Администрирование, базы данных

 

Структурне представлення  таблиці «Prodykziya» містить: дані про назву проекту, атрибут для первинного ключа та зв’язок «один до багатьох», який наведено в таблиці 1.6.

 

Таблиця 1.6 – Структура  таблиці «Prodykziya»

Номер атрибуту	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження		Призначення атрибуту
			Пусте значення	Значення за замовчуванням
1	ID_prodykt	int	NOT NULL	-	первинний ключ
2	Imya_proekta	varchar(30)	NOT NULL	-	назва проекту
3	ID_obrabotka	int	NOT NULL	-	зовнішній ключ
4	ID_mag1	int	NOT NULL	-	зовнішній ключ

 

Структурне представлення  таблиці «Proektu», яка містить перечень номерів проектів, дату завершення, стадію реалізації проектів, зв’язок «один до багатьох» та атрибут для первинного ключа, наведений в таблиці 1.7.

 

Таблиця 1.7 – Структура таблиці «Proektu»

Номер атрибуту	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження		Призначення атрибуту
			Пусте значення	Значення за замовчуванням
1	ID_pr	int	NOT NULL	-	первинний ключ
2	Srok	varchar(50)	NOT NULL	-	дата завершення
3	Stadiya	varchar(35)	NOT NULL	-	стадія реалізації
4	Nomer_zakaza	int	NOT NULL	-	номер проекту
5	ID_otdel1	int	NOT NULL	-	зовнішній ключ
6	ID_kom	int	NOT NULL	-	зовнішній ключ
7	ID_obrabotka1	int	NOT NULL	-	зовнішній ключ

 

Таблиця «Sotrydnik» містить інформацію щодо паспортних даних працівника, зв’язок «один до багатьох» та атрибут для первинного ключа, структура якої наведена в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8 – Структура  таблиці «Sotrydnik»

Номер атрибуту	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження		Призначення атрибуту
			Пусте значення	Значення за замовчуванням
1	ID_sotr	int	NOT NULL	-	первинний ключ
2	Familiya	varchar(20)	NOT NULL	-	Ф.
3	Imya	varchar(20)	NOT NULL	-	И.
4	Otchestvo	varchar(20)	NULL	-	О.
5	ID_otdel3	int	NOT NULL	-	зовнішній ключ
6	ID_kom3	int	NOT NULL	-	зовнішній ключ

 

Таблиця «Zar_plata» містить інформацію щодо особистого номеру та заробітної плати персоналу компанії, зв’язок «один до багатьох» та атрибут для первинного ключа. Структура наведена в таблиці 1.9.

 

Таблиця 1.9 – Структура  таблиці «Zar_plata»

Номер атрибуту	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження		Призначення атрибуту
			Пусте значення	Значення за замовчув.
1	ID_zarplata	int	NOT NULL	-	первинний ключ
2	Sotrydnik	varchar(25)	NULL	-	особистий номер
3	Symma	int	NULL	-	заробітна плата
4	ID_dolgnosti	Int	NOT NULL	-	зовнішній ключ
5	ID_otdel4	Int	NOT NULL	-	зовнішній ключ
9	ID_kom4	Int	NOT NULL	-	зовнішній ключ

 

 

Таблиця «Zentr_obrabotki» містить перелік номерів проектів та атрибут для первинного ключа, структурне представлення якої наведене в таблиці 1.10.

 

 

 

Таблиця 1.10 – Структура таблиці «Zentr_obrabotki»

Номер атрибуту	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження		Призначення атрибуту
			Пусте значення	Значення за замовчуванням
1	ID_obr	int	NOT NULL	-	первинний ключ
2	Proekt_nomer	int	NOT NULL	-	номер проекту

 

Таким чином, шляхом перетворення «ER-діаграми» на базу даних було отримано 10 таблиць з відповідними атрибутами та обмеженнями, також було встановлено  зв’язки між отриманими таблицями.

 

1.3 Нормалізація структури даних

 

Нормалізація – це процес, що дозволяє гарантувати ефективність структури даних в реляційній базі даних.

Щодо бази даних компанії з виробництва ПЗ, можна стверджувати, що типи даних атрибутів таблиць є простими й неділимими, тобто створені базові таблиці відповідають першій нормальній формі.

Досягнення другої нормальної форми вимагало деяких перетворень  у структурі базових таблиць. Після проведення перетворень усі первинні ключі базових таблиць стали складатися з одного атрибуту, що є свідченням того, що всі інші атрибути таблиці знаходяться в повній функціональній залежності від первинного ключа, а отже таблиці знаходяться в другій нормальній формі.

Базові таблиці знаходяться  в третій нормальній формі, якщо знаходять  в другій нормальній формі й не містять транзитивних залежностей – функціональних залежностей між не ключовими атрибутами, отже наша база даних знаходиться у третій нормальній формі.

До процесу нормалізації також включається механізм максимального  зменшення використання значення null – спеціального значення, яке використовується в реляційній теорії і теорії баз даних. Воно вказує на відсутність будь-якого значення в полі таблиці. Значення null не дорівнює пустому рядку чи нулю. Таким чином, операція порівняння «більше, ніж» або «менше, ніж» та операція перевірки рівності не можуть бути застосовані для порівняння цього значення навіть з іншими такими ж значенням null.

Для того щоб полегшити задачу приведення до мінімуму значення null, потрібно скористатися підтипами. Підтипи не тільки допомагають  спроектувати структуру проекту з мінімальним числом значень null, але й забезпечують значну гнучкість при насиченості проекту. Він дозволяє взяти властивості (атрибути) заданої таблиці й відновити новий елемент, який буде мати ті ж самі атрибути. Цей процес називається наслідуванням. Отриманий в результаті наслідування новий елемент може мати атрибути, відмінні від наслідуваних.

Удосконалена модель структури бази даних дозволяє без  труднощів досягти одного з прийнятих  вище вимог до проекту, що розробляється. Мова йде про можливість масштабування проекту без внесення великої кількості змін в програмний код. Разом з тим введення супертипу дозволяє зменшити кількість проблем, з якими можна зіткнутися на ранніх етапах проектування проекту.

 

2 СТВОРЕННЯ БАЗИ  ДАНИХ І БАЗОВИХ ТАБЛИЦЬ

 

2.1 Опис технологічного інструментарію для реалізації проекту

 

SQL – це стандартна мова програмування, яка використовується для створення, модифікації, пошуку і вибірки інформації, що зберігається в довільній реляційній базі даних, яка управляється відповідною системою управління базами даних (СУБД).

Мова SQL дуже могутня, тому її підтримують найбільш популярні СУБД, зокрема Microsoft Access, Oracle і MySQL, хоча рівень цієї підтримки істотно залежить від того, про яку саме СУБД йдеться.

SQL – це стандартизована, непроцедурна мова програмування, яка використовується для маніпулювання даними і об'єктами баз даних, використовуючи при цьому вбудований і/або інтерактивний SQL.

Перевагами СУБД Microsoft SQL Server є:

• незалежність від конкретних СУБД;
• міжплатформна переносимість;
• наявність стандартів;
• підтримка компаніями IBM та Microsoft;
• реляційна основа;
• високорівнева структура;
• можливість виконання інтерактивних запитів;
• забезпечення програмного доступу до бази даних;
• можливість різноманітного представлення даних;
• повноцінність, як мови опрацьовування баз даних;
• можливість динамічного визначення даних;
• підтримка архітектури клієнт-сервер;
• підтримка корпоративних прикладних програм;
• розширюваність та підтримка об’єктно-орієнтованого програмування;
• можливість доступу до даних в Internet;
• інтеграція з мовою Java (протокол JDBC);
• промислова інфраструктура.

Можна зазначити, що для розробки бази даних, найкращим є варіант вибору Microsoft SQL Server, оскільки саме ця система призначена для автоматизації роботи на малих і середніх підприємствах, характеризується невисокою складністю й реалізується на платформі Windows.

Дана система має  чудові засоби тиражування, які дозволяють синхронізувати дані персонального  комп’ютера з інформацією бази даних  і навпаки. Зрештою дана СУБД представляє собою сучасну повно функціональну базу даних. Недоліком даної системи є те, що SQL Server функціонує тільки в середовищі Windows.

 

2.2 Розробка сценаріїв для створення  бази даних

 

Можна виділити три основні способи створення бази даних в MS SQL Server:

• шляхом запуску у вікні Management Studio майстра Database Creation Wizard, як було створено в даній роботі;
• за допомогою графічного інтерфейсу користувача програми Management Studio;
• за допомогою програми редактора запитів, використовуючи оператором Transact-SQL CREATE DATABASE.

MS SQL Server задовольняє двом  основним вимогам, які ставляться  перед СУБД, – швидкість та простота виконання поставленої задачі.

Оператор CREATE DATABASE для  створення бази даних є достатньо  складним оператором, що перш за все пов’язано з його синтаксисом, який дозволяє визначити велику кількість параметрів. Зміст коду Transact-SQL:

• вказується необхідність використання для виконання всіх наступний операцій бази даних;
• команда GO, використовується в тих випадках, коли необхідно виконати якийсь фрагмент коду Transact-SQL, не чекаючи на виконання всього блоку;
• далі код представлений оператором мови DDL, що створює базу даних, і єдиним параметром, що передається даному оператору, є ім’я створюваної бази даних;
• потім зазначено ім’я файлу даних і його місце знаходження, яке буде використовуватися MS SQL Server для звернення до файлу даних;
• вказується початковий розмір створюваного основного файлу та параметр його приросту;
• наступні рядки зазначають аналогічні параметри для журналу транзакцій, а саме його ім’я, місце знаходження, початковий розмір і крок приросту.

Після запуску на виконання  приведеного й описаного коду створюється база даних з установленими  вихідними параметрами основного  файлу та журналу транзакцій.