Контрольна робота з "Бюджетна система"

 Бюджетний кодекс (ст. 19) виділяє чотири стадії бюджетного  процесу:

1) складання проектів  бюджетів;

2) розгляд та прийняття  Закону про Державний бюджет  України, рішень про місцеві  бюджети;

3) виконання бюджету, у тому числі у разі необхідності внесення змін до Закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд  звіту про виконання бюджету  і прийняття рішення щодо нього.

 На всіх стадіях  бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів. Усі стадії бюджетного процесу ґрунтуються на правових засадах, які повинні гарантувати чітке планування, додержання бюджетної дисципліни і постійний контроль за виконанням усіх видатків.

 Усі стадії бюджетного  процесу основані на єдиних  принципах організації бюджетної  діяльності і мають відповідну  правову регламентацію. Основними  принципами є такі.

- Принцип розподілу  повноважень ВРУ, ВРАРК, органів  державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Цей принцип означає, що кожному органові, який бере участь у бюджетному процесі, належить певна компетенція, за межі якої він не може виходити. Втручання інших органів і організацій у процес складання, затвердження і виконання бюджету не допускається, крім випадків, зазначених у законодавстві.

- Принцип реальності  включення показників доходів  і видатків. Доходи мають включатися  до бюджету за джерелами, видатки  – за Цільовим призначенням.

- Принцип гласності.  Він полягає у тому, що показники бюджету (У тому числі і зведеного) і звіту про його виконання можуть і повинні оприлюднюватися через засоби масової інформації.

- Принцип наочності,  який означає, що відображення  показників бюджету у взаємозв’язку  із загальноекономічними показниками в Україні і за її межами відбувається шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.

- Принцип порівняльності  полягає в систематизації доходів і видатків бюджету за певними ознаками, які дають можливість здійснити загальнодержавне і міжнародне зіставлення бюджетних даних.

- Принцип повноти  обсягу в бюджеті означає, що  до кожного бюджету включаються  всі кошти, що направляються  з прибутково-видаткової частини.

- Принцип застосування  балансового методу спрямований  на встановлення правильного  співвідношення між доходами  і видатками всіх бюджетів, а  також між натуральними і фінансовими  показниками.

 З напрямом бюджетного  процесу пов’язане й поняття бюджетного циклу. Бюджетний цикл охоплює діяльність органів державної влади й місцевого самоврядування починаючи з розробки й складання проекту акта про бюджет, його розгляду і затвердження, виконання та закінчуючи складанням, розглядом і затвердженням звітності про виконання відповідного бюджету, тобто бюджетний цикл охоплює всі стадії бюджетного процесу, у тому числі бюджетний період, і триває більше двох років. Слід зазначити, що ряд країн має триваліший термін бюджетного циклу. Зокрема, у США він триває три роки, оскільки перша стадія (складання проекту бюджету) займає 1,5 року. У ФРН процес складання проекту державного бюджету починається за 6 місяців до бюджетного періоду, в Японії – за 7, у Франції – за 14 місяців.

 У ході здійснення  окремих етапів діяльності з бюджетом реалізуються бюджетні повноваження всіх суб’єктів бюджетних правовідносин. Отже, бюджетний процес є формою здійснення матеріальних бюджетних прав, що надані учасникам бюджетного процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Організація обліку виконання бюджету.

 Облік виконання  бюджету у фінансових органах  покладений на відповідні служби  залежно від рівня фінансового  органу. Так, облік виконання Державного  бюджету здійснює Управління  бухгалтерського обліку та звітності  в складі центрального апарату  Державного казначейства та відділи бухгалтерського обліку і звітності територіальних органів Державного казначейства. Облік виконання місцевих бюджетів ведуть головні бухгалтерії у складі обласних, міських (міста Київ і Севастополь) фінансових управлінь державних адміністрацій, а також бухгалтерії районних, міських і районних у містах фінансових відділів.

 Фінансові органи  належать до бюджетних установ.  Крім обліку виконання бюджету  вони здійснюють облік виконання  своїх кошторисів видатків. Облік  виконання бюджету і облік використання кошторису у фінансових органах чітко розмежовані.

 Завданнями обліку  виконання бюджету є повне,  своєчасне і достовірне відображення  процесу виконання державного  та місцевих бюджетів. Ця інформація  має дуже важливе значення  для управлінської діяльності в процесі виконання бюджету. Дуже важливим при цьому виступає правильна організація обліку виконання бюджету. Складовими організації обліку є:

- первинні документи,  якими оформляються операції щодо виконання бюджету;

- облікові реєстри, в яких відображаються ті чи інші операції і порядок ведення запису в них;

- план рахунків з  обліку виконання бюджету держави.

 Усі операції з  виконання бюджету оформляються  документально. Документи, в яких  відображаються всі операції, називаються  первинними, оскільки вони є вихідними для ведення обліку.

 Первинний документ  — це документ, який містить  відомості про господарську операцію  та підтверджує її здійснення (визначення наведено у Законі  України «Про бухгалтерський  облік та фінансову звітність в Україні»).

 Бухгалтерські документи  підписують керівник фіноргану  або його заступник і головний  бухгалтер, а під час відсутності  головного бухгалтера — заступник  головного бухгалтера або старший бухгалтер.

 Для бухгалтерських  записів операцій з виконання  бюджету у фінансовому органі підставою є наступні належно оформлені документи:

1. Річний розпис бюджету  з помісячною розбивкою.

 

2. Реєстр доходів,  які надійшли до Державного бюджету за відповідний період.

3. Довідка про надходження до Державного бюджету.

4. Розпорядження на перерахування коштів з єдиного казначейського рахунка на рахунки нижчезазначених установ, організацій і підприємств.

5. Повідомлення по взаємних розрахунках (ф. № 11).

6. Платіжні доручення  на перерахування коштів із  Державного бюджету розпорядникам коштів (типова форма № 0401002).

7. Протокол взаєморозрахунків  між розпорядником коштів та платником податків.

8. Меморіальний ордер (ф. № 274).

9. Періодична і річна  звітність розпорядників коштів  про використання виділених бюджетних  коштів (про виконання кошторисів доходів і видатків по бюджету).

10. Виписки установ  банків із рахунка для обліку  доходів з додатками копій  платіжних документів. Щоденна банківська  звітність (ф. № 412-Д), місячна  банківська звітність (ф. № 412).

 Документи, які  надійшли в бухгалтерію, перевіряються;

- за формою: наявність усіх реквізитів і підписів;

- за змістом: законність  операції, правильність арифметичних розрахунків тощо.

 Прийняті до обліку  документи оформляються загальним  меморіальним ордером за всіма операціями за день.

 Бухгалтерський облік  операцій з виконання всіх  видів бюджетів ведеться в облікових реєстрах.

 Облікові реєстри  — це носії спеціального формату  (паперові, машинні) у вигляді  відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

 В Україні при  обліку виконання бюджету використовують  наступні форми облікових реєстрів:

 

- Книга «Журнал-головна» (ф. № 1-ф);

- Книга поточних/реєстраційних  рахунків розпорядників коштів і касових видатків (ф. № 3-ф);

- Книга розрахунків з іншими бюджетами (ф. № 4-ф);

- Книга доходів (ф.  № 5-ф).

 Книга по ф. №  1-ф — це реєстр синтетичного  обліку, решта аналітичного.

 План рахунків. Важливою  складовою організації бухгалтерського  обліку є встановлення плану рахунків.

 Плани рахунків  відображають специфіку роботи  підприємств, організацій та установ.  У бюджетному обліку окремо  виділені плани рахунків з  обліку виконання бюджету в фінансових органах, в бюджетних установах, у сільських і селищних Радах народних депутатів.

 План рахунків у  бюджетному обліку – це систематизований  перелік рахунків бухгалтерського  обліку операцій з виконання  державного та місцевих бюджетів.

 Облік виконання  бюджету в фінансових органах  ведеться по єдиному плану  рахунків, який включає в себе  класи, рахунки другого порядку  і рахунки третього порядку. Діючий план рахунків з обліку виконання бюджету був розроблений ГУДКУ і набув чинності з 1 січня 1998 року наказом ГУДКУ від 24 грудня 1997 року № 137. Він складається з 7 класів, кожний із яких має як рахунки другого порядку, так і третього:

1. Ресурси бюджету.

2. Боргові зобов'язання.

3. Кошти в розрахунках.

4. Результат.

5. Доходи.

6. Видатки.

7. Допоміжні рахунки.

 Розрізняють два  види рахунків: активні і пасивні.  Активні рахунки призначені для  обліку ресурсів бюджету за  їх складом та розміщенням,  а пасивні - для обліку джерел  бюджетних коштів за їх цільовим призначенням.

 Рахунки класів:

1 «Ресурси бюджету»  та 6 «Видатки» — активні; 5 класу «Доходи» — пасивні.

 Рахунки 3 класу  «Кошти в розрахунках» та 2 класу  «Боргові зобов'язання» — активно-пасивні.  Рахунки визначених класів призначені  для обліку розрахунків, коли  бюджет виступає одночасно і дебітором, і кредитором. Рахунки 4 класу «Результат» — активно-пасивні, оскільки бюджет може виконуватися і з дефіцитом, і з профіцитом.

 План рахунків для  обліку виконання бюджету у  фінансових органах досить громіздкий. Водночас він дає змогу відображати всі сторони процесу виконання бюджету на всіх рівнях бюджетної системи.

 Рахунки другого  порядку мають двозначну нумерацію.  Вони, у свою чергу, мають субрахунки  з тризначним шифром: перші дві  цифри означають шифр рахунка  другого порядку, а третя — порядковий номер даного рахунка третього порядку. Здійснювані в процесі виконання бюджету операції відображаються за допомогою подвійного запису на рівні рахунків другого і третього порядків. Кожний рахунок має код, який несе повну інформацію про ту чи іншу операцію. Структури кодів класів рахунків відрізняються за кількістю знаків. Чим більше ознак потрібно для вивчення та відображення тієї чи іншої операції бюджетного процесу, тим більшою мірою деталізується кожний клас рахунків.

 Код містить наступні складові:

- клас рахунка;

- код рахунка II порядку;

- код рахунка III порядку;

- деталізація коду рахунка III порядку;

- код бюджетної класифікації (економічна структура);

- код бюджетної класифікації (функціональна структура);

- код бюджетної класифікації (відомча структура);

- код установи, яка отримує кошти із бюджету;

- код установи, яка стягує податки на відповідній території;

- орган, який стягує податки;

- вид бюджету (державний, області,  обласний, району міста, районний, міський, сільський);

- установа банку (Національний  банк, Державний експортно-імпортний  банк України, український акціонерний  промислово-інвестиційний банк “Промінвестбанк”, поштово-пенсійний банк «Аваль» тощо);

- тип операції (грошові операції, взаємозалік, векселі, взаємні розрахунки, централізовані проплати);

- вид валюти (національна та іноземна);

- вид іноземної валюти (І група валюти, її група валюти);

- код території.

 План рахунків з обліку  виконання бюджету в фінансових  органах розроблений для державного  і місцевих бюджетів. При цьому, як уже зазначалось, розмежовано облік виконання бюджету і облік виконання кошторису фінансового органу як бюджетної установи (він ведеться за окремим планом рахунків, затвердженим для бюджетних установ). Облік касового виконання бюджету в установах банківської системи ведеться на спеціально виділених рахунках у загальному плані рахунків для обліку в банках.