Діяльність та життя Олега Костянтиновича Антонова

 Олег Костянтинович  був фігурою, що не вписувалася  в повсякденні уявлення  про великого керівника радянського періоду. Він був сміливою й рішучою людиною. Вільно розмовляв на будь-які теми. Основу творчої діяльності О.К.Антонова становили його багатогранні інженерні знання. Він знав практично всі основні досягнення в області техніки й, уже звичайно, усе про авіацію. Його разюча пам'ять зберігала всі відомості про літаки минулого й сьогодення. Варто його запитати про що-небудь у цьому роді, і ви чули захоплюючу й докладну розповідь про літаки, що пройшли події, забутих сенсацій.    

 Усі бачили  О.К.Антонова стриманим, урівноваженим.  Він мав абсолютний авторитет  серед підлеглих. "Колектив не  створюється наказами, хоча вони  й потрібні, - любив повторювати  Олег Костянтинович. - Не створюється  тільки збиранням і перестановкою  людей. Колектив поєднує не  будинок, у якому він працює. Головне, без чого колективу  не може бути, - це єдність мети... Створення дружного, працездатного  колективу - це праця особлива, праця вищого порядку".    

 Єлизавета Аветовна  Шахатуні - лауреат Ленінської премії, один з найближчих соратників  Антонова, що проробила з ним  більше 40 років, згадує: "Головне,  що характеризує Олега Костянтиновича, це його безумовна талановитість,  виняткова любов до своєї справи  й, звичайно, інтелігентність. Ці  якості в першу чергу визначали  взаємини його з колективом. Усі,  хто приходив працювати до  Олега Костянтиновичу, негайно заражалися  його одержимістю. Він умів  так розставити людей, щоб у  роботі їх не підштовхувати.  Співробітники самі ставали носіями  його прагнень, його ідей... Олег  Костянтинович міг визнати свою  помилку: "Я помилився - це треба  пережити..." - визнавав він іноді  з несподіваної для всіх легкістю".     

 Цікаві погляди  Генерального на особистість  керівника в сучасному світі: "... керівник повинен бути культурним  і утвореним... Він, по моєму  глибокому переконанню, повинен  бути гранично терпимим, навіть  м'яким, так- так, м'якою людиною.  Адже м'якість в обігу зовсім  не виключає твердості волі. Такий  керівник повинен володіти величезним, заснованим на великому досвіді  й знаннях, даром переконання  й ніколи не прибігати до  голої команди... І аж, звичайно, сам  він не повинен бути тупим  виконавцем. Роблячи навіть саму  маленьку справу, він зобов'язаний  пам'ятати про корінні завдання, про кінцеві цілі".     

Антонов прекрасно малював сам  і в тонкостях знав живопис. "Якби  я не став конструктором, то став би художником", - зізнався він один раз. Почуття краси не змінювало йому, коли він писав свої книги: "На крилах з дерева й полотна", "Десять разів спочатку", "Для всіх і для себе", численні статті, лекції й виступи. У книзі "Муза в храмі науки" широко представлена поетична творчість учених. Серед них поет Олег Антонов. "В авіації, - писав Олег Костянтинович, - особливо помітний взаємозв'язок між технічною досконалістю й красою. Ще на зорі авіації конструктор літаків капітан Фербер говорив: "Гарний літак літає добре, а некрасивий - погано"... У міру роботи задуманий літак щораз  прямо на очах стає усе стрункішим, тендітнішим, гармонійнішим".    

 О.К.Антонов приділяв  багато уваги самодіяльним конструкторам  - винахідникам. Він розумів цих  невгамовних людей, допомагаючи  їм у міру можливостей. О.К.Антонов  говорив: "Аматор - це людина, що  ніколи не допустить браку,  це людина, що працює винахідливо,  з любов'ю".    

 Все своє життя  Олег Костянтинович був спортивний. Він ходив на лижах, літав  на планерах, грав у теніс і  пінг-понг: "У літньому віці  спорт особливо необхідний - повірте  моєму життєвому досвіду", говорив  він.     

Олег Костянтинович був з тих, хто не створений для старості, і це можна зрозуміти - такий темперамент, таке творче шаленство не можуть упокоритися  з вуздою віку. Він згорів за якісь  два тижні, згорів, як жив - стрімко, бурхливо. Його творча натура немов  вибрала смерть собі під стать - тут  було немислиме неквапливе й принизливе зів'янення.      

 Олег Костянтинович  нескінченно дорогий усім, хто  з ним працював. Пам'ять про  нього дбайливо зберігає кожний, хто хоча б раз із ним  зустрічався. "Всі захоплювалися  його знаннями, - говорить Дмитро  Семенович Ківа, Президент -Генеральний  конструктор ДП "АНТОНОВ", - величезним  досвідом, дивною інтуїцією з  рідким сполученням чисто людських  якостей - умінням притягати до  себе серця людей, захопити  їх, згуртувати, вдихнути впевненість,  що їм по плечу будь-які складні  завдання". Ця впевненість залишається  в колективі й сьогодні. І коли  в небо піднімається черговий  літак з буквами "Ан" на  борті, ми розуміємо - Олег Костянтинович  із нами.