Міжнародні та національні стандарти, які регламентують управління екологічною безпекою

           Міністерство освіти і науки,молоді  та спорту України

           Полтавський національний педагогічний  університет

                                     ім. В. Г. Короленка

 

 

 

 

                            Реферат на тему:

«Міжнародні та національні  стандарти, які регламентують  управління екологічною безпекою».

 

 

 

                                                                                        Виконала:

                                                                                          студентка 4 – го курсу

                                                                                        групи П – 46

                                                                                        Губенко Юлія

 

 

                                       

                                       Полтава 2012

                                                  Зміст

Вступ

1). Загальна характеристика  міжнародних та національних  стандартів, які регламентують  управління екологічною безпекою.

      1.1 міжнародні стандарти серії ІSО 9000

      1.2 державний стандарт ДСТУ ISO 9000-2001

      1.3державний  стандарт ДСТУ ISO 14000 „Системи управління     навколишнім середовищем”

2). Вимоги, які пред’являються до системи управління навколишнім середовищем ДСТУ ISO 14000.

3). Порядок розроблення,  затвердження та впровадження  стандартів.

Висновки

Список використаних інформаційних  джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

ДСТУ (Державні стандарти  України) — стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і  багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені  уповноваженим органом. Згідно із Законом  України «Про стандартизацію» це Положення стосується національних стандартів, кодексів усталеної практики, класифікаторів, каталогів, а також  міждержавних нормативних документів. Відповідно до Декрету КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» до державних  стандартів України прирівнюються  державні класифікатори техніко-економічної  та соціальної інформації.

Стандарти ДСТУ існують з 1993 року.

            Державні стандарти України розробляються на організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти, а саме:

організація проведення робіт  із стандартизації, науково-технічна термінологія, класифікація і кодування техніко-економічної  та соціальної інформації, технічна документація, інформаційні технології, організація  робіт з метрології, достовірні довідкові  дані про властивості матеріалів і речовин;

вироби загальномашинобудівного  застосування (підшипники, інструмент, деталі кріплення тощо);складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення (банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього природного середовища, оборона тощо);продукцію міжгалузевого призначення;продукцію для населення та народного господарства;методи випробувань.

 

 

 

 

 

1). Загальна характеристика  міжнародних та національних  стандартів, які регламентують управління екологічною безпекою.

В основі стандартизації управління екологічною безпекою в Україні  лежать державні стандарти управління якістю та навколишнім середовищем, які гармонізовані з міжнародними стандартами серії ІSО.

ІSО (Міжнародна організація  із стандартизації) є світовою федерацією національних органів по стандартизації (країн-членів ІSО). Розробка міжнародних  стандартів здійснюється технічними комітетами ІSО. Кожен комітет може брати  участь у роботі будь-якого іншого технічного комітету з цікавлячого його питання. Урядові і неурядові міжнародні організації, які пов’язані з ІSО, також беруть участь у цій роботі. Проекти міжнародних стандартів, прийняті певним технічним комітетом, розсилаються іншим комітетам для узгодження. Для затвердження їх, як міжнародних стандартів, необхідно схвалення не менш 75% комітетів, що приймали участь в обговоренні.

Одним з основних стандартів ISO є стандарт із системі управління якістю. Аргументацією розробки та впровадження міжнародних стандартів якості є наступне. Конкуренція, що суттєво зросла у світовому масштабі, призвела до більш жорстких вимог до якості продукції. Для того, щоб бути конкурентноспроможними і поліпшувати економічні показники своєї діяльності, різноманітні організації застосовують усе більш ефективні і рентабельні системи. Такі системи повинні забезпечувати постійне підвищення якості і задоволення все зростаючих потреб споживачів. Вимоги споживачів часто включаються в технічні умови. Однак останні самі по собі не гарантують, що вимоги споживачів будуть задовольнятися, якщо в системі постачання і забезпечення первної організації мають місце недоліки. Це призвело до розробки стандартів, що відносяться до систем якості і доповнюють релевантні вимоги до продукції, які встановлені в технічних умовах.

 

1. міжнародні стандарти серії ІSО 9000

       Призначені для створення загальної основи для стандартів системи управління якістю, які застосовуються до промислових і економічних секторів.

Основною задачею адміністративного  управління якістю є удосконалення  систем і процесів. Міжнародні стандарти  серії ІSО 9000 установлюють, які саме елементи повинні включатися в системи  якості, але не способи реалізації конкретною організацією цих елементів. Уведення однакових систем якості не є метою цих стандартів, оскільки потреби різних організацій відрізняються  один від одного.

 

2. державний стандарт ДСТУ ISO 9000-2001

В Україні діє державний  стандарт ДСТУ ISO 9000-2001, який є ідентичним перекладом міжнародного стандарту ISO 9000:2000 „Quality management systems – Fundamentals and vocabulary”. Відповідальним за цей стандарт є технічний комітет ТК 93 “Управління якістю і забезпечення якості”. Зазначений стандарт описує основні положення систем управління якістю та встановлює відповідну термінологію. ДСТУ ISO 9000-2001 замінює раніше діючий стандарт ДСТУ 3230-95 “Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення”.

      Стандарти серії ISO 9000 розроблено для сприяння організаціям, незалежно від їх типу та чисельності працівників, у впровадженні та забезпеченні функціонування ефективних систем управління якістю. До зазначеної серії входять:

– ISO 9000, який описує основні положення систем управління якістю і визначає термінологію для них;

– ISO 9001, який установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація потребує продемонструвати свою спроможність поставляти продукцію, що відповідає вимогам замовників і застосовних регламентів, а також прагне до підвищення задоволеності потреб замовників;

-ISO 9004, який містить настанови щодо результативності та ефективності системи управління якістю; його метою є поліпшення показників діяльності організації, а також задоволення потреб замовників та інших зацікавлених сторін;

– ISO 19011, який  містить рекомендації щодо здійснення аудиту систем управління якістю і систем управління навколишнім середовищем.

     Разом наведені стандарти формують узгоджену серію стандартів на системи управління якістю, яка сприяє взаєморозумінню в національній та міжнародній сферах діяльності.

Для того, щоб успішно  управляти організацією і забезпечувати  її ефективне функціонування, необхідно  спрямовувати та контролювати її діяльність систематично і відкрито. Успіху можна  досягти завдяки впровадженню та актуалізації певної системи управління, розробленої для постійного поліпшення показників діяльності, з урахуванням  потреб усіх зацікавлених сторін. Управління якістю є невід’ємною складовою  загальної системи управління.

Встановлено вісім принципів  управління якістю, що формують основу стандартів серії ISO 900, які керівництво  може використовувати для поліпшення показників діяльності організації:

Орієнтація на замовника – оскільки організації залежать від своїх замовників, вони повинні враховувати поточні та майбутні потреби замовників, виконувати їх вимоги.

Лідерство – керівники встановлюють єдність мети та напрямів діяльності організації, створюють та підтримують таке внутрішнє середовище, в якому працівники ефективно можуть виконувати завдання, що стоять перед організацією.

Залучення працівників – працівники на всіх рівнях становлять основу організації, максимальне залучення працівників до всіх видів діяльності організації дає змогу використовувати їх здібності для ефективної роботи організації.

Процесний підхід – бажаного результату досягають ефективніше, якщо діяльністю організації та пов'язаними з нею ресурсами управляють як процесом.

Системний підхід до управління – ідентифікування та управління взаємопов'язаними процесами як системою сприяє організації у результативнішому та ефективнішому досягненні її цілей.

Постійне поліпшення діяльності організації в цілому слід вважати незмінною її метою.

Прийняття рішень на підставі фактів – ефективні рішення приймають на підставі ретельного аналізу даних та інформації.

Взаємовигідні стосунки з постачальниками – оскільки певна організація та її постачальники взаємозалежні, взаємовигідні стосунки підвищують спроможність обох сторін створювати продукцію.

До державних  Стандартів України, які гармонізовані  з міжнародними стандартами, входять:

-ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги.

-ДСТУ ISO 9004-2001 Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності.

-ДСТУ ISO 14001-97 Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування.

-ДСТУ 1.1-2001 Державна система стандартизації. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять.

1.3державний стандарт  ДСТУ ISO 14000 „Системи управління     навколишнім середовищем”

Державний Стандарт ДСТУ ISO 14000 „Системи управління навколишнім середовищем” містить ті ж загальні принципи системи управління, що і стандарти ДСТУ ISO серії 9000 стосовно системи якості. Різні організації можуть застосовувати діючу систему управління, що відповідає чи не суперечить стандартам ДСТУ ISO серії 9000, як базу для своєї системи управління навколишнім середовищем. Однак, застосування елементів системи управління може відрізнятися внаслідок відмінностей цілей і різного кола зацікавлених сторін. У той час, як системи якості належать, у першу чергу, до потреб споживачів, системи управління навколишнім середовищем відносяться до потреб широкого кола зацікавлених сторін і зі зростаючою зацікавленістю суспільства в охороні і поліпшенні стану довкілля.

Слід зауважити, що немає  необхідності в створенні особливих  умов для забезпечення функціонування системи управління навколишнім  середовищем незалежно від загальної  системи управління. У деяких випадках можливо досягти виконання вимог  ДСТУ ISO 14000 за допомогою адаптації  існуючих елементів системи управління.

Різні організації виявляють  усе зростаючу зацікавленість у  досягненні і демонстрації належних екологічних параметрів за допомогою  контролю за впливом на навколишнє середовище своєї діяльності, продукції  чи послуг, з огляду на свою екологічну політику і цілі. Вони знаходяться  в умовах зростаючої строгості законів, удосконалювання економічної політики і різних заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища, а також в умовах загального росту  інтересу різних суспільних груп до проблем  навколишнього середовища в рамках загальної проблеми забезпечення стійкого розвитку.

Багато організацій вже  провели екологічні “перевірки” чи “аудити”, щоб оцінити свої екологічні параметри. Однак самі по собі такі заходи не можуть бути достатніми для того, щоб організації були упевнені як у тім, що їхні екологічні характеристики відповідають законодавчим вимогам, так і в тім, що вони будуть продовжувати їм відповідати.

Застосування стандарту  ДСТУ ISO 14000 має на меті озброїти організації  елементами ефективної системи управління навколишнім середовищем, які б  могли скласти єдине ціле з  загальною системою управління. Це допоможе організаціям досягти як екологічних, так і економічних цілей.

Модель системи управління навколишнім середовищем відповідно до ДСТУ ISO 14000 зображена на рис. 4.1. Успіх  функціонування цієї системи залежить від всіх ієрархічних і функціональних рівнів організації, особливо від її керівництва. Система такого роду дає  можливість організації встановити основи і методики визначення екологічної  політики і цілей, досягнення відповідності  їм і надання доказів такої  відповідності іншим зацікавленим сторонам. Вона також дає можливість оцінити ефективність відповідних  процедур. Основною метою застосування ДСТУ ISO 14000 є забезпечення охорони  навколишнього середовища і запобігання  його забруднення, що узгоджується із соціально-економічними потребами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.1 - Модель системи управління навколишнім середовищем

Управління навколишнім  середовищем охоплює весь комплекс проблем, включаючи й ті, що пов’язані  з загальною стратегією організації  і конкурентноздатністю. Організація може використовувати докази успішного впровадження стандарту для того, щоб переконати зацікавлені сторони в існуванні належної системи управління навколишнім середовищем.