Сукупність вищевказаних
ознак дозволяє визначити звичай
ділової практики як джерело
права в сфері діяльності товарних
бірж, а також розмежувати звичай
ділової практики від ділового
звичаю, що застосовується в сфері
торгово-біржової діяльності .
Під торгівельним звичаєм
варто розуміти правила, фактично
встановлені між учасниками договору.
При цьому, якщо звичаї є
джерелом права, то звичності
ними не визнаються й виступають
лише як спосіб тлумачення
договору, виходячи з попередньої
поведінки учасників договірних
відносин. Крім цього торгівельний
звичай застосовується тільки
за умови, що це правило знайшло
своє відбиття в угоді у
вигляді прямого відсилання або
умови, що припускається. Прикладом
торгівельного звичаю використання
в практиці біржової торгівлі
є Правила ІНКОТЕРМС - 2000.
Нормативний договір.
Як джерело права, нормативний
договір являє собою угоду
двох або декількох суб'єктів,
які встановлюють права й обов'язки,
як загальні правила поведінки на майбутнє
для невизначеного кола суб'єктів. Нормативний
договір як джерело регулювання біржової-торгово-біржової
діяльності знаходить свій прояв у типових
договорах, затверджуваних товарною біржею
відповідно до Закону й ГК України. Використання
при укладанні біржових контрактів таких
уніфікованих засобів, як типові контракти,
дозволяє забезпечити єдиний підхід до
визначення загальних правил поведінки
учасників біржової торгівлі, на майбутнє.
Особливістю нормативного
договору як джерела права
в сфері торгово-біржової діяльності
є стандартизація умов угоди,
яку укладають між собою учасники
біржової торгівлі.
Таким чином, типовий
біржовий договір можна розглядати
як нормативний договір, що, як
джерело права, виконує правове
регулювання господарських відносин
у біржовій торгівлі внаслідок
недостатнього регулювання їхніми
актами вищої юридичної чинності.
Крім цього варто підкреслити,
що типовий біржовий договір,
що припускає безпосередню трансформацію
норм правил біржової торгівлі
в договірні умови, дає можливість
товарній біржі як органу, що
затвердив типовий договір, здійснювати
контроль складної договірної
практики.
На підставі вищевикладеного
можна зробити висновок, що правова
основа здійснення торгово-біржової
діяльності представлена сукупністю
різних нормативно-правових й
інших актів, що мають як
загальний, так і спеціальний
характер, їхня безліч, а також
наявність однорідних суспільних
відносин, що складаються в процесі
організації й здійснення торгово-біржової
діяльності дозволяє затверджувати,
що сформувалося законодавство
про торгово-біржову діяльність
як правовий інститут господарського
законодавства, якому з однієї
сторони властиві всі основні
характеристики такого законодавства,
з іншого боку — власні характеристики,
що відображають особливості
діяльності товарних бірж як
одного з видів господарської
діяльності. Ще на початку XX ст.
О. Штиллих досліджуючи біржове законодавство
Німеччини, Росії й інших країн відзначав,
що як за старих часів із цивільного права
виділилося особливе торгівельне, так
у новітній час із торгівельного права
розвилося особливе біржове право.
У той же час слід зазначити,
що чинний Закон багато в чому не
відповідає сучасним вимогам розвитку
торгово-біржової діяльності. Невирішеними
залишаються питання підвищення
надійності й забезпечення гарантій
виконання біржових контрактів, створення
й впровадження розрахункових і
клірингових систем і багато іншого.
З урахуванням цього, на сьогодні,
Верховна Рада України розглядає
ряд законопроектів щодо змін й доповнень.
Список використаних джерел:
- Господарський кодекс України (ВВР), 2003, N 18, N 19-20
N 21-22, ст.144;
- Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» (ВВР), 2006, N 31, ст.268;
- "Концепція функціонування і розвитку фондового ринку України". Схвалена постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1995 р. №342/95-ВР ("ВВР", 1995, № 33).
- Закон України "Про товарну біржу", відЮ грудня 1991 року // Відомості ВР 1992, № 10.
- Закон України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” // ВВРУ – 1996 - № 51 – ст. 292.
- Саблук П.Т., Шпичак О.М., Шевченко Г.О. Товарні біржі в Україні: Аналіз діяльності, законодавче поле, перспективи розвитку — К., 1997.
- Оскольський В.В. Ринок цінних паперів України: погляд через призму діяльності Української фондової біржі. — К.: УФБ, 2001.
- Сохацька О. М. Біржова справа: Підручник для студ. вищих навч. закл. / Тернопільська академія народного господарства. — Т.: Карт-бланш, 2003.
- Харитонова О.І. Біржове право: Навчально-методичні рекомендації / Одеська національна юридична академія. — О.: Юридична література, 2007.