Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Марта 2013 в 15:55, курсовая работа
Метою курсової роботи є удосконалення співіснування азотофіксаторів та рослин.
Завданням курсової роботи є:
Вивчення існуючих літературних джерел на тему бактерії, а саме азотофіксуючі бактерії та їх узагальнення;
Аналіз азотофіксаторів;
Підбиття «мінусів» (недоліків) існування даних бактерій;
Розробка заходів, щодо усунення недоліків та удосконалення співіснування бактерій, що досліджуються із зовнішнім світом.
Вступ …………………………………………………….............3
Розділ 1. Характеристика бактерій …………………………………..5
Сутність поняття бактерії: основні ознаки і риси……….5
Загальна характеристика азотофіксуючих бактерій. Азотофіксація ……….…………………………….............8
Практичне значення бактерій ………………..………….11
Розділ 2. Надходження азоту в рослини і його перетворення ……13
2.1. Азотне живлення …………………………………………..13
2.1.1. Історія досліджень азотного живлення рослин ….13
2.1.2. Азотне живлення інших організмів ………………16
2.2. Перетворення азоту рослинами .………………………….19
2.3. Особливості азотного живлення бобових рослин……......21
2.4. Використання азот фіксаторів при культивуванні різних рослин ………………………………………………………………...25
Розділ 3. Удосконалення симбіозу рослин та азотфіксуючих бактерій ……………………………………………………………….28
3.1. Підбиття недоліків при культивуванні рослин ………….28
3.2 Практичні рекомендації щодо усунення недоліків……….29
Висновки ………………………………………………………..31
Список використаної літератури ……………………...............32
Додатки …………………………………………………………34
Також одним із недоліків є те, що в Україні мало застосовується досвід зарубіжних держав щодо даного питання.
Велику роль при вивченні і використанні азотфіксуючих бактерій також вирішують «кадри». Через недостатнє фінансування в країні спостерігається тенденція до зменшення високопрофесійних науковців, котрі заради перспектив, в тому числі, і заробітної плати мігрують закордон. Спостерігається «старіння» кадрів.
3.2. Практичні рекомендації щодо усунення недоліків
В першу чергу, на мою думку,
необхідно розробити певні заходи щодо
усунення вищевказаних недоліків. Розглянемо
деякі пропозиції, які можуть істотно
вплинути на вирішення заданих завдань.
Як один із заходів доцільно використати досвід зарубіжних колег по аналогічній роботі. Це може бути участь дослідників - науковців у різних ярмарках, конкурсах, виставках, роботах тощо.
Необхідно також проводити перекваліфікацію працівників наукової сфери та сільськогосподарського комплексу. Важливість постійного професійного розвитку полягає в тому, що в багатьох галузях постійно відбувається багато змін, з'являються нові винаходи і досягнення, технології, нові думки і точки зору. Навіть людина яка отримала освіту хорошої якості, але не враховує нових тенденцій, не зможе вдало користуватися на практиці своїми знаннями. Так, знання випускників на початку 20 століття знецінювались через 30 років, в кінці століття – через 10 років, на початку 21 століття – передбачається, що знеціняться через 3-5 років. Особливо це стосується мікробіологічних дисциплін. Тому однією з складових оцінки працівника є рівень його освіти та участь в системі безперервної освіти.
До речі
На думку кандидата економічних наук Сергія Мельника: «Очевидно, що у найближчі роки Україна не зможе розв'язати економічні проблеми простим нарощуванням чисельності зайнятого населення. Тому дедалі більшої ваги набувають професіоналізм, компетентність, здатність поповнювати знання, рівень культури тощо. Світовий досвід показує, що ефективною формою професійного навчання є підвищення рівня кваліфікації працівників на виробництві, в науковій діяльності. Воно сприяє якісному виконанню обов'язків, оволодінню новими функціональними обов'язками. Від цього виграє і підприємство і працівник, а отже і Держава.
З відомих причин в Україні система професійної підготовки працівників безпосередньо на виробництві упродовж останіх 10-15 років руйнувалася. Якщо на початку 90 років щороку підвищували свою кваліфікацію в середньому до 3 мільйонів осіб, то в останні роки 1 мільйон. У країнах ЄС періодичність підвищення кваліфікації працівників становить майже 5 років, у Японії від 1 до 1,5 року, в Росії 7,8 року. В Україні підвищення кваліфікації проводиться кожні 12 років.
Але, починаючи з 2000 року, в нашій країні здійснюються заходи щодо відновлення активізації системи профнавчання і підвищення кваліфікації працівників на виробництві. Якщо в 1996 році підвищило кваліфікацію 6,2% облікової кількості штатних працівників, то в 2002 і 2004 роках цей показник становив відповідно 8% і 8,3%. Проте періодичність півищення кваліфікації в середньому по Україні все ще залишається в 2,5 раза нижчою від необхідної, а в деяких галузях (сільське господарство, гуртова і роздрібна торгівля) – у 10-20 разів» [6, 8].
Отже, як бачимо підвищуючи свій професіоналізм та використовуючи знання і досвід інших науковців, ми зможемо ефективніше використовувати ті ресурси, які не потребують великих капіталовкладень. І, як результат, довгоочікуваний прибуток та запаси сільськогосподарської продукції.
Висновки
Розглянувши вищевикладений матеріал доцільно зробити певні висновки.
Здатність до росту – одна з головних особливостей всіх живих організмів. Рослинний організм поглинає воду і поживні речовини, акумулює сонячну енергію, в ньому відбуваються чисельні реакції обміну речовин, в результаті чого він росте і розвивається. Як ми уже зазначили, рослинні організми мають унікальну здатність до синтезу з СО2, Н2О, неорганічних сполук, але для цього рослинам вкрай необхідний азот. Таким джерелом азоту для рослини можуть бути: молекулярний азот із повітря, азот різних органічних і неорганічних сполук. Весь цей азот рослини можуть використовувати за присутності певних видів бактерій. Одними із найважливіших є азотфіксуючі бактерії. Процес засвоєння молекулярного азоту із повітря мікроорганізмами називають азотфіксацією.
Деякі бактерії вступають і симбіоз із рослинами, оселяючись на коренях (бульбочкові бактерії). Фіксуючи азот бактерії перетворюють його в доступну для рослин форму. Тканини рослин розростаються під дією продуктів життєдіяльності бактерій і утворюють своєрідні бульбочки. Кореневі бульбочки зустрічаються переважно у бобових рослин, а також іноді – в інших (до 200 видів).
На даний час існують штучно створені азотфіксуючі бактерії. Вони використовуються для підвишення родючості грунтів та збільшення урожайності культивуючих рослин.
Використовуючи всі ці дані ми можемо створити сприятливі умови для ефективного симбіозу рослин з бактеріями.
Список використаної літератури
1. БакулинаН.А., Краева Э.л. Микробиология: 2-е изд., перераб. и доп.
– М.: Медицина, 1980. – 448с., ил.
2. Біологія: Довідник школяра і студента. – Донецьк: ТОВ «ВКФ
«БАО», 2010. – 688с.: іл..