Склад і структура доходної частини Державного бюджету України поточного року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз надходжень до бюджету  за останні роки

 

Динамічний  розвиток суспільства в макроекономічному  контексті значною мірою обумовлюється  раціональністю державних рішень та адекватністю застосування інструментів їх виконання відповідно до функціональних зобов’язань держави й обсягів  суспільних запитів. Найбільша частина практичного втілення державних соціально-економічних рішень покладається на державні фінанси: саме через державний фінансовий механізм та набір властивих йому фінансових важелів можна досягти намічених позитивних кінцевих результатів державного макроекономічного управління. 

Державні  фінанси – вагомий інструмент мобілізації коштів всіх секторів народного  господарства для проведення збалансованої  політики у контексті забезпечення умов соціально-економічного розвитку суспільства. Внаслідок цього, державний  фінансовий сектор можна визначити  як головний елемент макроекономічного  управління. В його рамках бюджет є  основним підґрунтям фінансово-економічного життя держави, що реалізується на практиці здебільшого через потужний фіскальний механізм у контексті макроекономічної політики з метою досягнення збалансованості  в системі фінансового господарства держави – оподаткування, здійснення видатків, скорочення дефіциту, управління державними запозиченнями.

Важливим  інструментом прискорення соціально-економічного розвитку є вивірене бюджетне планування в частині формування бюджету. Бюджетні доходи формуються в результаті розподілу  вартості ВВП між суб’єктами економіки  та стають об’єктом подальшого розподілу  зосередженого в розпорядженні  держави його частки. Податкові надходження  складають значну частину доходів  бюджету та відіграють провідну роль у системі бюджетно-податкового  регулювання у країнах з розвиненою та перехідною економікою. Саме за рахунок  податків формуються фінансові ресурси, необхідні у подальшому для здійснення державою видатків, що зумовлює необхідність побудови ефективної податкової системи, яка б забезпечила необхідний, фіскальнодостатній рівень бюджетних  доходів навіть в умовах економічно несприятливої ринкової кон’юнктури.

Вдосконалення процесу управління оподаткуванням та контролю за податковими надходженнями  від платників вимагає прогнозування  податкових надходжень, на базі якого  розробляється поточне планування податкових надходжень до бюджету за їх видами.

Від ступеня  прогнозованості надходжень, керованості  процесу їх формування залежить, насамперед, фінансово-бюджетна збалансованість, ефективність бюджетної політики та її значимість у системі інструментів державного регулювання економіки.

Зазначимо, що від оптимальності процесів бюджетного формування залежить сталий соціально-економічний  розвиток країни. Питання аналізу  й прогнозування доходів бюджету  держави, встановлення їх зв’язків з  тенденціями та закономірностями розвитку соціально-економічної системи загалом, питання формування ефективної політики бюджетного управління на основі отриманих  прогнозних даних і виявлених  закономірностей, набувають особливої  актуальності в умовах сучасних кризових ситуацій.

Таким чином, прогнозування доходів виступає важливим елементом діяльності, який забезпечує об’єктивність, достовірність  та виконуваність подальших рішень і поставлених завдань в галузі бюджетного планування, а також складовою  частиною податкового аналізу.

Зауважимо, що в Україні відсутнє методологічне  забезпечення проектування дохідної частини  державного і місцевих бюджетів, раціональної системи прогнозування і планування п надходжень, яка б мала ґрунтуватися на використанні кореляційно-регресивних  та багатофакторних моделей, теорії експертних оцінок, імітаційних методів  і методів оптимізації планових рішень.

Аналіз  динаміки щомісячних податкових надходжень за їх видами до державного бюджету, використання економіко-математичних методів і  моделей, дозволить виявити особливості  надходження податків, взаємозв'язок зміни їхнього обсягу зі зміною загальних  макроекономічних показників соціально-економічного розвитку країни, розробити ефективну  методику прогнозування надходжень.

Отже, перш ніж перейти до питань вибору адекватних та ефективних економіко-математичних методів та моделей прогнозування  надходжень до державного бюджету, необхідно  провести всебічний аналіз соціально-економічних  чинників, що впливають на обсяг  даних надходжень. Визначення факторів, які впливають на стан надходжень, виокремлення їх та проведення їх оцінки, є підґрунтям підвищення якості прогнозної роботи та сприяє мінімізації ризиків  невиконання затверджених показників доходів бюджету.

Визначення  факторів впливу на обсяг надходжень – складна та комплексна процедура, оскільки постійно відбувається зміна  показників макроекономічного розвитку держави, удосконалюються законодавчі  норми, які впливають на базу оподаткування  або змінюється порядок адміністрування  платежів, запроваджуються нові механізми  розрахунків з бюджетом тощо.

Оскільки  сучасна система надходжень в  Україні відображається великою  кількістю податків, зборів та обов’язкових платежів податкового характеру, доцільно проаналізувати структуру податкових надходжень до Зведеного бюджету  за 2010 – 2011 рр., та визначити найбільш вагомі, аналіз яких є першочерговим  завданням (Рис.3.1.)

Рис 3.1. Структура надходжень до Зведеного бюджету України

за 2010-2011 роки

 

Як видно  з Рис 3.1., в динаміці 2010–2011 рр. найбільшу частку у податкових надходженнях займають податок на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, акцизи та ввізне мито. В процесі дослідження були ідентифіковані фактори впливу на обсяги податкових надходжень кожної із зазначених видів податків (табл.3.1.).  

 

 

 Визначення чинників впливу на основні та найбільш суттєві види податків

                                   Таблиця 3.1.

№	Вид податку	Чинники впливу
1	Податок на додану вартість	обсяг внутрішнього валового продукту; показники кінцевих споживчих  витрат; динаміка роздрібного  товарообороту підприємств; обсяг реалізації послуг населенню; валове нагромадження  основного капіталу; зміни кон’юнктури валової  доданої вартості за видами економічної  діяльності; рівень інфляції.
2	Податок на доходи фізичних осіб	темпи росту номінального ВВП; витрати на оплату праці; рівень легалізації виплати  заробітної плати; рівень мінімальної заробітної плати; рівень прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; рівень податкового навантаження; масштаби ухилення від  оподаткування; рівень тінізації доходів.
3	Податок на прибуток підприємств	обсяг продукції промисловості; індекс цін виробників; рівень інфляції.
4	Акцизи	платоспроможність населення; обсяги імпорту та експорту; обсяги виробництва аналогічних  вітчизняних товарів.
5	Ввізне мито	обсяги імпорту товарів; темпи зростання виробництва  в окремих галузях економіки; рівень інфляції; курс гривні до долара США  та євро.

 

 

Зауважимо, що при виявленні факторів впливу на стан надходжень до бюджету платежів податкового характеру важливим є проведення комплексного аналізу  усіх можливих чинників.

Таким чином, було проаналізовану економічну сутність формування податкових надходжень бюджету  як складової системи бюджетно-податкового  регулювання, яка полягає у сукупності фінансових відносин, що виникають  у процесі розробки і реалізації податкової політики, прогнозування  та планування податкових надходжень, та ідентифіковані фактори впливу на обсяг податкових надходжень. Необхідно  зауважити, що обґрунтовано та доцільно проводити прогнозування податкових надходжень із забезпеченням їх щорічного  корегування з урахуванням змін макроекономічної ситуації та напрямів економічного розвитку країни в цілому.

Позитивні темпи приросту податкових надходжень за підсумками  I півріччя 2011 року по всіх основних видах економічної  діяльності свідчать про стабілізацію економічної ситуації в країні та покращення внутрішніх умов діяльності суб’єктів ринку, підкріплене сприятливою  зовнішньоекономічною кон’юнктурою.

За І  півріччя 2011 року в Україні спостерігались тенденції до зростання основних макроекономічних показників. Номінальний  валовий внутрішній продукт за І  півріччя 2011 року склав 580,0 млрд. грн. (І  півріччя 2010 року – 480,5 млрд. грн.). Рівень інфляції (за даними Держкомстату) у  І півріччі         2010 року – 3,3%, у 2010 році – 9,1%, у І півріччі 2011 року – 5,9% . Експорт товарів і  послуг збільшився на 38,5%, імпорт –  на 48,1%.

У І півріччі 2011 року приріст промислового виробництва  становив 8,7%. Таке зростання пов‘язано  із суттєвим розширенням виробничого  попиту на зовнішніх ринках та, як наслідок, збільшенням експортних поставок галузями промисловості, орієнтованими на світовий ринок металургійною (зростання  виробництва на 10,2%) та хімічною (на 18,3%) промисловістю, частково машинобудуванням (на 21,2%). Причому, зростання випуску  продукції спостерігалось майже  за всіма основними видами промислової  діяльності: у добувній (на 5,7%), переробній (на 9,9%), легкій (на 13,4%) промисловості  та в галузі електроенергетики (на 7,0%).

  Підприємствами  транспорту перевезено вантажів  на 10,3% більше, ніж за аналогічний  період  2010 року, оборот роздрібної  торгівлі збільшився на 15,2%, оптової  торгівлі зменшився на 0,8%. Індекс  обсягу сільськогосподарського  виробництва порівняно з І  півріччям 2010 року зріс на 3,2%.

За І півріччя 2011 року фактичні надходження до Зведеного бюджету України (з урахуванням відшкодованих сум податку на додану вартість) склали              107,2 млрд. грн. податків і зборів (обов‘язкових платежів), що на 25,2  млрд. грн. (або на 30,7%) більше фактичних надходжень І півріччя 2010 року                  (82,0 млрд. грн.).

 В абсолютних величинах збільшення надходжень до Зведеного бюджету по платежах, що контролюються державною податковою службою, відбулося за рахунок:

• зміни макропоказників (темпів росту ВВП, рівня інфляції, обсягів експортних та імпортних операцій тощо) – на 1,1 млрд. грн., що складає 4,2% приросту;
• покращення адміністрування платежів – на 10,9 млрд. грн., що складає 43,1% приросту;
• зміни у законодавстві – на 13,3 млрд. грн., що складає 52,7% приросту.

  Результати  аналізу формування дохідної  частини Зведеного бюджету у  порівнянні з І півріччям 2010 року свідчать  про  зростання питомої ваги у ВВП

  податку на прибуток (п. 1.2) – на 0,8% (І півріччя  2010 року – 3,6%,           І півріччя 2011 року – 4,4%),

  податку на додану вартість (п. 1.4) – на 2,3% (І півріччя  2010 року – 4,4%, І півріччя  2011 року – 6,7%);

  інших податків і зборів (рентної плати, зборів за спеціальне використання природних ресурсів (у т. ч. плати за землю), місцевих податків і зборів, акцизному податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (п. 1.8) – на  0,4%  (І півріччя   2010 року – 3,7%, І півріччя   2011  року  – 4,1%)

 

  та  про зменшення питомої ваги у ВВП:

  акцизного податку з вироблених  в Україні підакцизних товарів  (продукції) (п. 1.7) – на 0,3% (І півріччя  2010 року – 2,3%, І півріччя 2011 року – 2,0%);

        питома вага у ВВП податку з доходів фізичних осіб (п. 1.3) на тому ж рівні  (І півріччя  2010 року – 4,8%,  І півріччя 2011 року – 4,8%);

 

по податку на прибуток – надходження збільшились на                  8,5 млрд. грн. або на 49,7% (І півріччя 2010 року – 17,1 млрд. грн., І півріччя   2011 року – 25,6 млрд. грн.). 

Збільшення  надходжень зумовлено наступними факторами:

- зростанням  нарахованої суми податку на 48,9% (з 16,4 млрд. грн. до     24,4 млрд. грн.). Ріст нарахувань податкових  зобов‘язань з податку на прибуток  випереджає темпи росту індексу  промислової продукції по Україні  за січень-червень 2011 року, який  складає 108,7 % по відношенню до  відповідного періоду 2010 року.

 

 

 

Зростання нарахувань та сплата з  податку на прибуток в галузевому розрізі

Таблдиця 3.2

Галузь	Сума нарахованого податку (млн. грн.)		Відхилення		Сума сплаченого податку (млн. грн.)		Відхилення
	І півріччя 2010 року	І півріччя 2011 року	+/-	%	І півріччя 2010 року	І півріччя 2011 року	+/-	%
обробна промисловість	2 988,9	4 862,9	1 871	162,7	2 832,1	6 293,0	3 460,9	222,2
Оптова та роздрібна торгівля	2 489,1	3 815,3	1 326,2	153,3	2 715,8	4 342,0	1 626,2	159,9
добувна промисловість	1 748,4	5 663,8	3 915,4	323,9	2 152,9	5 268,7	3 115,8	244,7
Машинобудування	930,1	2 119,3	1 189,2	227,9	773,2	2 266,6	1 493,4	293,2
хімічна та нафтохімічна промисловість	340,1	455,1	115,0	133,8	340,2	514,3	174,1	151,2
Будівництво	412,3	585,8	173,5	142,1	363,5	475,5	111,9	130,8
сільське господарство, мисливство та лісове господарство	125,3	160,7	35,4	128,3	102,0	137,0	35,0	134,3
легка промисловість	42,9	55,3	12,4	128,9	41,9	63,8	21,9	152,3
виробництво електроенергії, газу та води	1 131,3	2 414,6	1 283,3	213,4	1 048,1	2 584,7	1 536,6	246,6
транспорт (та зв‘язок)	2 712,9	3 118,1	405,2	114,9	2 451,2	3 172,1	720,9	129,4