Фінансовий облік розрахунку з бюджетом

Міністерство освіти України

Рівненський державний технічний  університет 

Кафедра обліку і аудиту 
 

Курсова робота

на тему:

Фінансовий  облік розрахунків  з бюджетом 
 
 
 
 

Виконав:

студент ІІІ курсу

факультету  економіки

групи Б-4

Кобилінський  А.С. 

Науковий  керівник:

Позняковська  Н. М. 
 
 
 

Рівне - 2000 

ЗМІСТ 

Вступ                                                                                                                          3

Розділ 1. Порядок нарахування та сплати податків, зборів та платежів                    підприємства до бюджету                                                                                        5

Податок на додану вартість                                                                                     7

Податок  з  прибутку  підприємств                                                                         8

Прибутковий податок  з громадян                                                                           9

Збір на обов’язкове  соціальне страхування і страхування  на випадок

безробіття                                                                                                                 10                                    

Збір на обов’язкове  державне пенсійне страхування                                           11

Комунальний податок                                                                                             12

Відрахування  до інноваційного фонду                                                                  12

Розділ 2. Первинний, аналітичний і синтетичний облік розрахунків з бюджетом                                                                                                                 16

Розділ 3. Звітність  по податках, зборах і платежах                                              18

Висновок                                                                                                                   23

Список використаної літератури                                                                            24 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

    Сьогодні, коли триває спад виробництва промислової  продукції, збільшується заборгованість між суб’єктами підприємницької  діяльності, накопичуються борги  з платежів до бюджету і позабюджетних  фондів, держава вживає конкретних заходів, спрямованих на створення ефективних умов для підприємств, що виробляють продукцію, виконують роботи і надають послуги шляхом зниження податкового тиску.

      Останніми роками у нашій державі намітилася стійка тенденція до зниження податкового  тягаря з метою підтримки вітчизняного товаровиробника.

    Значну  роль у вирішенні цього питання  відведено податковій службі України. Наприклад, у ході вивчення нових  законодавчих і нормативних документів з оподаткування податковими  органами здійснюється ретельний аналіз об’єктів, бази оподаткування, порядок обчислення і сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), зіставлення з пропозиціями, що надходять від платників податків. Уся ця робота спрямована на удосконалення податкового законодавства, зниження податкового тиску на вітчизняних товаровиробників, а також подальший розвиток цивілізованих партнерських відносин між податковою службою і платниками податків.

    Яскравим  прикладом реалізації державної  політики із створення необхідних умов для розвитку вітчизняної економіки  є підписаний Президентом України Указ від 03.07.98 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва”, згідно з яким суб’єкти господарської діяльності малого підприємництва – юридичні особи одержали можливість з 1 січня 1999 р. застосовувати спосіб оподаткування шляхом сплати єдиного податку.

    Ефективність  оподаткування забезпечується певною мірою застосуванням системного підходу. У вітчизняній фінансовій літературі не бракує різноманітних  пропозицій щодо зміни чинної системи оподаткування. Найбільшого поширення набула ідея заміни нинішньої податкової системи одним універсальним податком.  Із цього приводу слід зауважити, що ідея єдиного податку має більш ніж двовікову історію і в практичному плані не знайшла свого підтвердження.

    Досвід  розвитку оподаткування в європейських країнах підтвердив, що ідея єдиного  податку надумана і практично  нездійсненна. Багатозначна сукупність податків дає змогу не тільки більшою  мірою охопити всі можливі  джерела оплати, запобігши ухиленню від оподаткування, врахувати платоспроможність платників податків, тобто поліпшити виконання ними своєї фіскальної функції, а й оптимізувати їх регулюючий вплив на економічні відносини в країні.

    Сьогодні  однією з найактуальніших проблем  для суб’єктів підприємницької діяльності є введення в дію з 1 січня 2000 року Закону України від 16.07.99р. №996-XIV “Про бухгалтерську звітність і фінансовий облік в Україні”, який передбачає запровадження нових нормативних документів бухгалтерського обліку щодо орієнтації підприємств на роботу з національними стандартами. Відсутність взаємоузгодженості між існуючими на даний час податковим і бухгалтерським обліком не дає можливості відобразити реальний стан фінансово-господарської діяльності підприємства. Впровадження національних стандартів бухгалтерського обліку, як і раніше, зберігає відрив податкового обліку від бухгалтерського, при цьому показники податкового обліку не відбивають реального стану фінансово-господарської діяльності підприємствами, а лише визначають зобов’язання суб’єкта підприємницької діяльності перед бюджетом. З метою приведення у відповідність цих двох обліків необхідно законодавчо врегулювати порядок взаємоузгодженості податкового і бухгалтерського обліку, що дасть змогу бачити реальну картину фінансово-господарської діяльності підприємств.

     Дана  курсова робота має на меті систематизувати, розширити і закріпити теоретичні знання на практиці навички ведення  бухгалтерського обліку, набуті під  час вивчення курсу “Фінансовий  облік”; перевірити вміння застосовувати ці знання для оцінки постановки обліку на конкретному підприємстві (в даному прикладі – це ТОВ “Сагайдачний”) і розробки пропозицій щодо її вдосконалення, розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань поставлених у курсовій роботі.

    Так як тема курсової роботи “Фінансовий  облік розрахунків з бюджетом”, то відповідно об’єктом дослідження  є податки і збори (обов’язкові  платежі) до бюджету та до державних  цільових фондів. Під ними слід розуміти обов’язковий внесок, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються у Законі України “Про оподаткування” від 18.02.97р. №77/97-ВР.

У даній  роботі передбачається висвітлити такі питання, як: 1) порядок нарахування та сплати податків, зборів та платежів підприємства до бюджету; 2) первинний облік розрахунків з бюджетом; 3) аналітичний і синтетичний облік розрахунків з бюджетом; 4) звітність по податках, зборах і платежах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ ТА ПЛАТЕЖІВ ПІДПРИЄМСТВА ДО БЮДЖЕТУ 

    Податки є формою фінансових відносин між  державою і членами суспільства  з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій.

    Податки і збори – це обов’язкові платежі  до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюються платниками у  порядку і на умовах, визначених законодавчими актами.

    За  формою оподаткування всі податки  поділяються на дві групи: 1) прямі; 2) непрямі.

    Прямі встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів  об’єкта оподаткування:

    – податок на прибуток;

    – прибутковий податок з громадян.

    Непрямі податки встановлюються в цінах  товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Стягуються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачами при його купівлі (ПДВ, акцизний збір).

    За  економічним змістом об’єкта  оподаткування податки поділяють  на три групи:

    1. Податки  на доходи – стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб.

    2. Податки на споживання – сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні.

    3. Податки на майно – встановлюються щодо рухомого і нерухомого майна.

    Державні  цільові фонди – це фонди, створені відповідно до законів України, що формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів) юридичних осіб, незалежно від форм власності і внесків фізичних осіб.

    Платниками  податків є юридичні та фізичні особи, на які, відповідно до законодавчих актів, покладено обов’язок сплачувати податки.

    Сукупність  податків і зборів до бюджетів і  державних цільових фондів, що сплачуються  у визначеному законами України  порядку, складає систему оподаткування.

    Облік платників податків і зборів здійснюється Державною Податковою адміністрацією та іншими державними органами відповідно до законодавства. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків і зборів лише за умови пред’явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік ДПА і в триденний термін повідомляють про це ДПА.

    Об’єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції, робіт, послуг, вартість продукції в т.ч. митна. або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені Законом України “Про систему оподаткування” від 18.02.97 №77/97-ВР.

    Прибуток, який є об’єктом оподаткування, визначається шляхом зменшення суми скоригованого  валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3. цього Закону, на:

    – суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону;

    – суму амортизаційних відрахувань, нарахованих  згідно із ст.ст.8 і 9 цього Закону.

    Законом від 15.07.99р. внесені зміни до двох Законів – “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. і “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р.

    Варто звернути увагу на те, що до внесених змін не були об’єктом оподаткування  податком на додану вартість операції з передачі основних фондів у вигляді внеску до статутного фонду юридичної особи для формування його цілісного майнового комплексу в обмін на імітовані ним корпоративні права. Ця норма закону поширювалася лише на операції з передачі основних фондів на митній території України. З набуттям чинності цього закону не є об’єктом оподаткування й операції щодо ввезення основних фондів на митну територію України (окрім підакцизних товарів) чи їх вивезення за межі митної території України.