Державний бюджет України і бюджетне право

Закон “Про бюджетну систему України” в ст.11-15 дає  перелік доходів кожної з ланок  бюджетної системи України.

Ст.13 Закону “Про бюджетну систему України” дає перелік  доходів, які в порядку, на умовах і в межах, встановлених законами України, зараховуються у районні, міські (міст обласного підпорядкування) бюджети.

5. Правові основи  складу видатків бюджетів і їх розподіл між окремими ланками бюджетної системи України.

Видаткова частина  державного та місцевих бюджетів відображає витрати держави на здійснення своїх  завдань і функцій, а також  на утримання самої держави (органів  законодавчої, виконавчої, судової влади та ін.).

Звідси випливає і структура державних видатків, яка залежить в кінцевому підсумку від завдань і функцій, які  стоять перед державою і її апаратом. Останні, в свою чергу, юридично зафіксовані  в Конституції і законах України.

Суть держави  і державного бюджету полягає  в тому, щоб задовольняти загальносуспільні  інтереси і потреби. Тому ст.95 Конституції  України, яка має багатогранне значення, встановлює, що “виключно законом  про Державний бюджет України  визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків”.

Загальні начала правового регулювання видатків бюджетів встановлені в розділі 3 Закону “Про бюджетну систему України”. В ст.18 Закону встановлено, що кошти  Державного бюджету України витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України. Відповідно кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами. До Державного бюджету України не включаються видатки, які не передбачені законами України.

Видатки бюджетів усіх ланок групуються за предметною ознакою відповідно до бюджетної  класифікації України. Але ст.18 Закону “Про бюджетну систему України” визначає функціональний поділ видатків всіх бюджетів на поточні видатки і видатки розвитку.

Поточні видатки  – це видатки бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій  і органів, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку.

До складу видатків розвитку належать витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови господарства України, субвенції та інші видатки, пов”язані з розширеним відтворенням.

При розподілі  видатків між окремими ланками бюджетної системи України загальними, принциповими положеннями є значимість, підвідомчість, підпорядкованість тих чи інших об”єктів фінансування, їх територіальне розміщення та інші. Закон України “Про бюджетну систему України” в ст.19, 20 встановлює перелік видатків основних ланок бюджетної системи України. Цей перелік разом з бюджетною класифікацією є основою структури видатків щорічного Закону про Державний бюджет України.

У складі Державного бюджету України передбачається резервний фонд Кабінету Міністрів України у розмірі до двох відсотків від обсягу видатків державного бюджету.

Основними актами , які регулюють видатки місцевих бюджетів, є Закони України “Про бюджетну систему України” та “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Перелік конкретних видатків кожного з місцевих бюджетів встановлюється відповідною Радою. При цьому Закон “Про місцеве самоврядування в Україні” підкреслює, що сільські, селищні, міські, районні в містах Ради і їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Крім цього, законодавством передбачено поділ видатків місцевих бюджетів на дві частини: а)видатки, пов”язані з виконанням власних  повноважень місцевого самоврядування і б)видатки, пов”язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

В республіканському  бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських(міст Києва і Севастополя  та міст обласного підпорядкування) і районних бюджетах утворюються  резервні фонди у розмірі до одного відсотка від обсягу видатків кожного з відповідних бюджетів для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження цих бюджетів.

У республіканському  бюджеті Автономної Республіки Крим і всіх місцевих бюджетах утворюється оборотна касова готівка, яка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у тому ж році до розмірів, встановлених під час затвердження відповідного бюджету.

6. Список використаної  літератури

1. Конституція  (Основний Закон) України. –  К., 1996.

2. Закон України  “Про місцеве самоврядування”  // Урядовий 

Кур”єр. – 1998.

3. Закон України  “Про Державний бюджет України  на 1999 рік” 

// Урядовий кур”єр. – 31.12.1998.

4. Фінансове  право: Навчальний посібник / за редакцією Л.К.Воронової

Та ін. – К.: Вентурі., 1998.-384с.