Державний бюджет: економічна сутність і функції

Державний бюджет: економічна сутність і функції 

Бюджет можна розглядати з різних точок зору:

·  як економічну категорію – систему економічних відносин, які пов'язані з формуванням і використанням бюджетних фондів різного рівня.

·  як матеріальний об'єкт – централізований грошовий фонд, який формується на тому або іншому рівні, для забезпечення функцій відповідних органів державної влади або місцевої влади.

·  як правова категорія – основний фінансовий план утвору й використання централізованого фонду коштів, затверджуваний представницькими органами влади різного рівня.

Федеральний бюджет і бюджети  державних позабюджетних фондів розробляються й затверджуються у формі федеральних законів, а місцеві бюджети розробляються  й затверджуються у формі правових актів.

Сутність бюджету проявляється в його функціях:

·  утвір бюджетного фонду, виконують бюджетні доходи, які включають податки від юр. і фіз. осіб, доходи від державної власності, емісії цінних паперів.

·  конкретні цільові бюджетні видатки – держава враховує інтереси різних учасників відтворювального процесу, і у зв'язку із цим бюджетні видатки охоплюють і сферу матеріального проведення, і невиробничу сферу, економічні регіони, а так само окремі господарські суб'єкти.

·  контрольна, припускає створення умов для здійснення контролю, обумовлює можливість ефективного впливу держави на всі економічні процеси.

·  перерозподільна, укладається в тому, що через бюджет проводиться вилучення частини чистого доходу, створеного в сфері матеріального проведення й розподіл цього доходу між: регіонами, виробничої й невиробничої сферами, галузями виробничої й невиробничої сфери.

Бюджетомназивають основний фінансовий план держави, тому що він займає центральне місце серед інших фінансових планів і в процесі формування й затвердження бюджету відбувається коректування всіх інших фінансових планів.

В умовах поглиблення ринкових реформ основні завдання бюджетної  політики полягають у наступному:

·  утримати економіку від спаду проведення;

·  забезпечити фінансову стабілізацію;

·  стимулювати інвестиційну активність, домагатися збільшення частки нагромадження в національному доході;

·  скоротити невиробничі видатки бюджету на державні дотації окремим галузям сфери матеріального проведення;

·  зміцнити дохідну базу бюджету за рахунок удосконалювання оподатковування й посилення контролю над повнотою сплати податків;

·  створити систему діючого фінансового контролю над ефективним і цілеспрямованим використанням державних видатків;

·  підсилити контроль над величиною державного боргу.

Державний бюджет: економічна сутність і функції 

Бюджет можна розглядати з різних точок зору:

·  як економічну категорію – систему економічних відносин, які пов'язані з формуванням і використанням бюджетних фондів різного рівня.

·  як матеріальний об'єкт – централізований грошовий фонд, який формується на тому або іншому рівні, для забезпечення функцій відповідних органів державної влади або місцевої влади.

·  як правова категорія – основний фінансовий план утвору й використання централізованого фонду коштів, затверджуваний представницькими органами влади різного рівня.

Федеральний бюджет і бюджети  державних позабюджетних фондів розробляються й затверджуються у формі федеральних законів, а місцеві бюджети розробляються  й затверджуються у формі правових актів.

Сутність бюджету проявляється в його функціях:

·  утвір бюджетного фонду, виконують бюджетні доходи, які включають податки від юр. і фіз. осіб, доходи від державної власності, емісії цінних паперів.

·  конкретні цільові бюджетні видатки – держава враховує інтереси різних учасників відтворювального процесу, і у зв'язку із цим бюджетні видатки охоплюють і сферу матеріального проведення, і невиробничу сферу, економічні регіони, а так само окремі господарські суб'єкти.

·  контрольна, припускає створення умов для здійснення контролю, обумовлює можливість ефективного впливу держави на всі економічні процеси.

·  перерозподільна, укладається в тому, що через бюджет проводиться вилучення частини чистого доходу, створеного в сфері матеріального проведення й розподіл цього доходу між: регіонами, виробничої й невиробничої сферами, галузями виробничої й невиробничої сфери.

Бюджетомназивають основний фінансовий план держави, тому що він займає центральне місце серед інших фінансових планів і в процесі формування й затвердження бюджету відбувається коректування всіх інших фінансових планів.

В умовах поглиблення ринкових реформ основні завдання бюджетної  політики полягають у наступному:

·  утримати економіку від спаду проведення;

·  забезпечити фінансову стабілізацію;

·  стимулювати інвестиційну активність, домагатися збільшення частки нагромадження в національному доході;

·  скоротити невиробничі видатки бюджету на державні дотації окремим галузям сфери матеріального проведення;

·  зміцнити дохідну базу бюджету за рахунок удосконалювання оподатковування й посилення контролю над повнотою сплати податків;

·  створити систему діючого фінансового контролю над ефективним і цілеспрямованим використанням державних видатків;

·  підсилити контроль над величиною державного боргу.

10.2. Бюджет як  економічна категорія

Ознаки категорії.

Бюджет як самостійна економічна категорія є формою існування  реальних, об'єктивно обумовлених  розподільних відносин, які виконують  специфічне призначення — задоволення  потреб як суспільства в цілому, так і його адміністративно-територіальних структур у фінансових ресурсах.

Бюджет як економічна категорія  має такі ознаки (рис. 10.2.1).

Бюджет також має такі особливості (рис. 10.2.2)1.

Сутність категорії.

Сутність бюджету, його економічну природу відображають певні економічні відносини. Учасниками цих відносин є держава, суб'єкти господарювання всіх форм власності та населення:

· держава має потребу  у фінансових ресурсах для виконання  своїх функцій;

· суб'єкти господарювання всіх форм власності та напрямів діяльності як постачають грошові ресурси державі, так і можуть їх отримувати від  неї залежно від місця і  ролі в системі економічних відносин;

· населення, яке може бути як платником податків (переважно  особи працездатного віку), так  і отримувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, інвалідам, пенсіонерам  тощо).

Сутність бюджету проявляється також у тому, що він є основною ланкою державних фінансів. На рис. 10.2.3 відображено рівні та ланки  державних фінансів, серед яких бюджет держави відіграє провідну роль1.

Функції бюджету.

Сутність бюджету реалізується через його функції. Основних, чітко  структурованих функцій є дві  — розподільна і контрольна. В  економічній літературі називаються  також і додаткові функції  — економічної безпеки держави, забезпечення існування держави  тощо.

Через розподільну функцію  держава зосереджує у своїх руках  усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з  найбільшою ефективністю. Жодна з  інших ланок

фінансів не здійснює такого багатопрофільного перерозподілу  як по вертикалі, так і по горизонталі  економіки. Це перерозподіл між міністерствами, відомствами, напрямами між блоками  галузей, територіальний розподіл.

Сфера дії розподільної функції  досить значна. Це пояснюється тим, що в бюджетних відносинах беруть участь практично всі члени суспільства. Основою бюджетного розподілу є  чистий дохід, який утворюється в  суспільстві.

Сутність контрольної  функції полягає в тому, що суспільство  в особі специфічних державних  або недержавних структур контролює  і вирівнює бюджетний розподіл. Виконання  контрольної функції сприяє оптимальному рухові бюджетних ресурсів як в частині  їх збирання, так і розподілення.

Функціонування бюджету  здійснюється у взаємодії двох його особливих форм — доходів і  видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.

За рахунок доходів  формується фінансова база діяльності держави, а за рахунок видатків забезпечуються економічні та соціальні потреби  всіх членів суспільства.

10.3. Призначення  бюджету в ринковій економіці

Бюджет і ринкова економіка. Ринкова економіка суттєво відрізняється  від попередніх господарських систем. Причому в кожній країні ця форма  господарювання має певні особливості, які є відбитком національних ознак. Водночас ринковій економіці  притаманні загальні характерні риси, які проявляються в усіх державах з цією формою господарювання. Такими рисами є відносно самостійне господарювання підприємств, організацій без суттєвого втручання держави у виробничий процес, конкуренція між товаровиробниками за ринки збуту тощо.

Однак ринковий механізм повною мірою не може вирішити таких важливих для держави питань економічного характеру, як розвиток наукомістких технологій, фундаментальних досліджень, малорентабельних, але суспільно важливих виробників, підтримання функціонування складних і ризикованих програм (океанографічні, космічні дослідження). Ринкові процеси  не завжди можна спрогнозувати, й  інколи вони призводять до суттєвих втрат  фінансових і матеріальних ресурсів. Прикладом може бути фінансова криза, яка в 1998 р. охопила приблизно 40 % країн світової спільноти.

Бюджет як основний фінансовий план держави.

Як зазначалось, плановість бюджету є однією з його основних ознак. В Україні, яка трансформує  свою соціально-економічну систему, здійснює перехід до ринкових умов господарювання, бюджет (як загальнодержавний, так і  його місцеві частини) виконує роль основного регулятора цих процесів. Як фінансовий план він має передбачати  виконання всіх функцій держави  на загальнодержавному і місцевих рівнях — економічної, соціальної, управлінської, військової, міжетнічної, судової, міжнародної  тощо.

В Україні бюджет як фінансовий план має певні відмінності від  бюджету як економічної категорії, оскільки до нього включаються фонди  цільового призначення. Тому для  оцінювання реальної бюджетної політики необхідно проаналізувати статті доходів  і видатків "чистого" бюджету (без  цільових фондів).

Стан бюджету як фінансового  плану характеризується трьома показниками:

· рівновага доходів і  видатків;

· бюджетний надлишок (профіцит) — перевищення доходів над  нормативними видатками;

· бюджетний дефіцит —  перевищення видатків над постійними доходами (податкові та неподаткові  надходження).

За наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покриття (державна позика, емісія грошей).

Вплив бюджету на соціально-економічні процеси. Сучасний ринковий механізм господарювання в основному спрямований на розвиток економічного аспекту діяльності людини і суттєво не зачіпає соціального  аспекту. Але ж суспільство є  єдиним організмом, і його існування  пов'язано з оптимальним вирішенням як економічних питань у повному  обсязі, так і соціальних. Ось  чому ті питання, які неповною мірою  може вирішити ринковий механізм, бере на себе держава, використовуючи різні  методи, що дістали назву державного регулювання. Бюджетні питання держава  регулює за допомогою бюджетної  політики.