Стадії бюджетного процесу на загальнодержавному рівні і їх характеристика

fy"> відомчі програми, що містять перелік суспільних послуг, спрямованих на виконання конкретних тактичних завдань.

Оптимізація системи бюджетних установ передбачає чітке визначення та розмежування бюджетних установ, які повинні бути підвідомчі відповідному розпоряднику бюджетних коштів. Таке чітке підпорядкування дасть змогу виконувати завдання, спрямовані на реалізацію бюджетних програм, здійснювати оптимальний розподіл бюджетних коштів для розпорядників.

Потребує уваги реорганізація розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. У багатьох регіонах України актуальною є проблема реорганізації сільських шкіл, лікарень. Проте при здійсненні таких змін треба враховувати принципи субсидіарності та ефективності використання бюджетних коштів.

Ефективний бюджетний процес неможливий без належно організованого фінансового контролю. Важливим є поєднання функцій внутрішнього та зовнішнього контролю за дотриманням чинного законодавства щодо складання, розгляду, виконання бюджетів усіх рівнів, здійсненням діяльності розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу на всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється внутрішній фінансовий контроль, який повинен забезпечувати: постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю; оцінку відповідності результатів встановленим завданням та планам; інформування керівника бюджетної установи про результати перевірки, проведено підрозділом внутрішнього фінансового контролю.

Розпорядники бюджетних коштів відповідають за організацію та стан внутрішнього контролю й аудиту як у своїх закладах, так і в підвідомчих установах. Організація ефективної системи внутрішнього контролю за фінансово-господарською діяльністю установи покладається на її керівника.

Зовнішній контроль й аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюється Рахунковою палатою — у частині контролю за використанням коштів Державного бюджету України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України — відповідно до його повноважень, визначених законом.

Крім того, функції фінансового контролю здійснює Державне казначейство — через регіональні підрозділи обліковує усі доходи й видатки бюджетів і здійснює моніторинг виконання бюджету з метою забезпечення відповідності платежів зобов’язанням та бюджетним призначенням. Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачене законодавством України.

Існує проблема дублювання контрольних функцій відповідними органами фінансового контролю на певних стадіях бюджетного процесу. У цьому зв’язку одним із завдань удосконалення фінансового контролю є визначення завдань і сфери відповідальності кожного підрозділу.

Одним із головних принципів, що визначає Бюджетний кодекс при забезпеченні бюджетного процесу, є принцип відповідальності. Відповідальність учасників бюджетного процесу на всіх його стадіях — запорука ефективної бюджетної політики в державі, цільового використання бюджетних коштів. Важливим кроком у цьому напрямку є встановлення відповідальності на стадії планування та використання бюджетних коштів.

Бюджетне законодавство передбачає конкретні вимоги та відповідальність, які стосуються усіх учасників бюджетного процесу щодо виконання їхніх обов’язків.

Концепція правопорушень охоплює такі елементи:

—     невідповідне використання фінансових та матеріальних ресурсів;

—     нездатність ефективно виконувати бюджетні та інші рішення;

—     обман або помилки;

—     нездатність подавати своєчасну й достовірну інформацію щодо фінансових та інших ресурсів.

Спираючись на зарубіжний досвід, поряд із державними контрольними органами повинні діяти суспільні аудиторські організації з достатніми повноваженнями на здійснення перевірок усіх громадських суб’єктів. Прозорість формування та використання бюджетних коштів зумовлені як якістю підготовки, розгляду, прийняття бюджетів, внесення до них змін, так і формою оприлюднення цих дій.

Забезпеченню підвищення рівня прозорості формування та використання бюджетних коштів сприятиме:

—     впровадження гласності процедури розроблення, обговорення, прийняття і публікації бюджетів, звітів про їх виконання;

—     координація дій різних контрольних органів.

В Україні накопичено певний досвід відкритості та прозорості бюджетного процесу — коли бюджетна інформація оприлюднюється і бюджетний процес стає досить відкритим, внаслідок чого громадяни краще розуміють й активніше підтримують ініціативи місцевих органів влади. Один із аспектів такої прозорості — поширення інформації через мережу Інтернет та публікації проекту бюджету у місцевій пресі.

Упродовж року фінансовий план коригується відповідно до обставин, що змінюються. Багато міст в Україні також удосконалили свій бюджетний процес, створивши дорадчі громадські комісії та робочі групи.

ВИСНОВКИ

 

З вищенаведеного матеріалу можна зробити висновок, що бюджетний процес досить складне явище, яке має розглядатися за його елементами, до яких відносяться стадії, учасники та методи, інструменти і моделі. Крім того, доцільно враховувати внутрішні і зовнішні чинники впливу на прийняття бюджетних рішень.

Виходячи з дослідження стадій бюджетного процесу, сформульовані такі завдання його вдосконалення в Україні:

– забезпечення складання бюджету, що забезпечує реалізацію соціально-економічної та фінансової політики держави;

– обмеження дії на бюджет негативних чинників, впливу яких можна уникнути: невиправданих бюджетних рішень, використання недостовірних методів планування бюджетних показників;

– забезпечення налагодженої і прозорої організації бюджетного процесу через: використання новітніх методів бюджетування, спрямованих на підвищення ефективності використання бюджетних коштів; розробку єдиної методики планування доходів та видатків бюджету, що забезпечить більш продуктивний обмін інформацією між учасниками бюджетного процесу;

– уникнення дублювання бюджетних прав учасників бюджетного процесу;

– забезпечення відповідності виконання бюджету запланованим показникам та ефективності не тільки поточного і наступного, а і попереднього бюджетного контролю.

Список використаних джерел

 

1. Бюджетний кодекс України № 2456 – VI від 08. 07. 2010 // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2010. — № 50-51. — 572 с.

2. Антоненко, В. В. Щодо визначення поняття «стадія бюджетного процесу» // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 4. – С. 135-139.

3. Дмитришина Л.І. Жолобнюк Н.В. Сутність та шляхи удосконалення бюджетного процесу в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу.http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/68081.doc.htm

4. Павленко М.А. Бюджетний процес та шляхи його вдосконалення в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://www.rusnauka.com/17_AND_2010/Economics/68787.doc.htm

5. Потеряйло І. Правові основи бюджетного процесу // Вісник КНТЕУ . – 2007. – №2 . – С.-67-75

6. Теремцова, Н. В. Поняття стадії бюджетного процесу: методологічні засади дослідження // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 10. – С.66-71

7. Фоменко Ю.О. Сутність бюджетного процесу та його стадії // Фінансове право. – 2010. – № 1(11). – С.34-37.

8. Пасічник Ю. В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. пос. – 2-ге вид., переробл. і доп. - К.: Знання-Прес, 2006. – 523 с.

9. Теліпко В. Е., Овчаренко А. С., Панасюк С. А. Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України / За заг. ред. Азарова М. Я. К.: Центр учбової літератури, 2011. — 480 с.

 

 

2