Сутність і призначення бізнес-плану

Основна стадія — це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії — довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект. Звичайно, зробити це можна за допомогою ретельно підготовленого бізнес-плану. При цьому сформульовані на початковій і підготовчій стадіях концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесу створюють «каркас» бізнес-плану, визначають його спрямованість, логіку побудови і зміст відповідних розділів.

Оформлення і стиль не менш необхідні  для успіху бізнес-плану, ніж його зміст. Недбало оформлений, безграмотно складений, надмірно роздутий або, наспаки, невиправдано стислий бізнес-план не знайде розуміння і підтримки у кредиторів і інших зацікавлених сторін. Для того, щоб привести потенційних інвесторів ділового проекту, підприємцю важливо дотримуватися нижченаведених вимог: [17, стр.59-60]

• Ясність. Як правило, людина, що знайомиться з бізнес-планом, робить висновки про його автора залежно від враження, яке на нього впливає від поданого. Звідси, підприємець при розробці бізнес-плану покликаний вживати, по можливості, простіші вирази, уникати характеристики декількох ідей в одній пропозиції, досягати логічного зв’язку між попереднім і подальшим конкретними положеннями.
• Стислість. Підприємець швидше за все не викличе симпатій, яких, можливо, і заслуговує, якщо ознайомлення менеджера з подальшими документами викликає у нього стомлення. Звідси при складанні бізнес-плану важливо залишити в ньому тільки найнеобхіднішу, але достатню інформацію, яку доцільно донести до читача.
• Логічність. Ідеї і факти, висловлені в бізнес-плані, легше зрозуміють і нададуть більшу дію на інвестора, якщо план буде побудований в логічній послідовності, його розділи будуть тісно зв’язані між собою, не буде повторень і суперечностей у викладі матеріалу.
• Об’єктивність. Підприємець забов’язаний тверезо оцінювати свої можливості, не перебільшувати значення і перспективи свого проекту, реально підходити до оцінки можливостей потенційних конкурентів.
• Об’єм плану. Усі розділи плану мають бути освітлені з тим або іншим ступенем деталізації. Об’єм кожного розділу покликаний знаходитися в конкретній пропорції щодо параметрів всього проекту, врахувати значущість конкретного розділу в загальному контексті, базуватися на принципі необхідності і достатності викладеного з погляду читаючого.
• Структура плану. Матеріал має бути роздільний на короткі, чітко позначені параграфи. Добре структурований, ретельно оформлений матеріал легко читається, швидше потрапляє в поле зору. Не можна дозволити ідеям бвзнес-плану, що подається, потонути в масі аналогічних пропозицій, що лежать на столі у потенційного інвестора. Тому пропонований бізнес-план повинен виділяти на загальному фоні.

3. ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Бізнес-план, як і будь-який інший документ, підлягає певним вимогам  щодо стилю написання:

1. бізнес-план має бути стислим, простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Для більшості невеликих проектів (для реалізації яких потрібно 80—100 тис. грн.), як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються 20—25 сторінками. В інших випадках має бути підготовлений докладніший бізнес-план. При цьому в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;
2. бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка інтересує або може інтересувати читача. За необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути винесена в додатки (обсяг додатків не обмежується);
3. бізнес-план повинен грунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення (як найбільш «вразлива» частина бізнес-планування) мають бути обгрунтовані й підкріплені посиланнями на тенденції та пропорції розвитку галузі, на проведені дослідження ринку, на досвід діяльності конкурентів тощо. Довіра до бізнес-плану може бути серйозно підірвана, якщо заплановані в ньому відхилення від середньогалузевих показників не мають достатніх підстав;
4. бізнес-плану протипоказаний зайвий оптимізм. Будь-яке припущення в бізнесі дає «на виході» кілька результатів — від найгіршого до найліпшого. У процесі бізнес-планування треба орієнтуватися на найгірший результат, створюючи в такий спосіб певний запас «міцності» бізнесу;
5. бізнес-план має бути легким для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану треба виділяти розділи та параграфи;
6. бізнес-план має забезпечувати охорону конфіденційної інформації про фірму та її діяльність. Для цього можна жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток, який міститиме всю конфіденційну інформацію і буде доступний тільки тим, кому треба таку інформацію знати.

Існують також і певні  правила технічного оформлення бізнес-плану. такі правила передбачають:

• наявність титульного аркуша;
• наявність сторінки змісту;
• розміщення резюме на початку бізнес-плану;
• розміщення в кінці бізнес-плану додатків;
• наявність приміток та посилань на джерела використаної інформації.

На структуру бізнес-плану суттєво впливають розміри бізнесу й обсяги фінансових потреб. Чим масштабнішим є підприємницький проект, чим більше інвестицій він потребує, тим ширше коло питань має бути висвітлено у бізнес-плані, тим детальнішими та обгрунтованішими мають бути відповідні розрахунки.

Зокрема, у структурі  будь-якого бізнес-плану можна  виділити три блоки.

Перший блок — це опис ключових, найважливіших та найзначущіших аспектів майбутнього бізнесу; опис того стану бізнесу, якого прагне досягти підприємець стосовно всіх компонентів менеджменту.

У другому блоці мають  бути кількісно охарактеризовані заходи, які передбачається здійснити, щоб досягти поставлених цілей.

Третій блок узагальнює результати розрахунків, зроблених  у другому блоці, з допомогою  фінансових показників, які, зрештою, і  стають найважливішими критеріями оцінки привабливості конкретного підприємницького проекту.

На наступному етапі здійснюється декомпозиція або деталізація цієї трьохблокової структури бізнес-плану. Саме тут ураховується вплив на зміст бізнес-плану різних факторів і визначається перелік розділів та параграфів бізнес-плану. Існують різні способи декомпозиції структури бізнес-плану, але перевага на практиці найчастіше віддається функціональному принципу. Згідно з ним у структурі бізнес-плану виокремлюють розділи за функціями управління: маркетинг, виробництво, управління персоналом, облік, фінанси.

Більшість підприємців опрацьовують бізнес-плани для залучення інвесторів до фінансування свого проекту. Найскладнішою та найбільш повною щодо висвітлення питань є процедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності.

Багато хто з підприємців  помилково вважає, що структура бізнес-плану й послідовність його розробки — це те саме, що завжди є якась перша позиція, з котрої треба починати. Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану підтримується існуванням програмних продуктів із жорсткою структурою, котрі задають одним-єдину послідовність дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану це зовсім не так. Наприклад, популярне гасло: «Хочеш створити бізнес — починай з маркетингу» не завжди ефективне для фірми малого бізнесу. Малі фірми, як правило, добре знають свій ринок, використовуючи маркетинг за фактом. Спеціальні маркетингові дослідження можуть і не дати таким фірмам додаткової корисної інформації.

Отже, досить складно  визначити універсальну послідовність  опрацювання бізнес-плану. Принципово важливим тут є розуміння того, що в процесі розробки бізнес-плану неминуче доведеться:

1. опрацювати всі основні розділи бізнес-плану;
2. кілька разів повертатися до вже написаних розділів для доповнення, уточнення, доопрацювання.

Водночас можна стверджувати, що процес розробки бізнес-плану має внутрішню логіку, яка заважає підприємцеві «перескочити» через ключові етапи цього процесу. Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не визначивши спочатку, який конкретно продукт чи послуга будуть продаватися. Доки не будуть проведені дослідження ринку, неможливо скласти реальний маркетинг-план. [Рис.]

Бізнес-план, призначений  для регулювання поточної діяльності підприємства (корпоративний бізнес-план), за своєю структурою дещо відрізняється. Він розробляється переважно як документ для внутрішнього користування і виконує такі функції: [11, стр.55]

• систематизація наяної інформації про діяльність компанії та її зовнішнє середовище;
• оцінка перс<span class="dash0417_0432_0438_0447_0430_0439_043d_0438_0439__Char" styl