Механізм формування валютного курсу в сучасних умовах розвитку світового господарства. Коливання валютного курсу

Міністерство  освіти і науки України

Львівський  національний університет ім. Івана  Франка

Економічний факультет 
 

Кафедра фінансів, грошового

обігу та кредиту 
 
 
 

Реферат

на тему:

«Механізм формування валютного  курсу в сучасних умовах розвитку світового  господарства. Коливання валютного курсу.» 
 
 
 

Виконала:

студентка групи Екф-34

Ткач  Тетяна

Перевірила:

Тесла Софія  Миколаївна 
 
 
 
 
 
 
 

ЛЬВІВ 2009

Зміст

    Вступ………………………………………………………………………….3

    1. Сутність та призначення валютного  курсу……………………………...5

    2. Види валютних курсів……………….........................................................8

    3. Економічні чинники, які впливають на валютний курс……………….10

    4. Методи регулювання валютного  курсу………………………………...12

    5. Коливання валютного курсу…………………………………………….15

    Висновки…………………………………………………………………….18

    Список  використаних джерел………………………………………….......19 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ 

    Глобалізація  та інтеграція світової економіки є  двома важливими факторами, які  визначають розвиток світового господарства. Вони і надалі впливатимуть на торгівлю, фінансові потоки, глобальне навколишнє середовище, а тому вимагають пошуку динамічної рівноваги як на міжнародному, так і на національному рівнях.

    Процес  інтеграції як економічне явище є  об'єктивним наслідком посилення  взаємозалежності процесів економічного життя. Глобалізація валютних та фінансових потоків змушує відкриті економіки країн оцінити можливості використання валютного регулювання як елементу економічної політики. Глобальні ринки створюють нові можливості для зростання ефективності міжнародного та національного бізнесу.

    На  сьогоднішній день актуальним завданням  країн є не лише простий пошук  джерел капіталу чи фінансових ресурсів, а й розробка широкомасштабної взаємопов'язаної системної моделі, яка сприяла  б ефективній віддачі залучених коштів від моменту вибору та визначення пріоритетних напрямів вкладання капіталу до механізмів забезпечення їх ефективності.

    Проблемам дослідження валютного ринку  присвячено праці російських та вітчизняних  вчених: О. Киреєва, Л. Красавіної, Д. Лук'яненка, В. Будкіна, Б.Губського, Ю. Пахомова, Є. Савельєва, Ю. Макогона, А. Гальчинського, А. Філіпенка.

    Успішний  розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно здійснювати  операції по купівлі-продажу валюти. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини - не мали б іноземної валюти для здійснення своїх зовнішніх зобов'язань, не могли б перетворити одержану інвалютну виручку в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобов'язань.

    Формування  валютного ринку в Україні  безпосередньо пов’язане з процесами  розбудови української держави  та реформуванням її економіки. Подолавши  фінансову кризу 1998 року з мінімальними втратами, після девальвації гривні українська економіка отримала поштовх до зростання у зовнішньому секторі.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Сутність та призначення  валютного курсу.

    Зовнішньоекономічні відносини здебільшого пов'язані  з обміном однієї національної валюти на іншу. При цьому виникає потреба у валютному, або обмінному, курсі. Валютний курс – це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу. На практиці він існує як ціна грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошових одиницях іншої країни.

    Установлення курсу називається котируванням валют. У світовій практиці склалося два способи котирування: прямий, або європейський, та обернений, або британський. За прямого котирування визначається, скільки потрібно національної валюти, що називається валютою котирування, для купівлі одиниці іноземної валюти, яка називається базовою. У вигляді прямого котирування зазвичай публікуються таблиці валютних курсів, у тому числі і в Україні. Такий показник валютного курсу означає, що при зростанні його рівня валюта котирування знецінюється, а базова валюта дорожчає. І навпаки, у разі зниження його рівня валюта котирування буде дорожчати, а базова – знецінюватися.

    За  оберненого котирування визначається кількість іноземної валюти, яка  потрібна для купівлі іноземної  валюти, яка потрібна для купівлі одиниці національної валюти. Такий спосіб використовується переважно в аналітичних розрахунках, при побудові економічних моделей. Його широко застосовують у валютній практиці Великобританії та США.

    Економічне  призначення валютного курсу досить широке. Насамперед його використовують як:

• ціновий інструмент зовнішньоекономічних відносин;
• макроекономічний показник співвідношення національної економіки та економік інших країн і світової економіки в цілому;
• інструмент економічного регулювання.

Як  ціновий інструмент валютний курс використовується:

• для визначення цін при укладанні зовнішньоторговельних контрактів, оцінюванні при вірогідності цих контрактів для національних виробників;
• для обміну валютами в процесі торгівлі товарами, руху капіталів, кредитів, робочої сили;
• для порівняння цін національних та світових ринків, вартісних показників різних країн, виражених у національних валютах (обсягів ВВП, державного боргу, іноземних інвестицій, рівня життя тощо).
• Періодичного переоцінювання депозитних рахунків, інших активів в іноземній валюті фірм, банків, домогосподарств тощо.

    Як  макроекономічний показник валютний курс слугує економічним суб'єктам (резидентам і нерезидентам):

• важливим сигналом про зміну ринкової коню'нктури та та цінності національних грошей, що надзвичайно важливо для регулювання розвитку бізнесу, насамперед пов'язаному з зовнішньоекономічною діяльністю;
• надійним орієнтиром для прийняття виважених рішень щодо інвестиційних проектів, освоєння конкурентних видів продукції, проникнення на нові міжнародні ринки, управління валютними резервами та розв'язання інших завдань;
• свідченя про наміри органів економічного регулювання щодо зміни умов економічної діяльності в країні, що може стимулювати приплив чи відплив капітулу;
• вимірником зовнішньої цінності національних грошей як альтер-нативи їх внутрішньої цінності.

    Як  інструмент економічного регулювання  валютний курс широко використовується державою (урядом та центральним банком)6

• для впливу на розвиток зовнішньої торгівлі, стимулювання чи де стимулювання експорту чи імпорту. А через них – на зміну конкурентної позиції країни на світовому ринку, на прискорення чи уповільнення темпів економічного зростання;
• для впливу на стан кон'юнктури національного валютного ринку та інших сегментів грошового ринку, на зміну обсягів пропозиції грошей у країні, а отже, для регулювання інфляційного процесу через механізм валютної інтервенції. Завдяки цьому валютний курс може ефективно використовуватися як орієнтир монетарної політики;
• для впливу на стан державних фінансів через скорочення витрат на обслуговування державного боргу (при ревальвації національної валюти); через збільшення податкових надходжень до бюджету завдяки зозширенню податкової бази внаслідок девальваційного стимулювання розвитку експрту товарів та послуг; через зниження рівня доларизації економіки, у тому числі заощаджень, та відповідного зміцнення ресурсної бази для національних інвестицій; через стимулювання припливу в країну валютних курсів засобами девальваційної політики, прискорення формування золотовалютних резервів та зростання кредитного рейтингу країни.

    Велике  значення валютного курсу вимагає  своєчасного інформуваня суспільства, передусім бізнесменів, про його рівень та динаміку. В усіх країнах  світу, у тому числі і в Україні, цю інформацію публікують численні ЗМІ. Офіційна таблиця валютних курсів, установлених НБУ (офіційний курс), публікується в журналі «Вісник Національного банку України».

    Значне  розмаїття напрямів та способів використанн  валютного курсу в економічній  практиці обумовлює існування багатьох методів впливу регулятивних органів держави, насамперед центрального банку, на його рівень. 
 
 
 

     2. Види валютних  курсів

     Одним з найважливіших елементів кожної валютної системи є валютний курс, який показує ціну валюти однієї країни, виражену в валюті іншої. Валютні курси поділяються на два види: фіксовані (тверді) і плаваючі (гнучкі).

     В основі фіксованого курсу знаходиться  монетний паритет, тобто ваговий  вміст золота у національних грошових одиницях. Фіксований валютний курс коливається навколо монетного паритету залежно від попиту й пропозиції. Однак ці обмеження не мають перевищувати якийсь відсоток паритету, бо інакше держава повинна примусово понизити чи підвищити золотий вміст своєї валюти. Фіксовані валютні курси були характерними для золотого, золотодевізного і золотодоларового стандартів. Сьогодні, коли золото «вийшло» із змісту грошей, вони можуть тільки годі існувати, коли держава в особі Центрального банку встановлює в адміністративному порядку примусово фіксований валютний курс.

     Плаваючі  валютні курси не пов'язані з  монетними паритетами. Вони визначаються шляхом співставлення паритетів  купівельної спроможності валют, інакше кажучи, оцінки у національних грошах вартості однойменного «кошика» товарів. Такі курси зумовлюють обмін однієї валюти на іншу в залежності від попиту й пропозиції, і характерні для сучасного багатовалютного стандарту, коли перестало існувати саме понятгя «золотий вміст» валюти.

     Якість  валюти визначає, чи є ця валюта валютою, інакше кажучи, чи може національна валюта виступати як іноземна, використовуватись у міжнародних розрахунках.

     У цьому плані валюти поділяються  на:

     - вільноконвертовану валюту - національну  валюту, яка вільно й необмежено  обмінюється на інші іноземні  валюти, є об'єктом купівлі-продажу на світових валютних ринках;

     - частково конвертовану валюту - національну  валюту, яка обмінюється   не   на   всі,   а   на   деякі   іноземні   валюти   і використовується як платіжний  засіб не по всіх операціях  і не для всіх власників;

     - неконвертовану (замкнуту) валюту - національну валюту, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на іноземні валюти.

     Але якість валюти визначається не тільки її конвертованістю. Важливим є те, якою мірою вона може виконувати функцію  засобу міжнародних розрахунків, яка її роль у світовій валютній системі.

     Функцію резервної валюти - валюти, яка використовується для обслуговування міжнародних  розрахунків по зовнішньоторгівельних  операціях, іноземних капіталовкладеннях і при визначенні світових цін - виконують сьогодні долар США, євро, ієна Японії, швейцарський франк, англійський фунт стерлінгів. Основну роль відіграють долари США та євро, у яких здійснюється основна маса міжнародних розрахунків, фіксуються ціни на світовому ринку на багато товарів, на них припадає переважна частка валютних ресурсів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    3. Економічні чинники,  які впливають  на валютний курс.

    Основні чинники, що впливають на динаміку плаваючого валютного курсу такі:

    По-перше, рівень інфляції в країні й за кордоном. Вищий рівень інфляції в країні порівняно з рівнем інфляції в іншій країні призводить до знецінення валюти країни з вищим рівнем інфляції. Іноземці тепер менш зацікавлені купувати товари країни, які стали дорожчими. І навпаки, резиденти країни, де рівень інфляції вищий, хочуть купувати більше товарів і послуг країни з нижчим рівнем інфляції, які стали дешевшими. Валюта країни з вищим рівнем інфляції знецінюється.