Теплообмінні апарати

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2013 в 00:46, курсовая работа

Описание работы

Бродіння може бути періодичним і безперервним.
В безперервному бродінні бродильні апарати сполучені один з одним послідовно. У кожній подальшій місткості проходить окрема фаза бродіння. Таким чином, у відділення дистиляції безперервно подається зброджене сусло.
В періодичному бродінні в кожному бродильному апараті відбувається повний процес бродіння. Бродильні апарати один з одним не сполучені унаслідок легшого управління і високої упевненості в незараженні інфекцією в порівнянні з безперервним бродінням. Зрілу брагу з бродильного відділення подають на перегонку в брагоректіфікационноє відділення.

Содержание

Вступ
1. Теплообмінні апарати
1.1.Теплообмінні процеси в теплообмінниках
1.2.Класифікація теплообмінників, технологічне призначення
1.3.Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
1.4 Кожухотрубні теплообмінники
2. Місце і призначення кожухотрубного теплообмінника в технологічній схемі
3.Розрахунки
3.1.1.Тепловий розрахунок теплообмінника при швидкості
3.1.2.Розрахунок коефіцієнта теплопередачі при швидкості
0,5 м/с
3.1.3.Конструктивний розрахунок теплообмінника при
швидкості 0,5 м/с (перша частина)
3.1.4.Гідравлічний розрахунок теплообмінника
3.1.5.Техніко-економічний розрахунок теплообмінника
3.2.1.Розрахунок коефіцієнта теплопередачі при швидкості
1 м/с
3.2.2.Конструктивний розрахунок теплообмінника при
швидкості 1 м/с (перша частина)
3.2.3.Гідравлічний розрахунок теплообмінника
3.2.4.Техніко-економічний розрахунок телообмінника
3.3.1.Розрахунок коефіцієнта теплопередачі при швидкості
1,5 м/с
3.3.2.Конструктивний розрахунок теплообмінника при
швидкості 1,5 м/с (перша частина)
3.3.3.Гідравлічний розрахунок теплообмінника
3.3.4.Техніко-економічний розрахунок теплообмінника
3.4. Діаграма економічних розрахунків
3.5. Конструктивний розрахунок теплообмінника (друга частина)
3.6. Розрахунок теплової ізоляції
4. Екологічні вимоги до експлуатації апарату
5.Техніка безпеки. Вимоги до території підприємства
6.Охорона праці та протипожежні заходи
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Kursach.docx

— 118.44 Кб (Скачать)

F- поверхня теплообміну ,м2  

 

Ка  = 11,37*1500*0,08=1363 грн/рік

 

К є = N*Cє

 

 

 

 

N- потужність електродвигуна насоса, КВт

Cє- вартість 1 КВт/год електроенергії       Cє=0,15 грн

τ- кількість годин роботи теплообмінника  τ=7420 год

К є =0,004462*0,15*7420=6,2 грн/рік

К= 1365+6,2=1371,2 грн/рік

 

 

3.2.1.Розрахунок коефіцієнта  теплопередачі при швидкості 1 м/с

 

 Розрахуємо  загальний коефіцієнт  теплопередачі  за формулою:


Ко=1/((1/α1)+(δ/λст)+(1/ α2))

 

Приймаємо швидкість  руху рідини ω=1 м/с

Приймаємо діаметр  теплообмінника dвн=0,03 м

Розрахуємо  критерій Рейнольдса:

 

Re= (ω* dвн *ρ)/μ=1*0,03*1021,4/0,00046004=66610

 

Розрахуємо  критерій Нусельта:

 

Nu=0,021* Re0,8*Pr0,43 *(Pr/Prст) 0,25

Pr= (μ*с)/ λ

Pr=(0,00046004*4020)/0,584=3,107

Відношення  (Pr/Prст) 0,25  приймемо за 1.

 

Nu=0,021*666100,8*3,1070,43*1=249,168

За знайденою  величиною Нусельта визначається:

α2= Nu*λ/dвн=249,168*0,584/0,03= 4820 Вт/(м2*К)

 

Розрахункове  рівняння для обчислення α1:

 

α1=2,04*А*

Де  А-розрахунковий коефіцієнт, який залежить від фізичних властивостей конденсату; r - теплота конденсації; Н – довжина трубки; Δt1- різниця температур, tр- tст1, tр- температура пари, tст1- температура стінки, на якій конденсується пара;

Приймаємо tст1= tр-(5…10)=150-5=1450С


r визначаємо за довідником: r=2248кДж/кг

Н=1…4, Н=4 м

Δt1= tр- tст1=150-145=50С

tпл= (tр+ tст1)/2=(150+145)/2=147,50С

 

значення А залежно від температури  конденсату tпл такі:

 

А=195,125

 

α1=2,04*195,125*=7219 Вт/(м2*К)

Задану температуру  перевіряють за рівнянням:

 

 tст1= tп-(К/α1)* Δtс

 

товщину стінки приймаємо δ=0,0015

матеріал приймаємо мідь, теплопровідність якої 380 Вт/(м*К)

 

К0=1/((1/7219)+(0,0015/380)+(1/4820))=2603 Вт/(м2*К)

 

Коефіцієнт  використання поверхні нагріву φ=0,8

 

К=К0*φ=2603*0,8=2082Вт/(м*К)

 

Перевіряємо задану температуру:

 

tст1= 150-(2082/7219)*76,4=127,962


задана і  розрахункова температури не відрізняють  більше ніж на 1 градус, отже розрахунки зроблено вірно.

 

Визначимо площу  поверхні теплообмінника за формулою:

 

F= Q/(K*Δtc)= 421700/(2082 *76,4)=8,7 м2

 

3.2.2.Конструктивний розрахунок теплообмінника (перша частина)

 

Площа прохідного перерізу одного ходу:

 

ƒ1= G/(ρ*ω)=1,11/(1021,4*1)=0,00108 м2

 

Число трубок одного ходу:

 

n1= ƒ1/(0,785*d2в)=0,00108/(0,785*0,032)=3 трубки

 

 

 

Загальна  довжина труби:

 

L=F/(π* dр* n1)= 8,7 /(3,14*0,03*3)=30 м

α12 , dр= dвн

Кількість ходів трубного простору:

 

Z=L/I1=30/4=8 ходів

 

Де І1 робоча довжина трубок, яку приймають не більше 4 м

 

Загальна кількість трубок:


n=z* n1=8*3=24 трубки

 

3.2.3.Гідравлічний розрахунок теплообмінника

Потужність, потрібну для переміщування теплоносія через апарат, визначають за допомогою рівнянням, Вт:

 

N=(V* Δp)/ η

 

Де η= ККД насоса, приймаємо рівним 0,8

 

V-об’ємні витрати рідини, V= G / ρ=1,11/1021,4=0,00108 м3

 

Гідравлічний  опір апарата складається з опору  тертя і місцевих опорів.

Отже, повний гідравлічний опір визначається за формулою:

 

Δp= Δpтер+ Δpм =(λ*L/ dв+∑ξ)*((ω2*ρ)/2)

 

 

Де λ- коефіцієнт гідравлічного тертя

L-загальна довжина труби,м

 

λ=0,11*(Δ/d)0,25  ,де Δ- абсолютна шорсткість;

Δ=0,06 мм

λ =0,11*(0,00006/0,03)0,25 =0,023

 

значення  суми коефіцієнтів місцевих опорів:

 

 ∑ξ= 5+2,5*( z-1)= 5+2,5*( 8-1)=22,5

 z- кількість ходів


 Δp=(0,023*30/0,03+22,5)*(12*1021,4/2)=3285 Па

            

N=0,00108 *3285/0,8=7,9 Вт

 

3.2.4.Техніко економічний розрахунок теплообмінника

 

К= Ка + Кє

 

де  К- загальні витрати, грн/рік

К є - Експлуатаційні витрати , грн/рік

Ка- амортизаційні витрати, грн/рік

 

Ка= F*CF*a

 

CF- вартість 1 м2 поверхні теплообміну    CF=1500 грн/м2

а- річна  доля амортизаційних відрахувань, %     а=0,08

 

F- поверхня теплообміну ,м2  

 

Ка  = 8,7 *1500*0,08=1044 грн/рік

 

К є = N*Cє

 

N- потужність електродвигуна насоса, КВт

Cє- вартість 1 КВт/год електроенергії       Cє=0,15 грн

τ- кількість годин роботи теплообмінника  τ=7420 год

К є = 0,0079 *0,15*7420=55,65грн/рік

К= 1044 +55,65 =1100 грн/рік


3.3.1.Розрахунок теплообмінника при швидкості 1,5 м/с

Розрахуємо  загальний коефіцієнт  теплопередачі  за формулою:

 

Ко=1/((1/α1)+(δ/λст)+(1/ α2))

 

Приймаємо швидкість  руху рідини ω=1,5 м/с

Приймаємо діаметр  теплообмінника dвн=0,03 м

Розрахуємо  критерій Рейнольдса:

 

Re= (ω* dвн *ρ)/μ=1,5*0,03*1021,4/0,00046004=99910

 

Розрахуємо  критерій Нусельта:

 

Nu=0,021* Re0,8*Pr0,43 *(Pr/Prст) 0,25

Pr= (μ*с)/ λ

 

Pr=(0,00046004*4020)/0,584=3,107

Відношення  (Pr/Prст) 0,25  приймемо за 1.

 

Nu=0,021*999100,8*3,1070,43*1=344,64

 

За знайденою  величиною Нусельта визначається:

 

α2= Nu*λ/dвн=344,64*0,584/0,03=6709 Вт/(м2*К)

 

Розрахункове  рівняння для обчислення α1:

 

α1=2,04*А*


Де  А-розрахунковий коефіцієнт, який залежить від фізичних властивостей конденсату; r - теплота конденсації; Н – довжина трубки; Δt1- різниця температур, tр- tст1, tр- температура пари, tст1- температура стінки, на якій конденсується пара;

Приймаємо tст1= tр-(5…10)=150-5=1450С

 

r визначаємо за довідником: r=2248кДж/кг

Н=1…4, Н=4 м

Δt1= tр- tст1=150-145=50С

tпл= (tр+ tст1)/2=(150+145)/2=147,50С

 

значення А залежно від температури  конденсату tпл такі:

 

А=195,125

 

α1=2,04*195,125*=6702 Вт/(м2*К)

Задану температуру  перевіряють за рівнянням:

α2= Nu*λ/dвн=344,64*0,584/0,03=6709 Вт/(м2*К)

 

 tст1= tп-(К/α1)* Δtс

 

товщину стінки приймаємо δ=0,0015

матеріал приймаємо мідь, теплопровідність якої 380 Вт/(м*К)

 

К0=1/((1/6702)+(0,0015/380)+(1/6709))=3058 Вт/(м2*К)

 

Коефіцієнт  використання поверхні нагріву φ=0,8

 

К=К0*φ=3058*0,8=2446 Вт/(м*К)


Перевіряємо задану температуру:

 

tст1= 150-(2446/6709)*76,4=124

задана і  розрахункова температури не відрізняють  більше ніж на 1 градус, отже розрахунки зроблено вірно.

Визначимо площу  поверхні теплообмінника за формулою:

 

F= Q/(K*Δtc)= 4216700 /(2446*76,4)=6 м2

 

3.3.2.Конструктивний розрахунок теплообмінника (перша частина)

 

Площа прохідного перерізу одного ходу:

 

ƒ1= G/(ρ*ω)=1,11/(1021,4*1,5)=0,00072м2

 

Число трубок одного ходу:

 

n1= ƒ1/(0,785*d2в)=0,00072/(0,785*0,032)=1 трубок

 

Загальна  довжина труби:

 

L=F/(π* dр* n1)=6,9/(3,14*0,033*1)=64,89 м

α12 , dр= dз=0,033 м

Кількість ходів трубного простору:

 

 

Z=L/I1=64,89/4=16 ходів

 

Де І1 робоча довжина трубок, яку приймають не більше 4 м


Загальна кількість трубок:

 

n=z* n1=16*1=16трубок

 

3.3.3.Гідравлічний розрахунок теплообмінника

Потужність, потрібну для переміщування теплоносія через апарат, Вт, визначають за допомогою рівнянням:

 

N=(V* Δp)/ η

 

Де η= ККД насоса, приймаємо рівним 0,8

 

 

V-об’ємні витрати рідини, V= G / ρ=1,11/1021,4=0,00108 м3

 

Гідравлічний  опір апарата складається з опору  тертя і місцевих опорів.

Отже, повний гідравлічний опір визначається за формулою:

 

Δp= Δpтер+ Δpм =(λ*L/ dв+∑ξ)*((ω2*ρ)/2)

 

Де λ- коефіцієнт гідравлічного тертя

L-загальна довжина труби, м

 

λ=0,11*(Δ/d)0,25  ,де Δ- абсолютна шорсткість;

Δ=0,06 мм

 

 

λ =0,11*(0,00006/0,03)0,25 =0,023

значення  суми коефіцієнтів місцевих опорів:

 ∑ξ= 5+2,5*( 16-1)= 5+2,5*( 16-1)=42,5

 z- кількість ходів


 Δp=(0,023*64,89/0,03+42,5)*(1,52*1021,4/2)=75280 Па

            

N=0,00108*75280/0,8=102,266 Вт

 

3.3.4.Техніко економічний розрахунок теплообмінника

 

К= Ка + Кє

де  К- загальні витрати, грн/рік

К є - Експлуатаційні витрати , грн/рік

Ка- амортизаційні витрати, грн/рік

 

Ка= F*CF*a

 

CF- вартість 1 м2 поверхні теплообміну    CF=1500 грн/м2

а- річна  доля амортизаційних відрахувань, %     а=0,08

F- поверхня теплообміну ,м2  

 

Ка  = 6,9*1500*0,08=1014 грн/рік

 

К є = N*Cє

 

N- потужність електродвигуна насоса, КВт

Cє- вартість 1 КВт/год електроенергії       Cє=0,15 грн

τ- кількість годин роботи теплообмінника  τ=7420 год

 

К є = 0,08888*0,15*7420=113 грн/рік

К=1024 +113 = 1127 грн/рік

 

З економічної точки зору оптимальна швидкість руху продукту (томатного соку) при другій швидкості (w=1,0 м/с).


3.5.Конструктивний розрахунок теплообмінника (друга частина)

 

Розраховується при оптимальній  швидкості w=1,0 м/с

Площа прохідного перерізу одного ходу: 8,7 м2

ƒ1= G/(ρ*ω)=1,11/(1021,4*1)=0,00108 м2

 

 

Число трубок одного ходу:

 

 

n1= ƒ1/(0,785*d2в)=0,00108/(0,785*0,032)=3 трубки

 

Загальна  довжина труби:

 

L=F/(π* dр* n1)= 8,7 /(3,14*0,03*3)=30 м

 

α12 , dр= dвн

Кількість ходів трубного простору:

 

Z=L/I1=30/4=8 ходів

 

Де І1 робоча довжина трубок, яку приймають не більше 4 м

 

Загальна кількість трубок:

 

n=z* n1=8*2=16 трубок

Приймаємо а=8, тоді кількість трубок обраховуємо за формулою:

 

nр=3*а*(а-1) +1=3*8*(8-1)+1=169 трубок

 Кількість трубок, розміщених  по діагоналі найбільшого шестикутника,


знаходять за формулою:

 

b=2*a-1=2*8-1=15

При закріпленні труб у трубних решітках розвальцьовуванням крок t розміщення труб вибирають залежно від їхнього зовнішнього діаметра:

 

t= (1,3…1,5)* dз=1,5*0,033=0,0495 м=0,05м=50мм

 

Діаметр трубної решітки визначають із співвідношення

 

Dреш=1,13* t *=1,13* 50 *=764мм

Діаметр трубної решітки округлюємо до стандартного значення Dреш= 800мм

Відстань між сусідніми стінками  труб S=(7…13)мм

Приймаємо S=10мм

Внутрішній  діаметр корпуса 

Dв= t*(b-1)+4dвн

Dв=50*(15-1)+4*33=700+132=832  мм

Заокруглюємо: Dв=800 мм

Живий перетин міжтрубного простору:

fмп=(π/4)*( Dв2- nр* dвн2)=(3,14/4)*(0,82-169*0,0332)=0,36 м2


Діаметр патрубка для входу продукту, який нагрівається

 

dпрод =1,13*=1,13*=0,012 м=120 мм

 

Діаметр патрубка для входу гріючої пари

 

dпари =1,13*=1,13*=0,21 м=210 мм

Діаметр патрубка для виходу конденсату

 

dконд =1,13*=1,13*=0,07 м=70 мм

3.6 Розрахунок теплової ізоляції

 

Теплова ізоляція один з основних факторів зменшення втрат теплоти та економії палива. З точки зору охорон праці  і техніки безпеки теплова  ізоляція слугує ефективним засобом  для зниження температури в приміщенні та передбачає захист обслуговуючого персоналу.

 

λ - теплопровідність ізоляційного матеріалу, Вт(м*К), λ=0,08(совеліт);

ta - температура в апараті, град;

ti - температура на поверхні ізоляції, град;

tn - температура повітря, що оточує апарат, град;

Информация о работе Теплообмінні апарати