Синтитичний і аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

Для систематичного контролю за наявністю та рухом  товарно-матеріальних цінностей, коштів, зобов’язань, за своєчасністю розрахунків  з постачальниками, покупцями, для прийняття  управлінських рішень крім узагальнених показників потрібна більш докладна інформація.

аналітичні  рахунки мають  докладнішу інформацію, ніж синтетичні. Так, якщо дані синтетичного рахунка містять  суму кредиторської  заборгованості, їхнє виникнення та погашення, то аналітичний облік  дає інформацію щодо конкретних постачальників і стан розрахунків  з кожним із них. Розглянутий  приклад показує, що між аналітичними рахунками і відповідним  синтетичним рахунком є тісний взаємозв’язок, який полягає в  тому, що сальдо і  господарські операції, що відображуються у  дебеті і кредиті  синтетичного рахунка, мають бути відображені  у дебеті та кредиті  відповідних аналітичних  рахунків.

8) Бухгалтерський баланс 

Бухгалтерський  баланс дає змогу  отримати узагальнену  та згруповану у відповідний  спосіб інформацію про  стан господарських  засобів і джерел їх утворення на певну дату.  Існує два визначення балансу: економічне, згідно з яким це спосіб економічного групування та узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату, і бухгалтерське, згідно з яким це двобічна таблиця, ліва частина якої (актив) призначена для відображення засобів підприємства, права (пасив) — для відображення джерел їх формування. Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 . Розрізняють такі види бухгалтерського балансу:

• вступний — складається  на початку діяльності підприємства;

• періодичний —  складається протягом календарного року за звітними періодами;

• річний — відображує стан капіталу підприємства, розміщеного в  активах і пасивах  на початок наступного року, а також результати діяльності за попередній рік;

• об'єдну вальний — складається в разі злиття кількох підприємств у об'єднання на правах юридичної особи;

• розподільний — складається  при реструктуризації великих підприємств, поділу їх на менші  за обсягом підприємства з правами юридичної особи;

• сапований — призначений для коригування контрактивних та контрпасивних статей балансу;  

• ліквідаційний —  складається в  разі ліквідації підприємства, яке має статус юридичної особи;

• зведений — складається  на підприємстві, до складу якого входять  реструктуризовані підприємства чи господарства, виділені на самостійний баланс;

• консолідований —  передбачає включення  до його складу всіх підприємств однієї компанії, фірми, концерну з правом юридичної особи.

Значення  балансу:

1) це основа бухгалтерської  звітності про  результати господарської  та фінансової  діяльності підприємства  за певний період;

2) основне джерело  інформації про  майновий і фінансовий  стани суб'єктів господарювання;

3) інформаційна база  для податкових  органів, кредитних  установ і органів  державного управління  майном;

4) інформаційне забезпечення  для фінансового  планування підприємства, контролю грошових  потоків відповідно до отриманого прибутку.

Зміст бухгалтерського  балансу складають  такі його характеристики:

• повнота охоплення  сукупності всіх господарських процесів підприємства;

• здійснення економічно обгрунтованого групування господарських процесів;

• відображення зв'язків  між господарськими явищами з додержанням  типової кореспонденції рахунків.

9) Облік розрахунків   з різними дебіторами 

Облік розрахунків за іншими операціями, які не відображаються на розглянутих  вище субрахунках  рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", зокрема: розрахунки за операціями, пов'язаними  із здійсненням спільної діяльності (без створення  юридичної особи), усі види розрахунків  з працівниками (крім розрахунків з  оплати праці та з  підзвітними особами), інші розрахунки, ведеться на субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". Аналітичний облік  ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення. Заборгованість, яка відображається на цьому рахунку, включає в себе різні за своїм економічним змістом розрахунки з юридичними та фізичними особами

На  рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" також обліковуються  розрахунки з працівниками підприємства за товари, продані в кредит, за надані позики. Позики можуть надаватися на індивідуальне та кооперативне житлове  будівництво, придбання  або будівництво  присадибних будинків і благоустрій  присадибних ділянок  тощо.

12) план рахунків  БО 

Для забезпечення єдності, порівнювання й узагальнення облікових даних  необхідно, щоб господарські операції однаково відображалися  на рахунках бухгалтерського  обліку підприємств  незалежно від  організаційно-правових форм. Такої єдності  досягають за допомогою  єдиної системи рахунків бухгалтерського  обліку і єдиних вимог  до неї. В Україні  застосовують спеціальний  перелік рахунків, який називають Планом рахунків.

  План рахунків  — це систематизований  перелік рахунків  бухгалтерського  обліку для відображення  господарських операцій  і накопичення  бухгалтерської інформації  про діяльність  підприємства, необхідної  користувачам для  прийняття рішень.

  План рахунків  має забезпечувати  отримання інформації  для внутрішніх  і зовнішніх користувачів, задоволення інформаційних  потреб різних  рівнів управління  і складання форм  фінансової звітності  безпосередньо за  даними рахунків, а також можливість  їх використання  в системі національних  рахунків (СНР) для  макроекономічних  показників; агрегування  інформації окремих  рахунків і субрахунків  з метою одержання  узагальнюючих та  консолідованих даних,  можливість гнучкого  трансформування  рахунків і субрахунків  без порушення  загальної структури  плану; ідентифікацію  рахунків з показниками  та статтями фінансової  звітності та приміток (пояснень) до звітів, що забезпечує  логічність побудови  та зручність при  її складанні.

  При розробці Плану  рахунків послідовно  вирішуються такі  завдання: вибір структури  плану та оптимального  переліку рахунків; їх систематизація  та спосіб кодування;  визначення сфери  застосування окремих  рахунків.

  Методологічною основою  діючого в Україні  Плану рахунків  є:

  загальноприйняті  принципи бухгалтерського  обліку та фінансової  звітності: обачність,  повне висвітлення,  автономність, послідовність,  безперервність, нарахування  та відповідність  доходів і витрат, превалювання сутності  над формою, історична  (фактична) собівартість, єдиний грошовий  вимірник, періодичність;

  міжнародні стандарти  бухгалтерського  обліку (МСБО) та національні  положення (стандарти) бухгалтерського обліку; Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

13) Синтитичний і аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками