Вплив генетично модифікованих продуктів харчування на здоров’я людини

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Мая 2013 в 22:18, научная работа

Описание работы

Актуальність теми. У прагненні вдосконалити власне життя людина робить безліч вчинків – створює новітні технології і прилади, втілює своє бачення існування світу. Одним зі здобутків науковців за останній час можна назвати створення генетично модифікованої продукції (ГМП), тобто такої, що отримана за рахунок змін генетичного апарату живих організмів. На думку науковців, використання ГМП дозволить вирішити низку найгостріших проблем у сільському господарстві - значно підвищити врожайність культурних рослин, підвищити термін зберігання плодів, покращити якість рослинних продуктів, послабити навантаження на природне середовище за рахунок зменшення використання пестицидів, гербіцидів, мінеральних добрив чи інших хімікатів.

Содержание

Вступ.
Розділ І. Генетично модифіковані продукти харчування в сучасному житті людини (огляд літератури).
1.1. Історія виникнення ГМП.
1.2. Класифікація ГМП.
1.3. Сучасна біотехнологія ГМП (виробництво ГМП).
1.3.1. Біотехнологія в медицині.
1.3.2. Біотехнологія в сільському господарстві.
1.3.3. Біотехнологія у виробництві.
1.4. Застосування ГМП у харчуванні людей.
1.4.1. ГМ-рослини, які зараз вирощують у світі.
1.4.2. Властивості, які надаються ГМ-рослинам.
1.4.3. Країни, в яких вирощують і застосовують транс гени.
1.5. Вплив ГМП харчування на життєдіяльність організму людини.
1.6. Маркування ГМП в Україні.
Розділ ІІ. Власні дослідження та їх обговорення.
2.1. Обсяг проведених досліджень.
2.2. Результати анкетування учнів щодо відношення до проблеми ГМП.
2.3. Наявність маркування на харчових продуктах, що виносяться до торгівельної мережі.
Висновки.
Список літератури.

Работа содержит 1 файл

Наукова робота_Кондратьєв.doc

— 193.50 Кб (Скачать)

Наприклад, в США існує набір  обов'язкових досліджень ГМ продуктів, що включає три основні етапи – вивчення подібності та властивостей нового білка (перший та другий етапи), досліди над тваринами, рибами та птахами, в раціон яких введено ГМ продукти. Сьогодні більша частина ГМ продукції, що вживається у розвинутих країнах, відноситься до другого класу безпеки. [17]

Біотехнологія йде вперед з такою карколомною швидкістю, що за нею не встигають ані закони, ані нормативні інституції. Дослідження майже не в стані запобігти непередбаченим наслідкам. Дедалі більше критиків застерігають про ймовірність небажаних наслідків для всього людства: від серйозного економічного безладдя серед фермерів до руйнації довкілля і загрози людському здоров'ю. Дослідники попереджують, що не існує довготривалих, широкомасштабних тестів, які не довели безпечність генетично модифікованих продуктів. Ці фахівці вказують на ряд потенційних небезпек:

  • Алергічна реакція. Якби ген, котрий є джерелом білка-алергену, потрапив, скажімо, в кукурудзу, то хворі на харчову алергію могли б опинитися в серйозній небезпеці. І хоча агентства з контролю за якістю харчів вимагають, аби компанії-виробники звітували про наявність проблематичних білків у змінених продуктах, декотрі дослідники побоюються, що крізь систему перевірки можуть прослизнути і зовсім незнані алергени.
  • Підвищена токсичність. На думку деяких фахівців, генетична модифікація може несподіваним чином підвищити в рослині рівень природних токсинів. Коли вбудований у неї ген починає діяти, окрім бажаного ефекту він може спричинити виділення природних токсинів.
  • Стійкість до антибіотиків. Щоб визначити, чи введений ген успішно прижився в модифікованій рослині, вчені застосовують так звані марковані гени. Оскільки більшість цих генів викликають опірність до антибіотиків, критики побоюються, що проблема стійкості рослин до антибіотиків може лише поглибитись. На противагу цій думці інші вчені твердять, що перед застосуванням марковані гени зазнають генетичної дезорганізації і тому вже не становлять вказаної небезпеки.
  • Поширення «надбур'янів». Але найбільший страх викликає думка, що через насіння й пилок гени видозмінених культур втечуть до своїх диких родичів і утвориться раса «надбур'янів», котрі матимуть стійкість до гербіцидів.
  • Шкода для інших організмів. У травні 1999 року дослідники з Корнеллського університету повідомили, що гусінь метелика данаїди, яка наїлася листя, посипаного пилком генетично модифікованої кукурудзи, масово захворіла й погинула. Попри поширені сумніви в обґрунтованості цього дослідження, дехто таки побоюється, що генетично модифіковані культури можуть зашкодити організмам, які не мають нічого спільного з паразитами.
  • Кінець ери безпечних пестицидів. Декотрі найвдаліші сорти генетично модифікованих культур містять ген, який є джерелом білка, отруйного для комах-шкідників. Проте біологи застерігають, що постійний контакт з цим токсином допоможе шкідникам виробити опірність, а отже зведе нанівець застосування сучасних пестицидів. [18]

Наукові факти небезпеки генної інженерії.

    •      Генна інженерія в корені відрізняється від виведення нових сортів і порід. Штучне додавання чужорідних генів сильно порушує точно відрегульований генетичний контроль нормальної клітки. Маніпулювання генами докорінно відрізняється від комбінування материнських і батьківських хромосом, яке відбувається при природньому схрещуванні.
    •      У цей час генна інженерія технічно недосконала, тому що вона не в змозі управляти процесом вбудовування нового гена. Тому неможливо передбачити місце вбудовування й ефекти доданого гена. Навіть у тому випадку, якщо місце розташування гена виявиться можливим установити після його вбудовування в геном, наявні відомості про ДНК дуже неповні для того, щоб передбачити результати.
    •      У результаті штучного додавання чужорідного гена непередбачено можуть утворюватися небезпечні речовини. У гіршому випадку це можуть бути токсичні речовини, алергени або інші шкідливі для здоров'я речовини. Відомості про подібного роду можливості ще дуже неповні.
    •      Не існує зовсім надійних методів перевірки на нешкідливість. Більш 10% серйозних побічних ефектів нових ліків не можливо виявити незважаючи на ретельно проведені дослідження на нешкідливість. Ступінь ризику того, що небезпечні властивості нових, модифікованих за допомогою генної інженерії продуктів харчування, залишаться непоміченими, імовірно, значно більше, чим у випадку ліків.
    •      Існуючі в цей час вимоги по перевірці на нешкідливість украй недостатні. Вони зовсім явно складені таким чином, щоб спростити процедуру твердження. Вони дозволяють використовувати вкрай нечутливі методи перевірки на нешкідливість. Тому існує значний ризик того, що небезпечні для здоров'я продукти харчування зможуть пройти перевірку непоміченими.
    •      Створені дотепер за допомогою генної інженерії продукти харчування не мають скільки-небудь значної цінності для людства. Ці продукти задовольняють, головним чином, лише комерчеські інтереси.
    •      Знання про дію на навколишнє середовище модифікованих за допомогою генної інженерії організмів, привнесених туди, зовсім недостатні. Не доведене ще, що модифіковані за допомогою генної інженерії організми не виявлять шкідливого впливу на навколишнє середовище. Екологами висловлені припущення про різні потенційні екологічні ускладнення. Наприклад, є багато можливостей для неконтрольованого поширення потенційно небезпечних генів, використовуваних генною інженерією, у тому числі передача генів бактеріями й вірусами. Ускладнення, викликані в навколишньому середовищі, імовірно, неможливо буде виправити, тому що випущені гени неможливо побрати назад.
    •      Можуть виникнути нові й небезпечні віруси. Експериментально показане, що вбудовані в геном гени вірусів можуть з'єднуватися з генами інфекційних вірусів (так звана рекомбінація). Такі нові віруси можуть бути більш агресивними, чому вихідні. Віруси можуть стати також менш специфічними. Наприклад, віруси рослин можуть стати шкідливими для корисних комах, тварин, а також людей.
    •      Знання про спадкоємну речовину, ДНК, дуже неповні. Відомо про функцію лише трьох відсотків ДНК. Ризиковано маніпулювати складними системами, знання про яких неповні. Великий досвід в області біології, екології й медицини показує, що це може викликати серйозні непередбачені проблеми й розлади.
    •      Генна інженерія не допоможе розв'язати проблему голоду у світі. Твердження, що генна інженерія може внести істотний вклад у дозвіл проблеми голоду у світі, є науково необґрунтованим міфом. [19]

 

1.6.Маркування  ГМП в Україні 

Етикетування  харчових  продуктів,  які  містять генетично модифіковані  організми або вироблені з  їх використанням, здійснюється виробником   (постачальником)  шляхом  проставлення відповідної позначки.

У переліку  складників  харчового  продукту після кожного складника, що   містить генетично модифіковані організми чи вироблений з їх використанням,  у дужках  проставляється  позначка “ГМ”  або  “містить ГМО або виготовлений з  його  використанням” із зазначенням найменування організму або до кожного такого складника робиться відповідна виноска. Позначка друкується таким самим шрифтом, що і перелік складників.[20]

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №468 від 13 травня 2009р. всі продукти які виробляються з використанням ГМО підлягають обов’язковому маркуванню, якщо вміст ГМО в самому продукті або сировині для цього продукту перевищує 0,1%. (Пізніше Кабінет Міністрів внесли зміни до цього пункту і замінив цю цифру на 0.9%) [21]

У переліку складників харчового продукту після кожного складника, що містить  генетично модифіковані організми  чи вироблений з їх використанням, у  дужках проставляється позначка «генетично модифікований» або «містить генетично модифікований організм або виготовлений з його використанням» із зазначенням найменування організму або до кожного такого складника робиться відповідна виноска. Позначка друкується таким самим шрифтом, що і перелік складників. Згідно з постановою, харчові продукти, із вмістом ГМО або виготовлені з їх використанням і введені в обіг в Україні без відміток, підлягають вилученню.

Етикетування харчових продуктів, які не містять генетично модифіковані організми або вміст яких становить  менш як 0,9 відсотка, може бути здійснено шляхом проставляння позначки «Без генетично модифікованих організмів». Зазначена інформація підлягає перевірці в установленому Держспоживстандартом порядку.

Харчові продукти, які  містять генетично модифіковані організми обсягом понад 0,9 відсотка або вироблені із сільськогосподарської продукції, вміст генетично модифікованих організмів у якій становить понад 0,9 відсотка, на яких не виконано відповідний напис згідно з цим Порядком, підлягають вилученню з обігу.[22]

Поки що дуже мало вітчизняних продуктів мають відповідну позначку про вміст чи відсутність у них ГМО. Для того, щоб краще зорієнтувати споживача, екологічна організація "Грінпіс" розповсюдила перелік фірм, які практикують використання ГМО:

  • Kellogg's (Келлогс) - продукує готові сніданки, кукурудзяні пластівці;
  • Nestle (Нестле) - шоколад, кава, кавові напої, дитяче харчування;
  • Unilever (Юнілевер) - дитяче харчування, майонези, соуси тощо;
  • Heinz Foods (Хайнц Фудс) - кетчупи, соуси;
  • Hershey's (Хершис) - шоколад, безалкогольні напої;
  • Coca-Cola (Кока-Кола) - "Кока-Кола", "Спрайт", "Фанта", тонік "Кіндлі";
  • McDonalds (Макдональдс) - мережа ресторанів швидкого харчування;
  • Danon (Данон) - йогурти, кефір, сир,  дитяче харчування;
  • Similac (Сімілак) - дитяче харчування;
  • Cadburi (Кедбері) - шоколад, какао;
  • Mars (Марс) - шоколадні батончики "Марс", "Снікерс", "Твікс";
  • PepsiCo (Пепсі-Кола) - "Пепсі", "Мірінда", "Севен-Ап".[23]

 

Розділ ІІ. Власні дослідження  та їх обговорення.

 

2.1. Обсяг проведених  досліджень.

Нами було проведено анонімне анкетування 150 учнів у віці 14-17 років. В анкетуванні прийняли участь 78 юнаків і 72 дівчат. Усі учні уважливо віднеслися до анкетування.

До анкети були включені 4 питання:

1. Чи відомо вам, що таке  ГМО?

2. Який вплив на організм людини  мають ГМП?

3. Чи вважаєте Ви, що ГМП, при розповсюдженні в торгівельній мережі, повинні мати позначення на відповідній етикетці товару?

4. Ваше відношення до вживання  ГМП в харчуванні.

Результати анкетування були статистично  оброблені та проаналізовані в порівнянні.

 

2.2. Результати анкетування учнів щодо відношення до проблеми ГМП.

На запитання «Чи відомо вам, що таке ГМО?» 93% опитуваних в цілому відповіли «Так». 46% юнаків і 47% дівчаток дали на це питання таку відповідь.

А ось 7% учнів не знають що таке ГМО (4% юнаків і 3% дівчаток дали відповідь «Ні»). Таким чином, теба відзначити про достатньо високу інформованість молоді відносно самого існування проблеми ГМО.

На запитання «Який вплив  на організм людини мають ГМП?» подавляюча більшість (96%) опитуваних відповіли: «Завдають шкоди» (48% юнаків і 48% дівчат). 4% відповіли на це питання: «Не діють на організм» (2% юнаків і 2% дівчат). Необхідно відзначити, що переважна більшість респондентів негативно відносяться до ГМП у зв’зку з їх потенційно шкідливим впливом на організм людини.

На запитання «Чи вважаєте ви, що ГМП при розповсюдженні в торгівельній мережі, повинні мати позначення на відповідній етикетці товару?» всі 100% респондентів відповіли, що вважають за потрібне маркування ГМП.

На запитання «Ваше відношення до вживання ГМП в харчуванні» більшість учнів (77%) відповіли, що негативно відносяться до вживання ГМП (40% юнаків і 37% дівчат), огрунтовуючи це можливістю збільшення кількості алергічних реакцій, пов’язаних із вживанням ГМО та їх токсичністю. При цьому тільки 10% респондентів змогли привести більш ніж 3 приклади ГМП, які вони зустрічали в торгівельній мережі. Важливо відзначити, що серед респондентів не було таких, які б знали про можливу наявність ГМП у  дуже популярних серед молоді шоколадних батончиках "Марс", "Снікерс", "Твікс", а також газованих напоях "Кока-Кола", "Спрайт", "Фанта". А от 23% опитуваних нейтрально відносяться до харчування цими продуктами, причому серед таких переважали хлопчики (16% хлопчиків і  6% дівчаток). Таким чином, можна говорити про існування малої обізнаності населення (школярів) про наявність в торгівельній мережі конкретних або потенційних ГМП, а також про можливі наслідки вживання ГМП.

 

2.3.  Наявність маркування  на харчових продуктах, що виносяться                              до торгівельної мережі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів  України №468 від 13 травня 2009р. всі  продукти які виробляються з використанням  ГМО підлягають обов’язковому маркуванню, якщо вміст ГМО в самому продукті або сировині для цього продукту перевищує 0,1%. (Пізніше Кабінет Міністрів вніс зміни до цього пункту і замінив критерій на 0,9%). У переліку складників харчового продукту після кожного складника, що містить ГМО чи вироблений з їх використанням, фірмою виробником у дужках повинна проставлятися  позначка “ГМ” або “містить ГМО або виготовлений з його використанням” із зазначенням найменування організму.

Нами було проведено дослідження  маркування харчових продуктів, що винесені до торгівельної мережі і водночас потенційно могли мати в своєму змісті ГМП за даними екологічної організації «Грінпіс» (див розділ 1.6):

  • шоколадні батончики "Марс", "Снікерс", "Твікс";
  • газовані напої "Кока-Кола", "Спрайт", "Фанта",
  • соєві продукти: соя, соєвий соус,  ковбаса зі змістом сої.

 

Нижче наводимо приклади продуктів, що можуть мати в своєму змісті ГМП і були досліджені нами у найбільш доступних торгівельних мережах:

1. Назва продукту: шоколадний батончик "Снікерс"

Фірма-виробник: ТОВ «Марс», Росія, Московська область

Продмаркет: АТБ

Наявність ГМ складових (речовин) у продукті: зміст вуглеводів 54,6%, потенційно ГМ-складові – сироп глюкози, цукор, какао масло, лактоза.

Наявність маркування –  немає.

 

2. Назва продукту: шоколадний батончик "Марс"

Фірма-виробник: ТОВ «Марс», Росія, Московська область

Продмаркет: Євроспар

Наявність ГМ складових (речовин) у продукті: зміст вуглеводів 68,0%, потенційно ГМ-складові – сироп глюкози, цукор, какао масло, лактоза.

Наявність маркування –  немає.

 

3. Назва продукту: шоколадний батончик "Твікс"

Фірма-виробник: ТОВ «Марс», Росія, Московська область

Продмаркет: Євроспар

Наявність ГМ складових (речовин) у продукті: зміст вуглеводів 63,0%, потенційно ГМ-складові – сироп глюкози, цукор, какао масло, лактоза.

Наявність маркування –  немає.

 

4. Назва продукту: напій безалкогольний "Кока-кола"

Фірма-виробник: ІП «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед» Київська обл.

Информация о работе Вплив генетично модифікованих продуктів харчування на здоров’я людини