Земельне оподаткування в Україні

     Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам та організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку.

     Податок за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25% від суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин 1 та 2 цієї статті1.

     Ставки  земельного податку застосовують з  урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про  Державний бюджет України на відповідний  рік.

     Закон України «Про плату за землю» регламентує  також ставки земельного податку  для земель різного цільового  призначення, які розташовані за межами населених пунктів.

     Так, підприємства промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення справляють земельний податок з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, за винятком земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

     Податок за земельні ділянки, надані на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, за винятком земельних ділянок сільськогосподарського використання, справляється у розмірі 50% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

     Податок за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, за винятком земель сільськогосподарського використання, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством. Виняток становлять земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, за які податок справляється у розмірі 0,3% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

     Податок за земельні ділянки, надані на землях водного фонду, за винятком земельних ділянок сільськогосподарського використання, справляється у розмірі 0,3% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

     Грошова оцінка земельних ділянок проводиться Держкомземом за методиками, затвердженими Кабінетом Міністрів України1. У зв'язку з інфляційними процесами в економіці держави грошова оцінка земельних ділянок щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджує Кабінет Міністрів України.

     Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за рентним доходом, який формується залежно від якості, місця розташування та економічної оцінки земель. В основу розрахунку грошової оцінки земель покладено рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земельних ділянок.

     В основі грошової оцінки земель житлової та громадської забудови лежить капіталізація рентного доходу, яка виникає внаслідок місцезнаходження населеного пункту у загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва і розселення, освоєння та облаштування його території і якості земель з урахуванням природно-кліматичних і інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

     В основу грошової оцінки несільськогосподарських земель, які розташовані за межами населених пунктів, покладено капіталізований рентний доход, що залежить від їх функціонального використання або нормативного середньорічного економічного ефекту, який утворюється внаслідок використання відповідних земельних ділянок.

     Залежно від призначення і порядку  проведення грошова оцінка земельних  ділянок може бути нормативною та експертною.

     Нормативна  грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель тощо.

     Експертна грошова оцінка землі застосовується при встановленні імовірної ціни купівлі (продажу) окремих земельних ділянок незалежно від типу їх використання та категорії ґрунтів.

     Експертна грошова оцінка земельних угідь, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється Держкомземом і його органами на місцях, а земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, — експертами на договірних засадах. Проведення експертної грошової оцінки відбувається у такій послідовності: обстеження земельної ділянки та вивчення ситуації на ринку землі; визначення виду вартості земельної ділянки відповідно до умов угоди; складання завдання на оцінку та укладання договору про оцінку; збирання, оброблення та аналіз вихідних даних, необхідних для проведення оцінки; визначення найефективнішого використання земельної ділянки; вибір та обґрунтування методичних підходів; визначення вартості земельної ділянки за обраними методичними підходами та формулювання остаточного висновку; складання звіту про оцінку.

     Експертна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється на основі методики проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок.

     Строк сплати плати за землю та порядок  її зарахування до бюджетів

     Власники  землі та землекористувачі сплачують  плату за землю з дня виникнення права власності або права  користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводиться щороку до 1 травня.

       Податок фізичними особами сплачується  протягом 60 днів з дня вручення  податкового повідомлення – рішення.

     Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватись через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про  приймання податкових платежів.

     Власник нежилого приміщення (його частини) у  багатоквартирному жилому будинку  сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами), з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території, з  дати державної реєстрації права  власності на нерухоме майно. 

     Плата за землю зараховується до відповідних  місцевих бюджетів у порядку, визначеному  Бюджетним кодексом України для  плати за землю. 

     5.Пільги щодо плати за землю  

     Відповідно до ст. 12 Закону України «Про плату за землю» встановлено низку пільг щодо плати за землю. Пільгове земельне оподаткування пов'язане із звільненням носія земельних прав від обов'язку сплачувати земельний податок. Аналіз Закону України «Про плату за землю» свідчить, що пільгове земельне оподаткування може носити як постійний, так і тимчасовий характер. У першому випадку встановлена законом пільга діє безстрокове, тобто постійно, у другому — на строк, визначений законом.

     Закон, надаючи пільги певним власникам земельних ділянок і землекористувачам, розрізняє серед цих пільговиків громадян та юридичних осіб. До складу громадян, які звільняються від земельного податку, відносяться інваліди І і II груп, громадяни, які виховують трьох і більше дітей, громадяни, члени сімей яких проходять строкову військову службу (на весь строк служби), пенсіонери, громадяни, які користуються пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», громадяни, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У цих випадках звільнення від земельного податку стосується лише земельних ділянок, площа яких не перевищує граничних норм, встановлених ЗК України.

     При звільненні від земельного податку  юридичних осіб законодавець за основу приймає різні критерії. Так, з урахуванням соціально-економічних чинників від земельного податку звільняються заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (органи державної влади та місцевого самоврядування, органи прокуратури та ін.), вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення та ін., вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ; установи, організації та підприємства, що віднесені до відання Національної академії наук України та деякі інші.

     Звільняються  від земельного податку юридичні особи, які використовують земельні ділянки із земель, що особливо охороняються. Йдеться про заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятники природи, заповідні урочища та парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва.

     Звільнення  від земельного податку стосується певних земель, які названі в Законі «Про плату за землю». Йдеться, зокрема, про сільськогосподарські угіддя зон радіоактивного забруднення територій, визначених ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зон відчуження, безумовного — обов'язкового — відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю); хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства; землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння та деякі інші.

     Тимчасове звільнення від земельного податку  на строки, вказані у відповідних  нормативних актах, встановлене законом як стимулюючий захід щодо державної підтримки підприємств певної галузі промисловості (літакобудівної, суднобудівної та ін.), для суб'єктів спеціальних економічних зон на перед функціонування таких зон (наприклад, спеціальні економічні зони: «Яворів», «Славутич», «Азов», «Донецьк», «Миколаїв» та ін.), для суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують у встановленому законом порядку інвестиційні проекти та ін.

     Верховна  Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати такі пільги щодо плати  за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку  лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів. 

       Пільги щодо сплати податку для фізичних осіб 

     Від сплати податку звільняються:  інваліди першої і другої групи;  фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;  пенсіонери (за віком);  ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”;  фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 

       Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

     - для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

     - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - 0,1 гектара; 

     - для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,1 гектара;

     -  для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

     -  для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

       Нарахування фізичним особам  сум податку проводиться органами  державної податкової служби, які  видають платникові до 1 липня  поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку.

     У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього  року до початку того місяця, в якому  він втратив право власності  на зазначену земельну ділянку, а  новим власником — починаючи  з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

     У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення  новому власнику після отримання  інформації про перехід права  власності.

       За земельну ділянку, на якій  розташована будівля, що перебуває  у спільній власності кількох  юридичних або фізичних осіб, податок нараховується, з урахуванням  прибудинкової території, кожному  з таких осіб: