Токсикологическая химия

      Реакція з гексацианоферратом(II) калію. Від збільшення гексацианоферрата(II) калію  K 4 [Fe(CN) 6 ] до з'єднань міді утворюється червоно-бурий осад Cu 2 [Fe(CN) 6 ].Межа виявлення : 0,1 мкг міді в пробі.

       Реакція з піридин-роданідним реактивом. Від збільшення піридин-роданідного реактиву до розчину, що містить іони міді, утворюється комплекс, який випадає в осад або утворюється муть того ж складу. Осад піридин-роданідного комплексу міді, що утворився, розчиняється в хлороформі, забарвлюючи його в смарагдово-зелений колір. Межа виявлення : 0,4 мг міді в 100 г біологічного матеріалу.

 

 

№253.Наведіть схему дослідження біологічного матеріалу на наявність тетрахлорметану і стибію.

 

    У хіміко-токсикологічному аналізі для виявлення тетрахлорметану CCl₄ в дистилятах застосовують ряд реакцій, більшість яких дають і інші хлорпохідні вуглеводу.

Реакція відщеплення  хлору. При нагріванні зі спиртовим розчином лугу відбувається відщеплення атомів хлору, які можна виявити за допомогою реакції з нітратом срібла :

CCl₄+6KOH=4KCl+K₂CO₃+3H₂O

KCl+AgNO₃=AgCl+ KNO₃

     Перед виконанням цієї реакції необхідно переконатися в тому, що в досліджуваному розчині(дистиляті) і в реактивах відсутні іони хлору.

Реакція Фудживара. Тетрахлорметан можна виявити за допомогою реакції Фудживара, яка ґрунтується на взаємодії з піридином у присутності лугу. При взаємодії тетрахлорметану з піридином і лугом утворюється поліметиновий барвник. При цій реакції спочатку утворюється сіль піридинію :

Під впливом  лугу сіль піридинію перетворюється на похідне глутаконового альдегіду(I), при гідролізі якого утворюється  глутаконовий альдегід(II), що має забарвлення:

Реакція з  резорцином. При нагріванні ССl ₄ з резорцином у присутності лугу з'являється рожеве або малиново-червоне забарвлення.

Реакція утворення  ізонітрилу. Чотирихлористий вуглець при взаємодії з аніліном утворює ізонітрил, що має неприємний запах.

Реакція з 2,7-диоксинафталіном. Для виявлення тетрахлорметану в дистилятах, а також в різних технічних рідинах, що містять вказаний препарат, застосовують реакцію з 2,7-диоксинафталіном, при якій з'являється ясно-буре забарвлення, що переходить в зелено-жовте.

 

     Для виявлення стибію в мінералізаті застосовують реакцію утворення іонного асоціату з малахітовим зеленим і реакцію з тіосульфатом натрію.

Реакція з  малахітовим зеленим. Ця реакція ґрунтується на тому, що малахітовий зелений, такий, що є основним барвником, з ацидокомплексом стибію [SbCl 6 ] - утворює іонний асоціат, який екстрагується ксилолом або толуолом, забарвлюючи ці розчинники в синій або блакитний колір. Для виявлення стибію замість малахітового зеленого можна застосовувати діамантовий зелений, який у продажу може бути у вигляді хлориду, сульфату або оксалата.

У мінералізаті стибій знаходиться в тривалентному стані. При виконанні реакції на стибій з малахітовим зеленим до суміші мінералізата і розчину цього барвника додають соляну кислоту, нітрит натрію, сечовину і сульфат натрію. Під впливом нітриту натрію Sb(III) переходить в Sb(V) :

Надлишок нітриту  натрію розкладають сечовиною:

При взаємодії HSbO₃ з соляною кислотою утворюється ацидокомплекс [SbCl6 ] :

Ацидокомплекс сурми [SbCl₆] - з катіоном малахітового, зеленого(чи діамантового зеленого) утворює іонний асоціат:

Для висолювання  іонного асоціату при екстракції його ксилолом або толуолом додають  сульфат натрію.

  Цій реакції заважають іони талія, які у вказаних умовах досліду дають таке ж забарвлення, як і іони сурми.

Реакція з  тіосульфатом натрію. При взаємодії тривалентного стибію з тіосульфатом натрію в кислому середовищі при нагріванні випадає помаранчевий осад Sb₂S₃ :

За певних умов протікання цієї реакції замість  осаду Sb₂S₃ може утворитися червоний осад серооксида стибію Sb₂OS₂ :

Великий надлишок кислоти заважає реакції утворення Sb₂S₃, оскільки при цьому відбувається розкладання тіосульфату натрію з виділенням сірки :

Цю реакцію  в основному застосовують для  відмінності стибію від талія, який не дає осаду з тіосульфатом натрію.

 

 

 

Література:

1. В.Ф. Крамаренко/Токсикологическая химия.
2. Т.Е.Кириленко/ Конспект по токсикологической химии.
3. Н.И.Калетина/Токсикологическая химия. Метаболизм и анализ токсикантов.
4. http://ru.wikipedia.org/
5. http://www.xumuk.ru/