Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 23:53, доклад
Розглянуто напрями впливу державної фінансової політики на розвиток малого бізнесу. Констатуються законодавчі і реальні умови збалансування економічних інтересів малого бізнесу, його фінансова підтримка з боку держави. Запропоновано конкретні пропозиції в цьому напрямку і визначено перспективи подальших наукових досліджень.
Таблиця 3.
Динаміка структурних показників загального обсягу реалізованої продукції малих підприємств за видами економічної діяльності
(у % до загального обсягу реалізації продукції підприємствами України)
№ |
Вид економічної діяльності |
2009 |
2010 |
2011 |
1 |
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство |
15,9 |
16,8 |
15,7 |
2 |
Промисловість |
5,2 |
4,4 |
3,7 |
3 |
Будівництво |
41,4 |
35,9 |
34,2 |
4 |
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
23,0 |
20,0 |
28,5 |
5 |
Діяльність готелів та ресторанів |
32,2 |
30,9 |
31,4 |
6 |
Діяльність транспорту та зв’язку |
10,1 |
10,1 |
10,6 |
7 |
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям |
7,4 |
4,9 |
5,2 |
8 |
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям |
28,3 |
25,2 |
26,8 |
9 |
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту |
24,1 |
29,8 |
25,6 |
Аналогічний стан діяльності малих підприємств сформований на місцевому рівні.( табл..4).. Це пояснюється тим, що організація місцевого малого бізнесу проводиться хаотично без врахування економічної спеціалізації адміністративно-територіальної одиниці, рівня її ресурсного потенціалу та географічного розміщення.
Так, оцінка виконання програм розвитку підприємств малого бізнесу в Чернівецькій області за 2009-2011 роки свідчить про тенденцію зростання його кількісних показників, проте, темпи і абсолютні показники, незважаючи на їх динамізм, залишаються ще на недостатньому рівні та продовжують відставати за кількістю малих підприємств на 10 тисяч осіб наявного населення від середнього показника в цілому по Україні.
Таблиця 4.
Основні показники діяльності малих підприємств в Чернівецькій області
Показники |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
Кількість малих підприємств на 10 тисяч осіб наявного населення |
58 |
51 |
57 |
54 |
38 |
Кількість малих підприємств у відсотку до загальної кількості підприємств в цілому |
94,9 |
94,3 |
95,3 |
95,7 |
94,0 |
Кількість зайнятих на малих підприємствах, тис.осіб |
30,5 |
29,5 |
29,0 |
28,1 |
25,6 |
відсотків до попереднього року |
х |
97,0 |
98,3 |
97,0 |
91,1 |
відсотків до кількості зайнятих на підприємствах |
38,2 |
39,1 |
40,7 |
42,3 |
4,5 |
відсотків до кількості населення у працездатному віці |
5,4 |
5,2 |
5,1 |
4,9 |
4,6 |
Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) у діючих цінах відповідних років (без ПДВ та акцизу), млн.грн. |
3232,3 |
3420,2 |
3016,5 |
3409,4 |
3959,4 |
відсотків до обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) підприємств |
32,7 |
28,7 |
28,6 |
33,0 |
31,4 |
Валові інвестиції в основний капітал, тис.грн. |
369819,2 |
262722,1 |
217642,0 |
189679,8 |
195800,8 |
В Чернівецькій області, станом на 01.01.2012, надавали інформаційну та фінансову підтримку малому бізнесу 2 бізнес-центри, 1 бізнес-інкубатор, 10 фондів підтримки підприємництва, 17 кредитних спілок, 1 лізинговий центр, 1 інноваційний фонд, 7 аудиторських фірм, 2 інвестиційні компанії, 20 інформаційно-консультаційних установ, 50 громадських об’єднань суб’єктів підприємництва.
Як відомо, державна підтримка розвитку малого бізнесу на місцевому рівні здійснюється в межах впровадження регіональних і місцевих програм відповідно до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» [4]. Однак наявність ресурсного забезпечення виконання зазначених програм на практиці обмежена. (табл..5).
Таблиця 5.
Ресурсне забезпечення Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Чернівецькій області на 2011-2012 роки, тис.грн.
Обсяг коштів, які пропонувалось залучити на виконання програми |
Етапи виконання програми |
Рівень фактичного виконання програми за 2011 рік | |
2011 |
2012 | ||
Обсяг ресурсів, всього, в тому числі: |
1744,1 |
1890,5 |
85,4 |
з Державний бюджет, т.ч.: |
1122,1 |
1388,0 |
100 |
з фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття |
1122,1 |
1388,0 |
100 |
з обласного бюджету |
622,0 |
502,5 |
85,4 |
Як свідчать показники таблиці 5, обсяг ресурсного забезпечення Регіональної програми розвитку малого підприємництва у 2012 році порівняно з 2011 роком зростає, як з Державного бюджету України так і з місцевого, проте рівень виконання запланованих показників є низьким. На нашу думку, чинна практика державної підтримки розвитку малого бізнесу згубна для нього, оскільки навіть незначні обсяги суспільного фінансування витрат приватного сектору господарювання породжують диспропорції в конкурентному середовищі ринкового господарювання.
Ретроспективний аналіз підтверджує, що малий бізнес може забезпечувати найбільш перспективний напрямок структурного реформування національної економіки при постійному державного регулюванні його економічних умов[7] Нині питання щодо надання малим підприємствам фінансової, інформаційної та освітньої допомоги користуються надмірною увагою. Багато суперечностей виникло з приводу змін податкового законодавства щодо діяльності суб’єктів малого бізнесу. Вони знайшли широке висвітлення як в науковому колі [10] так і в дискусіях з приводу організації діяльності малих підприємств.
На нашу думку, в Україні виникла нагальна потреба у забезпеченні державної підтримки розвитку малого бізнесу, однак фінансове забезпечення умов господарювання повинно бути основним завданням суб’єктів господарювання.
Аналіз стану малого бізнесу за 2009-2011роки, викладений у статті, свідчить, що в його внутрішньому середовищі домінують чинники, що відтворюють сталі негативні процеси: розлад і порушення порядку системи та трудомісткість саморозвитку.
З огляду на мету нашої статті, можна надати наступні рекомендації першочергових заходів впливу державної фінансової політики щодо ліквідації неефективної підтримки та визначення головних напрямків розвитку малого підприємництва.
В першу чергу, слід посилити інформаційне забезпечення малих підприємців та спростити їх доступ до необхідної інформації, шляхом створення систематизованої автоматизованої бази даних за аналогією нині діючої в банківській системі. Це буде сприяти систематизації інформації щодо норм чинного законодавства України; інформаційно-аналітичних матеріалів розвитку підприємництва по регіонах, цінової ситуації, регуляторної політики, наявних банківських установ та кредитних спілок з переліком їх послуг у сфері кредитування суб’єктів малого бізнесу.
Згубною була практика компенсації з місцевих (обласного, районного, міського) бюджетів відсотків за користування банківськими кредитами, фінансування інноваційної діяльності. Ми обґрунтовуємо свою думку тим, що малий бізнес є приватною формою власності, тому будь-яка допомога бюджетними ресурсами не стимулює його до рентабельної діяльності, а навпаки, породжує пасивність. Особливо це стосується інноваційної діяльності, оскільки малий бізнес за рахунок своєї гнучкості повинен розвиватись тільки на основі інноваційних розробок, що буде забезпечувати попит на їх продукцію. Що стосується відсотків за користування банківськими кредитами, то на нашу думку, це є зобов’язання власної підприємницької діяльності, тому вони не повинні перекладатися тягарем на суспільство, а виконуватись тільки суб’єктом малого бізнесу. Для мінімізації виробничо-фінансових ризиків малого бізнесу слід посилити страхування їх видів діяльності.
Слід посилити контроль
за результативністю наданої адресної
державної допомоги на розвиток малого
бізнесу. Нині відсутні статистичні
показники звітності про
Суб’єкти малого бізнесу повинні бути укомплектовані підготовленими фахівцями, які вміють скористатися гнучкістю, здатністю малого бізнесу швидко пристосовуватися до зовнішніх і внутрішніх умов господарювання.
Ринкове господарювання нині потребує чіткої кооперації великих, середніх і малих підприємств за видами діяльності, що дасть змогу впровадженню інноваційних науково-технологічних розробок, сприятиме зміцненню експериментальної бази для проведення прикладних досліджень.
Таким чином, державна фінансова політика як частина економічної політики країни повинна бути направлена на розвиток та формування механізму державного регулювання і координації підприємницької діяльності, зберігаючи забезпечення конституційно закріпленої свободи підприємництва. Напрямами подальших досліджень згаданої теми повинна стати оцінка факторів, які перешкоджають розвитку і успішній діяльності малих підприємств, в т. ч. проблемам самоокупності, самофінансування, а також розроблення рекомендацій щодо фінансового управління малим підприємством у змінних, несприятливих ринкових умовах, з урахуванням потенційних можливостей малого бізнесу.
Література:
Информация о работе Вплив державної фінансової політики на розвиток малого бізнесу