Бюджетний процес в Україні

• частина доходів від приватизації майна, яка визначається Радою народних депутатів вищого рівня;

• надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності цього рівня;

• відрахування, дотації і субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;

• інші надходження.

Види податків та інших платежів, які підлягають зарахуванню до районного  бюджету в місті, встановлюються міською Радою народних депутатів  відповідно до законів України, чинного  законодавства Автономної Республіки Крим і рішень представницьких органів  влади вищого рівня, прийнятих у  межах їхньої компетенції.

Райони у містах можуть фінансуватися  за рахунок бюджетів розвитку, які  мають специфічне призначення та напрямлені на забезпечення соціального  розвитку територіальної громади.

Надходження до бюджету розвитку районного  бюджету міста включає:

1) кошти від відчуження майна,  яке знаходиться у комунальній  власності, в тому числі від  продажу земельних ділянок несільськогосподарського  призначення;

2) надходження дивідендів, нарахованих  на акції (частки, паї) господарських  товариств, що є у власності  відповідної територіальної громади;

3) кошти від повернення позик,  які надавалися з відповідного  бюджету, та відсотки, сплачені  за користування ними;

4) кошти, які передаються з  іншої частини районного бюджету  за рішенням відповідної ради;

5) субвенції з інших бюджетів  на виконання інвестиційних проектів. [3, 5]

В рамках фінансування міст з районним розподілом можливі надходження  у спеціальний фонд окремих бюджетних  установ, організацій районів у  містах. Надходження у спеціальні фонди здійснюються за рахунок надання платних послуг, видачу спеціальних довідок тощо. В рамках окремих бюджетних установ та організацій розробляються та затверджуються кошториси доходів та витрат бюджетних установ та організацій.

В рамках бюджетного фінансування міст з районним поділом передбачений фінансовий контролю за напрямками та цільовим використання бюджетних коштів, який проводиться Рахунковою палатою  України, Державним казначейством  України, Державною податковою адміністрацією України, Міністерствами фінансів, статистики, юстиції України, Національним банком України та відповідними територіальними  підрозділами даних контрольних  органів. Нецільове використання бюджетних  коштів міст з районним поділом, тобто  витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим рішенням про районний бюджет, виділеним  бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних  посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов’язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом. [3]

Таким чином, особливості планування і порядку фінансування видатків бюджетів районів великих міст визначаються законодавством України, зокрема Законом  України «Про місцеве самоврядування», «Про Державний бюджет на відповідний  рік», Бюджетним кодексом України  та іншими нормативно-правовими актами. В рамках планування, розробки та затвердження бюджету міста з районним поділом визначаються основні джерела формування районних бюджетів, напрямки та статті видатків відповідно до погоджених бюджетних запитів бюджету міст з районним поділом.

 

1.3. Учасники бюджетного  процесу та їх повноваження

 

Учасники бюджетного процесу визначені  Бюджетним кодексом, де передбачені  їх функції, повноваження та відповідальність. Окремі повноваження учасників бюджетного процесу визначені Конституцією України та іншими правовими актами.

Розглянемо найбільш вагомі повноваження основних учасників бюджетного процесу.

Президент України.

Підписує Закон Про Державний  бюджет України на (бюджетний) рік.

У разі незгоди із Законом про  Державний бюджет, прийнятий Верховною  Радою, накладає вето.

Вносить в установленому чинним законодавством порядку зміни та доповнення до державного бюджету.

Вносить на розгляд Верховної Ради законопроекти, у тому числі в  першочерговому порядку, які стосуються бюджетного процесу.

Видає укази, які можуть регулювати окремі поточні питання, що стосуються бюджетного процесу.

Верховна Рада України.

Розробляє пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний  бюджетний період з конкретних макроекономічних показників, визначених у Бюджетному кодексі.

Приймає постанову про схвалення  або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики.

Розглядає проект бюджету в трьох  читаннях.

Ухвалює Закон про Державний  бюджет України.

Вносить зміни і доповнення в  Закон про Державний бюджет України.

Розглядає та приймає рішення щодо звіту про виконання Закону про  Державний бюджет України.

Комітет Верховної  Ради з питань бюджету.

Бере участь практично в усіх стадіях бюджетного процесу, а саме:

• - розглядає і вносить пропозиції стосовно Основних напрямів бюджетної політики;
• - бере участь у підготовці, розгляді, уточненні, узагальненні пропозицій, доповіданні на всіх трьох читаннях проекту Закону про Державний бюджет при його проходженні у Верховній Раді;
• - розглядає звіт про проведені таємні видатки;
• - розглядає ситуації, пов'язані із перевиконанням дохідної частини Державного бюджету;
• - готує співдоповідь, з якою виступає Голова комітету, про виконання Державного бюджету України.

 

Рахункова палата.

Здійснює зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської  діяльності бюджетних установ у  частині контролю за використанням  коштів Державного бюджету.

Після закінчення бюджетного року готує  висновки щодо використання коштів Державного бюджету.

Здійснює контроль за проведенням  таємних видатків.

Готує співдоповідь, з якою виступає Голова Рахункової палати, — про  виконання Державного бюджету.

Кабінет Міністрів  України.

Подає на розгляд Верховної Ради проект Основних напрямів бюджетної  політики на наступний бюджетний  період.

Розробляє проект Закону про Державний  бюджет.

Доопрацьовує проект Закону про  Державний бюджет України після  першого та другого читання у  Верховній Раді.

Приймає рішення про виділення  коштів із резервного фонду Державного бюджету.

Забезпечує виконання Державного бюджету України.

Подає річний звіт про виконання  Державного бюджету Верховній Раді.

Доводить до відома Ради міністрів  АРК, місцевих державних адміністрацій  та виконавчих органів відповідних  рад положення та показники міжбюджетних відносин (обсяги міжбюджетних трансфертів, текстові статті).

Міністерство  фінансів.

Погоджує єдині правила бухгалтерського  обліку всіх фінансових операцій, активів  і фінансових зобов'язань.

Розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних  запитів.

Проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних  коштів на будь-якій стадії бюджетного процесу.

Визначає основні організаційно-методичні  засади бюджетного планування, які  використовуються для підготовки бюджетних  запитів, і розробляє пропозиції щодо проекту Державного бюджету.

У період підготовки пропозицій до проекту  Державного бюджету розглядає та вживає заходів щодо усунення розбіжностей з головними розпорядниками бюджетних  коштів.

Подає проект Закону про Державний  бюджет України на розгляд Кабінету Міністрів України.

Допрацьовує проект Державного бюджету  після першого та другого читання  у Верховній Раді України.

Здійснює загальну організацію  та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу.

Міністерство в особі Міністра фінансів затверджує та контролює розпис, за яким виконується Державний бюджет України.

Здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету протягом поточного  бюджетного року.

Установлює факт перевиконання  дохідної частини бюджету.

При суттєвому невиконанні (більш  ніж 15 %) доходів бюджету готує  пропозиції про внесення змін до Закону про Державний бюджет.

Здійснює контроль (разом з Рахунковою палатою) за проведенням таємних  видатків.

Доводить до відома Ради міністрів  АРК, місцевих державних адміністрацій  та виконавчих органів відповідних  рад особливості складання розрахунків  до проектів бюджетів на наступний  бюджетний період.

Забезпечує опублікування проекту  Закону про Державний бюджет, даних  про виконання Закону по кварталах  і за підсумками року, показників зведеного  бюджету, іншої відкритої інформації про виконання Державного бюджету.

 

Державне казначейство.

Визначає (за погодженням із Міністерством  фінансів) єдині правила бухгалтерського  обліку всіх фінансових операцій, активів  фінансових зобов'язань держави.

Здійснює операції з коштами  Державного бюджету та місцевих бюджетів.

Здійснює розрахунково-касове обслуговування розпоряджень бюджетних коштів.

Контролює бюджетні повноваження при  зарахуванні, прийнятті зобов'язань  та проведенні платежів.

Веде бухгалтерський облік та складає  звітність про виконання Державного та місцевих бюджетів.

Здійснює безспірне списання коштів з рахунків згідно з порядком, установленим Бюджетним кодексом та іншими юридичними актами.

Розпорядники  бюджетних коштів.

На підставі плану своєї діяльності розробляють проекти кошторису  та бюджетні запити і подають їх Міністерству фінансів чи місцевому  фінансовому органові.

Отримують бюджетні призначення і  доводять у встановленому порядку  до розпорядників нижчого рівня.

Головні розпорядники затверджують кошториси  розпорядників нижчого рівня.

Головні розпорядники контролюють  хід виконання кошторисів та аналізують ефективність використання бюджетних  коштів у розпорядників нижчого  рівня.

Національний  банк України.

Подає до Верховної Ради та Кабінету Міністрів:

• - проект основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний рік;
• - проект кошторису доходів та видатків НБУ на наступний бюджетний рік.

Державні органи місцевого рівня.

Місцеві фінансові органи розробляють  і доводять до відома головних розпорядників  бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад, районні державні адміністрації  в містах Києві та Севастополі  подають відповідно районним чи міським  фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів, визначених з урахуванням вимог  Бюджетного кодексу.

Рада міністрів АРК, місцеві  державні адміністрації та виконавчі  органи рад готують проекти рішень про відповідні місцеві бюджети.

Верховна Рада АРК та відповідні ради затверджують бюджети та звіти  про їх виконання.

Рада міністрів АРК, місцеві  державні адміністрації, виконавчі  органи відповідних рад забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. [5]

 

ІІ. АНАЛІЗ СКЛАДУ ТА СТРУКТУРИ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ.

 

2.1. Характеристика доходів  Державного бюджету, та виконання  доходної частини місцевого бюджету  Київського району міста Одеси.

 

Бюджетна система України складається  з:

• - Державного бюджету України;
• - Місцевих бюджетів.

Кожен бюджет складається по доходах  і витратам. Склад доходів бюджетної системи виражається в різних платежах, що сплачуються юридичними і фізичними особами в той або інший бюджет.

Витрати бюджетної системи складають  істотну частину державних і  муніципальних витрат. Їхні напрямки визначаються тими задачами, що коштують перед державою на конкретний період.

Доходи бюджетів формуються за допомогою  чотирьох методів мобілізації коштів:

1) пряме вилучення доходів від  державного сектора економіки.  Держава має право на підприємницьку діяльність і використання одержаних від неї прибутків, хоча надходження від цієї діяльності невеликі. Адже держава залишає неприватизованими ті сфери діяльності, які або не приваблюють приватних підприємців через неприбутковість, або продукція та послуги цих підприємств дуже потрібні державі. Ці об'єкти знаходяться у державній власності не для одержання прибутків, а для випуску потрібної продукції і надання необхідних послуг;

2. одержання доходів від природних ресурсів, майна і послуг, власником яких є держава;
3. перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків й інших обов'язкових платежів;
2. залучення кредитів.
3. Джерела формування доходів бюджетів можуть бути внутрішніми (в основному - це ВВП) і зовнішніми (міжнародний кредит, оподаткування експортно-імпортної діяльності, валютне регулювання).