Похідні жирів

Зміст

Вступ

1.Жиророзчинні вітаміни;

2.Жирні кислоти;

3.Каротини;

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Жиророзчинні вітаміни

Жиророзчинні вітаміни –  це вітаміни, які розчинні у жирах. Це вітаміни: А, D, К, Е.

Вітамін А (ретинол). Впливає на розвиток скелету, зір, стан шкіри,

слизової оболонки, ріст. При відсутності чи нестачі  цього вітаміну в

організмі у людини випадає волосся, припиняється ріст, погіршується зір,розвивається захворювання очей ("куряча сліпота").

Цей вітамін міститься  в риб'ячому жирі, печінці, жовтках  яєць, молоці, м'ясі. У продуктах рослинного походження жовто-оранжевого кольору і в зелених частинах рослин міститься провітамін А-каротин, який перетворюється в організмі людини на каротин.

Вітамін Д (кальціфсрол) задіяний в утворенні кісткової тканини, сприяє

утриманню в ній  солей кальцію та фосфору. При  відсутності чи недостатній кількості цього вітаміну в організмах дітей у них може розвиватися рахіт, а у дорослих може змінюватися кісткова тканина. Вітамін Д в основному синтезується в організмі, утворюючись під дією ультрафіолетового проміння з речовини, яка міститься в шкірі.

У достатній кількості  цей вітамін міститься в телячій  печінці, печінці тріски, а також у яйцях, вершковому маслі, молоці. Надлишок вітаміну Д в організмі " може викликати отруєння.

Вітамін Е (токоферол) — запобігає атрофії м'язів. Найбільше його міститься у пшеничних паростках, яйцях, олії, вівсяних пластівцях, продуктах із борошна грубого молоття з висівками.

Вітамін К (філохінон) — необхідний для згортання крові. При недостатній кількості цього вітаміну в організмі процес згортання крові може порушуватися. У великій кількості він міститься в цвітній капусті,білокачанній капусті, картоплі, шпинаті, печінці. Потреба людини у всіх цих вітамінах задовольняється різноманітним харчуванням. Вітаміни не можуть замінювати один одного. Залежно відріку, складу їжі та стану здоров'я потреба у вітамінах може коливатися. Найбільше потребують вітамінів діти, люди похилого віку, вагітні жінки, хворі.

2. Жирні кислоти

 Жи́рні кисло́ти (кислоти жирів), або карбоксильні кислоти - органічні сполуки,що складаються з вуглецевого ланцюжка, довжиною до 24 атомів вуглецю з карбоксильною групою (-СООН) на одному кінці. Жирні кислоти можуть бути насиченими(тільки з одинарними зв'язками між атомами вуглецю), мононенасичених (з одного подвійним зв'язком між атомами вуглецю) і поліненасиченими (з двома і більше подвійними зв'язками, що знаходяться, як правило через CH _{2-групу).} Вони розрізняються за кількістю вуглецевих атомів в ланцюгу, а також, у разі ненасичених кислот, за положенням, конфігурації (як правило цис-) і кількості подвійних зв'язків. Жирні кислоти можна умовно поділити на нижчі (до семи атомів вуглецю), середні (вісім - дванадцять атомів вуглецю) і вищі (понад дванадцять атомів вуглецю). Виходячи з історичної назви дані речовини повинні бути компонентами жирів. На сьогодні це не так; термін "жирні кислоти" має на увазі під собою більш широку групу речовин.

Карбонові кислоти  починаючи з масляної кислоти(С ₄₎ вважаються жирними, в той час як жирні кислоти, отримані безпосередньо із тваринних жирів, мають в основному вісім і більше атомів вуглецю ( каприлова кислота). Число атомів вуглецю в натуральних жирних кислотах в основному парне, що обумовлено їх біосинтезом за участю ацетил- коферменту А.

Велика група  жирних кислот (більше 400 різних структур, хоча тільки 10-12 поширені) знаходяться  в рослинних оліях насіння. Спостерігається  високий процентний вміст рідкісних  жирних кислот в насінні певних сімейств рослин.

Під незамінними розуміються ті жирні кислоти, які не можуть бути синтезовані в організмі. Для людини незамінними є кислоти, що містять принаймні одну подвійну зв'язок на відстані більше дев'яти атомів вуглецю від карбоксильної групи.

Розщеплення

Жирні кислоти у вигляді тригліцеридів накопичуються у жирових тканинах. При потребі під дією таких речовин як адреналін, норадреналін, глюкагон и адренокортикотропіна запускається процес ліполізу. Звільнені жирні кислоти виділяються в кровотік, по якому і потрапляються в клітини, яким потрібна енергія. Спочатку за участі АТФ відбувається зв'язування (активація) із коферментом А (КоА). При цьому АТФ гідролізує до АМФ із вивільненням двух молекул залишку неорганічної фосфатної кислоти (P_i).

R-COOH + КоА-SH + АТФ > R-CO-S-КоА + 2P_i + H⁺ + АМФ

Синтез

У рослинному та тваринному організмі жирні кислоти утворюються як продукти вуглеводного та жирового обміну. Синтез жирних кислот відбувається як процес, протилежний розщепленню в цитозолі.

Травлення і всмоктування

Коротко- та середньоланцюгові жирні кислоти всмоктуються напряму в кров через капіляри кишечного тракту і проходять через воротну вену, разом із іншими поживними речовинами. Жирні кислоти із довшими ланцюгами занадто великі, щоб безпосередньо потрапити через малі отвори капілярів кишечника. Замість цього вони поглинаються жирними ворсинками стінок кишечника і наново синтезуються в тригліцериди. Тригліцериди покриваються холестерином та білками з утворенням хіломікрону. Всередині ворсинки хіломікрони потрапляють в лімфатичні судини. Потім транспортується по лімфатичним судинам до місця, поряд із серцем, де кровоносні артерії та вени найбільші. Там грудний канал і позбувається хіломікрон, які потрапляють до підключених вен. Таким чином тригліцериди транспортуються до місць, в яких є потреба

Види існування в організмі

Жирні кислоти існують  в різних формах на різних стадіях  циркуляції крові. Вони поглинаються в  кишечнику, утворюючи хіломікрони, але в той же час існують і у вигляді ліпопротеїнів низької густини після перетворювання в печінці. При виділенні із адіпоцитів жирні кислоти поступають у вільному вигляді в кров.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Каротин

Кароти́н (лат. carota —морква) — C₄₀H₅₆, жиророзчинний помаранчево-жовтий пігмент з групи каротиноїдів, попередник вітаміну А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Вищі спирти