Антикризове фінансове управління підприємством

Особливе місце в процесі  санації належить заходам фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові  відносини, що виникають у процесі  мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств. Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності; на поворотній або безповоротній  основі.

За джерелами мобілізації фінансових ресурсів, розрізняють автономну  та гетерономну санацію. Автономна  санація передбачає фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних  ресурсів і коштів, наданих власниками та іншими особами (без залучення  в санаційний процес сторонніх осіб). Гетерономна (зовнішня) санація характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема  банків та інших кредиторів, клієнтів, держави.

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їхнього виникнення, поновлення або  збереження ліквідності та платоспроможності  підприємств, скорочення всіх видів  заборгованості, поліпшення структури  оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для  проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

В умовах ринкової економіки санація  підприємства має значний економічний  потенціал, є важливим інструментом регулювання структурних змін та входить систему найбільш діючих механізмів фінансової стабілізації підприємств.

Економічно розвинуті країни по-різному  вирішують проблеми санації та банкрутства  підприємств відповідно до особливостей економічного й соціального розвитку, принципів побудови національних фінансових систем та їхніх складових - фінансів підприємств. Цілісною системою проведення фінансового оздоровлення окремого підприємства є так звана класична модель санації, яка широко використовується як основа для розробки механізму  фінансової санації конкретних суб'єктів  господарювання в країнах із розвинутою ринковою економікою. (Додаток № 1 )

Санація підприємства проводиться  в трьох основних випадках:

1. до порушення кредиторами справи про банкрутство. Якщо підприємство в спробі виходу з кризового стану звертається до зовнішньої допомоги зі своєї ініціативи;
2. якщо саме підприємство, звернувшись в арбітражний суд з заявою про своє банкрутство, одночасно пропонує умови своєї санації (такі випадки санації найбільш характерні для державних підприємств);
3. якщо рішення про проведення санації виносить арбітражний суд. Дякуючи надійшовши пропозиціям від бажаючих задовольнити вимоги кредиторів до боржника та погасити його зобов’язання перед бюджетом.

У двох останніх випадках санація  здійснюється в процесі впровадження справи про банкрутство підприємства за умови узгодження на зборах кредиторів строків виконання їх вимог та на переказ боргу.

Найбільш широкий діапазон форм має санація, що ініціюється самим  підприємством до збудження кредиторами  справи про його банкрутство. В цьому  випадку вона носить упереджений  характер, повністю узгоджується з  ціллю та інтересами підприємства, підпорядкована задачам антикризового його управління та поєднується з втілюваними заходами внутрішньої фінансової стабільності.

Створена самим підприємством  санація представляє складний та в багатьох відносинах болючий для  нього процес, потребуючий ефективного  фінансового управління на всіх стадіях  його втілення. Таке управління втілюється на підприємстві по наступним основним етапам:

1. Визначення доцільності та можливості проведення санації. На цьому етапі управління на основі результатів діагностики банкрутства та моніторингу втілення заходів по внутрішній фінансовій стабілізації підприємства приймається принципове рішення щодо проведення санації.

Доцільність проведення санації обумовлюється тим, що використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства не досягло своїх цілей та кризове фінансове положення підприємства продовжує поглиблюватися.

Можливість втілення санації визначається перспективами виходу з кризового фінансового стану та успішного розвитку підприємства при наданні йому істотної зовнішньої допомоги на своєчасному етапі. Якщо по результатам об’єктивної оцінки така перспектива має місце, то відтворена самим підприємством санація має шанс на успіх.

2. Обумовлення концепції санації. Концепція відображає ідеологію втілювання припустимої санації, визначає її майбутні напрями та форми. В залежності від принципового підходу розрізняють оборонну та наступаючу концепцію втілювання санації підприємства.

Оборонна концепція санації направлена на скорочення об’ємів операційної та інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечує збалансованість грошових потоків на більш низькому об¢ємному їх рівні. Ця концепція передбачає залучення зовнішньої фінансової допомоги для відповідної реструктуризації підприємства, в процесі якої воно позбавляється від ряду виробничих структурних підрозділів, незавершених реальних інвестицій та інших видів активів в цілях фінансової стабілізації.

Наступаюча концепція санації направлена на диверсифікацію операційної та інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечує збільшення розміру чистого грошового потоку в наступному періоді за рахунок ефективності господарської діяльності. В цьому випадку зовнішня фінансова допомога та інші реорганізаційні заходи, що здійснюються в процесі санації, використовуються в цілях розширення асортименту конкурентноспроможної продукції, виходу на інші регіональні ринки, швидкого завершення початих реальних інвестиційних проектів. Наступаюча концепція санації не суперечить основним параметрам загальної стратегії економічного розвитку підприємства.

3. Визначення напрямків втілення санації. В залежності від масштабів кризового стану підприємства, ідентифікованих в процесі діагностики банкрутства, та прийнятої концепції санації розрізняють два основних напрямки її здійснення:

Санація підприємства, направлена на рефінансування його боргу. Така санація здійснюється зазвичай для допомоги підприємству в усуванні його неплатоспроможності, якщо його кризовий стан ідентифіковано як тимчасове та таке що не носить катастрофічний характер. Це направлення санації не змінює статус юридичної особи, де проводиться санація підприємства.

Санація підприємства, направлена на його реструктуризацію (реорганізацію). Така санація здійснюється при більш глибоких масштабах кризового фінансового стану підприємства та потребує втілення деяких реорганізаційних процедур, що забезпечують більш ефективні організаційні форми його господарської діяльності. Як правило, цей вид санації пов’язані з змінами статусу юридичної особи, де проводиться санація підприємства.

4. Вибір форми санації. Форма санації безпосередньо характеризує той механізм, за допомогою якого досягається її основні цілі. Ці форми визначаються в рамках конкретного направлення санації, обраного підприємством, з умовами особливостей його кризового стану.

Санація підприємства, направлена на рефінансування його боргу, може носити наступні основні форми:

• Дотації та субвенції за рахунок коштів бюджету
• Державне пільгове кредитування
• Державна гарантія комерційним банкам по кредитам, що видаються підприємствам де проводиться санація
• Цільовий банківський кредит
• Переказ боргу іншій юридичній особі
• Реструктуризація короткострокових кредитів в довгострокові
• Випуск облігацій та інших боргових цінних паперів під гарантію санатора
• Відстрочка погашення облігацій підприємства
• Списання санатором - кредитором частини боргу

Дотації та субвенції за рахунок  коштів бюджету. В такій формі сануються в основному державні підприємства (хоча законодавчо не заборонена державна фінансова підтримка підприємств та альтернативних форм власності). Ця форма санації пов’язана з наступними основними умовами: необхідністю забезпечення подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки; галузева та міжгалузева переорієнтація діяльності підприємства; втілювання антимонопольних заходів; з іншими цілями по ініціативі органів, уповноважених керувати державним майном.

Державне пільгове кредитування. Воно здійснюється, як правило, в такій же групі підприємств та при таких же умовах, що і в попередніх випадках. Відміною такої форми санації є лише зворотній характер не фінансових ресурсів, що надаються та значно більший пільговий режим кредитування в порівнянні з умовами фінансового ринку.

Державна гарантія комерційним  банкам по кредитам, що видається підприємству на якому проводиться санація. При відсутності у держави можливостей здійснювання пряме фінансування або кредитування сануємого підприємства, а також в випадках, якщо фінансова криза носить тимчасовий характер та може бути подолана підприємством при наданні йому фінансової допомоги, використовується дана форма санування раніше розглянутої категорії підприємства.

Цільовий банківський кредит. Така форма санації здійснюється, як правило, комерційним банком, що обслуговує підприємство, після ретельного аудиту останнього. Так як надання такого цільового санаційного кредиту має дуже високий рівень ризику, ставка процента звичайно досягає максимального рівня, використовуємого в кредитній політиці банка. Для здійснення контролю та допомоги підприємству комерційний банк при високому розмірі кредиту в списку умов санації може вимагати введення в склад його керівництва свого представника або уповноваженою особи.

Переказ боргу на іншу юридичну особу. Такою юридичною особою може бути будь-який господарюючий об’єкт, котрий побажав прийняти участь в санації підприємства-боржника. Умови такого переказу боргу обговорюються спеціальним договором. Але для цієї фірми рефінансування боргу потребує обов’язкової згоди кредитора (якщо кредитор не дає згоди на переказ боргу на іншу особу, то підприємство-боржник не може використовувати цю форму санації, так як це значило б односторонню зміну узгоджених умов кредитного договору). В випадку згоди кредитора на переказ боргу іншій особі, новий боржник має право висунути проти вимог кредитора всі його заперечення, основані на договірних відносинах між кредитором та першим боржником.

Реструктуризація короткострокових кредитів в довгострокові. Ця форма санації використовується звичайно тільки по фінансовим кредитам, де кредитором виступає комерційний банк, який здійснює обслуговування підприємства. В процесі такої форми реструктуризації боргу по довгостроковому кредиту значно збільшуються ставки відсотка.

Випуск облігацій та інших довгострокових цінних паперів під гарантію санатора. Така форма санації здійснюється, як правило, комерційним банком, що обслуговує підприємство, якщо по яким-небудь причинам надання йому прямого банківського кредиту або реструктуризація його боргу не можлива. В ролі гаранта-санатора може виступати та страхова компанія.

Відстрочка погашення облігацій  підприємства. Однією з необхідних умов такої форми санації є  відносно невисоке коло інвесторів, вклавши  свої кошти в облігації підприємства. Ці умови визначаються тим, що рішення про таку санації повинно бути прийнято великим інвестором – кредиторів даного підприємства по даному виду його боргового зобов’язання.

Списання санатором-кредитором частини  боргу. Ця форма санації підприємства приймається кредитором в тому випадку, якщо вимоги про повне погашення  боргу нереально та призведе підприємство до фінансового краху. Звичайно санація  в формі списання частини боргу  супроводжується угодою між кредитором та підприємством про інші формі  його компенсації на наступних етапах.

Санація підприємства, направлена на його реструктуризацію (реорганізацію), може носити наступні основні форми:

• Злиття. Така форма санації здійснюється шляхом об’єднання підприємства-боржника з іншим фінансово стійким підприємством. В результаті такого об’єднання підприємство-боржник втрачає свій самостійний юридичний статус. Розрізняють:
• горизонтальне злиття, в процесі якого об’єднуються підприємства однієї галузі;
• вертикальне злиття, яке об’єднує підприємства суміжних галузей (наприклад, виробників та споживачів);
• конгломератне злиття, в процесі котрого об’єднуються підприємства, не пов’язані між собою ні галузевими, ні технологічними особливостями.

Для підприємства - санатора збуджуючим мотивом цієї форми санації звичайно є досягнутий ефект синегризма (спільна  дія для досягнення загальної  мети), а для сануємого підприємства – можливість збереження робочих місць та направленості виробничої діяльності.

• Поглинання. Ця форма санації здійснюється шляхом придбання підприємства-боржника підприємством - санатором (для останнього це є однією з форм інвестицій – придбання цілісного майнового комплексу або основної частини його активів). Для санатора ефект поглинання також пов'язаний з синергізмом. Сануєме підприємство при поглинанні звичайно втрачає всій самостійний статус, хоча як юридична особа може зберегтися у вигляді дочірнього підприємств;
• Розділення. Така форма санації може бути використана для підприємств, здійснюючих багатогалузеву господарську (виробничу) діяльність. Ефект даної форми санації є в тому, що за рахунок значного скорочення загальногосподарського управлінського апарата, невиробничих та допоміжних служб значно скорочується сума постійних витрат, в зв’язку з чим за рахунок ефекту операційного лівериджа кожний новий виділений підрозділ швидше може досягти моменту беззбитковості своєї діяльності. Виділені в процесі розділення підприємства отримують статус нової юридичної особи, а майнові права та обов’язки переходять до кожного з них на основі розподільчого балансу;
• Перетворення в відкрите акціонерне товариство. Така форма санації, що здійснюється по ініціативі групи засновників, дозволяє істотно розширити фінансові можливості підприємства, забезпечити шляхи його виходу з кризи та дати новий імпульс його економічного розвитку. Умовами такої санації виступає необхідність забезпечення засновниками мінімального розміру статутного фонду, встановленого законодавством.
• Передача в оренду. Ця форм<span class="Body_0020Text_0020Indent__Char" style=" font-si