Склад і структура доходної частини Державного бюджету України поточного року

Національний авіаційний університет 

Кафедра фінансів, обліку і аудиту

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

(Модульна  контрольна робота 3)

 

з дисципліни

Фінанси

 

 

Тема  теоретичної частини :

 

“ Склад і структура доходної частини Державного бюджету України поточного року ”

 

 

 

Варіант практичної частини: 12

 

Виконав студент  217 гр. ФЕП

 

Мороз Максим Сергійович

 

Оцінка: __________________________

            

Голова  комісії ______________

Члени комісії  _______________

_______________

 

 

 

 

 

 

 

 

2012 рік

Зміст

Вступ……………………………………………………………………..3

 

1.Суть державного бюджету  та його структура………………………………………….4

1.1. Сутність та призначення  бюджету………………………………………………………4

1.2.Бюджет як економічна категорія……………………………………..7                           

1.3. Взаємозв'язок бюджету і соціально-економічних  процесів……………………….9

 

2.Основні джерела формування  Державного бюджету……………......14

2.1.Сутність доходів Державного  бюджету……………………………...14

2.2. Джерела доходів…………………………………………………………..14

 

3. Аналіз  надходжень до бюджету за останні  роки………………………19

 

4.Пропозиції щодо вдосконалення чинної системи                                                       доходів Державного бюджету України.………………………………..… 33

 

Висновок…………………………………………………………………….39

Список використаних джерел……………………………………………..41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сукупність  фінансових інститутів, що об'єднують  визначені фінансові відношення по утворенню і використанню відповідних  централізованих і децентралізованих  фондів коштів, являє собою фінансову  систему України.              

У умовах переходу до ринкової економіки  всім інститутам фінансової системи  додається велике значення, тому що, вони вносять визначений внесок у  розвиток економіки держави. Однак, в інститутах, де фінансові відношення регулюються нормами, не погодженими з діями економічних законів, або суміжними фінансовими інститутами, вони створюють передумови або безпосередньо діють на поглиблення економічної кризи. В даний час такими інститутами є інститути банківського кредитування, державного бюджету, а також діюча система безготівкових розрахунків, як усередині країни, так і в розрахунках із закордонними країнами.    

Різноманітна фінансова діяльність в Україні, регульована нормами  різних фінансових інститутів будується  на економічній основі держави. Фінансова  діяльність спрямована на забезпечення функцій держави, це його бюджет.

Бюджет - це план створення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, здійснюваних органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим і місцевими Радами народних депутатів. Державний бюджет України затверджується законом України.

Головне місце у фінансовій системі України  займає державний бюджет України  і місцеві бюджети місцевих рад  народних депутатів.

Державний бюджет - розпис прибутків і витрат держави на визначений період (на рік). Являють собою централізовані фонди коштів, акумульовані, головним чином, за допомогою податків і використовувані для державного регулювання економіки, стимулювання господарської кон'юнктури, фінансування соціальних програм, науки і культури, збройних сил, утворення фінансових і матеріальних резервів, утримання органів державного керування.

Державний бюджет України є загальнодержавним  централізованим фондом коштів, що стверджується актом вищої юридичної  чинності, законом. Бюджет будується  на принципах цілісності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності  всіх бюджетів, що входять у бюджетну систему України.

Державні фінанси є основою  економічного життя держави, зростання матеріального добробуту населення. Переважна частина державних фінансових ресурсів зосереджується в бюджетах різних рівнів, які створюють бюджетну систему держави.

Фінансова політика – це система  державних заходів, спрямованих  на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і використання державою її функцій. Вона має самостійне значення і водночас є головною метою реалізації волі держави в будь-який сфері  суспільного життя. Головним напрямком  фінансової політики держави було у  всі часи і залишається формування по можливості  найбільшого обсягу фінансових ресурсів держави – єдиної матеріальної бази всіх державних перетворень.

Фінансова політика має бути жорсткою, але справедливою й активною, і  повинна стимулювати економічне зростання, захищати національні інтереси країни та бути привабливою для потенційних  інвесторів-нерезидентів. Побудова і  формування фінансової політики - це досить складаний процес.                                      

Основу фінансової політики будь-якої країни становить бюджетна політика, яка пов'язана, насамперед, із формуванням і виконанням бюджетів усіх рівнів. Структура бюджетної системи та бюджетний устрій України визначені Законом України “Про бюджетну систему України”, що був прийнятий 05 грудня 1990 року Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл І перерозподіл валового внутрішнього продукту, могла змінювати структуру виробництва, впливати на результати господарювання, здійснювати соціальні перетворення.

В умовах переходу до ринку  бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Надходження до бюджету прямо залежать від стану виробництва. Формування дохідної та видаткової частини бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави на відповідний рік.

Саме в бюджеті переплітаються великий спектр різнорівневих інтересів  та суперечностей. Бюджет є досить потужною і подеколи небезпечною зброєю в  руках державної влади. Він с  об'єктом боротьби ідеологій, наукових концепцій, політичних переконань, уявлень про справедливість.

У країнах з розвиненою ринковою системою нині сформувалися досить ефективні моделі функціонування бюджетної системи. Воднораз трансформаційні процеси, які сьогодні відбуваються в Україні, мають свої особливості й потребують вивчення надбань світової фінансової науки та пошуку шляхів ефективного використання цього досвіду. Нині в Україні у сфері бюджету концентруються иайгостріші проблеми економічного й соціального життя держави. Це бюджетний дефіцит і державний борг, повнота мобілізації коштів до бюджету та ефективність їх витрачання.

При формуванні доходної частини державного бюджету  України необхідно дотримуватися  принципів бюджетної системи, які  визначені ст. 7 БК. Деякі з цих  принципів поки що реалізується недостатньо  ефективно.

Найважче, як свідчить практика, забезпечити  принцип збалансованості бюджету, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати  обсягу надходжень до бюджету на відповідний  бюджетний період.

Однією  з головних проблем щодо наповнення Державного бюджету в Україні  є необхідність кардинальної реформи  системи пільг, які надаються  платникам податків та платежів. Розвинена  система пільгового оподаткування  та протекціоністська політика держави  щодо окремих галузей економіки  призвела до того, що загальний обсяг  пільг з оподаткування сягнув приблизно 90% доходів бюджету України.

Суб’єкт – Україна.

Об’єктом даної курсової є дохідна частина бюджету України.

Мета – вивчення та вдосконалення дохідної частини бюджету України.

1. Суть державного  бюджету та його структура

1.1 Сутність та призначення бюджету

Становлення сучасних бюджетних відносин.Як зазначалося в попередніх розділах, прообраз бюджетних відносин почав зароджуватись з розвитком перших цивілізацій, коли вони почали оформлюватись у держави. Але пройшло багато століть, перш ніж бюджет

Став від'ємним атрибутом  держави, а необхідність його формування була усвідомлена людьми. Цьому передувала тривала еволюція товарно-грошових відносин, вироблення системи збирання і витрачання державних доходів, яка б задовольняла більшу частину суспільства, забезпечувала виконання державою таких життєво важливих функцій, як захист від посягань інших держав, фінансування соціально-економічного розвитку країни тощо. Усе це у відносно дієздатному варіанті було сформовано протягом XIX ст.

Фінанси як самостійна сфера  людської діяльності й економічна категорія сформувались на кілька століть раніше, але поступово бюджетні відносини стали головними у фінансових.

Бюджетні відносини  почали виділятись в окрему ланку  фінансових,коли ускладнився процес перерозподілу частини суспільного

ту й управління цим  процесом стало складнішим. Так, у  другій половині XIX ст., коли відзначався бурхливий розвиток економік Англії, Франції, Німеччини, дещо нижчими темпами розвивалась економіка царської Росії, почали істотно зростати надходження до бюджетів. Окремі локальні війни, які в цей час відбувалися в Європі, також вимагали значного обороту грошових коштів. Для збалансування витрат і доходів вводились нові форми забезпечення надходжень. Так, у Росії кінця XIX ст. до ЗО % усіх надходжень забезпечувала винна монополія. Ще більше посилились ці процеси на початку ХХ ст., особливо в країнах, що воювали.

Потрібно також відзначити характерну особливість суспільних відносин, що почали формуватись у середині XIX ст. Це — становлення і зростання чисельності робітничого класу, який почав відігравати помітну роль і, відповідно, вимагав задоволення своїх потреб, передусім соціальних — медичного, освітнього, духовного напрямів.

Отже, наприкінці XIX — на початку XX ст. бюджетні відносини стали  вагомою складовою фінансових і  фактично виділились в окрему галузь науки та практичної діяльності.

Визначення  терміну "бюджет" Сьогодні під терміном "бюджет" розуміють кілька понять. Крім того, налічується приблизно п'ятдесят його похідних значень. Зважаючи на таку багатозначність цього терміна, звернемося до його витоків.

Слово "бюджет" походить від старонормандського bougette (шкіряний мішок). З нього надалі утворилось англійське слово budget, яке пізніше в такому ж написанні перейшло й у французьку мову.

У Франції тривалий час  цей термін не вживали. Так, в усіх трьох томах книги "Управління фінансами" Неккера, опублікозаних у 1784 р., він жодного разу не згадується. У книзі міністра фінансів де Раммеля "Фінанси Франції" цей термін також не вживається. У доповіді Трибунату на 11-му році Республіки Ж.-Б. Сей говорив: "Бюджет — варварське слово, навіть в англійській мові його первісне значення перекручено, і тому ми маємо замінити його своїми іменами — рівновага між державними потребами і коштами". Маркіз Одіфре один із розділів своєї шеститомної книги "Фінансова система Франції" називає "Бюджет", проте визначення цього терміна не дає. Це стосується і статті Павла Буато у "Фінансовому словнику": незважаючи на загальний заголовок "Бюджет" і підзаголовок "визначення", тлумачення поняття, про яке йде мова, у статті немає /15, C.1-4/.

Протягом XIX ст. відбулося  оформлення терміна "бюджет" у відносно зрозуміле поняття.

Протягом XX ст. тлумачення цього поняття стали чіткішими  та всеохоплюючими. Так, Ф. Нітті підкреслює, що "в бюджеті повинні бути показані всі доходи і всі витрати без усіляких приховувань або таємничих визначень.

Наприкінці XX ст. у перекладених зарубіжних посібниках знаходимо визначення С. Фішера: бюджет — це "детальний опис витрат, а також фінансових планів окремих людей, компаній або урядів".

Помітний внесок у розбудову  бюджетних питань зробили також  і українські вчені. Серед тих, чиї праці виходили наприкінці XIX — на початку XX ст., слід назвати М. І. Туган-Барановського, І. І. Ян-жула, М. Яснопольського, М. X Бунгше, М. М. Олексієнко, І. Мирні-кова, X. Лебедя-Юрчика.

Серед сучасних учених, які  плідно досліджують бюджетну проблематику, — Й. Бескид, С. Буковинський, С. Булгакова, О. Василик, 3. Васильченко, В. Геєць, М. Деркач, Л. Єрмошенко, М. Єрмошенко, А. Єпіфанов, В. Кравченко, В. Краснова, І. Лукінов, І. Лунін, У. Огонь, В. Опарін, М. Пабат, К. Павлюк, Д. Полозенко, І. Сало, С. Слухай, Т. Токарева, В. Федосов, О. Чернявський, М. Чумаченко, С. Юрій та ін.

В офіційних документах, зокрема в Бюджетному кодексі  України дається таке визначення: "Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду".

Звернемося до словників, зокрема до "Словника іншомовних слів": "Бюджет (англ. budget, букв. — торба, гаманець) — 1) затверджений у законодавчому порядку розпис, кошторис грошових доходів і видатків держави, міста, які передбачається одержати і витратити у майбутньому; 2) план доходів і видатків особи, сім'ї на певний період".

Отже, можемо зробити висновок, що в сучасних умовах термін "бюджет" охоплює широкий спектр понять. Надалі в цьому посібнику розглядається бюджет держави.

Майбутній економічний  фахівець чи менеджер  повинен знати:

• основи побудови бюджетної системи України та окремих за 
  рубіжних країн;
• законодавчі й інструктивні матеріали бюджетного напряму;
• форми і методи планування в бюджетних організаціях;
• етапи бюджетного процесу;
• організацію функціонування органів управління бюджетною 
  системою.