Забезпечення виконання планів виробництва продукції виробничою потужністю

                                                       Інститут післядипломної освіти

Львівський національний університет  імені Івана Франка

Факультету обліку і підприємництва

 

 

Курсова робота

З навчальної дисципліни:

Організація та планування діяльності підроиємства

на тему:

Забезпечення виконання  планів виробництва продукції 

виробничою потужністю

 

 

 

 

 

 

Виконала

студентка

Групи МО-32

Парахоняк О.Р.

Керівник:

ОробчукМ.Г.

 

 

 

Львів

Зміст

 

 

ВСТУП                                                                                                                 3ст. 
1.Суть і види виробничої потужності підприємства                                       4ст. 
2.Методика розрахунку виробничої потужності підприємства різних типів виробництва: масового ,середнього, одиничного                                            7ст. 
3.Шляхи оптимізації виробничої потужності як головне умовне виконання виробничої програми                                                                                        15ст. 
ВИСНОВКИ                                                                                                     20ст.

ЛІТЕРАТУРА 
ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

      Потенціал економічного розвитку держави визначається ефективністю функціонування виробництва. 

     Головними господарськими завданнями промислового підприємства є удосконалення асортиментної політики, швидке регування на зміну суспільних потреб на основі сучасної організації суспільного процесу, забеспечення необхідного рівня виробничої гнучкості. Досягнення фінансової стабільності . Реалізація практичних рішень у цих областях визначає стійку позицію підприємства в конкретному середовищі.

     Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий  обсяг випуску продукції (видобутку й переробку сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури асортименту та якості за умови найбільш повного використання виробничих площ, обладнання, прогресивної технології та організації виробництва. 
Найважливішим параметром, що характеризує потенційні можливості основного виробництва промислового підприємства, є його виробнича потужність.

     Під виробничою потужністю підприємства розуміється максимально можливий випуск продукції або переробки сировини у встановленій номенклатурі й асортименті при повному використанні виробничих площ і устаткування.

     Висвітлюючи максимально можливі обсяги випуску продукції (переробки сировини), виробнича потужність характеризує потенційні можливості підприємства з досягнення основної об'єктивної мети його виробничо-господарської діяльності. Розрахунок виробничої потужності є вихідним пунктом оцінки виробничого потенціалу підприємства і ресурсного обґрунтування його виробничої програми.

      У зв язку з цим ,в даній роботі будуть висвітлині наступна питання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Суть і  види виробничої потужності підприємства

 

    Виробнича потужність підприємства - це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.(Зв язок виробничої потужності із визначенням продукції наведено в додатках А,В) . (81c.1)

    Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

1. Визначення максимального  обсягу випуску виробів, який  повинен бути забезпечений наявною  виробничою потужністю підприємства.

 2.Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

     Виявлення виробничих потужностей, які будуть функціонувати в плановому періоді - є найважливішим моментом техніко -економічного обґрунтування плану випуску продукції.(110c. 8)

     Вибуття потужності відбувається з наступних причин:

    -знос та вибуття обладнання;

     -збільшення трудомісткості виготовлення виробів;

     -зміна номенклатури і асортименту продукції, що випускається;

     -зменшення фонду робочого часу;

     -закінчення терміну лізингу обладнання.

     Виробнича потужність визначається різними вимірниками:

     -натуральними;

     -умовно-натуральними;

     -у багатономенклатурних виробництвах - вартісним вимірником

     При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції використовуються натуральні показники - штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни, погонні метри й інші. Однак вони не дозволяють при визначенні потужності підприємства (ділянки, агрегату) порівнювати й аналізувати виробництво продукції за складністю і трудомісткістю виробів. Тому, з метою спрощення розрахунку виробничої потужності при широкій номенклатурі виробів, що випускаються підприємством, продукція різних найменувань поєднується в групи за ознакою конструктивної, технологічної та іншої подібності Кожна така група приводиться за трудомісткістю до базового виробу-представника. тобто до умовно-натуральних показників. Виріб-представник може мати найбільшу питому вагу по кількості і трудомісткості (хоча це не обов'язково). Застосування умовно-натуральних показників дозволяє привести усі види однорідної продукції з різними характеристиками до одного виду, прийнятого за базу. Для цього використовуються перевідні коефіцієнти, що відбивають трудомісткість та складність продукції, що випускається.  
     Розрізняють преспективну, проектну та діючу потужність підприємства.(111c. 8)

    Перспективна виробнича потужність відбиває очікувані зміни номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені в плановому періоді.

   Проектна виробнича потужність являє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури в одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною тому, що розрахована на постійну умовну номенклатуру і постійний режим роботи. За період проектування ( 1 -2 роки), будівництва (2-5 років) і освоєння потужності ( 1 -2 роки) значно змінюється номенклатура продукції, що випускається, а також ряд технологічних характеристик устаткування. Тому проектна потужність перестає відбивати дійсні можливості підприємства.

   Діюча потужність підприємства (цеху, лінії, агрегату) відбиває його потенційну здатність виробити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбаченої планом. Вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Тому її характеризують кілька показників:

     -потужність на початок планового періоду (вхідна);

     -потужність на кінець планового періоду (вихідна);

     -середньорічна потужність.

    При визначенні вхідної виробничої потужності враховуються:( 111c.2)

    проведення заходів щодо ліквідації «вузьких місць» протягом планового року;

    збільшення кількості устаткування чи заміна його на більш продуктивне;

перерозподіл робіт між  окремими групами устаткування та між  виробничими підрозділами;

    можливість збільшення змінності роботи устаткування чи ділянок, що лімітують випуск продукції.

    Під <<вузьким місцем>> розуміють невідповідність потужностей окремих цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів до встановленої потужності усього підприємства, цеху.

     Вихідна потужність підприємства визначається з обліком:  
· намічених при визначенні вхідної потужності заходів щодо ліквідації «вузьких місць»;  
· запровадження в дію нових потужностей, у тому числі за рахунок розширення, реконструкції, модернізації, автоматизації, а також за рахунок здійснення заходів щодо підвищення ефективності виробництва.  

     Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (Bnettx, грн), обчислюється за формулою:

Впвих = Впвх + Впвв - Впвт ,(90c.1)

де Впах- виробнича потужність на початок періоду, грн.;

Впвв- введена в плановому  періоді виробнича потужність, грн.;

В neufs- виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

     Середньорічна виробнича потужність ( Bnсер.р., грн) підприємства, цеху, обчислюється за формулою:

Bnсер.р.  =  Впвх  + Впвв. к/12  - Впвив .  12 – к/12(90с.9)

де к- кількість місяців  експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Методика розрахунку  виробничої потужності підприємства : масового,серійного,одиничного

 

     При розрахунку потужності беруть до уваги наступні фактори:

     -структура і величина основних засобів;

     -якісний склад обладнання, рівень фізичного і морального зносу;

     -передові технічні нормативи продуктивності обладнання,              використання площ, трудомісткість виробів, вихід продукції із сировини;

    -прогресивність технологічних процесів;

     -режим роботи підприємства;

     -ступінь спеціалізації;

     -рівень організації виробництва та праці;

     -якість сировини і ритмічність поставок;

     -фонд робочого часу обладнання.

    Розрахунок виробничої потужності підприємства повинен проводитись у такій послідовності: агрегати з групи технологічного обладнання - виробничі дільниці - цехи (корпуси, виробництва) - підприємство у цілому.

     Масове виробництво (mass production) характеризується безперервним виготовленням великої кількості одних і тих же або декількох однотипних виробів. Масове виробництво орієнтоване на випуск обмеженої номенклатури стандартизованої продукції (виробів) у великих обсягах протягом відносно тривалого періоду часу,  . Обладнання спеціальне, вид руху предметів праці - паралельний. Цехи і ділянки спеціалізовані переважно за предметним принципом. Заводи мають просту і чітко визначену виробничу структуру. Наприклад, автомобілі, трактори, продукція сільськогосподарського машинобудування.

      Характерними рисами масового типу виробництва є

1. безперервність виробництва  однорідної продукції, коли окремі  одиниці продукції, що випускається  або не відрізняються один  від одного, або мають відмінності  в окремих модифікаціях залежно  від комплектації кінцевої продукції,  орієнтованої на конкретного  споживача; 

2. виготовлення вузлів, деталей,  компонентів на спеціалізованих  підприємствах, що випускають  однотипну продукцію і входять  у структуру фірми або виробничого  відділення або закуповуються  у незалежних фірм-постачальників;

3. наявність спеціалізованого  складального поточного виробництва,  заснованого на випуску продукції  з уніфікованих вузлів і деталей  встановленої якості і типорозмірів, що надходять у певній послідовності на технологічну лінію-конвеєр;

4. високий рівень спеціалізації  виробництва, зосередження на  одному підприємстві випуску  виробів одного або декількох  модифікацій або типорозмірів;

5. обов'язкова стандартизація  та уніфікація деталей, вузлів, агрегатів, при їх конструюванні  і подальшої комплектації;

6. спеціалізація робочих  місць на виконанні конкретних  операцій, які прямують на конвеєрі  в певній послідовності; 

7. автоматизація технологічного  процесу, застосування потокових  методів роботи;

8. використання робочих  невисокої кваліфікації, які виконують  закріплену за кожним робочим  конкретну операцію;

9. невелика тривалість  виробничого циклу, заснованого  на складальному виробництві; 

10. безперервна диспетчеризація  виробництва з використанням  автоматизованих систем управління  підприємством (АСУП);

11. повна автоматизація  контролю якості з широким  застосуванням статистичних методів  управління якістю продукції; 

12.тщательное планування  виробництва; 

13.комплексное використання  всіх факторів продуктивності.

      Основними з них є

      -вузька спеціалізація робочих місць на виконання однієї постійно повторюється операції

     - жорстке закріплення відносно невеликого числа операцій за робочими місцями;

     -односпрямоване рух сировини, напівфабрикатів, виробів від одного робочого місця до іншого;

      - розташування обладнання, робочих місць по ходу руху технологічного процесу (відповідно до принципу прямоточності);

      -широке виконання спеціалізованого обладнання;

     -суміщення основних і обслуговуючих операцій;

     - обмежена номенклатура продукції, що випускається.

     Переваги масового типу виробництва

      -повне використання обладнання;

      - високий рівень продуктивності праці,

      -найнижча собівартість одиниці продукції за рахунок економії на умовно-   постійні витрати і застосування високопродуктивного обладнання;

      -зменшення тривалості виробничого циклу;

      -скорочення обсягу незавершеного виробництва;

      - прискорення оборотності оборотних коштів.

     В результаті цього з'являється можливість використання потокових методів виробництва, організації виробничих процесів і широкого впровадження механізації та автоматизації виробництва.

     Ідеальним варіантом масового типу виробництва є виробництво, яке забезпечує безперервність руху виробів по всіх операціях виробничого процесу з моменту запуску вихідної сировини до виходу готової продукції.

     В умовах потоково-масового виробництва при вузькій спеціалізації робочих місць визначається потужність групи робочих місць, які виконують дану операцію при обробці конкретної деталі, потужність розраховується за такою формулою: