Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Мая 2013 в 01:09, реферат
Історичним фактом є те, що чимало піонерів живописної абстракції розглядали музику як модель нового живопису, про що свідчать як їхні теоретичні праці, так і численні назви робіт. Так, засновник абстракціонізму Василій Кандинський надихався для своїх абстракцій музикою Вагнера та Шоенберга. Слухання "Лоенгріна" Вагнера пробудило у Кандинського кінестетичне відчуття бачення кольорів та ліній і підштовхнуло до думки, "що живопис може розвинути такі ж сили, які має музика". Дисонанс та атональність, введені до композиції Шоенбергом, стали для художника відкриттям нових можливостей у живописі. У праці "Щодо духовного в мистецтві", написаній 1911 року, Кандинський порівнює кожен колір спектру із звучанням того чи іншого музичного інструменту і висловлює переконання, що за своєю природою кольори і музичні звуки є топкішими і тому вони пробуджують тонкіші вібрації "в душі", ніж слова. Це спонукало митця до остаточного відходу від будь-яких слідів репрезентації у післявоєнний період.
Підстави для проведення паралелі між нере- презентативним живописом та музикою стають очевиднішими, якщо звернутися до схеми порівняльного аналізу музики та мови, здійсненого Клодом Леві-Стросом у праці "Міф та значення". За Леві-Стросом, елементи мови фонеми та елементи музики ноти подібні між собою в тому, що, не маючи самостійного значення, у поєднанні вирізняються у певне значення. Але, якщо наступним структурним рівнем у мові є рівень слів, то що у музиці цей рівень відсутній, а найпростіші елементи, поєднуючись у музичну фразу, одразу виходять на рівень, який у мові є третім — рівень речення. Таким чином, музика як система знаків є значно менш строгою, ніж мова. Якщо застосувати цю структурну модель до аналізу живопису, то образ предмета в фігуративному живописі як самостійну семантичну одиницю можна з певною умовністю розглядати як елемент середнього рівня, аналогічний до рівня слова у мові. У нефігуративному живописі, подібно до музики, цей семіотичний рівень відсутній — абстракція не має загального тлумачного словника. Це може бути поясненням феномена "незрозумілості" абстрактного мистецтва.