Управління грошовими потоками

 

ЧГПо = РП + ІНо – Зтм – ЗПоп – ЗПАУП – ППв – ППпф –  ІВо,    (1.2)

 

де РП – сума грошових коштів, отриманих  від реалізації продукції, тис. грн.;

ІНо – сума інших надходжень грошових коштів у процесі операційної  діяльності, тис. грн.;

Зтм – сума грошових коштів, виплачених за придбання матеріальних цінностей  у постачальників, тис. грн.;

ЗПоп – сума заробітної плати, виплаченої оперативному персоналу, тис. грн.;

ЗПАУП – сума заробітної плати, виплаченої адміністративно-управлінському персоналу, тис. грн.;

ППв – сума податкових платежів, перерахована до бюджету, тис. грн.;

ППпф – сума платежів, перерахована у позабюджетні фонди, тис. грн.;

ІВо – сума інших виплат грошових коштів в процесі операційної діяльності, тис. грн.

По інвестиційній діяльності сума чистого грошового потоку в узагальненому  вигляді розраховується як різниця між сумою реалізації окремих видів необоротних активів, фінансових інвестицій і сумою їх придбання в звітному періоді.

По фінансовій діяльності сума чистого  грошового потоку визначається як різниця між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел, і сумою основного боргу, а також дивідендів (процентів), виплачених власникам підприємства.

Таким чином, грошовий поток – це надходження (вхідний грошовий потік) і витрачання (вихідний грошовий потік) грошових коштів в процесі здійснення господарської діяльності підприємства. Різниця між вхідним і вихідним грошовими потоками по кожному окремому виду діяльності або по господарській діяльності підприємства в цілому називається чистим грошовим потоком.

Показник грошових потоків використовується, з одного боку, як індикатор фінансової стійкості підприємства (показник оцінки потенціалу внутрішніх джерел фінансування), а з іншого – як індикатор прибутковості (показник фактичної та потенційної прибутковості підприємства).

 

                         2. Бюджетваня грошових потоків підприємства.

 

Бюджетування грошових потоків — це комплекс заходів та інструментів прогнозування й систематичного регулювання або оперативного управління кругообігоми фінансів підприємства (фірми).

Основною вимогою бюджетування виступає індивідуальний підхід до кожного об’єкта планування. При бюджетуванні слід враховувати галузеву специфіку, оскільки фінанси підприємств однієї галузі відрізняються від фінансів підприємств іншої галузі. Це означає, що вимоги та масштаби бюджетування на кожному підприємстві будуть різними.

По змісту бюджетування виступає технологією планування, обліку, здійснення контролю й аналізу фінансових, інформаційних і матеріальних потоків, отриманих результатів діяльності. Ця технологія охоплює всі функціональні сфери діяльності підприємства: маркетинг, адміністрування, керування персоналом, виробництво, закупівлі, контроль якості, реалізації тощо.

Запровадження бюджетного планування сприяє вирішенню наступних завдань: створення ефективної системи фінансового  менеджменту, підвищення її інвестиційної привабливості, оптимізація доходів і витрат як в цілому по компанії, так і по окремих її структурних підрозділах; створення консолідованої звітності, оцінка показників діяльності: ліквідності, рентабельності та окремих її видів діяльності, підвищення ефективності управління підприємством в цілому.

У своїй діяльності підприємство самостійно приймає рішення стосовно вибору окремих центрів витрат і прибутковості, які в майбутньому матимуть вплив на його фінансовий стан. Для складання бюджетних планів використовують такі інформаційні джерела [6]:

– дані фінансовоїзвітності і показники виконання фінансового плану за минулий період;

– договори, що укладаються  із споживачами продукції та постачальниками  матеріально-технічних ресурсів;

– прогнозні розрахунки обсягу реалізації продукції або плани  збуту продукції, які складені на основізамовлень, попиту, рівня цін і інших умов ринкового середовища;

– економічні нормативи затверджені  законодавством (ставки оподаткування, норми амортизаційних відрахувань, облікова ставка банківських кредитів, мінімальна заробітна плата і ін.)

– затверджена облікова політика підприємства.

Розробка планових бюджетів на підприємстві характеризується терміном бюджетування і спрямована на вирішення основних завдань:

1) визначення обсягу витрат, пов’язаних з діяльністю окремих  структурних підрозділів підприємства;

2) покриття цих витрат  фінансовими ресурсами з різних джерел фінансування.

Розроблені на основі цих  даних фінансові плани служать  орієнтиром підприємства для фінансування поточних господарських потреб, інвестиційних проектів, тощо.

На практиці прийнято вважати, що для впорядкування звітності  потрібна система бюджетів, які складаються  на основі операційних бюджетів. Як звичайно складають три види бюджетів від операційної діяльності:

1) бюджет руху грошових  коштів;

2) бюджет доходів і видатків;

3) бюджет за балансовим  листом;

Бюджет руху грошових коштів визначає грошові потоки. Основними  завданнями цього бюджету є контроль, забезпечення і планування платоспроможності  підприємства. Особливою формою бюджету руху грошових коштів виступає платіжний календар, що розробляється по окремих видах руху грошових коштів (податковий платіжний календар, платіжний календар по обслуговуванню боргу тощо) і по підприємству в цілому (у цьому випадку він деталізує поточні надходження й витрачання коштів).

Платіжний календар, як правило, містить такі розділи:

1. графік майбутніх платежів.

2. графік надходження грошових  коштів.

Графік майбутніх платежів відображає час та суми проведення платежів в майбутньому, по всіх видах його фінансових зобов’язань. Графік надходження грошових коштів показує операції, по яких є зворотний потік грошових коштів, він фіксує суми майбутніх грошових надходжень.

Завдання бюджету доходів  та видатків визначити фінансовий результат  підприємства;

Бюджет за балансовим листом визначає майбутній стан плану рахунків, тобто майбутнє значення балансових статей активів і пасивів.

При впровадженні системи  бюджетування в діяльності підприємства на практиці мають місце такі проблеми:

– відсутність належної маркетингової  інформації;

– незадовільний стан економіки;

– інфляційні процеси;

– рівень кваліфікації персоналу та ін.

Оскільки бюджетування –  чітко визначений процес, що розроблений  підприємством для досягнення поставлених цілей, він базується на наступних вимогах:

– складання бюджетів усіма  структурними підрозділами;

– забезпечення єдиних вимог  до підготовки, аналізу ізатвердження бюджетів;

– координація діяльності підрозділів підприємства у процесі складання бюджетів;

– структурованість бюджетів;

– обґрунтованість показників бюджетів;

– готовність бюджетів до змін;

– участь у процесі всіх керівників, відповідальних за результат діяльності підприємства.

Складання бюджетів здійснюють “знизу догори” і “згори донизу”. Бюджетування “знизу догори” здійснюється із з” сформований бюджет передається  керівництвом менеджерам структурних  підрозділів для його деталізації та розроблення рекомендацій.

Взаємозв’язок та взаємозалежність бюджетів структурних підрозділів зумовлює таку послідовність їх складання:

1) прогнозування обсягів  продажу та складання бюджету  продаж;

2) визначення необхідного  обсягу виробництва;

3) виручка від реалізованої  продукції;

4) розробка і складання  фінансових планів

5) розрахунки і аналіз  грошових потоків підприємства.

Операційний бюджет – це бюджет, що характеризує доходи та видатки  за операціями або окремими функціями  підприємства. Він складається з: бюджету продаж, бюджету виробництва, бюджету витрат за видами, бюджету фінансових результатів.

Фінансовий бюджет – це план у якому відображені обсяг  та структура грошових коштів, їх використання.

Дуже часто бюджети  не мають стандартизованих форм і  є проблеми із забезпеченням для  їхньої розробки. Дуже часто підприємства використовують бюджет витрат, але найефективнішим буде використання повної системи, яка включає в себе зведений бюджет.

Складання бюджету починається  з операційного бюджету, в якому  діяльність підприємства відображається через систему спеціальних техніко-економічних показників, що характеризують окремі напрями та стадії операційної діяльності

У процесі підготовки операційного бюджету прогнози продаж та виробництва знаходять своєвідображення у кількісних оцінках доходів та витрат кожного із структурних підрозділів підприємства.

Від обсягу реалізації залежать обсяг виробництва, собівартість, отриманий  прибуток. Тому першочерговим етапом бюджетування виступає бюджет продаж. Розробка бюджету продаж є складним процесом, оскільки обсяги реалізації обмежені не тільки виробничими потужностями підприємства, але й ринковою кон’юнктурою. Бюджет продаж – це основа для розроблення інших бюджетів, що враховує конкурентну позицію підприємства та можливі її зміни. Він містить

інформацію про плановий обсяг продаж, ціни і очікувану  виручку кожного виду продукції.

Оскільки важливим є також  час надходження коштів до бюджету продаж слід також врахувати погашення дебіторської заборгованості. Прогноз продажу є основою плану виробництва, а бюджет продажу – основою складання бюджету виробництва.

Бюджет виробництва відображає кількість продукції, яку слід виробляти, для забезпечення запланованого  рівня продаж і запасів. Він складається у натуральних одиницях, враховуючи виробничі потужності, запаси, закупівлі. На основі бюджету виробництва складають бюджет сировини та матеріалів.

Бюджет прямих витрат на матеріали  складається на основі бюджету виробництва  і бюджету продаж й визначає кількість  сировини і матеріалів, необхідних для виробництва, а також обсяг їхніх закупівель. У бюджеті зазначають строки закупівлі і кількість сировини, матеріалів, які необхідно придбати для виконання виробничих планів. Використання матеріалів визначається бюджетом виробництва та запропонованими змінами рівня матеріальних запасів. Оскільки під час складання бюджету сировини та матеріалів слід враховувати терміни погашення кредиторської заборгованості, то додатково на підприємстві має бути складений відповідний розрахунок.

Основною метою бюджету  оплати праці є визначення трудових ресурсів, що зайняті безпосередньо  у виробництві. Даний бюджет складають  на основі бюджету виробництва. Алгоритм розрахунку показників даного бюджету залежить від системи оплати праці, що діє на підприємстві, систем нормування праці. Якщо на підприємстві встановлені часові норми праці виробництва і

тарифні ставки за годину праці, томожна розрахувати прямі затрати на оплату праці.

Бюджет, загальновиробничих накладних витрат – це деталізований  план непрямих виробничих витрат, які  необхідні для виконання плану  виробництва. В цьому бюджеті  мають бути інтегровані всі бюджети загальновиробничих витрат, що розроблені менеджерами з виробництва, та сформована інформація для розрахунку виробничих нормативів цих витрат на плановий період.

Бюджет адміністративних накладних витрат – це деталізований  план поточних витрат, що безпосередньо  не пов’язані з виробництвом і  збутом, але необхідних для підтримки діяльності підприємства. Велику частку цього бюджету складають постійні витрати.

У бюджеті витрат на збут знаходить своє місце деталізація  всіх планових витрат, що пов’язані зі збутом продукції та послуг, окреміз яких є змінними, інші постійними.

Бюджети розробляють менеджери  усіх підрозділів підприємства, але головну роль в консолідації та аналізі цих розробок відіграє фінансова служба. Вона визначає напрями вдосконалення розрахунків, для забезпечення необхідного фінансового результату.

У процесі бюджетування здійснюють аналіз, який дає змогу визначити  можливості для зростання прибутку. Що нижча точка беззбитковості, то більший прибуток і менший ризик. У спрощеному вигляді бюджет фінансових результатів може бути саме таким.

Кошти, які підприємство отримує від продажу товарів (робіт, послуг) використовуються підприємством і, відповідно, відображають їхні витрати. Розпис цих витрат використовують для прогнозу суми чистих грошових потоків, а також складання бюджету доходів і витрат на кожний місяць.

Для підтримання ліквідності підприємство може залучати зовнішні джерела фінансування.

Покрити дефіцит коштів підприємство може за рахунок короткострокового кредиту, відстрочити капітальні витрати або продати частину своїх активів. За надмірних залишків грошових коштів та існування можливостей до інвестування, цізалишки можна спрямувати на купівлю цінних паперів.

Складання бюджету грошових надходжень, витрат підприємства допомагає запобігти можливим неплатежам покупців продукції.

Бюджет капітальних інвестицій на основі вибраного критерію рентабельності інвестицій дозволяє передбачити, які активи слід купити, або створити. Бюджет капітальних витрат знаходить своє відображення в бюджеті руху грошових коштів, бюджеті про фінансові результати, бухгалтерському балансі. При бюджетуванні капіталовкладень слід враховувати показники економічної ефективності: період окупності, чисту теперішню вартістю, ставку дохідності.

Важливу роль у бюджетуванні слід надати контролю його виконання. Ієрархія бюджетування дозволяє ефективно  контролювати надходження та витрачання коштів, створити реальні умови для реалізації ефективної стратегії фінансування. Аналіз відхилень фактичних показників від бюджетних та визначення причин цих відхилень дає змогу здійснювати постійний періодичний контроль. Така інформація є базою для здійснення впливу з боку керівництва на зміну способу виконання бюджетів та перевірки правильності дій керівників окремих структурних підрозділів.