Доходи бюджетів: склад і тенденції розвитку

Важливим кроком, який дозволив би посилити мультиплікативний ефект  від коштів, які акумулюються фіскальними  засобами, може стати продаж тимчасово  вільних коштів на рахунках головних розпорядників Держказначейства, на ринку міжбанківських кредитів.

До перешкод на шляху розвитку інституту  місцевих позик в Україні належать існування значних макрофінансових  ризиків, обумовлених непрозорістю фінансових операцій на місцевому рівні, труднощами, пов’язаними з оцінкою ризикованості місцевих інвестиційних проектів, відсутністю навичок управління проектами на місцевому рівні, слабким захистом прав кредиторів щодо повернення вкладених коштів (держава не несе відповідальності за зобов’язаннями щодо запозичень до місцевих бюджетів). Високий рівень ризиків значно підвищує вартість місцевих позик, тим самим зменшуючи можливості їх застосування.

Існуюча законодавча база є фрагментарною  і неповною, не містить цілісної системи регулювання запозичень місцевих органів і виконання їх зобов’язань перед кредиторами. Діюча в Україні система нормативно-правового регулювання місцевих позик врегульовує технічні питання ведення реєстру місцевих запозичень та зобов’язує місцеві органи погоджувати розмір позик з Міністерством фінансів України. Законодавчо встановлюються сума запозичень, мета запозичень і напрями використання коштів, види забезпечення і способи захисту прав кредиторів. Між тим, законодавством практично не унормовано питання захисту прав кредиторів, надання державних гарантій за місцевими позиками, інструменти цільового використання запозичених коштів, регламентацію предметів застави і процедури врегулювання дефолтів. Відтак розробка ефективного регулятивного механізму управління місцевими запозиченнями все ще залишається на порядку денному.

 

Висновок

Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх  руках значну частину національного  доходу, перерозподіленого фінансовими  методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

Показники бюджетних надходжень 2010 року перевищують бюджетні надходження 2009 року на 28 млрд. 593,2 млн. гривень, або на 15,3%

Податкові надходження в 2010 році на 31% більше, ніж у 2009 році.

В останні роки з’явилась позитивна тенденція до збільшення частки загального фонду і відповідного зменшення частки спеціального фонду як державного, так і зведеного бюджетів. бюджет на 2010 рік має дефіцит.

Враховуючи комплекс макроекономічних проблем та загроз, які супроводжують  процес позичкового фінансування державних  видатків, економічна стратегія держави  має бути спрямована на пошук альтернативних джерел поповнення доходної частини  бюджету. В якості такої альтернативи можуть виступити золотовалютні резерви. Проте, зважаючи на специфічне призначення золотовалютних резервів, їх безпосереднє спрямування на фінансування бюджетних програм, безперечно, є недоцільним. Між тим, вони можуть бути використані, по-перше, як гарантійний фонд для залучення інвестиційних кредитів, по-друге, як фонд для довгострокового рефінансування банківської системи.

Щодо Державного бюджету за перші 3 місяці 2011, то він вже виконаний  з дефіцитом у у сумі 2050,7 млн. гривень.

Загалом же, державний бюджет України на 2011 рік є нереальним у виконанні, необґрунтованим у використанні, цілком відображає політичну кризу та характеризується зменшенням соціально-економічного захисту українців, тому що і джерела формування, і структуру використання бюджету не спрямовано на стратегічний розвиток країни.

 

Список використаних джерел:

1.Бюджетна система України : Навчальний посібник / Артус М.М., Хижа Н.М. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008.- 220 c.

У посібнику  розкрито економічний зміст, природу, суть та призначення бюджету і бюджетної системи в економіці держави, формування доходів і видатків бюджетів різних рівнів, розглянуто організацію бюджетного процесу в Україні та контроль за виконанням бюджету.

2. Бюджетна система України: Навч. посiб. - 2-ге вид., перероб. i доп. / Пасiчник Ю. В. –К.: Знання, 2008. – 670 с.

У посібнику  розглядаються історія бюджетної  системи України та інших країн  світу (Давня Греція, Рим, Франція, США, Велика Британія) в часів зародження бюджетних відносин до сучасності, механізм функціонування органів управління та нормативна база бюджетної системи. Посібник підготовлено згідно з бюджетним законодавством, у тому числі Бюджетним кодексом України.

3. Фінансова система України: навч. посіб. /М. І. Карлін. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 320 с.

У навчальному  посібнику розкриваються сутність і структура фінансової системи  України, аналізуються проблеми функціонування державних фінансів, фінансів підприємств і домогосподарств, фінансового й страхового ринків України. Розглядаються шляхи їх вирішення з урахуванням досвіду зарубіжних країн.

4. Фінанси: підручник / [С. І. Юрій, Л. М. Алексеєнко, І. В. Зятковький, О. П. Кириленко та ін.] ; за ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. - К. : Знання, 2008. - 611 с.

У підручнику викладено теоретичні основи функціонування фінансів. Розкрито історичні етапи становлення і розвитку фінансів та фінансової науки, сутність фінансів як економічної категорії та їх роль у процесі суспільного відтворення. Розглянуто особливості функціонуванні фінансової, бюджетної та податкової систем, роль фінансового механізму в реалізації фінансової політики.

5. Бюджетний кодекс України зі змінами від 05. 04 2011 р.

6. Закон України “Про державний  бюджет України на 2010 рік (режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua)

7. Показники виконання бюджету України за січень-вересень 2009 – 2010 роки (режим доступу: www.minfin.gov.ua)

 

Додатки

Додаток 1

Склад доходів  Державного бюджету України

     1) податок на прибуток  підприємств (крім податку, визначеного  пунктом 2 частини першої статті 69 та пунктом 1 частини першої  статті 71 цього Кодексу);

     2) 50 відсотків збору  за спеціальне використання лісових  ресурсів державного значення;

     3) 50 відсотків збору  за спеціальне водокористування (крім збору за спеціальне водокористування  місцевого значення);

     4) 50 відсотків платежів  за користування надрами загальнодержавного  значення;

     5) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (крім частини збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

     6) податок на додану  вартість (крім податку, що зараховується  до спеціального фонду згідно  із законом про Державний бюджет України);

     7) акцизний збір із  вироблених в Україні товарів  (крім збору, визначеного у  частині першій статті 66 цього  Кодексу, та збору, що зараховується  до спеціального фонду згідно  із законом про Державний бюджет  України);

     8) акцизний збір із  ввезених на територію України  товарів (крім збору, що зараховується  до спеціального фонду згідно  із законом про Державний бюджет  України);

     9) плата за ліцензії  на певні види господарської  діяльності (крім плати за ліцензії, визначеної у частині першій статті 64 та у частинах першій і другій статті 66 цього Кодексу);

     10) ввізне мито (крім  мита, що зараховується до спеціального  фонду згідно із законом про  Державний бюджет України);

     11) вивізне мито;

     12) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, а також кошти, отримані за вчинення консульських дій за межами України (крім частини коштів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

     13) частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність;

     14) кошти, що перераховуються  Національним банком України  відповідно до Закону України  "Про Національний банк України";

     15) відрахування коштів, отриманих від проведення державних  грошових лотерей;

     16) плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право);

     17) кошти, отримані  закордонними дипломатичними установами  України як плата за розміщення  належних їм бюджетних коштів  на поточних рахунках іноземних  банків;

     18) рентна плата за  нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

     19) рентна плата за  транзитне транспортування природного  газу (якщо інше не встановлено  законом про Державний бюджет  України);

     20) рентна плата за  транспортування нафти та нафтопродуктів  магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

     21) рентна плата за  транзитне транспортування аміаку;

     22) кошти від санкцій  (штрафи, пеня тощо), що застосовуються  відповідно до закону (крім штрафів,  визначених пунктами 11, 12 і 13 частини  першої статті 69 цього Кодексу, та штрафів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

     23) виконавчий збір, стягнутий  органами державної виконавчої  служби (крім частини збору, що  зараховується до спеціального  фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

     24) надходження від  орендної плати за користування  цілісним майновим комплексом  та іншим державним майном (крім  частини орендної плати за  користування майном, що належить  бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

     25) державне мито в  частині, що відповідно до закону  зараховується до державного  бюджету;

     26) єдиний збір, який  справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

     27) плата за митне  оформлення товарів і транспортних  засобів поза місцем розташування  митних органів або поза робочим  часом, установленим для митних  органів;

     28) концесійні платежі  щодо об'єктів державної власності (крім платежів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

     29) кошти від реалізації  майна, конфіскованого за рішенням  суду; скарбів, які є пам'ятками  історії та культури; майна, одержаного державою в порядку спадкування чи дарування;

     30) відрахування від  суми коштів, витрачених на рекламу  тютюнових виробів та/або алкогольних  напоїв у межах України;

     31) збір за видачу  спеціальних дозволів на користування  надрами та кошти від продажу таких дозволів;

     32) плата за виділення  номерного ресурсу;

     33) плата за державну  реєстрацію джерел іонізуючого  випромінювання (реєстраційний збір);

     34) збір за користування  радіочастотним ресурсом України;

     35) надходження до  Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (крім частини надходжень, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

     36) кошти, отримані  від надання учасниками процедури  закупівель забезпечення їх пропозиції  конкурсних торгів, які не підлягають  поверненню цим учасникам, у  випадках, передбачених Законом  України "Про здійснення державних  закупівель", в частині здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;

     37) кошти, отримані  від учасника - переможця процедури  закупівлі під час укладання  договору про закупівлю як  забезпечення виконання цього  договору, які не підлягають поверненню  учаснику-переможцю, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;

     38) портовий (адміністративний) збір (крім частини збору, що  зараховується до спеціального  фонду згідно із законом про  Державний бюджет України);

     39) плата за надання  державних гарантій та користування кредитами (позиками), залученими державою;

     40) плата за користування  кредитом з державного бюджету  (крім плати, що зараховується  до спеціального фонду згідно  із законом про Державний бюджет  України);

     41) кошти від реалізації дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, отримані державною установою, уповноваженою на здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням;