Дохідна та видаткова частина місцевих бюджетів

  Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на  договірних  засадах  кошти  відповідних бюджетів для  виконання власних повноважень. Міські (міст республіканського Автономної Республіки  Крим та  міст  обласного значення) ради та районні ради можуть передати видатки  на  виконання  всіх  або  частини   власних   повноважень Верховній  Раді  Автономної  Республіки  Крим  чи  обласній раді з передачею відповідних коштів до бюджету Автономної Республіки Крим чи до обласного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передавати видатки на виконання всіх  або  частини  власних повноважень  районній  раді чи раді іншої територіальної громади з передачею коштів до відповідного бюджету у  вигляді  міжбюджетного трансферту. Передача   видатків   здійснюється  за  спільним  рішенням відповідних рад на договірних  засадах.  Всі  угоди  про  передачу видатків укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

      Бюджетні  видатки мають певний економічний  зміст, зумовлений суспільним способом виробництва, природою та функціями  держави, вони відіграють вирішальну роль у задоволені потреб соціально-економічного розвитку країни. [1]

     Україна має в державній власності  окремі галузі і підприємства по виробництву  товарів загальнодержавного значення, які потребують коштів на реконструкцію  та оновлення. Тому видатки її бюджету  направляються не тільки на утримання  соціально-культурної сфери, органів  державної влади і управління, оборону, а й на фінансування народного  господарства — державне капітальне будівництво, благоустрій тощо.

     Регулювання бюджетних видатків знаходить своє конкретне вираження в цільовому  направленні бюджетних коштів. Найважливішим принципом планування бюджетних видатків є додержання пропозицій розподілу коштів із врахуванням реальної  необхідності в них. Видатки бюджету (як і доходи) на наступний рік до поточного року планувалися із врахуванням результатів виконання бюджету за минулий рік або період із визначенням коефіцієнта зростання. Це дає змогу обгрунтувати доцільність збільшення бюджетних видатків і правильно спланувати їх на майбутнє. Це загальна практика.

     У цьому зв'язку важливого значення набуває розробка науково обгрунтованих  норм витрачання бюджетних коштів по статтях видатків. Норми розробляються  на основі загального принципу розподілу  бюджетних коштів, який забезпечує рівні умови щодо задоволення  соціально-культурних потреб населення. Практично це досягається шляхом диференціації норм по областях, містах і районах із врахуванням їхніх  економічних особливостей: промислова чи сільськогосподарська це область, постраждала та чи інша область, місто, район від аварії на Чорнобильської АЕС тощо. [8]

     Плануючи  бюджетні витрати, регіон керує усім бюджетним процесом. Тут принагідно підкреслити, що плануються видатки  відповідно до бюджетної класифікації групування видатків і доходів по галузях та видах витрат, така класифікація має бути науково обгрунтованою, і це є запорукою оптимального складання усіх бюджетів.

     Хоча  в умовах ринкової економіки всі  бюджети самостійні — від державного до сільського, однак планування і доходів, і видатків різних ланок бюджетної системи зберігається, бо інакше не можна збалансувати різні бюджети. Це здійснюється за рахунок встановлення регулюючих джерел державних доходів бюджету, або дотацій, субвенцій, відповідно зберігається й залежність нижчестоячих бюджетів від вищестоящих, бо останні встановлюють норматив відрахувань від загальнодержавних доходів.

ВИСНОВОК 

     Формування  місцевих бюджетів - це дуже складний процес. Одним з напрямків ефективного  формування дохідної частини бюджету  є детальний аналіз виконання  кожного джерела доходу протягом попередніх років та врахування певних об’єктивних причин відхилення від  передбачених показників.

     Роблячи висновок, можна впевнено сказати, що формування бюджету - це процес, який повинен налагоджуватися роками. Наприклад, вирішити проблему  збалансованості бюджетів можна шляхом  находження нових джерел доходів та залучення частини коштів від приватизації державного і комунального майна. Досить вагомі потенційні можливості скорочення витратної частини бюджету пов’язані з удосконаленням процесу формування місцевих бюджетів. Потребує вирішення питання фінансування забезпечення експлуатації та утримання об’єктів комунальної власності, які перебувають у власності членів територіальної громади.  Зрозуміло, що вирішення всіх  цих питань повинно відбуватися на державному рівні.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Бюджетний Кодекс України, Верховна Рада України;  Закон України вiд 21.06.2001 
2. Гоpдеева Л.П., Редина H.И. ФинансыУкpаины: Учеб. пособие.-Днепpопетpовск: Hаука и  обpазование, 2001.- 236 с.
3. Єпіфанов А.О. и др. Бюджет і фінансова політика Укpаїни: [Hавч. посібник для  студентів екон. фак. вузів]/ Єпіфанов А.О.,  Сало  І.В.,  Д'яконова  І.І.-  К.: Hаук. думка, 2002.- 301 с.
4. Иванов А.Г. Методика pазpешенияпpотивоpечийвнутpибюджетнойсистемы/  HАH Укpаины. Ин-тэкономикипpом-сти.-Донецк, 2003.- 40 с.: табл.
5. Місцеві податки і збоpи та їх вплив на фоpмування  місцевих  бюджетів/ [Голик Р.М., Ключевський І.І., Попик С.Ю. та ін.]; Ужгоp.  деpж. ун-т. Закаpп. обласна деpж. адміністpація.-Ужгоpод, 2002.-  28 с.
6. Пpинципи бюджетної політики: Лекц.-пpакт. куpс/ Центpдеpж. і місц. упp.; Сочка К.- Ужгоpод: Б.в., 2002.- 87 с.
7. Пpоблемифінансово-кpедитногоpегулювання в  пеpехідній  економіці: Зб. наук. пp./ HАH Укpаїни. Ін-т економіки;  [Редкол.:  А.І.Даниленко (відп. pед.) та ін.].- К., 2003.- 108 с.
8. Павлюк К.В. Фінансові pесуpсидеpжави.- К.: HІОС, 1998.- 175 с.: іл., табл.
9. Розпутенко І.В., Федів І.О. Деpжавні фінанси: Фоpмування і  викоpистання  на  місцевому  pівні: Матеpіали до лекц. куpсу "Бюджет.  пpоцес  і  упp.  фінансами"/  Укp. акад. деpж. упp. пpиПpезидентовіУкpаїни.- К.: Вид-во  УАДУ,  2003.- 100 с.
10. Сабанти Б.М. Теоpияфинансов: Учеб. пособие.- М.: Менеджеp, 1998.- 167с.