Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками

 

          Видатки спеціального фонду   бюджету м. Коломия в 2005 р.  становили 2339403 грн., що на 340053 грн.  більше ніж у 2004 р. 

 

          Проведемо аналіз планових показників  по видатках спеціального фонду бюджету м. Коломиї.(таблиця 2.4.)

                                                                                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                Таблиця 2.4.

Планові видатки спеціального фонду бюджету  м. Коломиї

                                                                                                                            (грн.)

№ п/п	Найменування	Планові        показники		Відхилення
		2004	2005
1	Освіта	606246	789753	+183507
2	Соціальний захист та соціальне забезпечення	136355	9650	-126705
3	Культура і мистецтво	235191	434290	+199099
4	Фізична культура і спорт	30100	31650	+1550
5	Будівництво	1475000	955000	-520000
6	Транспорт, дорожнє господарство, зв’язок	466700	590000	+123300
7	Державне управління		17295	-
8	Охорона навколишнього середовища	70000		-
	Разом	3019592	2827638	-191954

 

 

          Аналізуючи планові показники  спеціального фонду бюджету м.  Коломиї видно, що в 2004 р.  кошторисні призначення  видатків  складали 3019592 грн., в 2005 р. - 2827638грн., що на 191954 грн. менше, ніж у 2005 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.   ПЕРСПЕКТИВИ  РОЗВИТКУ  КАЗНАЧЕЙСЬКОГО

ОБСЛУГОВУВАННЯ  МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЗА ВИДАТКАМИ

 

3.1. Розширення функцій і повноважень  Державного казначейства України

 

          Державне казначейство за роки свого існування, опанувавши суто казначейські функції з усіх напрямків здійснення видатків та охопивши цим процесом усіх розпорядників коштів державного бюджету, вийшло на новий етап свого розвитку.

          З огляду на необхідність оптимізації  процесу управління бюджетними коштами, розроблену нову модель функціонування Державного казначейства, засновану на принципах, прийнятих для банківської системи. Таким чином, крім уже існуючих функцій із виконання дохідної та видаткової частин бюджетів, на Державне казначейство покладаються суто банківські функції, а саме: робота з клієнтами щодо банківських операцій, безпосереднє проведення платежів розпорядників коштів через розрахункові палати органів Державного казначейства, складання щоденного балансу операційного дня Держказначейства та інших форм банківської звітності тощо. А це, в свою чергу, зумовлює збільшення навантаження та зростання вимог до фахівців, які повинні бути обізнані із казначейськими процедурами виконання бюджетів, так і з банківськими технологіями.

          Відповідно   до   Бюджетного   кодексу   з   1   січня   2004 року  було запроваджено казначейське  обслуговування місцевих бюджетів  що є суттєвим кроком у розвитку  цивілізованої фінансової системи  держави. Незабаром клієнтами  Державного казначейства будуть мати можливість стати 12 тисяч місцевих бюджетів та 130,5 тисячі розпорядників їх коштів, що зумовить відкриття 207,7 тисячі рахунків у системі органів Державного казначейства.

          Казначейське виконання місцевих  бюджетів посилило контроль за використанням бюджетними організаціями бюджетних коштів, передбачених на їх утримання і проведення заходів. Адже воно забезпечує щоденний контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, дотриманням штатної, фінансової і касової дисципліни, відповідність наданих до оплати документів (рахунків, договорів, актів виконаних робіт, зроблених послуг, поставлених товарно-матеріальних цінностей тощо) вимогам чинного законодавства.

          Прийнято рішення щодо необхідності  удосконалення управління коштами державного бюджету шляхом надання Державному казначейству статусу учасника Системи електронних платежів Національного банку України.

          Функціонування внутрішньої платіжної  системи дозволяє:

• щоденно отримувати реальну інформацію про грошові ресурси, що дає можливість оптимально їх використовувати на принципах наочності та об'єктивності;
• ефективно   управляти   наявними   ресурсами   та   оперативно задовольняти  першочергові  та  інші  потреби  розпорядників  бюджетних коштів згідно із Законом України про Державний бюджет України;
• забезпечувати прозорість та контроль за цільовим направленням бюджетних коштів.

          Удосконалення системи ефективного  управління коштами державного  бюджету та процедур попереднього  контролю за їх витрачанням, розробка нової політики бухгалтерського контролю та звітності, чітке визначення та розподіл функцій між учасниками бюджетного процесу, створення Єдиного комплексу, технічних та програмних засобів інформаційної системи Державного казначейства є основними напрямками реалізації поставлених завдань. Крім того поки видатки не будуть здійснюватися бюджетними установами на підставі прийнятих ними в межах бюджетних асигнувань зобов'язань до тих пір навіть найефективніші з програм не в повній мірі будуть діяти.

          При  виконанні  планів  по  надходженнях  до  державного  бюджету має місце значний  розрив між обсягами виділених  коштів та касовими видатками  розпорядників коштів свідчить  про відсутність належного контролю  з боку головних розпорядників за своєчасним використанням виділених коштів та низький рівень їх роботи у цьому напрямку. Є випадки, коли виділені головному розпоряднику кошти розподіляються ним між розпорядниками коштів нижчого рівня протягом 5-7 і більше днів. Основною причиною такого стану є те, що процедури управління бюджетними асигнуваннями до кінця не розмежовані з процедурами управління грошовим потоком. При цьому не враховується, чи дійсно бюджетна установа має потребу в коштах саме в зазначений термін, чи підтверджена ця потреба зареєстрованими зобов'язаннями.

          Досвід зарубіжних країн на  практиці довів, що ефективне  управління бюджетними коштами,  яке має на меті досягнення  відповідності між надходженнями  та платежами, можливе лише  за умови їх централізації  на рахунках Державного казначейства в Центральному банку.

          Тому прийняте Державним казначейством  України рішення консолідувати  бюджетні рахунки в установах  Національного банку України  є виваженим кроком. Першим етапом  Держказначейства по досягненню  поставленої мети, який було реалізовано в 2000 році, стало переведення рахунків по здійсненню видатків державного бюджету з установ комерційних банків до Національного банку.

          Консолідація всіх коштів державного  бюджету на рахунках Казначейства  у Національному банку України дозволила більш ефективно здійснювати управління загальним залишком грошових ресурсів. Це забезпечило дію рахунків Державного казначейства в єдиному режимі, утворюючи систему Єдиного казначейського рахунку як однієї з головних передумов ефективного управління бюджетними коштами. Реалізація цього проекту:

• сприяла контролю за рухом коштів на казначейських рахунках, що

      є одним із основних  елементів управління грошовими  потоками; 

• зменшила до мінімуму ризики по забезпеченню ліквідності бюджетних коштів;
• сприяла скороченню строків проходження коштів від платника податку до отримувача бюджетних коштів (оскільки цей шлях становив від 5 до 14 днів);
• дозволила в повній мірі оптимізувати процес виконання державного бюджету органами Державного казначейства та покращила якість обслуговування клієнтів;
• сприяла підвищенню рівня оперативності і достовірності фінансової та статистичної звітності.

          Однак переведення від установ  комерційних банків до Національного  банку рахунків держбюджету не вирішило проблему накопичення залишків коштів на рахунках Державного казначейства. Тенденція до їх збільшення зберігається і надалі.

          Внаслідок консолідації бюджетних  коштів на рахунках Державного  казначейства в Національному  банку України були створені передумови для розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку.

          Тільки чіткі, скоординовані дії  НБУ, Мінфіну України та Державного  казначейства України створять  умови для розміщення на міжбанківському  ринку тимчасово вільних бюджетних коштів, не порушуючи стабільності грошово-кредитного ринку нашої держави. [14, с.18]

          На сьогодні ми можемо сказати,  що система Державного казначейства-це  комп'ютеризована система, тобто  система, в якій обробка інформації  здійснюється з використанням комп'ютерної техніки та програмного забезпечення. Але повна, суцільна комп'ютеризація ще не досягнута і зараз про це слід говорити як про чи не найголовніший фактор, який стримує рух вперед усієї системи.

          Підбиваючи підсумки, слід сказати, що казначейське виконання бюджету дало позитивний ефект, тому що така форма роботи забезпечує ощадливе, обов'язково цільове використання коштів державного бюджету. Це, у свою чергу, дало можливість здійснювати державний контроль і оперативно розпоряджатися фінансовим ресурсами держави, ефективно їх перерозподіляти і маневрувати державними коштами, створювати можливість накопичення ресурсів для реалізації державних програм і зобов'язань.

 

          3.2.  Міжнародний досвід казначейського  обслуговування місцевих

                  бюджетів за видатками

 

          Роль  казначейства є тісно  пов'язана з  виконанням  національного бюджету, але роль казначейства у виконанні бюджету може бути як пасивною (коли казначейство тільки виділяє ресурси бюджетним установам для виконання їх програм), так і активною (коли казначейство має право встановлювати обмеження на зобов'язання або оплату урядових видатків).

          Більшість країн має банківську систему касового виконання бюджету, за якої банки на чолі з Центральним, Національним, загальнодержавним тощо є головним касиром держави. В основі цієї системи лежить принцип єдності каси, тобто всі бюджетні кошти надходять на один єдиний рахунок міністерства фінансів або казначейства у Центральний банк, з якого здійснюються всі витрати держави. Така система функціонує у Швеції, Німеччині, США, Ізраїлі, Росії.

          Зазначимо, що керують касовим виконанням бюджету у різних країнах безпосередньо Міністерство фінансів або ж спеціально створені державні органи, як, скажімо, казначейство (Великобританія, Росія), адміністративно-бюджетне управління та мережа федеральних агентств (США), відділ бюджету при Міністерстві фінансів (Швеція), бюджетне управління у складі міністерства у справах економіки, фінансів та приватизації (Франція).

          Структура і роль казначейства в окремих країнах визначаються історичним і культурним факторами, а також економічною обставиною і розподілом повноважень між різними державними установами. Так, сучасна практика свідчить, що існують казначейства із широкими функціями, які несуть відповідальність за розробку і проведення державної економічної і фінансової політики. До цієї групи відносяться казначейства Австрії, Великобританії, США та інші.

          У багатьох країнах функції казначейства є дещо менші. Наприклад, у відповідності з останнім законом Аргентини про фінансове управління і аудит суспільного сектору, в систему казначейства входять агентства, нормативи і процедури, що пов'язані із збором надходжень, потоком платежів і зберіганням готівкових активів. Це означає, що казначейство не здійснює управління державним боргом.