Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2012 в 21:56, доклад
Карбон відомий з глибокої старовини. Деревне вугілля служило для
відновлення металів з руд, алмаз - як коштовний камінь. Значно пізніше
стали застосовуватися графіт для виготовлення олівців.
У 1778 ДО. Шеєле, нагріваючи графіт з селітрою, виявив, що при цьому, як
і при нагріванні вугілля з селітрою, виділяється оксид карбону (IV)
-вуглекислий газ. Хімічний склад алмаза був встановлений внаслідок
дослідів А.Лавуаз’є (1772) по вивчення горіння алмаза на повітрі і
досліджень С.Теннанта (1797), що довело, що однакові кількості алмаза і
вугілля дають при окисленні рівні кількості вуглекислого газу.
Застосування для біосинтез білка і інших поживних речовин
мікроорганізмів, що використовують як єдине джерело карбону,
вуглеводороди нафти, - одна з важливих сучасних науково - технічних
проблем.
Крім стабільних ізотопів карбону, в природі поширений радіоактивний 14С
(в організмі людини його міститься біля 0,1 мккюри). З використанням
ізотопів
карбону в біологічних і
великих досягнень у вивченні обміну речовин і кругообігу карбону в
природі. Так, за допомогою радіокарбоновій мітки була доведена
можливість фіксації Н14СО3 рослинами і тканинами тварин, встановлена
послідовність реакції фотосинтезу, вивчений обмін амінокислот,
прослідилися шляхи біосинтез багатьох біологічно активних сполук і т. д.
Застосування
14С сприяло успіхам
механізмів біосинтезу білка і передачі спадкової інформації. Визначення
питомої активності 14С к органічних залишках, які містять карбон
дозволяє судити про їх вік, що використовується в палеонтології і
археології.