Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2012 в 14:32, курсовая работа
В основі кожного бізнесу знаходяться бізнес-процеси. Правильне виділення й удосконалювання бізнес-процесів дає компанії величезні переваги перед конкурентами. Бізнес-процес – це сукупність різних видів діяльності, у рамках якої "на вході" використовується один чи більш видів ресурсів, і в результаті "на виході" створюється продукт, що представляє цінність для споживача чи так званого "клієнта бізнес-процесу". Бізнес-моделі створюються з метою допомогти керівництву компанії правильно планувати розвиток підприємства й приймати вірні рішення.
IDEF3
– (Work Flow Modeling) , також відоме як
моделювання технологічного
Кожна
В даному моделюванні існують типи перехресть (Таблиця 4.2).
BPMN
- описує графічну нотацію для
відображення бізнес-процесів
Сфера застосування BPMN підтримує лише набір концепцій, необхідних для моделювання бізнес процесів. Моделювання інших аспектів, окрім бізнес процесів, знаходиться поза зоною уваги BPMN. Наприклад, моделювання наступних аспектів не описується в BPMN:
Таблиця 4.2 - Типи перехресть в IDEF3
|
Не дивлячись на те що BPMN дозволяє моделювати потоки даних і потоки повідомлень, а також асоціювати дані з діями, вона не є схемою інформаційних потоків [8].
Проаналізувавши
дані методології , свій курсовий проект
я вирішила розробити за допомогою методів:
IDEF3 та IDEF 0 . У IDEF0 розглядаються логічні
відносини між роботами, а не їх тимчасова
послідовність. Розроблені моделі IDEF0
призначені для документування процесів
виробництва, відображають яка інформація
і ресурси використовуються на кожному
етапі. IDEF3 – методологія документування
процесів, що відбуваються в системі, яка
використовується, наприклад, при дослідженні
технологічних процесів на підприємствах.
За допомогою IDEF3 описуються сценарій
і послідовність операцій для кожного
процесу. IDEF3 має прямий взаємозв'язок
з методологією IDEF0 – кожна функція (функціональний
блок) може бути представлена у вигляді
окремого процесу засобами IDEF3 [9].
4 ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Щоб проаналізувати процес роботи підприємства та добре зрозуміти його структуру, потрібно виявити основні проблеми, що виникають під час роботи та розробити стратегію удосконалення якості послуг, що надаються підприємством. Таким чином, я взяла інтерв’ю в адміністрації персоналу та з консультантом з продажу товарів торгового залу. В ході бесіди посадова особа, розповіла про структуру і діяльність підприємства в загальних рисах, так як за кожним працівником закріплено своє робоче місце і адміністрація не може знати всіх делікатних процесів виконання тієї чи іншої операції. Також було відмічено те, що підприємство тісно взаємодіє з постачальниками різної продукції. В свою чергу консультант з продажу товарів розповів про найбільш популярні товари серед покупців – це товари першої потрібності, які мають великий попит, та товар, який менш популярний серед потенційних покупців.
Законодавчі акти, якими в процесі своєї діяльності керується підприємство «Велика ложка»:
5 РОЗРОБКА
МОДЕЛІ
Розробку
бізнес-моделі підприємства «Велика
ложка» , я розпочала з функціонального
блоку (Activity Box), який графічно зображується
у вигляді прямокутника (Рисунок 6.1) і являє
собою конкретну інформацію в рамках даної
системи. Продаж товарі в магазині виконується,
тоді коли магазин оснащений відповідним
обладнанням, достатньо робочого персоналу.
Продаж товарів і робота всього підприємства
здійснюється за допомогою фінансових
і законодавчих нормативів. В свою чергу
клієнти купують товар, який в магазин
постачають постачальники. Адміністрацією
робляться замовлення товарі, сплачуються
податки, організовується вся робота на
підприємстві.
Рисунок
6.1 – Функціональний блок
Описавши
функціональний блок, я перейшла до
складання загальної структури підприємства
(Рисунок 6.2). В якій показала загальні
частини підприємства, їх взаємодію та
дії, які вони виконують, щодо управління
всіма ресурсами магазину.
Рисунок
6.2 – Загальна структура підприємства
«Велика ложка»
Після розробки загальної структури магазину «Велика ложка», я вирішила розписати роботу кожної ланки окремо:
Адміністрування, на підприємстві складалося з трьох відділів управляння (Рисунок 6.3).
Управління виробництвом – здійснює організацію, мотивацію, планування ресурсами на підприємстві, здійснює замовлення товарів постачальникам, здає звіти про виконану роботу в фінансову управляння;
Фінансове управління – здійснення перевірок фінансових операцій на підприємстві;
Управління
інноваціями – залучення нових технологій
в підприємство для підвищення ефективності
роботи. Це стосується як розробок стратегій
для виконання своїх обов’язків персоналу
так і забезпечення підприємства новим
обладнанням.
Рисунок
6.3 - Адміністрування на підприємстві
Управління фінансами на підприємстві здійснюється на основі фінансових нормативів. Кожний фінансовий відділ має інформацію про виручку від продаж, ведеться повна звітність, як про прибутки так і про внутрішні і зовнішні витрати на підприємстві. Ведеться планування економічних показників. «Велика ложка» складається з чотирьох відділів (Рисунок 6.4):
Ці
відділи тісно взаємодіяли між
собою і виконували всі фінансові
операції на підприємстві.
Продажу
товарів (Рисунок 6.5) в торговому залі магазину,
здійснюється безпосередньо , коли клієнт
заходе в торговий зал, вибирає потрібний
собі товар або консультується з консультантом,
який допомагає зробити йому вибір,
розповівши про певні переваги або недоліки
товару.
Рисунок
6.5 - Продаж товарів в торговій залі
В кожному підприємстві існує склад (Рисунок 6.6), де зберігаються необхідні товари. В даному випадку - це склад де зберігаються товари від постачальників на продаж. Щоб товар довше зберігався, він розкладений по конкретних відділах.
Рисунок
6.6 – Зберігання товарів на складі підприємства
Після розробки основних відділі на підприємстві «Велика ложка», для того щоб зрозуміти краще роботу в торговому залі, тобто вибір клієнтами товарів (Рисунок 6.7) та оплату товарів на касі (Рисунок 6.8), я вирішила детально описати дані операції.
Ввійшовши
в магазин клієнт, може зробити
вибір: іти далі і купити необхідний
товар чи розвернутися та вийти з магазину.
Якщо клієнт вибрав іти далі, то вин безпосередньо
може сам вибрати товар або порадитися
з консультантом . Після обрання товару,
клієнт несе товар на касу, щоб розрахуватися.
Рисунок
6.7 – Вибір товарів клієнтом
Коли
клієнт приніс товар на касу, касир пробиває
товар через касовий апарат , інформує
клієнта про суму товару, якщо клієнт не
має вказаної суми, він залишає товар на
касі і йде без товару, а якщо він має вказану
суму – розрахування може відбутися як
готівкою так і через термінал, по бажанню
клієнта.
Рисунок
6.8 - Оплата товарів на касі
Провівши аналіз роботи підприємства «Велика ложка» та склавши його бізнес процес , так як науково-технічний прогрес не стоїть на місці та обладнання на підприємстві має здатність застарівати та зношуватися, я вважаю, що потрібно зробити заміну техніки, а саме:
Заміна касових апаратів буде сприяти швидшому обслуговуванню клієнтів, але ця процедура буде більш виграшна для покупця, так як буде заощаджуватися його час.
Такі
зміни в технічній сфері підприємства
підуть на користь, тому що буде затрачуватися
менше часу на пошук потрібної інформації.
Адміністрація магазину матиме змогу
швидко та точно дізнатися потрібну інформацію.
ВИСНОВКИ
В ході виконання мого курсового проекту я:
ПЕРЕЛІК
ПОСИЛАНЬ
Информация о работе Розробка і оптимізація бізнес-процесу продуктового магазину «Велика ложка»