Договір на відкриття термінового депозитного рахунку, його реквізити і умови

4. Умови та реквізити депозитного договору та сертифікату

Основними реквізитами та умовами депозитного договору повинні бути:
— назва та адреса банку, який приймає депозит;
— назва та адреса власника коштів;
— дата внесення депозиту;
— дата вимоги вкладником своїх коштів;
— відсоткова ставка за користування депозитом;
— зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит;
— підписи сторін: керівника виконавчого органу банку або уповноваженої на це особи та вкладників.
              Угода укладається у 2-ох примірниках, один із яких зберігається в клієнта, а інший у банку. Деякі банки встановлюють мінімальний розмір строкового вкладу, величина якого залежить від орієнтації банку на відповідного вкладника (дрібного, середнього, значного).
              У свою чергу банк бере на себе зобов'язання своєчасно виконувати усі умови угоди і відповідати за їхнє порушення, що відображається у встановленні пені або штрафів за невчасну видачу коштів власнику депозитного рахунка або виплату відсотків. Суперечності що виникають між банком і вкладником вирішуються у судовому порядку. Строкові вклади не використовуються для здійснення поточних платежів.
              Якщо вкладникбажає змінити суму внеску — зменшити або збільшити, то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. При достроковому вилученні коштів з строкового депозиту власник, як правило, позбавляється передбачених угодою відсотків. У цьому випадку відсоток знижуються до рівня, що передбачено по вкладахдо запитання.
              Сертифікати мають суттєву перевагу над строковими вкладами, що оформленідепозитними договорами. Завдяки ринку ЦП (фондовій біржі) сертифікат може бути достроково переданий власником іншій особі з одержанням деякого прибутку за час зберігання і без зміни при цьому обсягу ресурсів банку, у той час, як дострокове вилучення власником строкового вкладу означає для нього втрату прибутку, а для банку — втрату частини ресурсів.

Сертифікати мають обов'язково містити такі реквізити:
1) назву — ощадний (депозитний) сертифікат;
2) порядковий номер сертифіката та його серію (якщо випуск серійний);
3) дату внесення депозиту (вкладу);
4) розмір депозиту (вкладу), який оформлений сертифікатом (літерами і цифрами);
5) зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит (вклад);
6) дату вимоги вкладником суми за сертифікатом;
7) відсоткову ставку за користування депозитом;
8) умови сплати відсоткової ставки — у разі вимоги вкладника про повернення вкладу до обумовленого терміну;
9) назву та адресу банку - емітента, а для іменного сертифіката - назву (ім'я) вкладника;
10) місце для підпису особи, яка уповноважена банком підписувати зобов'язання та місце для печатки банку.
              Бланки сертифікатів зберігаються у грошових сховищах або у вогнетривких шафах талони сертифікатів після відображення операції за балансом вміщуються в окремі папки. Реєстраційні журнал и та папки эталонами сертифікатів зберігаються у грошових сховищах або вогнетривких шафах.
              КБ ведуть журнал обліку бланків та розмішених сертифікатів, який має містити такі реквізити:
1) дату здійснення операції;
2) кількість бланків сертифікатів, що надійшли з друкарні;
3) кількість сертифікатів, що надані вкладникам (з перерахуванням від номера до номера включно);
4) кількість зіпсованих бланків сертифіката (із зазначенням номерів);
5) залишок бланків сертифікатів на звітну дату з обов'язковою перевіркою їх наявності в касі.
              Привстановленні розміру відсоткової ставки потерміновихдепозитах визначальним чинником є термін, на який розміщенні кошти. Чим вищий термін, тим вищі відсоткові ставки. Процентна ставка за терміновим депозитом може залежати і від частоти виплати прибутку, чим рідше здійснюється виплата, тим вищий рівень відсоткової ставки. Банки можуть зацікавити вкладників шляхом нарахування і сплати простих і складних відсотків. Прості відсотки є традиційним видом обчислення прибутку по вкладах. Відповідно до встановленої періодичності відбуваються нарахування і виплата прибутку по внеску. Дохід за складними відсотками (нарахування відсотків на відсотки) визначається так: після закінчення розрахункового періоду на суму внеску нараховуються відсотки і отримана величина приєднується до суми внеску; у наступному розрахунковому періоді відсоткова ставка застосовується до нової вже збільшеної суми. Складні відсотки доцільно використовувати в тому випадку, коли виплата доходу здійснюється позакінченнітерміну днвнеску. Одним з способів стимулювання внесків є застосування відсоткової ставки, шо прогресивно зростає залежно від часу фактичного перебування коштів на вкладі.

Висновки

Комерційні банки – це специфічні грошово-кредитні установи, які з’явилися в Україні в 1991–1992 р. головним компонентом їхньої діяльності є грошові кошти, а головною метою діяльності – отримання прибутку. Для досягнення цієї мети комерційні банки повинні вміти оптимізувати обсяги і структуру своїх грошових ресурсів, а основним джерелом банківських ресурсів є залучені й запозичені кошти.

Виходячи з вище зазначеного, можна вважати, що у фінансовій стратегії комерційного банку, спрямованій на мотивацію суб’єктів ринку і збереження коштів у банку, слід застосовувати комплексний підхід. Тобто банк має створювати конкурентоздатні умови залучення коштів не лише для клієнта, а й забезпечити максимально можливий перелік послуг для тих суб’єктів ринку, з якими клієнт здійснює операції в процесі своєї діяльності. Акумуляція коштів кредиторів на строкових рахунках, яка зменшує частку грошових ресурсів, сконцентрованих на рахунках «до запитання» сприяє поліпшенню показників ліквідності та через них – фінансової стійкості банку.

Підсумовуючи сказане можна виділити важливе завдання комерційного банку – це підтримання постійного балансу між потребами в ресурсах і можливостями їх придбання в умовах, що забезпечують фінансову стійкість і задоволення інтересів партнерів та клієнтів. При цьому необхідним принципом є дотримання банком вимоги достатності ресурсів: обсяг мобілізованих на грошово-кредитному ринку засобів повинен бути не меншим, але й не більшим, ніж це потрібно для розміщення коштів у найприбутковіших операціях. Тому для кожного комерційного банку актуальною є розробка програми регулювання і розміщення ресурсів, визначення сфери найдохідніших вкладень коштів у кредити й інвестиційні проекти на певний період, аналіз виконання програм. При оцінці банківських операцій доцільно застосувати комплексний підхід, що враховує всю сукупність питань, які пов’язані з конкретною угодою і водночас відображають загальний стан ресурсного забезпечення банку.

Строкові депозити — це кошти, що розміщенні у банку на певний строк і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку за встановлений період (не менше 1 міс). Вилучення строкових вкладів відбувається шляхом переказу грошей на поточний рахунок або готівкою із каси банку. Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні у банківському плануванні. За ними сплачується високий депозитний відсоток, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов.

Список використаних джерел

1.      Алексеєнко М. Ресурсна база банку та роль ощадних (депозитних) сертифікатів у її формуванні // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України (укр.). – 2004.

2.      Алексеєнко М.Д. Страхування вкладів фізичних осіб: практика та шляхи її вдосконалення // Економіка України (укр). – 2002. 

3.      Берназюк Я. «Проблемні питання сплати банками збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» // Вісник НБУ-2004. 

4.      Бицька Н. Кошти населення у формуванні ресурсної бази банків // Вісник Національного банку України (укр.). – 2004. 

5.      Білик О.І. Основні принципи формування заощаджень в Україні // Вісник Української академії банківської справи. – 2004. 

6.      Большаков А.В. Международный опыт страхования банковских вкладов // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке (рус.). – 2004. 

7.      Васильченко З.М. Кошти населення у формуванні фінансових ресурсів банків // Фінанси України (укр.). – 2002. 

8.      Власенко О.О.РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ДЕПОЗИТІВ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ // Фінанси України (укр.). – 2006. 

9.      Вожжов А.П. Депозити до запитання у формуванні стабільної і керованої ресурсної бази банків // Вісник Національного банку України (укр.). – 2002. 

10. Гайдак Д. «Організація сучасного банку» // Вісник Національного банку України. – 2002.

11. Гольченко І. Ощадні (депозитні) сертифікати: світовий досвід та перспективи розвитку в Україні // Цінні папери України (укр.). – 2003. 

12. Дмитренко М.Г. Створення і запровадження в Україні ощадно-кредитної системи – домінанта власної інвестиційно-інноваційної політики // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 10: Збірник наукових праць: Наукове видання. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2004. 

13. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики, затверджена Постановою Правління НБУ від 15.09.2004 р. №435.

14. КАРНАУХ Т.І. Депозитні операції // БУХГАЛТЕРІЯ – 2005- №19

15. Кириченко О.А. Банківський менеджмент: Навч.посіб. – 3-тє видан., перер. І доп.-К.: Знання-Прес, 2002.

16. Кожель Н. «Основні тенденції змін у структурі вкладів на українському депозитному ринку як свідчення зміцнення довіри до банків». // Вісник НБУ. – 2004.

17. Коцовська Р., Ричаківська В., Табачук Г., Грудзевич Я., Вознюк М., Операції комерційних банків -4-те вид.-К.:Алеута, 2005.

18. Любунь О.С., Грушко В.І., Фінансовий менеджмент у банку. Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Видавничий Дім «Слово», 2004.

19. Мороз А.М. Банківські операції. К.: 2002.

20. Огієнко В.І. Страхування вкладів як інструмент зміцнення банківської системи України. // Регіональна економіка (укр.). – 2002. 

21. Павлишин О.П. Гарантійні операції як засіб ефективної співпраці банку і клієнта // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 8: Збірник наукових праць. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2003. 

22. Парасій-Вергуненко І.М. Аналіз банківської діяльності. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисц.-К.: КНЕУ, 2003.

23. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене Постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. №516.

24. Про банки і банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.2000 р.

25. Про порядок відкриття та використання рахунків в національній та іноземній валюті: Інструкція. Затверджена постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003 р. із змінами та доповненнями.

26. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Інструкція. Затверджена постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2001 р.

27. www.bank.gov.ua (сайт НБУ).

28. www.usb.com.ua (сайт АКБ «Укрсоцбанк»)

2