Бізнес-план: структура та зміст

     Бізнес-план, як і будь-який інший документ, підлягає певним вимогам щодо стилю написання:

     1) бізнес-план має бути стислим,  простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Для більшості невеликих проектів (для реалізації яких потрібно 80—100 тис. грн.), як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються 20—25 сторінками. В інших випадках має бути підготовлений докладніший бізнес-план. При цьому в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;

     2) бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну  інформацію, яка Інтересує або  може інтересувати читача. За  необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути  винесена в додатки (обсяг додатків  не обмежується):

     3) бізнес-план повинен ґрунтуватися  на реалістичних припущеннях.  Прогнози та передбачення (як  найбільш «вразлива» частина  бізнес-планування) мають бути обґрунтовані  й підкріплені посиланнями на  тенденції та пропорції розвитку  галузі, на проведені дослідження  ринку, на досвід діяльності  конкурентів тощо. Довіра до бізнес-плану  може бути серйозно підірвана,  якщо заплановані в ньому відхилення  від середиьогалузевих показників не мають достатніх підстав;

     4) бізнес-плану протипоказаний зайвий  оптимізм. Будь-яке припущення в  бізнесі дає «на виході» кілька  результатів — від найгіршого  до найліпшого. У процесі бізнес-планування  треба орієнтуватися на найгірший  результат, створюючи в такий  спосіб певний запас «міцності»  бізнесу;

     5) бізнес-план має бути легким  для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна  було швидко знайти потрібну  інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану  треба виділяти розділи та  параграфи;

     6) бізнес-план має забезпечувати  охорону конфіденційної інформації  про фірму та її діяльність. Для цього можна жорстко контролювати  сферу його розповсюдження або  скласти окремий додаток. який  міститиме всю конфіденційну  інформацію і буде доступний  тільки тим, кому треба таку  інформацію знати.

     Існують також і певні  правила технічного оформлення бізнес-плану. Такі правила передбачають:

     • наявність титульного аркуша;

     • наявність сторінки змісту;

     • розміщення резюме на початку бізнес-плану;

     • розміщення в кінці бізнес-плану  додатків;

     • наявність приміток та посилань на джерела використаної інформації.

     Форма титульного аркуша. На титульному аркуші зазначається:

     • повна назва фірми;

     • адреса фірми;

     • телефон фірми;

     • прізвища (назви),титули, адреси, телефони власників (засновників) фірми;

     • відомості щодо характеру та сфери  бізнесу фірми;

     • відомості про загальні фінансові  потреби;

     • вказівку на конфіденційність бізнес-плану²;

     • місяць та рік складання бізнес-плану;

     • прізвища авторів бізнес-плану.

     На  титульному аркуші не повинно бути зайвих подробиць.

     Оформлення  змісту. Бізнес-план треба поділити на розділи та параграфи. Тому за титульним аркушем наводиться зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстративного матеріалу, додатків.

     Оформляючи  бізнес-план, необхідно користуватися  послідовною системою нумерації сторінок у межах документа. При цьому рекомендується дотримуватися таких правил:

     1) титульний аркуш не нумерується;

     2) сторінка змісту не нумерується  (якщо їх кілька, то вони нумеруються  римськими цифрами);

     3) основні розділи нумеруються  арабськими цифрами 1, 2, З т.д.;

     4) додатки позначаються великими  літерами А, Б, В і т.д., наприклад,  «Додаток А»;

     5) сторінки додатків нумеруються  так: А1, А2, A3; Б1, Б2, БЗ і т.д.

     Складання резюме. Бізнес-план розпочинається з резюме. Резюме відкриває бізнес-план, але складають його тільки після того, як написано основні розділи бізнес-плану.

     Головне завдання резюме — показати, що підприємець  добре усвідомлює основні положення  бізнес-плану та здатний чітко  й логічно їх викласти. Занадто  детальне та великого обсягу резюме важко  читати. Занадто стисле — може створити неадекватне уявлення про бізнес.

     Резюме  — це короткий (І—2 сторінки) огляд підприємницького проекту, його ключових, найбільш важливих та значущих аспектів, здатних привернути увагу потенційного Інвестора та заінтересувати його в подальшому детальнішому вивченні бізнес-плану.

     Фактично  резюме є гранично стислою версією  бізнес-плану, не вступом до нього, а  ніби «повідомленням про наміри».

     На  титульному аркуші вказується лише загальна передбачувана вартість підприємницького проекту.

     Складання резюме — важливий та відповідальний етап завершення роботи над бізнес-планом. Потенційні інвестори отримують багато різних підприємницьких проектів. Вони, як правило, спочатку читають резюме і, якщо воно їх не зацікавило, бізнес-план далі не розглядають. Тому резюме обов'язково:

     1)має  бути написане так, щоб максимально  зацікавити в подальшому ознайомленні  з бізнес-планом;

     2) має дати читачеві достатньо  чітке уявлення про питання,  детальніше розглянуті в основній  частині бізнес-плану.

     На  практиці резюме складають, використовуючи вже написану основну частину  бізнес-плану. З кожного його розділу  вибирають найбільш суттєві та «яскраві»  аспекти майбутнього бізнесу.

     Виклад  матеріалу в резюме, як правило, починається  зі стислого опису концепції пропонованого  бізнесу та унікальних характеристик  фірми, які дадуть змогу задовольнити потреби майбутніх клієнтів і  забезпечити лідирування у відповідній  сфері. Далі викладаються переваги й  передбачувані результати діяльності фірми в кожній з функціональних сфер (маркетинг, виробництво, персонал, фінанси) з тим, щоб охарактеризувати фірму як життєздатну та унікальну  організацію.

     Орієнтовний перелік ключових аспектів бізнесу, які викладаються в резюме, такий:

     • опис концепції бізнесу, його можливостей, котрі забезпечуватимуть переваги на ринку та стратегії їх реалізації;

     • відомості про цільовий ринок  бізнесу (основні споживачі, особливості  їх обслуговування, передбачувані обсяги продажу, частка ринку);

     • унікальні характеристики бізнесу, найсуттєвіші конкурентні переваги фірми, які мають місце або  будуть створені внаслідок реалізації розробленої стратегії;

     • відомості про компетенцію й  професіоналізм керівника фірми  та членів команди менеджерів;

     • основні передбачувані показники  фінансової діяльності фірми (прибутковість, період досягнення беззбитковості, термін повернення інвестицій тощо);

     • характеристика загальних потреб у  коштах, бажаної форми їх отримання, порядку та напрямків їх використання, форм повернення інвестору.

     Резюме  завершується особистою оцінкою  підприємцем шансів на успіх його проекту.

     Додатки. Одна з найважливіших вимог до бізнес-плану — це його лаконічність. Через те в ньому практично неможливо дати докладну інформацію про важливі аспекти майбутнього бізнесу. Для вирішення цієї проблеми і використовують додатки.

     У додатки треба включати лише ті документи, що в них безпосередньо заінтересовані потенційні інвестори чи кредитори (решта документів мають бути заздалегідь підготовлені для негайного подання в разі потреби заінтересованим особам).

     Посилання на всі документи, які містяться  в додатках, мають бути зроблені в тексті бізнес-плану.

     Зокрема в додатки до бізнес-плану можуть включатися: листи від клієнтів, дистриб'юторів, підрядчиків, інформаційні документи (первинні відомості), угоди  оренди, контракти, інші типи угод, прейскуранти постачальників чи конкурентів, тобто  відомості, що деталізують, уточнюють, пояснюють зміст основних розділів бізнес-плану.

     Найчастіше  в додатки виносять:

     • первинні матеріали аналізу ринку;

     • специфікації продукції;

     • рекламні матеріали;

     • схему виробничих потоків;

     • схему організаційної структури;

     • коротку службову характеристику (CV) власників і ключових менеджерів фірми (не більше однієї сторінки з  описом трудової діяльності, освіти, знання професійних обов'язків, особливих  умінь);

     • угоди оренди;

     • гарантійні листи від основних клієнтів, постачальників, кредиторів;

     • рекомендаційні листи, які підтверджують  високу репутацію й надійність керівників фірми;

     • юридичні документи (копії установчих документів, контрактів, угод, патентів, ліцензій тощо).

 

      ЛІТЕРАТУРА

1. Агафонова Л.Г., Рога О.В. Підготовка бізнес-плану: Практикум. – К.: Знання, 1999.
2. Бизнес-план: методические материалы / Под ред. Р.Г. Маниловского. – М.: Финансы, 1994.
3. Бизнес-план: Зарубежный и отечественный опыт. Новая практика разработки и документация: В 2-х ч. /Под общ. Ред. В.М. Попова. – М.: Финансы и статистика, 1995.
4. Бизнес-план, или повысить доходность Вашего предприятия. Американская школа управления. – М.: Анкил, 1995.
5. Бурков В.П., Галь В.В. и др. Бизнес-план инвестиционного проекта. Методика составления: Метод. Пособие. – М.: ЦИПКК. А.П., 1997.
6. Горохов М.Ю., Малеев В.В. Бизнес-планирование и инвестиционный анализ. – М.: Филинъ, 1998.
7. Грабовый П.Г., Петрова С.Н. и др. Риски в современном бизнесе. – М.: Аланс, 1994.
8. Закон України „Про інвестиційну діяльність” №1560-ХІІ від 18.09.2001 // Відомості Верховної Ради, 1991, №47, зі змінами та доповненнями.
9. Закон України „Про підприємництво” №698-ХІІ від 07.02.1991 // Відомості Верховної Ради, 1991, №14, зі змінами та доповненнями.
10. Закон України „Про підприємства” №887-ХІІ від 27.03.1991 // Відомості Верховної Ради, 1991, №24, зі змінами та доповненнями.
11. Липсиц И.В. Бизнес-план – основа успеха. – М.: Машиностроение, 1992.
12. Маркова В.Д., Кравченко Н.А. Бизнес-планирование. – Новосибирск: ЭКО, 1994.