Быржовий ринок

 

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА  ДЕРЖАВНА АГРАРНА  АКАДЕМІЯ

Інженерно-технологічний  факультет 
 

Контрольна  робота

З дисципліни «Быржовий  ринок» 
 
 
 
 
 
 

Виконав: студент 6 курсу

Групи 1

Матяш Антон Анатолійович

Перевірив: Шульга Л.В. 
 
 
 
 
 
 
 
 

2011

     При класифікації біржових угод по видах  основним критерієм є строк виконання  угоди. 
Угоди з реальним товаром укладаються з метою купівлі-продажу конкретного товару, тобто обов'язково завершуються дійсним переходом товару від продавця до покупця. 
Особливістю угод з реальним товаром є те, що її предметом може бути будь-який товар, допущений до реалізації на даній товарній біржі, при кратних обсягах, різних базисах поставки і формах розрахунку. При цьому продавець, який продає на біржі товар, зобов'язаний мати його в наявності і поставити в обумовлений угодою строк. 
Як правило, угоди з реальним товаром укладаються як з правом перепродажу, так і без права на його перепродаж. 
У практиці біржової діяльності угоди з реальним товаром можуть укладатися на товарних біржах: 
* на основі попереднього огляду товару; 
* без попереднього огляду товару; 
* за зразками;  
* за стандартами, технічними умовами або за обумовленими середніми чи мінімальними якісними параметрами товару. 
Біржові угоди з реальним товаром, залежно від доручення клієнтів брокерській конторі, можуть укладатися з розрахунком за такими цінами: 
* за ціною, яка склалася на товарній біржі в момент укладення угоди; 
* за ціною, яка склалася на товарній біржі на момент поставки товару; 
* за ціною купівлі-продажу, яка точно визначена, тобто не нижче і не вище заданої; 
* за ціною купівлі-продажу на визначену дату. 
Угоди на реальний товар, залежно від строків його поставки, поділяють на: 
1. Угоди з коротким строком поставки (у міжнародній практиці такі угоди називають "касові" або "спот"). 
2. Угоди з відстроченою поставкою (у міжнародній практиці такі угоди називають "форвард"). 
3. Угоди з умовою. 
4. Бартерні угоди. 
1. Угоди з коротким строком поставки ("спот") 
Основною метою укладення таких угод є дійсний, фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, які передбачені угодою. За купленим на торгах контрактом покупець на одному зі складів одержує реальний товар. 
Це найпростіший вид біржових угод, при укладенні яких наявний товар може знаходитися: 
* на одному зі складів біржі, готовий до відвантаження; 
* очікується до початку біржової сесії, якщо так оголошено продавцем і підтверджено відповідними документами; 
* у дорозі, що підтверджується наявними у продавця відповідними документами. 
Виконання таких угод починається з моменту їх укладення, а поставка товару здійснюється, як правило, у термін від 5 до 15 днів. 
Важливою при таких угодах є практика розподілу витрат на зберігання та страхування товару. Так, витрати на зберігання товару та вартість його страхування до реалізації (моменту продажу) відносять на рахунок продавця, а після укладення угоди (з моменту продажу) - на рахунок покупця. 
Механізм використання угод з коротким строком поставки ("спот") досить простий. Продавець реального товару поставляє його на склад біржі або інше підприємство, з яким біржа має відповідну угоду про зберігання продукції. За здану на відповідальне зберігання продукцію продавець одержує варант (складське свідоцтво), за яким укладається угода на товарній біржі та проводяться розрахунки. 
Зберігається варант у продавця і передається покупцеві в момент настання строку поставки. Покупець же отримує варант проти оплати на користь продавця. 
При угодах з коротким строком поставки спекулятивні операції обмежені тільки грою на підвищення ціни. Однак у ринкових умовах практично відсутня вірогідність значного збільшення ціни в період між покупкою і поставкою, що обумовить спекулятивні дії. 
Сама природа спотової угоди передбачає власне закупку товарів з огляду на здійснення виробничої чи подальшої торговельної діяльності, оскільки для спекуляції на товарних біржах існують більш ефективні механізми. Однак якщо у практиці біржової діяльності виникає ситуація із збільшенням ціни на товар, проданий за угодою з коротким строком поставки, то продукція скуповується з тим, щоб на момент поставки продати її за вищою ціною. 
2. Угоди з відстроченою поставкою ("форвард") 
Такі угоди - це взаємопередача прав і обов'язків на реальний товар з відстроченим терміном поставки. 
Угода з відстроченою поставкою оформляється як договір поставки. Продавець бере зобов'язання здійснити поставку закупленого товару у строк, обумовлений угодою, а покупець бере зобов'язання прийняти товар та здійснити оплату за цінами контракту у випадку, якщо відсутній повний розрахунок чи передплата при укладенні угоди. 
Особливість угоди з відстроченою поставкою полягає в різниці у часі укладення угоди та поставкою товару покупцеві. Тривалість періоду між моментом укладення угоди та поставкою товару встановлюється кожною біржею залежно від його асортименту. Так, на агропродукцію - це термін 3, 6, 9 місяців. За цей період часу контракт може продаватись кілька разів, аж поки не буде вичерпано його термін дії.  
Об'єктом торгівлі при форвардних угодах, як правило, є товар, який буде вироблено (вирощено) на момент його поставки. 
Переваги укладення угод з відстроченою поставкою (форвард) виявляються в значній економії витрат на зберігання продукції, а головне - дають змогу товаровиробнику самому авансувати майбутнє виробництво. 
Як свідчить досвід, за мірою становлення ринкових відносин обсяги форвардних угод зростають і, як правило, домінують у торгівлі реальним товаром. 
Однак при укладенні угоди з відстроченою поставкою існує ціновий ризик, оскільки ціна на реалізований товар з поставкою у майбутньому може змінитися, що спричинить фінансові втрати одного з контрагентів. 
В ринкових умовах, у разі виникнення такої ситуації, втрати від зміни у ціні є однаковими як для продавця, так і для покупця. Однак в умовах формування ринкових відносин, які супроводжуються високим рівнем інфляції, фінансові втрати від зміни у цінах завжди має продавець. У цьому зв'язку товарні біржі передбачають у Правилах біржової торгівлі систему заходів по страхуванню від цінового ризику, які будуть розглянуті далі. 
При форвардних угодах існує також і ризик непоставки товару в обумовлені строки. Такі ситуації можуть виникати у двох випадках. 
По-перше, це пов'язано із специфікою виробництва товару, і перш за все агропродукції. Поставки можуть бути менших обсягів, інших якісних параметрів або взагалі не здійснюватися, оскільки товар може бути не вироблений. 
По-друге, коли при укладенні форвардної угоди продавець початкове не передбачає поставку товару. Мета такої угоди полягає у прагненні продавця одержати авансування, яке використовується як безкоштовний кредит з боку покупця. В умовах інфляційних процесів такі фінансові ризики для покупця можуть бути суттєвими. За оцінками експертів, на товарних біржах Росії в 1991 р. третину всіх біржових оборотів при угодах з відстроченою поставкою становили такі, які укладалися з боку продавців, свідомо передбачаючи їх невиконання. За результатами опитування в 1992 р. Інститутом досліджень організованих ринків, у Росії такі порушення контрактної дисципліни складали 25-30 % всіх біржових угод. 
Для зниження ризику контрагентів при укладенні угод на реальний товар з відстроченою поставкою застосовують систему так званих "особливих умов". Вони можуть певною мірою страхувати ризики, при цьому не змінюючи сутності форвардних угод. 
Слід зазначити, що угоди з системою "особливих умов", як явище на біржовому товарному ринку, характерні тільки для періоду формування ринкових відносин. Необхідність їх використання обумовлена рядом факторів, основними серед яких є: 
* нестабільність економічного розвитку в період формування ринкових відносин; 
* спад обсягів виробництва та високі темпи інфляції; 
* практична відсутність договірної дисципліни як поставок, так і розрахунків тощо. 
Угоди з відстроченою поставкою можуть укладатися за двох умов: 
1. Угода із заставою 
Така угода передбачає сплату одним контрагентом іншому обумовленої суми грошової застави на момент укладення біржового контракту, як гарантії виконання своїх зобов'язань. 
Залежно від природи (змісту) передбачуваних ризиків невиконання контрагентом зобов'язань по угоді з відстроченою поставкою заставу вносить покупець або продавець, що й обумовлює укладення: 
1.1. Угоди із заставою на покупку, яка передбачає гарантійні виплати з боку покупця, що забезпечує страхування своєчасних розрахунків і засвідчує рівень його платоспроможності; 
1.2. Угоди із заставою на продаж, яка передбачає гарантійні виплати з боку продавця, що забезпечує страхування своєчасної поставки реального товару. Крім грошових перерахувань гарантійним внеском можуть бути і певні обсяги товару, який буде поставлятися покупцеві. 
Рівень застави коливається в межах від 1 до 100 % вартості контракту. 
2. Угоди з премією 
Така угода дає можливість будь-якому з контрагентів на основі попередньо виплаченого обумовленого рівня премії володіти правом висунути вимогу контрагентові щодо умов виконання зобов'язання аж до повної відмови від нього.  
Використання угоди з премією на біржовому товарному ринку не впливає і не змінює сутності форвардної угоди на реальний товар, однак дає змогу контрагентові мобільніше використовувати у своїх інтересах термін до поставки реального товару згідно з умовами контракту. 
Модель використання угоди з премією вибирається кожною біржею індивідуально. Так, наприклад, правом поставити вимогу можуть володіти тільки продавці чи тільки покупці. У випадку, коли обмеження додатково не вводяться, то умови такої угоди поширюються на всіх контрагентів. 
Угода з премією має кілька різновидів: 
2.1. Прості угоди з премією передбачають, що контрагент-платник премії одержує так зване "право відступного", при якому за раніше встановлену суму "відступає" від виконання угоди в разі її невигідності для нього або втрачає цю суму у разі виконання контракту. 
Залежно від того, хто з контрагентів (покупець чи продавець) сплачує премію, прості угоди з премією поділяють на: 
а) угоди з умовним продажем, які укладаються з урахуванням інтересів продавця. Так, продавець сплачує певну суму у вигляді премії для того, щоб на момент поставки реального товару мати право відмовитись від її здійснення. 
Продавець вживає таких заходів, тобто укладає просту угоду з премією (з умовним продажем), передбачаючи (або на основі прогнозної інформації), що на момент поставки реального товару зміниться кон'юнктура ринку, внаслідок чого може зрости ціна та складуться вигідніші умови поставки тощо; 
б) угоди з умовною покупкою укладаються з урахуванням інтересів покупця і використовуються ним у випадку нестійкого попиту на товар, що буде поставлятися, або з інших кон'юнктурних, причин. Покупець, сплативши премію, має ширший вибір у прийнятті рішення на момент поставки реального товару. 
Вартість контракту при укладенні угоди з умовним продажем зменшується на суму премії, при угоді з умовною покупкою -збільшується на суму премії. 
2.2. Подвійні угоди з премією - такий вид контракту, при якому один з контрагентів сплачує премію за одержання права вибору між позицією покупця і позицією продавця, а також володіння правом відступу від угоди. 
Сума подвійної премії може сплачуватися окремо від угоди або включатися у вартість контракту. 
2.3. Складні угоди з премією - це такі контракти, які об'єднують дві протилежні угоди з премією, що укладаються однією брокерською фірмою з двома різними контрагентами. 
Так, брокерська контора, яка укладає складні угоди з премією і є її платником, володіє правом відмови від угоди. У випадку, коли брокерська контора є одержувачем премії, право відходу від угоди належить її контрагентам. 
2.4. Кратні угоди з премією - контракти, що дають право одному з контрагентів за виплачену ними премію на користь іншого контрагента збільшувати у певну кількість разів обсяги товарів, які будуть поставлятися, виходячи з умов угоди. 
У практиці біржової торгівлі використовують угоди двох видів: 
а) угоди з вибором покупця; 
в) угоди з вибором продавця. 
Сутність кратної угоди з премією грунтується на поєднанні у контракті незмінних параметрів з умовними. Оскільки у будь-якому випадку визначений обсяг товару буде поставлятися, його збільшення основується на кратності по відношенню до твердого мінімуму в межах максимального рівня, встановленого даною угодою. 
Сума такої премії враховується у вартість угоди, яка збільшується у випадку продажу. Виплачується у разі відмови контрагента, що володіє правом на збільшення обсягів, які поставляються або приймаються. 
2.5. Угоди з кредитом - це певна форма домовленості між брокером і клієнтом. Сутність полягає в тому, що брокер бере зобов'язання замість товару, поставленого клієнтом, надати йому також товар, у якому він зацікавлений. Для цього брокер звертається в банк і на основі даної угоди з клієнтом одержує кредит для придбання на біржових торгах товару, у якому зацікавлений клієнт і за допомогою якого брокер одержує потрібний йому товар. Наступним етапом при здійсненні такої угоди є продаж на біржі брокером одержаного від клієнта товару та розрахунок за кредит з банком.  
Така угода є одним з різновидів проведення законних бартерних операцій. 
3. Угода з умовою 
Це угода на поставку реального товару, при якій продаж одного виду товару супроводжується одночасно покупкою іншого реального товару. Укладаються такі угоди у процесі публічного торгу, а розрахунки мають грошову основу. 
Угоди з умовою використовуються на біржах реального товару і особливо прийнятні в умовах формування ринкових відносин. 
Однак досвід свідчить, що в укладенні угод з умовою більше зацікавлені контрагенти, ніж брокери. 
Зацікавленість клієнтів полягає в тому, що, пропускаючи одну з торговельних стадій, вони можуть одночасно, тобто в межах однієї угоди, за поставку свого товару одержувати потрібний інший вид товару. Такий вид угоди не завжди є ефективним для брокера, оскільки в межах одного контракту необхідно забезпечити максимально прийнятний варіант товарної взаємозадоволеності клієнтів. 
У випадку, коли брокер не може запропонувати прийнятний варіант щодо зустрічного товару, він втрачає право на винагороду, яка, як правило, становить 4-8 % комісійних. 
Практика укладення таких угод на біржах реального товару свідчить, що їх питома вага в загальному біржовому обороті незначна. Це пов'язано не з сутністю самої угоди, а зумовлено частими відмовами брокерів у підготовці, на що вони мають право. 
4. Бартерні угоди 
Це угоди, які укладаються на умовах передачі прав власності на товари без грошової оплати, тобто є товарообмінними операціями за схемою "товар" = "товар", або "товар" = "товар + гроші". 
Характерним для бартерних угод є те, що товарообмінні операції на товарній біржі можуть здійснюватися за двох умов: 
* участі біржового посередника, тобто брокера; 
* без його участі з обов'язковою реєстрацією товарообмінних операцій у вигляді біржових угод. 
У товарообмінних операціях беруть участь будь-які види продукції, регламентовані біржею як товар, яким на ній торгують. 
Пропорції при товарообмінних операціях на біржі встановлюються контрагентами. 
Механізм підготовки і здійснення товарообмінної операції на товарній біржі такий же, як і при підготовці та укладенні біржових угод. Так, замовлення на обмінну операцію приймає брокер (у випадку, коли товарообмінна операція здійснюється з участю біржового посередника), реєструє його у робочому журналі і починає підбір варіантів. У деяких випадках брокер укладає з постійним клієнтом угоду-доручення, у межах якого бере на себе зобов'язання при певних комісійних здійснити вигідну обмінну операцію. 
Замовлення на товарообмінну операцію включає два розділи: 
І розділ: 
* описується товар, який представляється для обміну; 
* строки поставки; 
* умови поставки. 
II розділ: 
* описується товар, який бажано одержати в результаті обміну; 
* строки поставки; 
* умови поставки. 
Крім того, пропонуються пропорції для взаємообміну та умови розрахунку. 
Нині на товарних біржах країн, де формуються ринкові відносини (Східна Європа, Росія), при укладенні угод на реальний товар переважають бартерні угоди. За оцінками експертів, питома вага бартерних угод сягає понад 60 % загального обсягу біржового обороту. Як еквівалент застосовують зернові, енергоносії, інші товарні групи. 
Однак використання бартерних угод у біржовій торгівлі слід розглядати як тимчасове явище, зумовлене економічними причинами на етапі формування ринкових відносин. 
Пояснюється це перш за все тим, що за своєю сутністю бартерні угоди суперечать природі біржової торгівлі і обумовлюють неприйнятні для неї моменти: 
* знижується товарно-пропускна здатність біржі; 
* значна питома вага бартеру в загальних обсягах біржового товарообігу перекручує реальну рівноважну (ринкову) ціну, яка формується на основі попиту і пропозиції біржового товару; 
* значні обсяги доходу товаровиробників не поступають до них безпосередньо і не включаються у процес розширеного відтворення;  
* практично всі товаровиробники залучаються до процесу товарообмінних операцій, що призводить до значних перевитрат ресурсів тощо. 
На товарних біржах України відсутня практика укладення так званих угод з "особливими умовами", крім "угоди із заставою на продаж", що забезпечує страхування, гарантує поставки реального товару згідно з передбаченими контрактом умовами. 
Однак в Україні в умовах дефіциту платіжних засобів та перебування товаровиробників на банківській картотеці доцільним було б розширити можливість виходу на біржовий ринок, обмеживши цим процес неорганізованого бартеру. 
У цьому зв'язку доцільним є необхідність доповнення чинного законодавства стосовно біржової торгівлі тимчасовими положеннями про ширше застосування різновидів угод з реальним товаром, що практикується в умовах формування ринкових відносин. 
В Україні порядок підготовки, проведення біржових торгів та укладення угод на реальний товар регулює чинне законодавство. 
Кожна товарна біржа визначає власні правила проведення біржових торгів по реальному товару, однак вони розробляються в межах чинного законодавства та Типових правил біржової торгівлі товарною продукцією, рекомендованих відповідними міністерствами та відомствами. 
Важливим при виборі виду угод на реальний товар є розуміння як їх сутності, так і переваг у практичній діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

На сучасному  етапі розвитку міжнародна біржова  торгівля має цілком виражену географічну  концентрацію. Передовими центрами були і залишаються США, Великобританія, Японія. Роль американських бірж значно зросла під час і після Другої світової війни, коли всюди, крім США, біржі були закриті. На той період на них припадало 90% операцій. 

Зараз  майже  весь біржовий оборот на світовому  товарному ринку, а саме 98% забезпечується завдяки діяльності  бірж трьох провідних країн : 84% цього обороту припадає на біржі США, 8% – Великобританії, 6% – Японії і 2% – на товарні біржі інших країн.. 

Перевага США  у ф’ючерсній та опціонній торгівлі зберігалась до середини 80-х років, але в наступні роки європейські й азіатські ф’ючерсні ринки стали конкурентами традиційним ринкам США. За період 1985-1990 рр. частка ф’ючерсної торгівлі за межами США збільшилась з 12,8 до 46,8 відсотка. Обсяги ф’ючерсної торгівлі в Азії збільшились вдвічі, а в Європі – практично утричі. 

Спеціалізацією  американських товарних бірж традиційно була сільськогосподарська продукція, Великобританії – дорогоцінні й  кольо¬рові метали та енергоносії, японських  – аграрна продукція, хоча на даний  час ця спеціалізація у всіх трьох центрах не настільки вираже¬на. 

Найбільшою товарною біржею світу є американська Чиказька торгова біржа (Chicago Board of Trade ), на якій здійснюються ф’ючерсні й опціонні угоди із зерновими (пшениця, кукурудза, овес, соя-боби), олійними (соєва олія, соєвий шрот) культурами, дорогоцінними металами (золото і срібло), казначейськими білетами і облігаціями США, муніципальними облігаціями, індексами акцій і облігацій. 

Другою за обсягами продажу біржових товарів є Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange). Предмети угод – велика рогата худоба, свині і пиломатеріали. Основна кількість угод припадає на казначейські папери США, валюту, євродолари, індекси цін акцій і облігацій. 

Нью-Йоркська товарна  біржа ( New-York Mercantile  Exchange) є тре-тьою за кількістю укладених угод. Предметами угод на цій біржі є палив¬на і сира нафта, пропан і бензин, а також платина і паладій. 

Біржа Комекс (Commodity) у Нью-Йорку за останні роки дещо змен-шила обсяги операцій. Тут ведуться операції з міддю, алюмінієм, золотом, сріблом, індексами цін валюти і цінних паперів. 

На Нью-Йоркській  біржі кави, цукру і какао (Coffee,Sugar,Cocoa Exchange) ведеться торгівля відповідними товарами різних сортів. 

На Нью-Йоркській  біржі бавовни і цитрусових (New-York Cotton,Citrus Exchange) укладаються контракти з купівлі-продажу бавовни, концентрату апельсинового соку, пропану. Ведуться також операції з індексом долара, казначейськими білетами США.

Ливия: генералы покидают Муаммара Каддафи 

Арбатов грузинам: "Вы не единый народ, и вы не сможете сохранить эту страну... 

Батька четко  дал понять: белорусы будут работать как китайцы 

Как иметь здоровые эластичные сосуды?! 

Разместить новость  на СМИ2 

Чільне місце  в розвитку біржового ринку посідають  і товарні біржі Великобританії. Лондон багато століть був і залишається важливим світовим фінансовим центром, де розташовані численні фірми послуг, такі, як банки, страхові компанії, експедиційні і фрахтові компанії, що набагато полегшує організацію міжнародного товарообігу. 

Проте у кінці ХХ ст. у зв’язку зі значним зниженням економічної ролі Великобританії у світі, економічними труднощами цієї країни, зменшенням значення британської валюти у світовій валютній системі, а також через інші чинники, що прямо впливають на біржову торгівлю, частина товарних бірж у Великобританії переживала  кризу. Це виявляється у скороченні оборотів і послабленні позиції британських бірж порівняно з американськими. 

До бірж світового  значення належить Лондонська міжнародна фінансова ф’ючерсна біржа (London International Financial Future Exchange ) (до вересня 1982 р. вона називалася Лондонською товарною біржею). Предметом обороту на цій біржі є сільськогосподарські продукти: кава сорту „Робуста”, какао, білий цукор і цукор-сирець, картопля, насіння олійних культур і олія (соняшникова, соєва, кокосова, рапсова, арахісова і з льону), соєвий шрот і каучук . 

Лондонська біржа  першою в Європі почала з 1987 р. застосовувати  електронну систему в здійсненні комерційних операцій. На цій біржі  після переобладнання почали інтенсивно торгувати фінансовими інструментами, зокрема державними цінними паперами, валютою, індексами акцій. Нині Лондонська біржа стала провідною європейською біржею фінансових ф’ючерсів і опціонів і другою у світі після Чиказької торгової біржі.  

До провідних  у світовому біржовому ринку  належить і Лондонська біржа металів, яка є традиційно основним ринком кольорових металів, править за барометр цін у світовій торгівлі кольоровими  металами, використовується для хеджування, розробляє стандартні умови біржових контрактів. 

Об’єктом торгівлі на цій біржі є мідь, алюміній, цинк, свинець, олово, нікель і срібло. Укладаються як ф’ючерсні, так і  реальні угоди, причому частка других досить висока. Значну частину оборотів становлять угоди закордонних контрагентів, у тому числі західноєвропейських, американських і японських, а також східноєвропейських. Щоденні котирування згаданих металів на біржі є одним з найважливіших коефіцієнтів світової ціни, прийнятої в міжнародній торгівлі.  

Лондон є також  важливим центром торгівлі зерном, особливо пшеницею і ячменем.  

Провідне місце  в Європі посідає і французька біржа МАТІФ (Міжнародний ф’ючерсний ринок Франції). Основна частка операцій МАТІФ припадає на ф’ючерсні контракти  на довготермінові (7-10 років) облігації, процентні ставки, довготермінові контракти на валюту. Ф’ючерсні контракти на цукор, картоплю і каву мають незначний обсяг. 

Серед французьких  бірж велике значення має Паризька комерційна біржа, на якій здійснюється торгівля рафінованим цукром, кавою  в зернах (сорт „Робуста”) і какао-бобами, а також у великих обсягах соєвим шротом. Це єдина у світі біржа рафінованого цукру міжнародного масштабу, тому вона притягує хеджерів на цей вид цукру майже з усього світу. Останніми роками її частка і значення в міжнародній торгівлі значно збільшилися. 

У Японії діє  багато бірж місцевого значення. Арбітраж здійснюється щодо таких товарів, як цукор, насіння сої, вовни, які є  об’єктом міжнародної торгівлі. Здійснюються також ф’ючерсні угоди з бобами, сортною бавовною, бавовняною пряжею, картопляним крохмалем, сирим і штучним шовком, паприкою, цукром, каучуком. Особливе міжнародне значення має ф’ючерсний ринок золота. Найбільшими японськими біржами є Токійська фінансова ф’ючерсна біржа і Токійська товарна біржа. Ведуться операції з цінними металами (золото, срібло, платина). 

Незважаючи на провідну роль у світовій торгівлі бірж США, Великобританії, Японії, Франції, важливі міжнародні товарні біржі  розміщуються і в Сінгапурі, Бразилії, Філіппінах. Помітну роль у світовій біржовій торгівлі відіграють також біржі, що функціонують в Аргентині, Австралії та східноєвропейських країнах.  

В Австралії  найбільш активною є Сіднейська ф’ючерсна  біржа. Основним об’єктом торгівлі (у  тому числі ф’ючерсної) є немита вовна. Товарні операції (шерсть і велика рогата худоба) ведуться в дуже незначних обсягах, а інші операції припадають на банківські векселі, дер¬жавні цінні папери, індекси цін акцій, облігацій. 

Пожвавлений біржовий арбітраж здійснюється тут з Лондоном і Нью-Йорком. Австралійські торговці й закордонні виробники, яким вовна потрібна як сировина, укладають на цій біржі угоди з метою хеджування. На цій біржі здійснюються також ф’ючерсні операції з худобою, відгодованими ягнятами, золотом, сріблом, а останніми роками також з фінансовими інструментами. 

Певний вплив  на біржову торгівлю має, зокрема, біржа  в Сан-Пауло (Бразилія), на якій здійснюються ф’ючерсні операції з кавою в  зернах, худобою, соєвими бобами, а  також золотом. Біржа-конкурент, що в Ріо-де-Жанейро, здійснює тільки ф’ючерсні угоди із золотом, хоча планує здійснювати ф’ючерсні угоди на какао і каву. 

Загалом у світі  спостерігається територіальна  спеціалізація біржової торгівлі, що залежить передусім від економічного розвитку тієї чи іншої країни. Розподіл центрів світової біржової торгівлі за напрямками спеціалізації наведено в табл. 3. 

За останні 10 років біржовий ринок значно розширився, всюди у світі почали з’являтися нові біржі. Між ними виникає жорстока конкуренція.  

Таблиця 3 – Територіальне  розташування бірж залежно від спеціалізації 
 

З іншого боку, поруч  із жорстокою конкуренцією на біржовому  ринку відбувається і процес об’єднання бірж. 

Структура світового  товарообороту за останні роки змінилася  в бік зростання частки кольорових та дорогоцінних металів, енергоносіїв і значного зменшення частки цукру, кави, какао, бавовни, вовни. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розрізняють прості угоди з премією, у яких платник  премії має право зажадати виконання  угоди без права вибору або  цілком від неї відмовитися (це називається правом відступу).

У будь-якому  разі стороні, що програла, вигідніше  піти, ніж виконати угоду.

Другий вид  – короткі угоди з премією, при яких платник премії має право  зажадати від свого контрагента  передачі йому цінних паперів, що у  два, три і більше разів перевищують встановлену при укладенні угоди їхню кількість за курсом, встановленим під час її укладення.