Франчайзинг як форма організації бізнесу

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Житомирський національний агроекологічний університет

Кафедра______________

______________________

______________________

Реферат

з дисципліни: «Організація та планування фірми»

на тему:

«Франчайзинг як форма організації бізнесу»

Виконала:

студентка 4 курсу 2 групи

ф-ту ___________________

спец. «Менеджмент ЗЕД»

Кулаківська Ірина

Перевірила:

Плотнікова М. Ф.

Житомир 2012

Зміст

Вступ…………………………………………………………………...…3-4

1.      Світовий досвід франчайзингу………………………………….…...5-8

2.      Вітчизняний досвід франчайзингу…………………………….…...9-13

Висновок………………………………………………………………..…14

Список використаної літератури……………………………………...…15

Вступ

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан економіки, що базується на ринкових відносинах, її інтернаціоналізація обумовлює необхідність розробки організаційно-економічних основ формування інтегрованих форм бізнесу, таких як франчайзинг.

Франчайзинг є особливою системою відносин між суб’єктами підприємницької діяльності. При належному підході франчайзинг може слугувати каталізатором, прискорювачем бізнесу, оскільки створює для підприємств, що входять до франчайзингової мережі, сприятливі умови для успішного функціонування та відкриває нові можливості. Проте дана форма організації бізнесу підходить не для всіх підприємств в однаковій мірі.

Як показує світова практика, франчайзинг – це один з ефективних способів ведення бізнесу для компаній, що вже досягли успіху і мають намір успішно функціонувати й надалі. Вітчизняним підприємцям, які хочуть і в подальшому залишатися в своїх ринкових нішах або розширити власний бізнес за рахунок завоювання нових ринкових сегментів, як засвідчує досвід, необхідно або створювати власні мережі, або включатися до вже існуючих розкручених бізнес-систем.

Основними причинами розвитку та поширення франчайзингу, на мою думку, є конкуренція на ринку між підприємцями, яка змушує шукати підприємців нові форми та методи ведення бізнесу для досягнення конкурентних переваг.

Питанням розвитку франчайзингу в Україні приділено увагу в роботах Муніна Г. Б., Карягіна О. Ю. [4], Варналій З. С. [3], Бревнова А. А. [2] та інші, які розглядають франчайзинг як альтернативний спосіб ведення підприємницької діяльності. Ці та інші наукові дослідження є актуальними та дочасними, оскільки сприяють поглибленню теоретичних основ та наукових уявлень щодо ряду важливих аспектів підприємництва.

Об’єкт дослідження – діяльність підприємницьких структур, предмет дослідження – можливість формування франчайзингових мереж вітчизняними підприємствами.

Метою є з’ясувати зміст і особливості франчайзингу; виділити причини, що впливають на формування франчайзингових відносин; а також визначити основні негативні чинники, що заважають успішному розвитку підприємницьких відносин на основі франшизи в Україні.

Актуальність теми та мета дослідження зумовили наступні завдання:

      визначити сутність та зміст франчайзингових відносин між суб’єктами підприємницької діяльності;

      дослідити переваги та недоліки франчайзингових угод як для франшизерів, так і для франчайзі;

      охарактеризувати сучасний стан розвитку франчайзингу в Україні та за кордоном;

      виділити основні негативні чинники, що гальмують розвиток франчайзингових відносин в України;

      внести власні висновки і пропозиції з досліджуваної проблеми.

1.      Світовий досвід франчайзингу

Франчайзинг – це проста й ефективна організація бізнесу, яка успішно функціонує на світовому ринку. Зміст її полягає у тому, що провідна фірма (франчайзодавець, франшизер) надає право на використання власного товарного знаку, імені, а також вироблені та апробовані технології ведення бізнесу компанії (франчайзоотримувачу, франчайзі) на певних обговорених та узгоджених умовах.

За визначення Міжнародної франшизної асоціації (International Franchise Association) [5] «Франшиза являє собою безперервні взаємовідносини між франшизером та франчайзі, при якому всі знання, стиль, успіх, виробничі та маркетингові методи надаються франчайзі за зустрічне задоволення інтересів». Таким чином, франчайзі отримує практично власне готове підприємство з управлінською майстерністю великого бізнесу. Саме в цьому й полягає основна привабливість організації бізнесу на основі франчайзингу.

Виділяють три види франчайзингу:

1.                            Торговий (товарний) франчайзинг – це франчайзинг в сфері торгівлі на продаж готового товару.

2.                            Виробничий франчайзинг – це франчайзинг на виробництво товарів. Класичний приклад – виробництво безалкогольних напоїв з використанням концентратів та технологій відомої компанії «Кока-Кола».

3.                            Франчайзинг «бізнес-формату». Франшизер передає ліцензію фізичним або юридичним особам на право відкриття мережі закладів (або магазинів) для продажу товарів та послуг під іменем франшизера. Класичний приклад – готельно-ресторанний бізнес.

Міжнародна франшизна асоціація прогнозує [5], що найближчим часом за кордоном франчайзинг буде переважати в роздрібній торгівлі. На сьогоднішній день франчайзинг переважає у сфері послуг, і в меншій степені у виробництві.

Франчайзингові угоди зазвичай використовують компанії, які розглядають можливості швидко поширити власний бізнес (торгову марку) в нові регіони, не вкладаючи при цьому значний капітал. Сучасна франшиза надає крім ліцензованого пакету, що включає товарний знак, консалтингові послуги, ноу-хау та інші, ще й розроблений бізнес-план, юридичний супровід бізнесу, маркетингові технології, послуги по навчанню персоналу на ефективну систему менеджменту, розроблений корпоративний стиль, концепції фінансування, інформаційну підтримку, що дозволяє мінімізувати рекламні, маркетингові та інші витрати, а також забезпечує підтримку в майбутньому. За це франчайзі систематично платить обумовлену в договорі плату.

Франчайзингові відносини найбільше розвинені в США, і застосовуються як мінімум в 65-ти сферах: готельному та туристичному бізнесі, включають громадське харчування, автосервіс та оренду машин, постачання в різних галузях (служба логістичних послуг), будівництво, мережа хімчисток, салони краси, продаж товарів по каталогам, медичні, страхові, бухгалтерські (аудиторські), фінансові послуги, фармацевтика, оптика, торгівля та ін.. У Великобританії на основі франшизи працюють в 46 сферах бізнесу, з яких виділяють 38 додаткових секторів [5].

Згідно статистичних даних Міжнародної асоціації франчайзингу [5], середня рентабельність інвестицій за перші 10 років роботи для звичайних незалежних підприємств складає біля 300%. Для компаній, які працюють в мережах франшизи – 600%. Із всіх створюваних у світі незалежних компаній на протязі 3-х років в середньому близько 90% закінчують своє існування, в той час як франчайзингових компаній частка банкрутів в перші три роки складає менше 10%. В цілому, за останні 5-ть років у світі менше 8% франчайзингових підприємств показали себе нежиттєздатними.

Отже, система франчайзингу на сьогоднішній день показала себе як одна з найбільших оптимальних форм управління. Існують різні точки зору стосовно успіху франчайзингових мереж. Проте основні з них зводяться до високої якості обслуговування та дотримання стандартів якості незалежно від країни розташування.

Як і в будь-який інший              спосіб ведення бізнесу франчайзинг має свої переваги і недоліки. Особливостями франчайзингових угод є тривалий термін дії, стандартні умови для всіх франчайзі та узгодженість дій з усією мережею. Дана угода обмежує незалежність і франшизера, і франчайзі.

Переваги для франчайзі полягають у наступному: використання на законній основі відомого бренду; постійна різностороння підтримка; економія засобів і часу на рекламі, навчанні персоналу, технології ведення бізнесу, розробки і реєстрації власного торгового знаку, пошуку партнерів; часто відкритий доступ до кредитних ресурсів; певна захищеність від конкурентів; високий імідж; зменшення ризиків; швидкий та ефективний початок бізнесу.

Переваги для франшизера: просування власного товарного знаку в нові регіони; популяризація бренду за рахунок франчайзі; отримання гарантованого додаткового доходу за мінімальних витрат.

Мінуси для франчайзі: обмеження в свободі прийняття рішень; дотримання єдиних стандартів якості обслуговування; нерівність відносин; неможливість швидкого розірвання франчайзингових угод; ризик переоцінки іміджу франшизера.

Ризики для франшизера: неможливість одностороннього розірвання контракту; ризик негативного впливу на всю мережу при недотримання окремим підприємством належних стандартів якості; ризик недотримання обумовлених в контракті доходів; можливість розголошення комерційної таємниці.

Франшизер має право розірвати договір з франчайзі в наступних випадках:

      не отримання прибутку у встановленому розмірі;

      скарги на незадовільне обслуговування споживачів;

      зловживання ім’ям та устаткуванням франшизера;

      невидача звітів про стан справ на вимогу франшизера.

На думку деяких вітчизняних бізнесменів, франчайзинг – це купівля бізнесу. Насправді це не так. Франчайзі отримує ліцензію на використання розкрученого бренду та інші переваги. Проте підбором персоналу, забезпеченням контролю за діяльність підприємства та дотриманням умов, зазначених в контрактній угоді, займається безпосередньо підприємець. Якщо підприємець вважає, що запровадження франчайзингу звільнить його від обов’язків та збільшить кількість вільного часу – то краще не починати цю справу.

Франчайзинг є вигідним як для малого, так і для великого бізнесу. Проте найбільш очевидні переваги отримує малий і середній бізнес, оскільки саме тут спостерігаються найбільші підприємницькі ризики. Франчайзинг як форма організації бізнесу значно знижує підприємницький ризик, оскільки підприємство отримує вже готову форму ведення бізнесу, яка успішно випробувана й відпрацьована в багатьох країнах світу.

Однак слід враховувати, що франчайзинг не є універсальним методом вирішення всіх проблем для будь-якої компанії. Франчайзі можуть стати тільки найбільш успішні компанії, яких в Україні небагато. Даний фактор створює передумови для розвитку вітчизняних, національних мереж, що діють на основі франчайзингу.

2.      Вітчизняний досвід франчайзингу

Якщо на світовому ринку товарів і послуг франчайзинг як ефективна форма організації бізнесу відома давно, то в Україні – це хоча й відносно не нове явище, проте до цих пір не вироблено належних підходів до його становлення. Розвивається внутрішній франчайзинг, проте ця бізнес-технологія являє собою досить специфічну форму закордонних франчайзингових технологій з вітчизняним підходом до ведення бізнесу.

В Україні франчайзинг як маркетингова концепція знаходиться на початковому етапі розвитку. Згідно даних асоціації франчайзингу в Україні [1], в країні в 2008 р. функціонувало біля 100 франчайзингових мереж (для порівняння: в США їх кількість складає більше 1500, у Франції – більше 750, Польщі – біля 140) [5].

Прикладом створення франчайзингових мереж в Україні є СП «Американська хімчистка» (ACI – American Clearens International), що почала діяти на ринку Києва з 1994 р. Перші кілька років пішло на те, щоб завоювати ринкову нішу, проте на сьогодні мережа має значну кількість клієнтура: посольства, відомі готельні та ресторанні підприємства та ін..

Наступний приклад – російська фірма «ІС», яка діє на ринку з 1991 р. та є добре відомо. Її спеціалізація – комп’ютерні програми та бази даних. Інші приклади присутності іноземних франчайзингових мереж на ринку України – «Мак Доналдс», «Кока-Кола», «Редіссон Готел Кієв» та ін..

Однією з перших вітчизняних компаній, що створили національну франчайзингову мережу, стала львівська компанія «Система швидкого харчування» (FFS), що запустила мережу ресторанів швидкого обслуговування. Проте на сьогоднішній день найбільшим франшизодавцем є торгова марка «Наша ряба», в системі якої працюють тисячі торговельних точок, також зростає швидкими темпами франчайзингова мережа «Джинси Суперціна». Інші приклади створення вітчизняних франчайзингових мереж – ресторанна мережа «Козирна карта»; туристична франчайзингова мережа компанії «Вояж-Київ» - «Галопом по Європах»; мережі агенцій «Горящие путёвки» та ін..