Державний бюджет України і бюджетне право

Державний бюджет України і  бюджетне право

П л а н 

Вступ

1. Поняття бюджетного  права і бюджетно-правового 

Регулювання

2. Поняття бюджетної  системи і бюджетного устрою 

України

3. Правові основи  складу доходів бюджетів і  їх розподіл 

між окремими ланками бюджетної системи України

4. Правові основи  складу видатків бюджетів і  їх розподіл 

між окремими ланками  бюджетної системи України 

6. Список використаної  літератури 

1.Вступ.

Бюджет як явище  в історії людського суспільства  з”явився порівняно недавно – в епоху капіталізму. Його поява пов”язана з відділенням державних фінансів монарха, обмеженням влади останнього, переходом до демократичних засад управління державним і суспільним життям. Бюджет в усіх країнах світу є основою державних фінансів і основним фондом грошових коштів держави.

В Україні поняття, зміст і функції державного бюджету  мають свої особливості, викликані  суспільними і економічними перетвореннями в країні за останні роки.

Згідно ст.1 Закону України “Про бюджетну систему України”, бюждет – це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Державний бюджет України є основним фінансовим планом. В Україні існує багато фінансових планів утворення і використання певних фондів коштів. Але бюджет є основним з них за величиною, за суспільно-політичним значенням, за ступенем впливу на інші фонди коштів. Крім того, Державний бюджет України з абсолютною більшістю з них об”єднаний організаційно, тобто надходженням або витрачанням певних грошових коштів.

Державний бюджет – встановлений законом на певний період основний фінансовий план (розпис) доходів і видатків централізованого фонду коштів держави, необхідних для здійснення її завдань і функцій.

В ст.96 Конституції  України встановлено, що Державний  бюджет України затверджується щорічно  Верховною Радою України на період з 1 січня по 31

грудня, а за особливих обставин – на інший  період, тобто бюджетний період в Україні збігається з календарним роком.

Кожен бюджет складається  з дохідної і видаткової частин.

2. Поняття бюджетного  права і бюджетно-правового  регулювання.

Бюджетне право  України – це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють внутрішньодержавні відносини, які виникають у зв”язку з утворенням, розподілом і використанням державного, республіканського(Автономної Республіки Крим), обласних, районних, міських (міст Києва і Севастополя) і місцевих бюджетів.

Велике  теоретичне і практичне значення має визначення предмета бюджетного

права, тобто  тих відносин, які регулюються  нормами цього розділу фінансового  права. Такі відносини є внутрішньодержавними, оскільки вони стосуються розподілу  фінансових ресурсів всередині держави  і в них не беруть участі недержавні суб”єкти права. Бюджетно-правові норми регулюють відносини при встановленні бюджетної системи і бюджетного устрою України, розподілі доходів і видатків між окремими видами бюджетів, у процесі складання розгляду, затвердження, виконання бюджетів та звітності їх про виконання Найбільш суттєвою рисою бюджетних відносин є те, що всі вони мають єдиний центр – розподіл бюджетних ресурсів. Розподіл їх має два напрями: 1) предметний – за галузями діяльності держави і її функціями; 2) структурний – за ланками бюджетної системи. Але в будь якому випадку бюджетні відносини полягають в розподілі коштів, які надходять до бюджетної системи (як такі, що вже надані державі і врегульовані нормами податкового права ), і реалізації цього розподілу.

Норми бюджетного права містяться в актах, які  складають бюджетне законодавство. Базою бюджетного законодавства  є Конституція України, що свідчить про велике суспільне значення бюджету.

Конституційні норми, що регулюють бюджетні відносини, встановлені в ст.85,92,95-98 та інших статтях Конституції України. Слід зазначити, що вони є нормами прямої дії і водночас складають базу для поточного бюджетного законодавства. Загальне значення для бюджетного законодавства України має конституційне положення про те, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Ця норма розвивається в бюджетному законодавстві. Виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Контроль за використанням коштів державного бюджету  України здійснює від імені Верховної  Ради України Рахункова палата.

3.Поняття  бюджетної системи  і бюджетного устрою  України.

Закон України  “Про бюджетну систему України” містить  в собі положення про бюджетну систему і бюджетний устрій України.

У відповідності  із статтею 2 Закону бюджетна система  України складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Згідно ст.95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах спреведливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

В фінансово-правовій літературі дається наукове визначення бюджетної системи України. Це “заснована на економічних відносинах , врегульованих 

правовими нормами, сукупність видів бюджетів, які існують  на території держави”.

Сукупність всіх бюджетів, які входять до бюджетної  системи України, складає зведений (консолідований) бюджет, який використовується для аналізу і визначення засад  державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Бюджет Автономної Республіки Крим об”єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування  Автономної Республіки Крим. При цьому  слід мати на увазі, що така система  бюджетів Автономної Республіки Крим не входить за рамки бюджетної системи України.

Бюджет області  об”єднує обласний бюджет та бюджети  районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району об”єднує районний бюджет, буджети  міст районного значення, селищні  та сільські бюджети.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об”єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.

Бюджетний устрій України грунтується на принципах  єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності, самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи  України.

Ст.8 Закону “Про бюджетну систему України” визначила  бюджетну класифікацію як “єдине систематизоване, функціональне згрупування доходів  і видатків бюджету за однорідними  ознаками, забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних  даних”. Саме через бюджетну класифікацію здійснюється єдиний облік доходів і видатків, складається звітність про виконання бюджетів.

Структура бюджетної  класифікації розробляється Кабінетом  Міністрів України, а нова її структура  була затверджена постановою Верховної Ради України від 12 липня 1996 року.

Бюджетна класифікація України складається з чотирьох розділів:

Розділ 1. Доходи бюджету.

Розділ 2. Видатки  бюджету.

Розділ 3. Фінансування бюджету.

Розділ 4. Державний  борг.

Розділ 1 “Доходи  бюджету” поділяється на групи, підгрупи, статті і підстатті. Групи доходів – це податкові надходження та неподаткові доходи, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти і державні цільові фонди.

Класифікація  видатків бюджетів складається з  функціональної, відомчої та економічної структури видатків.

Функціональна структура видатків бюджетів України  визначає основні напрямки державної  діяльності: 1.Державне управління; 2.Міжнародна діяльність; 3.Фундаментальні дослідження  і сприяння науково-технічному прогресу; 4.Національна оборона і т.д. ( всього 24 розділи ) . Розділи поділяються на

підрозділи, тобто  більш детальні частини. Підрозділи можуть мати цільові статті і види витрат.

Економічна структура  видатків групує видатки державного і місцевих бюджетів за їх економічним змістом. Вона поділяється на поточні видатки і капітальні видатки, а також на предметні статті, підстатті та елементи витрат.

Розділ 3 “Фінансівання  бюджету” передбачає залучення коштів для фінансування видатків бюджету  – внутрішнє і зовнішнє фінансування.

У розділі 4 “Державний борг” наводиться структура державного внутрішнього і зовнішнього боргу.

4. Правові основи  складу доходів  бюджетів і їх  розподіл

між окремими ланками  бюджетної системи  України.

Кожний бюджет поділяється на дохідну і видаткову  частини, які мають бути збалансовані між собою.

В дохідній частині  бюджету передбачаються всі доходи, передбачені законодавством України (податки і неподатковані доходи). За соціально-економічними ознаками вони можуть бути поділені на: 1) доходи від господарської діяльності; 2) доходи від використання природних ресурсів; 3)доходи від банківської діяльності; 5)доходи від реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів; 6)державне мито; 7)митні платежі; 8)збори та інші неподатковані доходи; 9)доходи від приватизації; 10)доходи від громадян тощо.

Розподіл доходів  належить до повноважень представницьких  органів держави, оскільки це є одним  з основних питань функціонування бюджетної  системи України. Головну роль в цьому відіграє Верховна Рада України, як єдиний орган законордавчої влади в Україні.

Основним завданням  при розподілі доходів бюджетів є наділення кожного з державних  органів – суб”єкта бюджетного права – таким об”ємом коштів, який міг би забезпечити виконання його завдань і функцій, передбачених Конституцією та законами України. При цьому повинні бути забезпечені збалансованість всіх бюджетів, зацікавленість місцевих органів у збільшенні бюджетних надходжень, запобігання касових розривів та інше, бездефіцитність бюджетів.

З врахуванням  юридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками  бюдлжетної системи всі вони можуть бути поділениі на закріплені і регулюючі.

До закріплених  належать доходи, які постійно діючими  нормативними актами віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений у часі строк у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі.

Регулюючі доходи – це передбачені в Законі про  Державний бюджет або в рішені про бюджет представницьких органів доходи бюджетів, які щорічно перерозподіляються між різними ланками бюджетів. Розмір частини кожного з доходів, яка передається у бюджет нижчого рівня, визначається, виходячи з потреб цього бюджету, і може щорічно змінюватись.

При нестачі коштів для збалансування бюджетів держава може використати і такий метод бюджетного регулювання як дотації, субвенції, субсидії, які можна назвати єдиним терміном – трансферти.

Таким чином, Державний  бюджет України складається із закріплених  доходів, а республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети – з трьох 1)власних джерел, які надходять від об”єктів, що є їх власністю; 2)закріплених доходів; 3)доходів, що надійшли в порядку бюджетного регулювання. Крім цього, вони можуть на власний розсуд і запозичувати кошти.

Бюджетне регулювання  – це щорічний перерозподіл коштів всередині бюджетної системи  з метою збалансування всіх бюджетів на рівні, необхідному для виконання  кожним місцевим органом своїх завдань  і функцій.

Розмежування  доходів в процесі бюджетного регулювання здійснюється з урахуванням економічного, соціального, екологічного, природного стану відповідних областей, районів та населених пунктів.