Дійовий аналіз п'єси

         3. Що у п'єсі  найяскравіше запам'яталося? 

         4. Які головні  події п'єси? 

         5. Що і хто у  п'єсі викликав співчуття? 

         6. Чи зрозумілі  вчинки дійових осіб?

         7. Яке ставлення  викликає п'єса? Які збуджує  почуття? 

         8. Що погано засвоюється  у п'єсі? 

         9. Яка мова п'єси? 

         10. Чи можна образно  охарактеризувати одним словом  або коротким реченням загальне враження від п'єси? Як?

         11. Які є ще думки,  зауваження, питання? 

         Найкоротші відповіді  на ці питання створять цілком яскраве  уявлення про п'єсу і яке вона справила враження, у всякому разі, достатнє для того, щоб вирішити, чи варто читати цю п'єсу колективу й обговорювати питання про включення її до репертуару.

Приклад

         Візьмімо для прикладу славнозвісну п’єсу великого українського письменника І. Франка «Украдене  щастя» і спробуємо відповісти на запропоновані у попередньому розділі  питання. Це допоможе нам визначити перше враження від п'єси.

         1. Про що написано  п'єсу, про які життєві явища,  яка її тема?

         П'єса І.Франка «Украдене  щастя» — це сумна повість про  селянську працю і побут, про  стосунки з «начальством», про любов  і шлюб, інакше кажучи,— сімейно-побутова картина життя селян Західної України в минулому столітті, показ їхнього соціального становища, умов праці тощо. Отже, тема п'єси — безрадісне, підневільне життя трудового селянина—українця в умовах австро-угорського монархічного гніту.

         2. Що говориться  у п’єсі про ці життєві явища,  як до них ставиться автор,  заради чого написано п'єсу,  що автор хотів нею сказати,  яка її ідея?

         Пройнятий співчуттям до своїх героїв, простих людей, автор  хотів донести до глядачів і читачів  думку, що нормальні умови існування людини, нормальна праця і щасливий шлюб неможливі при експлуатації людини людиною.

         3. Що у п’єсі  найяскравіше запам’яталося? 

         Певно, образ головного  героя п'єси — образ Миколи Задорожного.

         4. Які головні  події п'єси? 

         Коли розуміти головні події як факти чи обставини, що змінюють (ламають) лінію основної дії (про це мова ще йтиме), то головними подіями п'єси «Украдене щастя» можна вважати: а) приїзд жандарма Михайла Гурмана; б) арешт Миколи Задорожного; в) повернення Миколи; г) вигнання Миколи з дому; д) убивство Михайла.

         5. Що і хто у  п'єсі викликає співчуття? Насамперед  — Микола Задорожний, його любов  до Анни, його життя, сповнене  праці й нестатків. А разом  з ним,— і Анна, і Михайло,  у яких украли щастя. 

         6. Чи зрозумілі  вчинки дійових осіб? Так.

         7. Яке ставлення  викликає п'єса? Які збуджує  почуття? 

         П'єса викликає співчуття  до простих людей і збуджує  почуття протесту проти страшних умов людського існування та причин, які їх породжують.

         8. Що погано засвоюється  в п'єсі? 

         Це залежить від індивідуальних особливостей того, хто читає.

         9. Яка мова п’єси? 

         Яскрава, образна  мова І. Франка є класичним зразком.

         10. Чи можна образно  охарактеризувати однимсловом або  коротким реченням загальне враження  відп'єси — її суть; як?

         Це чудово зробив автор своєю назвою «Украдене щастя».  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

         Якщо підсумувати  наші перші враження, можна сказати: п'єса І. Франка «Украдене щастя» — яскравий драматургічний твір. «Украдене  щастя» може прикрасити репертуар будь-якого  театру.

         Це перше враження, яке дає підставу і привід для подальшого вивчення п'єси, проникнення в її глибини внаслідок багаторазового прочитання і обговорення, коли, схвалена до постановки, вона стане предметом роботи режисера.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ:

1. Кнебель М.О. О действенном анализе пьесы и роли. – М. 1959.
2. Корнієнко Н. Лесь Курбас. Репетиції майбутнього. – К. 1989.
3. Кристи Г.В. Воспитание актера школы Станиславского. – М. 1968.
4. Курбас Лесь. Збырник. – К. 1969.
5. Мейерхольд В. Статьи, письма, речь, беседы. – М. 1968.
6. Немеровский А. Пластическая выразительность актера. – М. 1988.
7. Поламишев А. Мастрество режесера. Действенный анализ пьесы. – М. 1982.
8. Станиславский К.С. Собр. соч. в 8-ми т. – М. 1954.
9. Станиславский К.С. Статьи. Речи. Беседы. Письма. – М. «Искуссво», 1953.