Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2011 в 22:06, реферат
При класифікації біржових угод по видах основним критерієм є строк виконання угоди.
Угоди з реальним товаром укладаються з метою купівлі-продажу конкретного товару, тобто обов'язково завершуються дійсним переходом товару від продавця до покупця.
Третій вид угод з премією – стелаж, коли платник премії набуває права сам визначати своє становище в угоді, тобто при настанні терміну її виконання оголосити себе або покупцем, або продавцем. Причому він зобов’язаний або купити у свого контрагента -одержувача премії цінні папери за вищим курсом, або продати їх за нижчим курсом, зафіксованим у момент укладення угоди. Термінові угоди з преміями можуть оформлятися опціоном.
Опціон (з англ. орсіоп – вибір) – це контракт між учасниками угоди – продавцем (або автором) опціону і покупцем (або власником) опціону, що дає покупцю право купити, а продавцю – продати цінні папери за наперед узгодженою при укладенні контракту ціною або право відмовитися від угоди протягом або після закінчення зазначеного періоду. Право вибору залишається за покупцем опціону, що заплатив у момент укладення угоди премію або його ціну. Можливими втратами покупця опціону є сплачувана премія.
Важливим критерієм класифікації опціонів є термін їх виконання. Як правило, фіксуються кінцевий термін дії через тримісячний інтервал. Встановлюються і певні дні тижня для їх ліквідації.
Іншою характеристикою біржових опціонів є фіксовані обсяги контракту. На західних біржах переважають контракти з опціонами на акції, індекси, валюту, облігації, ф’ючерсні контракти, на стократну або кратну ста кількість цінних паперів (круглий лот).
Особливістю біржових опціонів вважається також термін їх погашення, який, як правило, не перевищує двох років.
Важливо зазначити, що біржові опціони продаються на організованих ринках – фондових біржах, стороною угоди для кожного її учасника є розрахункова палата, що робить ризик несплати за угодою стандартизованим і лімітованим. Щоб виконати опціонний контракт за бажанням його покупця, розрахункова палата навмання вибирає одного з продавців стандартного контракту. Таким чином, для покупця система біржової торгівлі опціонами дає чимало переваг, гарантується висока ліквідність контракту і його виконання, а також відсутня необхідність у перевірці фінансового стану контракту.
Біржові опціони стандартизовані за термінами дії (звичайно через тримісячні інтервали), за типами цінних паперів: звичайні (прості) акції, біржові індекси цінних паперів держави й іноземної валюти. Контрактні ціни визначаються через фіксовані інтервали публічно, угоди між маклерами здійснюються у відкриту, ціни
повідомляються разом з обсягами угод, друкуються у фінансовій пресі. Це робить біржовий ринок опціонів більш ліквідним.
Цілком інший механізм дії мають пролонгаційні угоди. Вони не укладаються безпосередньо на біржі, але обслуговують біржовий оборот цінних паперів.
Пролонгаційна угода являє собою позабіржову термінову угоду. Однією стороною угоди є біржовий спекулянт, що уклав на біржі угоду на термін з метою одержання курсової різниці. Потреба в пролонгаційній угоді виникає в біржового гравця, якщо прогнозована ним зміна курсу не відбулася і ліквідація термінової угоди не принесе прибутку. Проте біржовий спекулянт розраховує, що його прогноз щодо зміни курсу виправдається в найближчому майбутньому, тому йому необхідно продовжити умови угоди, тобто її пролонгувати. Таким чином, пролонгаційна угода укладається біржовим гравцем з метою одержання прибутку наприкінці її терміну від проведених ним біржових спекуляцій за договором термінової угоди, укладеної раніше.