Фотосинтез як процес поєднання світлових і темнових реакцій

3) Ця яблучна кислота запасається в більших вакуолях, які характерні для клітин МОКТ-рослин

4) Потім у світлий час  доби яблучна кислота декарбоксилюється, і вивільняється СО₂ перетворюється за рахунок енергії світла в сахарозу й запасний глюкан (наприклад, крохмаль) у світлових реакціях фотосинтезу С₃ типу.

5) У наступний темновий період частина запасного глюкана розпадається з утворенням молекул-акцепторів для темнової реакції фіксації С0₂. Таким чином, як треба з особливостей, перерахованих у пунктах 2, 4 і 5_; у тканинах МОКТ-рослин існує добовий цикл: уночі зміст запасного глюкана падає і вміст яблучної кислоти підвищується, а вдень відбуваються протилежні зміни.

Уночі С0₂ проникає в тканину рослини через відкриті пори. Потрапивши в клітини тканини, С0₂ відразу реагує з фосфоенолпіруват-карбоксилазою, у результаті утвориться щавлевооцтова кислота.

         Потім фермент малатдегідрогеназа²⁴ каталізує відновлення щавлевооцтової кислоти за рахунок NADРН, а яблучна кислота, що утвориться, переноситься шляхом активного транспорту через мембрану тонопласта у вакуолю. Утворення яблучної кислоти за рахунок СО, і фосфоеполпірувата триває всю ніч, але швидкість його зменшується з наближенням світанку. Джерелом фосфоенолпірувата для реакції карбоксилювання служить запасний глюкан, що утворився протягом попереднього дня. Він розпадається до глюкозо-1 -фосфата, з якого шляхом гліколізу утвориться фосфоенолпіруват

         В  наступний   день  яблучна   кислота   переходить   із   вакуолі   назад   у цитоплазму   й декарбоксилюється, вивільняючи СО₂ для реакцій С₃ типу фотосинтезу, що відбуваються за рахунок енергії світла. У метаболізмі кислот по типу товстянкових використовуються два різних механізми декарбоксилювання, але вони, очевидно, інколи не зустрічаються одночасно в тій самій рослині. Далі фосфоенолпіруват МОКТ-рослин перетворюється шляхом зверненою гліколізу в                 3-фосфогліцеринову кислоту, що далі використовується в ииклі Кальвіна. [4,2]

 

 

 

Висновки : 

         1.Фотосинтез - це складний багатоступінчастий окислювально-відновний процес, в якому відбувається відновлення вуглекислого газу до рівня вуглеводів і окислення води до кисню. Фотосинтез включає як світлові, так і темнові реакції. Були проведені ряд експериментів, що доводять, що в процесі фотосинтезу відбуваються не лише реакції, що йдуть з використанням енергії світла, але і темнові, не вимагаючі безпосередньої участі енергії світла.

          2. В ході світлової стадії фотосинтезу утворюються високоенергетичні продукти: АТФ, що служить в клітині джерелом енергії, і НАДФН, що використовується як відновник. Як побічний продукт виділяється кисень

       3.  В результаті фотохімічних реакцій в хлоропластах створюється необхідний рівень АТФ і НАДФ . Ці кінцеві продукти світлової фази фотосинтезу стоять на вході в темнову фазу, де вуглекислий газ відновлюється до вуглеводів. Темнова фаза фотосинтезу - складний процес, який включає багато реакцій. У темновій стадії за участю АТФ і НАДФН відбувається відновлення CO₂ до глюкози. Хоча світло не потрібне для здійснення даного процесу, воно бере участь у його регуляції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Бахтенко Е.Ю,Якушкина Н.И. Физиология растений: онлайн енциклопедия. Режим доступу до ресурсу:                                                                                         http://fizrast.ru/
2. Енергетика і хімізм фотосинтезу. Світлова фаза фотосинтезу. Темнова фаза фотосинтезу. Лекції з фізіології рослин. Режим доступу до ресурсу:        http://www.tnpu.edu.ua/kurs/85/lex7-8.pdf
3. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин: Підручник. – Суми: ВТД ”Універсальна книга”. – 2004. – 464с.
4. Мусієнко М.М.  Фізіологія рослин: підручник. – К.:Вища школа, 1995. – 503с.: іл.
5. Полевой В.В. Физиология растений. Учебник. – М.: Высшая школа. – 1989.- 464с.
6. САМ-фотосинтез: распространение и эколого-физиологические аспекты Мамушина Н.С., Зубкова Е.К. Ботанический журнал, 90 (2005), 11 (ноябрь), 1641-1650
7. Темновая фаза фотосинтеза. Хемосинтез. Агрожурнал. Режим доступу до журн.:                                                            http://www.agrojour.ru/nauka/biologiya/temnovaya-faza-fotosinteza-khemosintez.html
8. Терек О.И. Рост растений и физиологически активные вещества. Учебное пособие. – К.: УМК ВО. – 1990. – 51с.
9. Text Referat: Процес фотосинтезу та його значення в природі.Режим доступу дотресурсу:                                                                                http://ua.textreferat.com/referat-3601.html
10. Фотосинтез. Стаття з Вікіпедії. Режим доступу до статті:                       http://uk.wikipedia.org/wiki/Фотосинтез