Поняття системи підтримки прийняття рішень СППР

Поняття системи підтримки прийняття рішень СППР

До інформаційних  систем нового покоління належать системи  підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні АС).

СППР — це інтерактивна комп"ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем. Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці в сфері управління економікою, постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю бізнесу, що швидко розвивається.

Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв"язування людиною складаних творчих завдань. Створенню інтелектуальних інформаційних систем сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей. Ці моделі дають змогу формалізувати конкретні змістовні знання про об"єкти управління та процеси, що відбуваються в них, тобто ввести в ЕОМ логіко-лінгвістичні моделі поряд з математичними. Логіко лінгвістичні моделі — це семантичні мережі, фрейми, продукувальні системи — іноді об"єднуються терміном «програмно-апаратні засоби в системах штучного інтелекту».

Розрізняють три  види інтелектуальних АС:

1. інтелектуальні  інформаційно-пошукові системи (системи  типу «запитання — відповідь»), які в процесі діалогу забезпечують  взаємодію кінцевих користувачів  — непрограмістів з базами даних та знань професійними мовами користувачів, близьких до природних;

2. розрахунково-логічні  системи, які дають змогу кінцевим  користувачам, що не є програмістами  та спеціалістами в галузі  прикладної математики, розв"язувати  в режимі діалогу з ЕОМ свої  задачі з використанням складаних  методів і відповідних прикладних програм;

3. експертні системи,  які дають змогу провадити  ефективну комп"ютеризацію областей, у яких знання можуть бути подані в експертній описовій формі, але використання математичних моделей утруднене або неможливе.

В економіці України  найпоширенішими є експертні  системи. Це системи, які дають змогу  на базі сучасних персональних комп"ютерів виявляти, нагромаджувати та коригувати знання з різних галузей народного господарства (предметних областей).

Призначення та переваги СППР 

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) виникли завдяки розвитку управлінських інформаційних систем і являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами в складних і слабоструктурованих ситуаціях, зв’язаних з розробкою і прийняттям рішень. Термін СППР (DSS-Decision Support System) належить Горрі та Мортону, хоча перше покоління СППР мало чим відрізнялось від традиційних управлінських інформаційних систем, і тому замість СППР часто використовувався термін "системи управлінських рішень".

Досі немає  єдиного визначення СППР. Наприклад, деякі автори під СППР розуміють "інтерактивну прикладну систему, яка забезпечує кінцевим користувачам, які приймають рішення, легкий і зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рішень в напівструктурованих і неструктурованих ситуаціях з різних галузей людської діяльності".

Відомі й  інші означення, зокрема:

"СППР - такий,  що грунтується на використанні  моделей, ряд процедур з обробки  даних і думок, що допомагають  керівникові в прийнятті рішень";

"СППР - інтерактивні  автоматизовані системи, які допомагають  особам, які приймають рішення, використовувати дані і моделі, щоб вирішувати неструктуровані і слабоструктуровані проблеми";

"СППР - комп’ютерна  інформаційна система, використовувана  для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень в ситуаціях, де неможливо або небажано мати автоматичну систему, яка повністю виконує увесь процес рішень".

Нарешті, існує  твердження, згідно з яким СППР являє  собою специфічний і добре  описуваний клас систем на базі персональних комп’ютерів.

Необхідність  комп’ютерної підтримки прийняття рішень в економіці та бізнесі зумовлена дією низки об’єктивних причин, зокрема: збільшенням обсягів інформації, що надходить до органів управління і безпосередньо до керівників; ускладненням завдань, що розв’язуються щоденно і на перспективу; необхідністю обліку і урахування великої кількості взаємопов’язаних факторів і вимог, що швидко змінюються; необхідністю зняття невизначеності, пов’язаної з неможливістю кількісного вимірювання окремих чинників; збільшенням важливості наслідків рішень, що приймаються, тощо. Усім цим спричинений швидкий розвиток, широке застосування СППР та зумовлені цілі і функції цих комп’ютеризованих систем.

До найважливіших  цілей систем підтримки прийняття рішень належать:

Удосконалення рішень: СППР створюють умови для здатності менеджерів за допомогою комп’ютеризованих можливостей розв’язувати більше проблем та приймати кращі рішення з урахуванням часових і пізнавальних (когнітивних) обмежень та економічних лімітів і обмежень.

Збільшення  продуктивності праці творців рішень, тобто їх здатності створювати за коротший період якісніші рішення.

Доповнення  арсеналу інструментальних засобів  творців рішень новими, продуктивнішими можливостями стосовно добування, формулювання та створення нових знань за допомогою аналізу і розпізнавання проблем.

Полегшення  виконання одного або більше етапів прийняття рішень (збору інформації, проектування, відбору альтернатив).

Упорядкування і полегшення аналізу можливих шляхів розв’язування проблем.

Допомога  творцям рішень у розв’язанні неструктурованих або напівструктурованих проблем.

Підвищення компетентності творців рішень щодо управління знаннями через доповнення людської здатності до такого управління можливостями основаних на комп’ютерах систем підтримки прийняття рішень.

Реалізація  цих цілей забезпечує користувачів СППР такими потенційними перевагами:

а) підвищується здатність творців рішень (ОПР) щодо оброблення релевантної інформації та знань;

б) за допомогою  СППР ОПР може розв’язувати такі проблеми, які одна особа неспроможна взагалі розв’язати або вона потребує для цього дуже багато часу із-за складності проблеми;

в) навіть за розв’язання відносно простих проблем  СППР може допомогти отримати розв’язок  швидше і/або ефективніший, ніж це може зробити сама ОПР;

г) стимулювання роздумів ОПР про проблеми завдяки використанню СППР;

д) дії зі створення СППР можуть виявити нові способи мислення про домени рішень і частково оформити аспекти створення рішень;

е) забезпечується привабливіша підстава, щоб обґрунтувати позиції ОПР.

є) конкурентна  перевага для організації завдяки  покращеній внутрішній продуктивності.

Разом з  тим системи підтримки прийняття рішень не можуть розв’язати за творця рішень окремі аспекти проблем, тим більше його замінити:

СППР неспроможна  повторити деяку притаманну саме конкретній людині майстерність управління знаннями; вона може бути дуже специфічною, орієнтованою лише на певний тип проблем;

СППР може не відповідати звичці подавати або  розпізнавати проблеми творцем рішень;

не може виправити помилки, допущені ОПР у процесі роботи з системою; комп’ютерна система обмежується знаннями, якими лише володіє, тобто вона "не знає, чого вона не знає";

СППР надмірно залежить від різного виду небезпечних ситуацій, наприклад, від несанкціонованого доступу до системи тощо.

Ураховуючи  щойно розглянуті переваги та беззаперечну корисність СППР, природним є запитання: "Чому люди приймали рішення протягом тисяч років без СППР?". Ділові адміністратори розробляли ефективні рішення з гарними результатами протягом сотень років. Чому СППР-технологія тепер важлива для процесу вибору рішення? Як показано на рис.2, чотири головних чинники сприяють важливості СППР та попиту на них на сьогоднішньому ринку.

 
 

2. Сутність і компоненти СППР

СППР виникли на початку 70-х років завдяки подальшому розвитку управлінських інформаційних  систем (ІС) і являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами в складних ситуаціях, пов"язаних із розробкою і прийняттям рішень. На розвиток СППР істотний вплив зробили вражаючі досягнення в галузі інформаційних технологій, особливо в галузі телекомунікаційних мереж, ПЕВМ, динамічних електронних таблиць, експертних систем. Термін СППР (DSS - Decision Support System) виник у 70-х роках і належить Геррі та Мартону, хоча перше покоління СППР мало чим відрізнялося від традиційних управлінських інформаційних систем, і тому замість СППР часто використовувався термін «системи управлінських рішень».

Дотепер немає єдиного  визначення СППР. Наприклад, деякі автори під СППР розуміють «інтерактивну прикладну систему, що забезпечує кінцевим користувачам, що приймають рішення, легкий і зручний доступ до даних і моделей із метою прийняття рішень у ситуаціях з різних галузей людської діяльності.

Нарешті, існує твердження, відповідно до якого СППР являє собою  специфічний клас систем, що добре  описується, на базі ПЕВМ.

Така розмаїтість  визначень СППР відображае широкий  діапазон різних форм, розмірів, типів СППР. Але практично усі види цих комп"ютерних систем характеризуються чіткою структурою, що включає 3 головних компонента: підсистему інтерфейсу користувача; підсистему керування базами даних (СУБД) і підсистему керування базою моделі. Специфічні особливості й основи побудови цих компонентів забезпечують у СППР реалізацію ряду важливих концепцій побудови ІС: інтерактивність, інтегрованість, потужність, доступність, гнучкість, надійність, керуемість.

Аналіз еволюції систем СППР дає можливість виділити 2 покоління СППР:

- перше покоління  розроблялося в період із 1970 до 1980 р.;

- друге - з початку 1980 р. і дотепер.

Перше покоління СППР майже цілком повторювало функції звичайних управлінських систем у відношенні допомоги (компьютеризованої) у прийнятті рішень. Основні компоненти СППР мали такі ознаки:

-керування даними - велика кількість інформації, внутрішні  і зовнішні банки даних, обробка  та оцінювання даних;

-керування обчисленням  (моделюванням) - моделі, розроблені  спеціалістами в галузі інформатики  для спеціальних проблем;

-ко . ристувацькі інтерфейси (мова спілкування) - мови програмування, розроблені для великих ЕОМ, що використовуються винятково програмістами.

СППР  другого покоління вже мають принципово нові ознаки:

-керування даними - необхідна і достатня кількість  інформації про факти згідно  з прийняттям рішень, що охоплюють cховані припущення, інтереси і якісні оцінки;

-керування обчисленням  і моделюванням - гнучкі моделі, що  відображають засіб мислення  особи, приймаючої рішення, у процесі прийняття рішень;

-інтерфейс користувача  - програмні засоби дружні користувачу;  звична мова, безпосередня робота  кінцевого користувача.

Ціль і призначення СППР другого покоління можна визначити так:

-допомога у розумінні  розв"язуваної проблеми. Сюди належить структуризація проблеми, генерування постановок задач, визначення переваг, формування критеріїв;

-допомога у рішенні задач: генерування і вибір моделей і методів, збір і підготування даних, виконання обчислень, оформлення і видача результатів;

-допомога у проведенні  аналізу типу «Що? . Коли?» і т.п., пояснення ходу рішення; пошук і видача аналогічних рішень у минулому і їхні результати.

Дружні людині СППР дають можливість вести рівноправний діалог із ПЕВМ, використовуючи звичайні мови спілкування. Системи можна підбудовувати під стиль мислення користувача, його знань і фахової підготовки, а також під засоби роботи.

Для сучасних СППР характерно наявність таких характеристик.

1. СППР дає керівнику  допомогу у процесі прийняття  рішень і забезпечує підтримку у всьому діапазоні контекстів задач. Думка людини та інформація, що генерується ЕОМ, являють єдине ціле для прийняття рішень