Світова валютна система

• стимулювання розвитку, створення й розширення конкурентоспроможного приватного сектора, насамперед малого і середнього підприємництва;
• інвестування капіталу у виробничу сферу, фінансовий сектор і сферу послуг, необхідні для підтримки приватної ініціативи;
• стимулювання розвитку національних ринків капіталів;
• реалізація й підтримка великих економічно обґрунтованих проектів;
• виконання операцій у сфері екології та ін.

Членами ЄБРР можуть бути: європейські країни; неєвропейські  країни — члени МВФ; ЄС; ЄІБ.

До організаційної структури ЄБРР входять:

• Рада керівників;
• Директорат, комітети;
• Президент, віце-президент;
• Консультативна рада з питань навколишнього середовища.

Європейський банк надає  позики на комерційних засадах на умовах ринкових процентних ставок, що враховують ризики.

Банк надає також  кредити на розвиток виробництва  підприємств приватного і державного секторів, що переходять на ринкові  методи господарювання, інвестує в  їх капітал, гарантує розміщення цінних паперів, здійснює пряме фінансування проектів розвитку приватного сектора, структурні реформи та приватизацію, розвиває інфраструктуру.

Статут ЄБРР передбачає його діяльність тільки в тих країнах, що дотримуються принципів демократії. Питання охорони довкілля є важливим елементом системи корпоративного управління й фігурує в усіх інвестиційних операціях ЄБРР.

Пріоритетними напрямками діяльності ЄБРР є фінансова система, енергетика, телекомунікації, транспорт, екологічна інфраструктура, сільське господарство, природні ресурси і  туризм.

До капітальних ресурсів ЄБРР входять засновницький капітал, одержані за виплату кредитів або гарантій ЄБРР позикові кошти, доходи від інвестицій ЄБРР і будь-які інші фінансові кошти, а також доходи, що не є частиною ресурсів спеціальних фондів Банку. Країни — члени ЄС і ЄІБ мають у засновницькому капіталі ЄБРР квоту в розмірі 51 %, країни Центральної та Східної Європи — 13, інші європейські країни — 11, неєвропейські — 24 %. Найбільші частки в капіталі ЄБРР мають США (10 %), Італія, Німеччина, Франція, Великобританія і Японія (по 8,5 %).

У межах ЄБРР створено низку фондів: Балтійський спеціальний  фонд технічного сприяння; Спеціальний  фонд технічного співробітництва для  дрібних підприємств Росії; Спеціальний  фонд технічного співробітництва ЄБРР; Фонди інвестиційного співробітництва та ін.

 

4.  Банк міжнародних розрахунків

 

Банк міжнародних  розрахунків (БМР) — кредитна організація, що була заснована центральними банками  Бельгії, Великої Британії, Італії, Франції, Німеччини та Японії (а також  групою банків США) з метою проведення спільних фінансових операцій на світовому ринку, розробки нормативів та консультацій із фінансових проблем задля забезпечення сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій. Його статутний капітал формується за рахунок продажу акцій центральним банкам країн-учасниць та на відкритому валютному ринку. Відповідно до Гаазької угоди одночасно він був заснований як міжнародна організація, діяльність якої регулюється міжнародним правом і яка користується привілеями й імунітетами, необхідними для виконання своїх функцій. Банк не є об'єктом швейцарського законодавства про компанії. Фактично Банк міжнародних розрахунків має статус міжнародного банку, який координує дії національних центральних банків.

Акціонерами БМР стали банки та приватні особи 56 країн Європи, Азії, США та ПАР. БМР було засновано 1930 р. Штаб-квартира розташована в Базелі (Швейцарія). Розрахунки з акціонерами здійснюються в золотих швейцарських франках, дивіденди виплачуються щорічно в доларах США за курсом валютного ринку в Цюріху.

Згідно із Статутом на Банк міжнародних розрахунків покладено дві основні функції: сприяти співробітництву між центральними банками, забезпечувати сприятливі умови для міжнародних фінансових операцій, діяти як довірена особа або агент у проведенні міжнародних розрахунків своїх членів.

Отже, Банк міжнародних  розрахунків активно сприяє міжнародному регулюванню валютно-кредитних відносин. Банк виконує такі операції:

• Купівлю-продаж і зберігання золота;
• Депозитно-позичкові операції з центральними банками;
• Прийом урядових вкладів за особливими угодами;
• Операції на світових ринках (валют, позик, цінних паперів, золота);
• Операції з валютою і цінними паперами (крім акцій);
• Підписання угод з центральними банками з метою сприяння взаємним міжнародним розрахункам;

Головне джерело  засобів БМР — короткострокові вклади (до трьох місяців) центральних банків в іноземній валюті або золоті.

Головним органом  управління БМР є Загальні збори  керівників центральних банків країн-акціонерів БМР. Фізичні та юридичні особи —  держателі акцій БМР — не мають права брати участі у зборах. Загальні збори відбуваються зазвичай раз на рік для затвердження доповіді про діяльність банку, його балансу, розрахунків про доходи та збитки.

Специфікою  БМР є конфіденційний характер його діяльності, що визначає місце БМР як допоміжної структури МВФ та МБРР, з якими він має тісні зв'язки. Крім того, БМР — провідний інформаційно-дослідний центр. Його річні звіти — одне з найавторитетніших видань у фінансовому світі. Часто рекомендації БМР, підготовлені на базі консенсусу, у валютно-фінансовій сфері мають більше значення, ніж деякі міждержавні або наднаціональні рішення.

БМР відіграв велику роль в організації міжнародного валютного співробітництва, оскільки брав участь в роботі органів Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних і регіональних органах з питань функціонування світової валютної системи.

Міжнародними валютно-фінансовими  організаціями є також Ісламський банк розвитку, регіональні банки, Європейський інвестиційний банк, Азіатський банк розвитку, Арабо-Африканський міжнародний банк, Арабський банк економічного розвитку Африки, Африканський банк розвитку, Банк розвитку держав Центральної Африки, Західноафриканський банк розвитку, Карибський банк розвитку, Латиноамериканський експортний банк, Міжамериканський банк розвитку, Центральноамериканський банк економічної інтеграції, Арабо-латиноамериканський банк.

До найвідоміших у  світі належать такі регіональні  фонди та фінансові організації: Карибський інвестиційний фонд, Андський резервний фонд, Арабський валютний фонд, Арабський фонд економічного і соціального розвитку, Африканський фонд розвитку, Спеціальний фонд ОПЕК, Африканський центр валютних досліджень, Валютний союз Центральної Африки, Європейська валютна система, Західноафриканський валютний союз, Західноафриканська клірингова палата, Зона французького франка, Карибська інвестиційна корпорація, Андська корпорація розвитку, Північний інвестиційний банк, Міжамериканська інвестиційна корпорація.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : Підручник. – 2-ге вид., перероб. й доп. – К.: Т-во “ Знання “ , КОО, 1999. – 305 с.
2. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.:Знання-Прес,2002.-311с.
3. Міжнародні валютно-крендитні відносини: Підручник / За ред. А.С. Філіпенка. - К.: Либідь, 1997. 
4. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2000. – 336 с.