Екологія - як наука

Вступ

 

Екологічна  ситуація, яка склалася в світі, настійно вимагає швидкої перебудови мислення людства і кожної конкретної людини, формування екологічної свідомості і екологічної культури. У зв'язку з цим екологічна освіта і екологічне виховання стають новим пріоритетним напрямком педагогічної теорії і практики. Відповідно Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті одним із ключових питань системи освіти розглядає питання екологічного виховання.

У цій  системі особливе місце належить школі, а також професійним навчальним закладам - найважливішій ланці становлення особистості.

Одним з найважливіших завдань навчальних закладів є підвищення екологічної  грамотності учнів, озброєння їх навичками економного, бережливого  використання природних ресурсів, формування активної, гуманної позиції у ставленні до природи.

Саме  тому найважливішою складовою проблемою, над якою я працюю є формування екологічної культури учнів, рівень якої визначається якістю екологічної освіти і виховання.

Чільне  місце в цьому належить курсу біології, в зміст якого входять теоретичні основи організації правильної взаємодії людини з природою.

Спілкування учнів з природою  сприяє формуванню у них відповідального ставлення до довкілля та розуміння ними місця і ролі людини в біосфері. Пробудження екологічної свідомості починається з об’єктивного усвідомлення реальності, яка нас оточує, з метою її покращення.

Загалом, уроки біології допомагають учням  краще зрозуміти життя, його закони, властивості і проблеми. При правильній організації навчання озброюють дитину екологічними знаннями, формують природничий світогляд, виховують гармонійно розвинену особистість.

Будуючи свою державу, мусимо викорінити байдужість у ставленні до багатств рідного  краю, відчути себе господарями на Землі, зрозуміти, що обов’язок людини – дбайливо ставитись до природи-матері, чуйно і доброзичливо – до оточуючих людей, відповідально до свого здоров’я.

Якщо  ми всі будемо громадянами в повному  розумінні цього слова, то можемо з упевненістю дивитись у майбутнє.

Мислити глобально, діяти локально повинен сучасний робітник, фахівець, кожна людина.

Хотілося, щоб всі пам’ятали слова римського  мислителя Я.Сенеки, сказані ще в  І ст. н.е.: “Жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне й те ж саме”.

Екологічна освіта, екологічне виховання.

Екологічна  освіта – це сукупність наступних  компонентів: екологічні знання – екологічне мислення – екологічний світогляд  – екологічна етика – екологічна культура.

На сьогоднішній день важливим  і актуальним питанням для вчителя є впровадження елементів екологічного виховання та освіти учнів у структуру традиційного уроку біології.

Сума  знань, яку  одержують учні, повинна сприяти розвитку особистості.

Основна мета вивчення біології – стати  провідником  гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя, формування компетенції, яких потребує   сучасне життя.

Необхідного створити таку систему навчання, яка  б задовольняла потреби кожного, відповідно до його інтересів і здібностей.

Учні  мають вчитися самі, головна роль учителя – керувати їх діяльністю, мотивувати, організовувати, консультувати та контролювати.

Екологічна підготовка майбутнього працівника надасть  йому змогу  глибоко усвідомити наслідки впливу професійної діяльності  на навколишнє середовище та реально оцінити свої можливості у вирішенні екологічних проблем.

Зазначені позиції  обґрунтовують необхідність формування певного типу особистості спеціаліста, який володіє не тільки професійними знаннями,  а й високою культурою мислення, екологічним світоглядом, відповідними принципами пошуку і застосування набутих знань. За такого підходу навчальний процес має  будуватися, як процес всебічного розвитку особистості майбутнього спеціаліста, а навчання ставить у центр уваги формування його екологічного мислення.

При вивченні теми "Фотосинтез" звертаємо увагу учнів на шкідливий вплив на рослину пилу, диму, сажі, що виділяються в повітря промисловими підприємствами, пояснюємо учням, що в наш час при озелененні міст і населених пунктів широко використовують рослини стійкі до забруднення і ті, які виділяють фітонциди, що вбивають хвороботворні мікроорганізми (тополя, клен, береза, бузок, горобина, дуб, більшість хвойних). Наголошуємо, що вчені довели, що під впливом фітонцидів сосни звичайної кількість колоній стафілокока знищується в середньому на 50%. На стафілокок діють також фітонциди білої акації, барбарису, каштану, тополі, ялівцю.Підводимо учнів до висновку, про необхідність озеленення населених пунктів і власних помешкань з врахуванням особливостей рослин, і так відповідно інші теми.

Велика роль в  узагальненні екологічних знань  і вмінь учнів належить заключній  темі "Біологія в галузі. Біогеоценоз, агроценоз” в процесі якої систематизуються відомості про взаємозв'язки живої природи, узагальнюються знання учнів про зв'язок рослин із середовищем, наголошується, що рослини суттєво впливають на середовище (захищають грунт від руйнування, збагачують його перегноєм, змінюють склад повітря та ін.), вказується на зв'язок рослин з тваринами ( рослини - середовище існування багатьох тварин , ними тварини живляться, в період цвітіння тварини запилюють рослини, сприяють поширенню плодів і насіння ), мікроорганізмами, що населяють грунт і розкладають рослинні та тваринні рештки.

З метою конкретизації, систематизації, узагальнення екологічних  знань із систематики рослин, вчитель, застосовуючи метод конкретних ситуацій , може підготувати і провести з учнями сюжетно-рольову гру на тему "Знайомі незнайомці". Перед учнями ставиться завдання-внести власні пропозиції щодо покращення озеленення приучилищної ділянки. Цікава форма проведення уроку стимулює навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяє набуттю ними практичних навичок, розвиває уяву, пам ' ять , абстрактне мислення, спонукає їх до конкретних дій в природоохоронному аспекті.

Але систематизувати екологічні знання та вміння учнів, розвинути основи екологічної культури, набуті учнями під час оволодіння предметами природничого та гуманітарного циклівдопомагає тільки спеціалізована тема

“Екологічний  аспект еволюційного вчення. Людина і  довкілля”, що вивчається в курсі "Біологія, основи екології".

Головну увагу в даному курсі зосереджено  на розкритті найзагальніших суттєвих зв' язків між людиною і довкіллям.

Метод проектів в змісті екологічної освіти.

Характерним для  курсу є посилення практичної спрямованості екологічного виховання: після класичної екології спеціально розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем навколишнього середовища та ідеї збалансованого розвитку суспільства.Специфіка теми така, що вимагає застосування інтерактивних методів навчання та нестандартних форм уроків. Це семінари, конференції, круглі столи, диспути, рольові ігри, уроки захисту рефератів, тощо. Так, урок “Екологічні проблеми свого регіону, України, планети” був проведений у вигляді прес-конференції, на якій були присутні: еколог, краєзнавець, лікар, науковець, правознавець. Вони з’ясували позитивний і негативний вплив антропогенного фактора на стан біосфери, охарактеризували практичні дії людини по забезпеченню довкілля, в справі охорони природи. Ця форма уроку дає можливість розвивати ініціативу, вміння аналізувати, міркувати, працювати з додатковою літературою, висловлювати свою думку; виконувати дбайливе ставлення до оточуючого світу, формувати науковий світогляд, екологічне мислення, екологічну культуру, вести здоровий спосіб життя.

Учні пишуть реферати, екологічні проекти про екологічний  стан своєї місцевості, вносять пропозиції щодо його покращення. Це заохочує їх до самостійного дослідження, дає можливість виявити ініціативу та творчу здібність.                                   

Ми практикуємо  роботу над проектом по темі: “Демографічні  проблеми і можливості біосфери. Урбанізація  та її наслідки”. Робота в групах, сформованих  за бажанням учнів, індивідуальна робота.  “Екологи” – досліджують вплив екологічних проблем на природу. “Демографи” – знайомлять з демографічними аспектами екології: вплив на довкілля урбанізації, демографічний вибух, його наслідки. “Статистики” – визначають чисельність населення по сільських радах, по району за останні 5 років. “Медики” – дають інформацію про стан народжуваності дітей. “Юристи” – знайомлять із основними документами у справі охорони природи та відповідальність людей за їх порушення.

Метод проектів вирішує  багато педагогічних завдань:

·         учні, виконуючи проекти, виробляють навички контактів із зовнішнім світом: спілкування з учителями, органами місцевого самоврядування, керівниками архівів та ін.

·         розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації; допомагає вирішити і проблеми практично зорієнтованих учнів, яким важко виявити себе на уроках, а реалізуючи проект, вони виявляють найрізноманітніші здібності.

·         при виконанні таких проектів учні підготували багато різних повідомлень, рефератів по місцевому матеріалу. Цим збагатили кабінет наочністю і поповнили свої знання по екології.

Концепція Екологічної  освіти України зазначає, що учні  повинні бути обізнаними у екологічному законодавстві, мають знати особливості впливу на навколишнє середовище обраної майбутньої професії, добре орієнтуватися в екологічних проблемах України, в цілому у них має бути сформована особистісна екологічна позиція і вміння її відстоювати в умовах правової демократичної держави.

Важливу роль в екологічному вихованні і екологічній освіті учнів відіграють екологічні екскурсії, які дають можливість в конкретних умовах спостерігати результати впливу антропогенних факторів на природу і забезпечують встановлення зв'язку між вивченим теоретичним матеріалом і місцевими проблемами довкілля.

Вони збуджують  інтерес і стимулюють пізнавальну активність учнів у вивченні проблем навколишнього середовища , сприяють розвитку дослідницьких навиків, формують спостережливість у вивченні явищ природи, сприяють закріпленню набутих знань, формуванню екологічної поведінки.         

У системі виховної роботи в галузі екологічної освіти і екологічного виховання важливе  місце посідають учнівські екологічні клуби, робота яких спрямована на формування в учнів вмінь вивчати і  вирішувати проблеми навколишнього  середовища на локальному, регіональному, національному і глобальному рівнях. Вони покликані забезпечити розуміння процесів взаємодії людини і природи та сприяти вирішенню проблем через соціальні дії , а також забезпечити формування комплексного розуміння проблем довкілля.         

Їх учасники отримують  реальну можливість навчитися сприймати  людину як невід”ємну частку природи.         

 Основними  видами діяльності осередку училища  є:

·         проведення лекцій з проблем довкілля і охорони природи серед учнів і батьків;

·         організація екскурсій;

·         розробка та апробація проектів по вирішенню проблем довкілля своєї місцевості;

·         організація і проведення конкурсів – виставок малюнків, плакатів, фотографій, поробок на тему “Довкілля і людина”.

·         організація практичної діяльності з охорони природи.

 

 

Природоохоронна справа в Україні.

 

1.Червона книга України.

2. Види рослин і тварин, занесених до Червоної книги України.

3.Природоохоронні  території України

4.Природоохоронні  території Хмельниччини.

5.Природоохоронні території Дунаєвеччини.

6. Природоохоронне  законодавство.

 

                                                    Національна програма збереження біологічного різноманіття

України на 1998- 2015 рр.

 

•                                Її  основні положення :

•                                збереження, поліпшення стану та відновлення природних і порушених екосистем, місцеіснувань окремих видів тварин, рослин, грибів і компонентів ландшафтів;

•                                сприяння переходу до збалансованого використання природних ресурсів, зменшення негативного впливу на екосистеми;

•                                посилення відповідальності за збереження біологічного різноманіття з боку підприємств і громадян, діяльність яких пов'язана з використанням природних ресурсів або впливає на стан навколишнього середовища.

 

Червона книга

Перше видання в Україні – 1980рік.

Друге – 1994 рік (тварини).

Третє – 1996 рік (рослини).

Положення про червону книгу України

 

 

    Червона книга України  є основним державним документом, у якому містяться узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення, та заходи щодо їх збереження та науково обґрунтованого відтворення.     

Червона книга України  є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин.   

У залежності від  стану та ступеня загрози для  популяції видів тварин чи рослин, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:

зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх існування у дикій природі;