Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2012 в 21:56, доклад
Карбон відомий з глибокої старовини. Деревне вугілля служило для
відновлення металів з руд, алмаз - як коштовний камінь. Значно пізніше
стали застосовуватися графіт для виготовлення олівців.
У 1778 ДО. Шеєле, нагріваючи графіт з селітрою, виявив, що при цьому, як
і при нагріванні вугілля з селітрою, виділяється оксид карбону (IV)
-вуглекислий газ. Хімічний склад алмаза був встановлений внаслідок
дослідів А.Лавуаз’є (1772) по вивчення горіння алмаза на повітрі і
досліджень С.Теннанта (1797), що довело, що однакові кількості алмаза і
вугілля дають при окисленні рівні кількості вуглекислого газу.