Фінансова криза на підприємстві

"justify">     - оцінка та прогнозування здатності  підприємства до нейтралізації  загрози банкрутства за рахунок  внутрішнього фінансового потенціалу [2].

     В процесі здійснення фундаментального аналізу використовуються наступні методи:

     -  алгоритм інтегральної оцінки  загрози банкрутства підприємства, що ґрунтується на використанні  закордонних методик прогнозування  ймовірності банкрутства;

     - кореляційний аналіз. Цей метод  використовується для визначення  ступеня впливу окремих факторів  на характер кризового фінансового  розвитку підприємства. Кількісно  ступінь цього впливу може  бути виміряний за допомогою  одно- або багатофакторних моделей кореляції. За результатами такої оцінки проводиться упорядкування окремих факторів за ступенем їхнього негативного впливу на фінансовий розвиток підприємства;

     - СВОТ-аналіз (SWOT-analysis) [2]. 
 

Економічна  сутність санації  підприємств

     Найдієвішим засобом запобігання банкрутства підприємства є фінансова санація.

           Термін “санація”  походить від латинського “sanаre”  – оздоровлення, видужання. Економічний  словник тлумачить це поняття  як систему заходів, здійснюваних для  запобігання банкрутств промислових, торгових, банківських монополій, визначаючи, що санація може відбуватися злиттям підприємства, яке знаходиться на межі банкрутства, з могутньою компанією; випуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокову; повною або частковою купівлею державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства. [5 ]

      Законодавство визначає санацію як сукупність усіх можливих методів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

     Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і усунення причин їх виникнення, відновлення або збереження ліквідності і платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу і формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення заходів санації фінансового і організаційно-технічного характеру [3].

     Виділяють такі форми санації підприємства:

1. Санація підприємства спрямована на рефінансування боргу, передбачає такі варіанти:

• мобілізацію внутрішніх фінансових резервів;

• зміну розміру статутного фонду шляхом додаткової емісії акції

• перетворення короткострокової кредиторської заборгованості в довгострокову;

• списання санатором-кредитором частини боргу;

• державну допомогу санованому підприємству;

• переведення боргу на іншу юридичну особу;

• цільовий банківський кредит;

• учать робітників у оздоровленні підприємства;

• відстрочку погашення облігацій підприємства;

• трансформацію боргу у власність.

2. Санація підприємства спрямована на його реорганізацію має такі форми:

• об’єднання;

• поділ;

• перетворення;

• передача в оренду;

• приватизація;

• продаж цілісного комплексу.

      Санаційні заходи можуть оформлятися у вигляді плану або програми, які різняться цілями, структурою, часовими характеристиками та складом виконавців [10].

                                                                  Таблиця 1

      Типовий план санації підприємства  

[8].

Розробка  плану санації

Введення. У ньому наводяться:

      • мета й завдання плану санації;

      • замовник плану санації;

      • обґрунтування заходів щодо відновлення платоспроможності;

      • повні відомості про підприємство: повне і скорочене найменування підприємства, його юридична адреса, організаційно-правова форма, форма власності, організаційна структура, коротка історія створення й т.д.

Розділ 1. Аналіз поточного стану. Містить  аналіз зовнішніх умов функціонування, характеристику фінансового й техніко-економічного стану підприємства, оцінка причин неплатоспроможності й наявного у підприємства потенціалу.

      Аналіз  зовнішніх умов функціонування підприємства включає оцінку загальних політико-економічних тенденцій, галузі й ринку.

      Аналіз  фінансового й техніко-економічного стану підприємства включає аналіз коефіцієнтів:

      • ліквідності;

      • фінансової стабільності;

      • ділової активності;

      • прибутковості підприємства;

      При аналізі необхідно більше уваги  приділити аналізу якісних характеристик, які можуть оздоровити фінансове становище підприємства.

      Аналіз  причин неплатоспроможності має на меті виявити фактори кризи й виключити їхній вплив  на діяльність підприємства.

      Наявний потенціал у підприємства оцінюється таким факторами: можливістю залучення  додаткового капіталу, наявністю  кваліфікованого персоналу, надійних джерел поставки сировини, ринків збуту, виробничим потенціалом, якістю менеджменту й організаційної структури.

      Розділ 2. Стратегія санації. Містить стратегічні  цілі санації, цільові орієнтири, безпосередньо  розробку стратегії, а також програму покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності й ліквідності.

      Розділ 3. План санаційних заходів. Складається  з наступальних частин, які можуть бути виділені в самостійні розділі плану санації.

        План маркетингу. Мета – розробка комплексу заходів  впливу на ринок і ситуацію на ньому для збільшення обсягів збуту продукції. У зв’язку з цим оцінюються:

        • попит і можливості ринку;

        • конкурентність;

        • місткість ринку;

        • ринкові можливості підприємства;

        • можливості і шляхи  розширення ринків збуту.

  Виробничий план. Мета – оптимізація виробничих процесів у частині поставок сировини й матеріалів, технологічного просу, виробничих потужностей, контролю якості. На цьому етапі оцінюється потреба в інвестиціях.

  Організаційний  план. Мета – створення ефективної організаційної структури підприємства, виявлення необхідності реорганізації або реструктуризації, підвищення мотивації й умов праці працівників.

  Фінансовий  план. Мета – розробка системи показників, що відображають очікувані фінансові  результати діяльності підприємства:

  • прогноз обсягів реалізації;

  • баланс грошових доходів і витрат;

  • прогнозований баланс активів і  пасивів після проведення санації;

  • шляхи досягнення беззбитковості;

  • джерела й форми мобілізації  фінансових ресурсів і їхня окупність.

  Розмір  потреби у фінансових ресурсах із зовнішніх джерел визначається різницею між загальною потребою підприємства у фінансових ресурсах і прогнозованому виручка від реалізації окремих об’єктів активів, продаж яких передбачено планом санації.

  Розділ 4. Ефективність санації й графік заходів щодо реалізації плану. Включає аналіз очікуваних результатів, можливих ризиків і строків ви конання. [3]. 

     Методика  проведення фінансової санації підприємства

     Санація що ініціюється самим підприємством  представляє складний і у багатьох відношеннях хворобливий для нього процес, що вимагає ефективного фінансового управління на всіх стадіях його здійснення.

     Таке  управління здійснюється на підприємстві по наступних основних етапах:

     1.Визначення  доцільності і можливості проведення  санації.

     2. Обґрунтування концепції санації.

     3. Визначення напряму здійснення  санації. 

     4. Вибір форми санації. Форма  санації безпосередньо характеризує  той механізм, за допомогою якого  досягається її основна мета.

     5. Підбір санатора.

     6. Підготовка бізнес-плану санації.

     7. Розрахунок ефективності санації.

     8. Затвердження бізнес-плану санації. 

     9. Моніторинг реалізації заходів  бізнес-плану санації.

     Мета  санації вважається досягнутою, якщо вдалося за рахунок зовнішньої фінансової допомоги або заходів реорганізацій  нормалізувати господарську діяльність і уникнути оголошення підприємства-боржника банкротом з подальшою його ліквідацією. 
 

Реструктуризація  підприємства

      У комплексі фінансово-економічних  та організаційно-правових заходів  з фінансового оздоровлення підприємства-боржника важливе значення має реструктуризація (реорганізація).

      Реструктуризація  підприємства означає здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових і  технічних заходів, спрямованих  на реорганізацію підприємства, зокрема  шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. [4]

      Реструктуризація  передбачає передусім аналіз фінансово-господарської  діяльності підприємства, який має  містити оцінку загальної вартості майна підприємства, активів і пасивів його балансу, їх структуру, аналіз кредиторської і дебіторської заборгованості, прибутковості та рентабельності виробництва, а також розрахунок коефіцієнтів абсолютної ліквідності та платоспроможності, які характеризують рівень фінансового стану підприємства.

      На  основі даних аналізу робиться висновок щодо ліквідації підприємства через  процедуру оголошення його банкрутом  або реорганізації.