Сутність, принципи та особливості бюджетного процесу в ЄС

 

Джерело: [4]

 

Проблемою бюджетного планування на рівні ЄС є необхідність одночасного виконання інколи суперечливих завдань, наприклад, підтримки високого рівня економічного зростання та жорсткого обмеження бюджетного дефіциту (особливо актуальною ця проблема є для Німеччини, якій у випадку виконання критерію щодо дефіциту довелося б відмовитися від зростання). Іншою проблемою є нерівномірність бюджетних дотацій окремим виробникам (насамперед фермерам) у «старих» і «нових» членах ЄС.

 

 

 

Висновки та пропозиції

 

Європейський Союз - інтеграційне об'єднання, що динамічно розвивається.  Головним фінансовим інструментом європейської інтеграції на сучасному етапі є  бюджет ЄС. Автономний бюджет Спільноти  базується на її власних фінансових ресурсах і служить передусім  для фінансування низки спільних політик.

Узгоджена бюджетно-фінансова  політика, особливо в умовах глибокої фінансової кризи країн ЄС, постає необхідною умовою стабільного розвитку євроінтеграції. Створення єдиного бюджету ЄС є закономірним результатом цього розвитку. Проведені впродовж 1950–2010-х років фінансово-бюджетні реформи в ЄС заклали підґрунтя для стабільного функціонування та ламінарного розвитку ЄС, а також подальшої європейської інтеграції за умов глобалізації, уникнення можливих політичних чи соціальних потрясінь, економічних чи валютних криз. Управління бюджетом ЄС здійснюється на основі реалізації політик, високих стандартів та ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами ЄС, які постійно вдосконалюються.

Внаслідок цього в ЄС сформувалися три головні елементи бюджетних  процедур:

1) допустима межа власних ресурсів, яка становить 1,24 % від ВНД Співтовариства;

2) середньострокові фінансові плани (багаторічні фінансові перспективи);

3) щорічний бюджет ЄС. Бюджет ЄС залишається одним  з важливих інструментів політичної  й економічної влади в ЄС, реалізації  основних цілей та завдань  Співтовариства.

Збалансованість фінансової політики є основою сталого економічного зростання.

 

Політика бюджетних видатків у ЄС підпорядкована таким ідеям:

• бюджетне фінансування має сприяти вирівнюванню економічного становища країн-членів та подоланню соціальних диспропорцій;
• оптимально представляти як інтереси найбідніших держав, так і право розвинутих країн на частку фінансових ресурсів бюджету ЄС;
• у сфері використання коштів має дотримуватись бюджетна дисципліна та забезпечуватись економічна ефективність і публічність.

 

Пропозиції стосовно формування нової чинної системи доходів єдиного бюджету ЄС можна згрупувати у два фундаментальні напрямки: спрощення існуючої системи власних ресурсів та розширення фінансових основ, а саме введення нових ефективних власних ресурсів.

Перший напрямок реформування може бути реалізований шляхом:

1. заміни традиційних власних ресурсів внесками частки ВНД держав-членів;

2.  спрощення існуючого методу обчислення ПДВ;

3.  повної заміни існуючої системи власних ресурсів внесками частки ВНД, тобто повернення до практики членських внесків.

Що стосується безпосереднього  визначення нових джерел надходжень до бюджету Спільноти, то воно передбачає два основні сценарії.

Перший звертається до екологічних податків і, очевидно, має  на меті не лише зміцнити фінансову  базу бюджету, а й сприяти політиці ЄС в галузі довкілля. Так, пропонується ввести податок на енергоспоживання. При чому, під останнім передбачено розуміти використання традиційних джерел енергії, тобто вугілля, газу, нафти або споживання пального для автомобільного транспорту.

Другий сценарій передбачає введення єдиного податку на прибуток корпорацій. Але прогнози свідчать, що він зможе принести не більше половини необхідних бюджетних надходжень.

Крім наведених вище основних, розглядаються перспективи впровадження специфічних податків на алкоголь та тютюнові вироби, оподаткування послуг комунікацій,  податку на фінансові  операції на Європейські фондові  біржі, податку на особисті доходи.

Отже, слід констатувати, що Європейський Союз конче потребує істотних змін щодо формування доходної частини єдиного бюджету. Цей процес має відбуватися на основі двох основних пріоритетів: з одного боку, спрощення наявної системи власних ресурсів; з іншого - розширення доходу - введення нових власних ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерела використаної літератури

 

1. Актуальные проблемы Европы. Евро против доллара: финансовые позиции Европы. – М. : ИНИОН, 2009. – 220 с.
2. Фінанси: підручник. / [С. І. Юрій, В. М. Федосов, Л. М. Алексеєнко та ін. ]; за ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. — К.: Знання, 2008. — 611 с
3. Притула Т.М. Прогнозування доходів бюджету ЄС на основі результатів моніторингу
4. О. А. Подвальникова, Бюджетна незбалансованість як фактор фінансової нестабільності ЄС.
5. http://eu–directory.ea–ua.info
6. В.Посельський Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. - К.: Смолоскип, 2002. - 168с.
7. European Union Public Finance. Fourth edition / European Comission. – Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2008. [Електронний ресурс]
8. Budget in figures [Electronic resource]. – Access mode : http://ec.europa.eu/budget/figures/2011/2011_en.cfm