Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 23:53, доклад
Розглянуто напрями впливу державної фінансової політики на розвиток малого бізнесу. Констатуються законодавчі і реальні умови збалансування економічних інтересів малого бізнесу, його фінансова підтримка з боку держави. Запропоновано конкретні пропозиції в цьому напрямку і визначено перспективи подальших наукових досліджень.
Марія Черватюк
ВПЛИВ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ НА РОЗВИТОК МАЛОГО БІЗНЕСУ
Розглянуто напрями
впливу державної фінансової політики
на розвиток малого бізнесу. Констатуються
законодавчі і реальні умови
збалансування економічних
THE IMPACT OF THE STATE FINANCIAL POLICIES ON SMALL BUSINESS DEVELOPMENT
The areas of influence of the State financial policy on the development of small business are considered. Legislative and real conditions of balancing economic interests of a small business, its State financial support are stated. Specific suggestions in this regard are made and further research is determined.
Постановка проблеми. Нині державна фінансова політика направлена на створення економічних умов ресурсного забезпечення суб’єктів господарювання, які повинні забезпечити їх самоокупність та самофінансування. Саме дієвість Податкового кодексу та нової редакції Бюджетного кодексу спрямовані на формування системи фінансових відносин, здатних значно мінімізувати централізовану дію держави в реальному секторі економіки, посилити цілеспрямовану державну підтримку малого бізнесу як реальної форми організації діяльності дрібного виробника в умовах ринкового господарювання. .
З огляду на законодавчі зміни щодо формування сприятливих економічних умов господарювання, рівень реалізації чинної державної фінансової політики та оцінки їх впливу на економічний розвиток суб’єктів господарювання, надання рекомендацій стосовно їх дієвості є постійно актуальними питаннями як в науковому колі так і в практичній площині.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам формування фінансового потенціалу малих підприємств, удосконалення розвитку їх фінансових відносин, зменшення фінансової участі держави у цих процесах, формування ефективної державної фінансової політики присвячено наукові праці М. Білик, Л. Буряка, І. Зятковського, М. Коробова, М. Крупки, А. Куліша, А. Поддєрьогіна, А. Павліковського, О. Терещенка, А. Шеремета та багатьох інших науковців.
В наукових здобутках неодноразово звертається увага на необхідність посилення децентралізації управління фінансовими потоками суб’єктів господарювання, на проведення уніфікації процесу оподаткування, розширення економічної ініціативи. Проте, ринкові умови господарювання потребують постійного пошуку раціональних інструментів збалансування економічних інтересів суб’єктів господарювання і держави щодо виконання ними суспільних зобов’язань.
Метою статті є подальший науковий пошук напрямків впливу державної фінансової політики на розвиток малого бізнесу як складової реального сектору економіки ринкового господарювання.
Виклад основного матеріалу. Нині в Україні склались такі економічні умови, що організація діяльності суб’єктів господарювання прагне до переходу на якісно новий ринковий рівень. Це пояснюється тим, що відбувається не просто зміна вже існуючих характерних рис діяльності, а виникають нові її якості, породжені новими обставинами. Саме завдяки таким трансформаційним змінам відбувається процес реституції й розвитку малого бізнесу як “рефлексу економічних відносин” нового типу (1, с. 37).
З погляду наукового пізнання, еволюційні зміни взаємовідносин між людьми, стали поштовхом до розширення теоретичних досліджень, направлених на обґрунтування об’єктивності ведення суспільної діяльності, формування системи джерел її забезпечення, які лягають в основу правильної і цілеспрямованої побудови механізму функціонування малого бізнесу.
Малий бізнес є особливим
сектором економіки, що ведеться сукупністю
малих підприємств і є
Без сумніву, розвиток малого бізнесу є одним із перспективних факторів створення конкурентного ринкового середовища і відіграє визначальну роль у реалізації завдань соціально спрямованої ринкової економіки. Проте його підтримка зі сторони держави не можлива без виваженої державної фінансової політики.
Ринкові умови господарювання не тільки обумовлюють засади державної фінансової політики, а й зумовлюють пошук якісно нових інструментів її впливу на розвиток підприємництва. Адже “кожна господарська модель має свої корені, свої організаційні механізми, соціально–економічну основу, тобто свою шкалу координат, тісно пов’язану з ідеологією життя” (2, с. 25).
У науковому дослідженні впливу державної фінансової політики на розвиток малого бізнесу, важливим є не тільки оцінка його реального фінансового стану в системі національної економіки, а встановлення закономірностей фінансових факторів, що сформували його.
Як відомо, держава за своїм призначенням – специфічна форма суспільства. Її виникнення стало результатом вищого рівня розвитку економічних відносин між людьми в процесі суспільної діяльності. Системний характер економічних відносин віддзеркалює потреби та інтереси населення країни, а вартісний розподіл результатів їх суспільної діяльності опосередковують фінансові відносини. Вони розвиваються в середовищі формування, розподілу і використання вартості виробленого суспільного продукту. Тому фінансові відносини, що виникають між суб’єктами господарювання і державою є суттю вартісного забезпечення суспільних потреб.
Тому домінуюча роль держави, що мала місце в розвитку фінансових відносин суб’єктів господарювання, негативно вплинула на формування фінансового забезпечення їх діяльності, оскільки, глобальність рис власності на результати суспільної діяльності виявились з розвитком товарно-грошових відносин і їх категорій (товар, його вартість, ціна, гроші, фінанси), а не з створенням держави.
Об’єктивні взаємовідносини, що виникають між суб’єктами господарювання в процесі суспільної діяльності та органами влади – суть об’єктивного зв’язку суспільних потреб і суспільних інтересів. Таким чином, перед фінансовою наукою і практикою постає надзвичайно важливе завдання – обґрунтувати, розробити і впровадити якісно нові підходи щодо впливу державної фінансової політики на розвиток суб’єктів підприємництва як первинного середовища створення вартості суспільного продукту. У його розв’язанні слід виділити два аспекти:
Щодо методологічних засад розвитку фінансових відносин в системі суб’єктів ринкового господарювання і держави, то їх межі чітко окреслені Конституцією України, де всі суб’єкти права власності рівні перед законом (ст. 13). Принципове значення мають положення про право на підприємницьку діяльність, захист конкуренції у підприємницькій діяльності, обмеження монополізму, право приватної власності, яке є непорушним (ст. 41), [3, c.26]. Вихідні конституційні засади підприємництва знайшли свій розвиток у чинному Господарському кодексі України, в законі України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» [4], положення якого визначають основні напрями державної політики та нові механізми державної підтримки малого і середнього підприємництва в Україні, в основу яких покладено принципи Акту з питань малого та середнього бізнесу для Європи та з двох десяток інших законодавчих актів.
Нині організаційне забезпечення становлення і розвитку малого підприємництва здійснюється центральними органами виконавчої влади, спеціально уповноваженими органами, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, який безпосередньо бере участь у формуванні та реалізації державної фінансової політики у сфері розвитку та підтримки малого підприємництва, є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, який сформовано Указом Президента України 30 березня 2012 року. Відповідні структурні підрозділи, які реалізують державну фінансову політику щодо підтримки малого підприємництва на місцях, утворюються в місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування. Організаційне забезпечення має велике значення для становлення та розвитку малого бізнесу, але визначальна роль у цьому процесі належить правовому забезпеченню.
Таким чином, нині створено відповідні правові, економічні та організаційні умови для розвитку малого бізнесу Проте в практичному втіленні їх дії обмежені. Хоч децентралізація влади закріпила основи функціонування самостійних і незалежних суб’єктів господарювання, що повинні виконувати належним чином не тільки виробничі функції, але й суспільні, все-таки механізм формування фінансового забезпечення реалізації згаданих функцій не відрегульований відповідним чином.
Як відомо, в країнах з розвинутою ринковою економікою частка підприємств малого бізнесу сягає понад 90% усіх підприємств. В Україні згаданий показник у 2011 році становив 93,7 % проти 92,9 % у 2010 році (без урахування діяльності банків, фермерських господарств та бюджетних установ)[ 9 ]. Проте, внаслідок руйнівного впливу кризових явищ 2008 – 2009 років їх частка в загальному обсязі реалізованої продукції залишається досить малою ( табл..1).
Таблиця 1.
Динаміка розвитку малих підприємств України
№ |
Показники |
2009 |
2010 |
2011 |
1 |
Кількість підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць |
75 |
63 |
70 |
2 |
Кількість зайнятих працівників на малих підприємствах, осіб |
2152,0 |
2073,6 |
2074,8 |
3 |
Кількість найманих працівників на малих підприємствах, осіб |
2067,8 |
1992,5 |
2021,9 |
4 |
Частка найманих працівників на малих підприємствах у загальній кількості найманих працівників на підприємствах – суб’єктах підприємництва |
25,3 |
26,9 |
28,5 |
5 |
Частка малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг |
16,7 |
15,8 |
17,6 |
6 |
Частка збиткових підприємств в загальній кількості малих підприємств |
39,9 |
41,4 |
35.0 |
За підсумками досліджуваного періоду, кількість малих підприємств на 10 тис. наявного населення в Україні з 75 одиниць у 2009 р. скоротилась до 63 одиниці у 2010 р. та до 70 одиниць у 2011 р. [9]. Найбільше падіння згаданого показника припадало на 2010 р. (зменшення на 16 % порівняно з 2009 р.). У 2011 р. хоч спостерігається значне зростання кількості малих підприємств на 10 тис. наявного населення в порівнянні з 2010 роком ( на 7 одиниць або на 12,6 %), однак у порівнянні з 2009 р. темпи їх створення уповільнені на 6.7 %. Водночас слід звернути увагу, що частка збиткових підприємств в загальній їх кількості зменшилася. Відповідно частка малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг у 2011 році порівняно з 2009 роком зросла. Це свідчить про те, що малий бізнес є гнучким і динамічним елементом в структурі підприємництва і швидко реагує та адаптується до непередбачених ринкових умов господарювання
( табл.. 2).
Таблиця 2.
Показники діяльності суб’єктів підприємництва України
за їх розмірами в 2011 році
(у відсотках до загальної кількості підприємств за видами економічної діяльності)
№ |
Показники |
Великі |
Середні |
Малі |
1 |
Кількість підприємств за видами економічної діяльності |
0,7 |
7,7 |
91,6 |
2 |
Фінансові результати до оподаткування за видами економічної діяльності : |
|||
підприємства, які одержали прибуток |
70,8 |
76,6 |
67,6 | |
підприємства, які одержали збиток |
29,2 |
23,4 |
32,4 | |
3 |
Кількість найманих працівників на підприємствах |
28,4 |
43,1 |
28,5 |
4 |
Обсяги реалізованої продукції (робіт, послуг) підприємств за видами економічної діяльності |
49,3 |
33,1 |
17,6 |
За показниками таблиці 2, частка малих підприємств до загальної кількості підприємств за видами економічної діяльності у 2011 році досить висока. Однак частка обсягів реалізованої продукції (робіт, послуг) підприємств становить лише 17,6 %, що свідчить про певні недоліки в організації їх діяльності, оскільки частка малих підприємств, які одержали збиток сягає 35,0 % [6 ]. Це пояснюється тим, що в структурі зайнятості за видами економічної діяльності малі підприємства домінують в сфері послуг та торгівлі. Таке явище є віддзеркаленням тих диспропорцій, що мають місце в сфері обігу та в грошово-кредитній політиці.
Нині реальний сектор економіки вимагає великого за обсягом початкового капіталу і не забезпечує швидку віддачу вкладених коштів, що обмежує участь малих підприємств в цій сфері господарювання. Як свідчить світова практика, в ринкових умовах господарювання технологічні та економічні риси діяльності малих підприємств потребують кооперації з великими і середніми підприємствами. В національній економіці ця особливість збережена на досить низькому рівні. Тому продукція малих підприємств України у 2011 році формує лише 7% вартості ВВП, проти 50-60% промислово – розвинутих країн [6]
Показники загального обсягу реалізації продукції малих підприємств за видами економічної діяльності впродовж 2009–2011 років свідчать про ряд негативних явищ, які накопичилися в його середовищі ( табл..3)
Информация о работе Вплив державної фінансової політики на розвиток малого бізнесу