виданої  з порушенням встановленого порядку  заповнення або з незаповненими  реквізитами;

б) подання довіреності, яка  має виправлення і помарки, що не підтверджені підписами осіб, які  підписали довіреність;

в) відсутність у довіреної  особи вказаного у довіреності  паспорта або іншого документа, що засвідчує  довірену особу;

г) закінчення строку дії  довіреності;

 

 

*.       Підприємницьке право України: Підручник для вищ. закл. освіти МВС України / О.М. Бандурка, О.П. Гетьманець, Д.В. Задихайло та ін.; Р.Б. Шишка (ред.); Університет внутр. Справ. – Х. Еспада, 2000.

д) одержання, повідомлення підприємства-одержувача цінностей  про анулювання довіреності. З моменту  отримання такого повідомлення відпуск  цінностей за анульованою довіреністю  припиняється. Відповідальність за відпуск  цінностей за анульованими довіреностями  несе підприємство, яке відпустило цінності.

*Особа, якій була видана довіреність, зобов’язана не пізніше наступного після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівникові підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад чи матеріально відповідальній особі.

 

 

 

 

 

 

 

 

* Цивільне право України. М.І. Панченко : Навч посіб. - К.: Знання, 2005.-.

 

 

 

 

6. Припинення довіреності.

 

Представництво за довіреністю  припиняється у разі:

1) закінчення строку довіреності;

2) скасування довіреності  особою, яка її видала;

3) відмови представника  від учинення дій, що були  визначені довіреністю;

4) ліквідації юридичної  особи, від імені якої видано  довіреність;

5) ліквідації юридичної  особи, якій видано довіреність;

6) смерті особи, яка  видала довіреність, визнання  особи недієздатною, обмеженою в  дієздатності або безвісно відсутньою.

У разі смерті особи, яка  видала довіреність, представник зберігає свої повноваження за довіреністю для  ведення невідкладних справ або  таких дій, невиконання яких може призвести до збитків;

7) смерті особи, якій  видано довіреність, визнання  особи недієздатною, обмеженою у  дієздатності або безвісно відсутньою.

Строк дії довіреності, за загальним правилом-3роки.Якщо термін дії у довіреності не вказаний, вона зберігає силу аж до її припинення.

Проте існує спеціальне обмеження  строку дії довіреності, виданої  в порядку передоручення: вона не може діяти довше, ніж основна  довіреність, на підставі якої видана довіреність про передоручення. За ст240 ЦК України особа, якій видана довіреність, повинна особисто вчиняти  ті дії, на які вона уповноважена. Вона може передоручити їх вчинення іншій  особі, якщо уповноважена на це довіреністю  або примушена до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність. Передоручення оформляється нотаріально посвідченою довіреністю. Із припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення. (ч.2ст. 248ЦК України).

“Особа, яка видала довіреність, має право в будь-який час її скасувати, а особа, якій довіреність  видано, може відмовитися від неї, що теж призводить до припинення дії  довіреності. Відмова від цього  права є нікчемною(ч.1 ст.249).

Особа, яка видала довіреність  і згодом скасувала її, повинна  негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими  була видана довіреність.

Права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок  вчинення правочину представником  до того, як він довідався або  міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка  видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла  знати, що дія довіреності припинилася.

У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов’язаний негайно повернути довіреність” (ст. 248).

Законом може бути встановлено  право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час (ст. 249 ЦК).

Згідно із ст. 250 ЦК представник  має право відмовитися від  вчинення дій, які були визначені  довіреністю.

Представник зобов’язаний негайно повідомити особу, яку він  представляє, про відмову від  вчинення дій, які були визначені  довіреністю.

 

 

Висновок 

Потреба в представництві виникає тоді, коли особа, яку представляють  в силу закону (наприклад, через відсутність  дієздатності) або конкретних життєвих обставин (наприклад через хворобу, відрядження, зайнятості) неможе особисто здійснювати свої права і обов'язки, але часто до послуг представників  звертаються заради того, щоб скористатися спеціальними знаннями і досвідом представника, заощадити час і засоби і т.п. Тому представництво є таким затребуваним у повсякденному житті. Щоб не виникало ніяких суперечок Цивільний  кодекс України має Главу 17 в якій визначені поняття представництва та підстав його виникнення, розуміння  сутності довіреності, наслідків діяльності в інтересах іншої особи без  повноваження та з перевищенням повноважень  тощо.

Важливими є ознаки представництва: цивільні права та обов’язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо  іншою; представник вчиняє певні  юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом  не охоплюється); представник діє  не від свого імені, а від імені  іншої особи; представник діє  виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє. Якщо укладена представником угода спричинила для контрагента збитки, то зобов’язаною стороною буде не представник, а та особа, яка надала йому повноваження для вчинення цієї угоди.