Розробка і оптимізація бізнес-процесу продуктового магазину «Велика ложка»

ВСТУП 
 

     В  своєму курсовому проекті  «Розробка і оптимізація бізнес-процесу продуктового магазину «Велика ложка»», я вирішила дослідити діяльність підприємства  із середини моделюючи його структури  роботи за допомогою стандартів IDEF0 та IDEF3. В основі кожного бізнесу знаходяться бізнес-процеси. Правильне  виділення  й удосконалювання бізнес-процесів дає компанії величезні переваги перед конкурентами.

     В основі кожного бізнесу знаходяться  бізнес-процеси. Правильне виділення  й удосконалювання бізнес-процесів дає компанії величезні переваги перед конкурентами. Бізнес-процес – це сукупність різних видів діяльності, у рамках якої "на вході" використовується один чи більш видів ресурсів, і в результаті "на виході" створюється продукт, що представляє цінність для споживача чи так званого "клієнта бізнес-процесу". Бізнес-моделі створюються з метою допомогти керівництву компанії правильно планувати розвиток підприємства й приймати вірні рішення. Крім того, вони допомагають зрозуміти наслідки ухвалення певного рішення відносно фінансів і бізнесу. Перевага моделювання бізнесів-процесів полягає в тому, що шляхом імітації різних умов можуть бути перевірені всі можливості, а також виявлені наслідки будь-якого рішення ще до того, як воно буде прийнято.

     Бізнес-процеси - це ділові, адміністративні, технологічні процедури функціонування. Розробку бізнес-проекту, його просування, реалізацію і оцінювання ефективності необхідно розглядати з різних позицій: розробників, власників коштів, інвесторів, експертів і споживачів. Причому основними критеріями оцінювання будь-якого етапу розробки інвестиційного бізнес-проекту є обов'язковість повернення вкладених коштів і отримання доходу не нижчого за середньогалузевий рівень.

     Отже, метою даного дослідження є розкриття  сутності та змісту процесу бізнес-моделювання на підприємстві.

     З вище зазначеного, можна визначити  наступні основні завдання курсового проекту:

• розкриття теоретичних основ бізнес-моделювання;
• аналіз фінансово-господарського стану в процесі обґрунтування бізнес-              моделі розвитку підприємства;
• визначення пропозицій щодо модернізації функціонуючої бізнес-моделі підприємства.

     Об’єктом  дослідження являється підприємство «Велика ложка» . Предметом дослідження  є процес бізнес-моделювання господарської  діяльності на підприємстві. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

     

2. АНАЛІЗ  ПРЕДМЕТНОЇ ГАЛУЗІ

 
 

     Продуктовий  магазин «Велика ложка» поєднує  в собі формат сучасного супермаркету та звичайного для покупців «магазину  біля дому». Асортимент торгового залу становить  велику кількість найменувань  товарів.  У магазині  робиться акцент на окремі відділи (овочево-фруктовий, кисло-молочний, хлібо-булочний, м’ясний, бакалію, алкогольний). Асортимент товару формується за допомогою споживчих переваг і рівня доходу населення (передбачуваного середнього чека).

     Що  стосується комфорту  здійснення покупок, то тут супермаркет «Велика ложка» велику увагу приділяє підготовці торгового персоналу, швидкість обслуговування на касах і наявності необхідної кількості самих кас. Основне завдання - задовольнити потреби покупця. Зробивши так, щоб прийшовши  в магазин, людина відчувала себе комфортно.

     Управління магазину здійснюється адміністрацією, яка ділиться на окремі  ланки (Таблиця 2.1) , які взаємодіють між собою:

• управління виробництва;
• управління фінансів;
• управління інноваціями.

     Завідувач відділом "Склад" організовує  безперебійну роботу складу. Організовує  приймання - здавання товарів на склад, контролюють своєчасну подачу товарів в торговельну секцію, перевіряють якість, перевіряють наявність маркувань, цінників на товарах.

     Консультант здійснює попереджувальне і ввічливе обслуговування покупців, створює для  них необхідні умови для підбору  і ознайомлення зацікавившого  їх товару. Проводить повну передпродажну  підготовку товарів (перевірку найменування, кількості, комплектності, сортності, ціни, розпакування, огляд зовнішнього вигляду, інше). Здійснює пропозицію і показ товарів покупцям; надає покупцям допомогу у виборі товарів, консультує покупців з питань призначення, властивостей, якості товарів, про правила догляду за товарами, про ціни, про пропозицію взаємозамінних товарів, нових  товарів . Контролює наявність товарів у торговельній секції, перевіряє якість, перевіряє наявність і відповідність маркувань, цінників на товарах.

     Касир виконує оформлення паспорта (іншого документа) на товар, що має гарантійний термін, акт передачі товару покупцеві, його реєстрацію і приймає оплату за товар. До обов'язків прибиральниці входить, систематична прибирання приміщення магазину.

     Таблиця 2.1 - Управління підприємством

       

        Управління фінансами поділене на відділи (Таблиця 2.2).

     Вантажник виконує навантаження, розвантаження  та транспортування        товарів у межах магазину. Охоронець здійснює акт перевірки покупця при винесенні товару з магазину, тобто наявність чека про оплату.

     Постачальник виконує заявку на поставку товару. Рекламне бюро стежить за популярністю магазину. Ремонтне бюро здійснює ремонт обладнання. 
 

     Таблиця 2.2- Управління фінансами

 

 

4. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

 
 

Мета даного курсового проекту:

1. Проаналізувати і вибрати метод моделювання бізнес-процесу.
2. Провести дослідження про функціонування підприємства.
3. Розробити модель бізнес-процесу.
4. Провести оптимізацію  моделі.

 
 

 

     

3 АНАЛІЗ І ВИБІР МЕТОДУ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЮ 
 

     Бізнес-процес – це потік роботи, що переходить від однієї людини до іншої, а для великих процесів, очевидно, від одного відділу до іншого. Процеси можна описати на різних рівнях, але вони завжди мають початок, визначену кількість кроків і чітко обумовлений кінець. Не існує стандартного переліку процесів, і організації повинні розробляти свої власні. Не в останню чергу це відбувається через те, що таким чином у конкретній організації досягається глибше розуміння її ситуації, коли її описують через процеси [1].

     Моделювання бізнес-процесів - це ефективний засіб пошуку шляхів оптимізації діяльності компанії, засіб прогнозування й мінімізації ризиків, що виникають на різних етапах реорганізації підприємства. Моделювання бізнес-процесів зачіпає багато аспектів діяльності компанії:

• зміна організаційної структури;
• оптимізацію функцій підрозділів і співробітників;
• перерозподіл прав і обов'язків керівників;
• зміна внутрішніх нормативних документів та технології проведення   операцій;
• нові вимоги до автоматизації виконуваних процесів [2].

     В даний час для опису, моделювання та аналізу бізнес-процесів використовуються декілька типів методологій. До числа найбільш поширених типів належать такі методології:

     -  DFD;

     - IDEF0;

     - IDEF3;

     - BPMN.

     DFD - методологія опису потоків даних (Data Flow Diagramming), призначена для опису потоків даних. Вона дозволяє відбити послідовність робіт, що виконуються в ході процесу, і потоки інформації, що циркулюють між цими роботами. Крім того, нотація DFD надає можливість описувати потоки документів (документообіг) і матеріальних ресурсів (наприклад, рух матеріалів від однієї роботи до іншої). Методологія DFD може ефективно використатися для опису процесів при впровадженні процесного підходу до керування організацією, тому що дозволяє максимально знизити суб'єктивність опису бізнес-процесів. За допомогою схеми процесів в DFD виявляють основні потоки даних, що важливо для наступного створення моделей структури даних і розробки вимог до інформаційної системи організації. Інформаційна система приймає ззовні потоки даних. Для позначення елементів середовища функціонування системи використовується поняття зовнішньої суті. Усередині системи існують процеси перетворення інформації, що породжують нові потоки даних. Потоки даних можуть поступати на вхід до інших процесів, поміщатися (і витягуватися) в накопичувачі даних, передаватися до зовнішньої суті. Модель DFD, як і більшість інших структурних моделей — ієрархічна модель. Кожен процес може бути Кожен процес може бути підданий декомпозиції, тобто розбиттю на структурні складові, відношення  між якими в тій же нотації можуть бути показані на окремій діаграмі. Коли досягнута необхідна глибина декомпозиції — процес нижнього рівня супроводжуватися  міні-специфікацією (текстовим описом). Крім того, нотація DFD підтримує поняття підсистеми — структурної компоненти системи, що розробляється [2].

     DEF0 – ( Function Modeling ) методологія функціонального моделювання та графічна нотація, призначена для формалізації і опису бізнес-процесів. Відмінною особливістю IDEF0 є її акцент на підпорядкованість об'єктів. У IDEF0 розглядаються логічні відносини між роботами, а не їх тимчасова послідовність (WorkFlow) [3].

     Основу  методології IDEF0 складає графічний мова опису бізнес-процесів. Модель в нотації IDEF0 являє собою сукупність ієрархічно впорядкованих і взаємозалежних діаграм. Кожна діаграма є одиницею опису системи і розташовується на окремому аркуші.  IDEF0-модель припускає наявність чітко сформульованої мети єдиного суб'єкта моделювання та однієї точки зору[4].  
        Модель може містити чотири типи діаграм:

• контекстну діаграму (у кожній моделі може бути тільки одна контекстна діаграма);
• діаграми декомпозиції;
• діаграми дерева вузлів;
• діаграми тільки для експозиції (FEO).

     Контекстна  діаграма є вершиною деревоподібної структури діаграм і являє собою саме загальний опис системи та її взаємодії з зовнішнім середовищем.  Цей процес називається функціональної декомпозицією, а діаграми, які описують кожен фрагмент і взаємодія фрагментів, називаються діаграмами декомпозиції.  В основі нотації і методології IDEF0 лежить поняття «блоку», тобто прямокутника, який виражає деяку функцію бізнесу. Як відомо, прямокутник має чотири сторонни (Рисунок 4.1).

       В IDEF0 ролі (функціональні значення) всіх сторін різні:

• верхня сторона має значення «управління»;
• ліва - "входу";
• права - «виходу»;
• нижня - «механізму».

 

     

     Рисунок 4.1 – Функціональні значення в  IDEF0 

     Після декомпозиції контекстної діаграми проводиться декомпозиція кожного  великого фрагмента системи на більш дрібні, при цьому кожному фрагменту задається ім'я і так далі, до досягнення потрібного рівня подробиці опису. Після кожного сеансу декомпозиції проводяться сеанси експертизи - експерти предметної області вказують на відповідність реальних бізнес-процесів створеним діаграм [5].