В зв’язку з відсутністю зубів
у птиці вона ковтає корм не пережованим.
В ротовій порожнині за короткий проміжок
часу корм зволожується слиною багатою
на муцин і по стравоходу поступає в зоб
(у гусей і качок замість зобу у верхній
частині стравоходу є розширення). Якщо
птиця голодна, то корм минає зоб і поступає
зразу в залозистий і мускульний шлунок.
Як правило, корм в зобі затримується,
змішується з водою, пом’якшується, під
дією амілази слини, бактеріальних і ферментативних
процесів здійснюється гідроліз крохмалю.
Зоб регулює поступання корму в шлунки.
Сухий і багатий клітковиною корм довше
затримується в зобі, ніж вологий. В шлунках
корм піддається механічній, біологічній
і хімічній дії. В залозистому шлунку корм
змішується з шлунковим соком, який містить
Hcl і фермент пепсин і таким чином, білки
корму розщеплюються до пептонів. В мускульному
шлунку за рахунок постійних скорочень
його іде постійне перемішування і розтирання
корму. Цьому значно сприяє гравій і інші
речовини, які там є. Вони в деякій мірі
виконують роль зубів. Переповнення мускульного
шлунку кормами багатими на клітковину,
особливо у молодняку в першу декаду життя,
рефлекторно припиняє евакувацію його
із зобу. Тому молодняк може дуже швидко
схуднути і загинути від виснаження при
наповненому зобі. Тому молодняку в ранньому
віці необхідно згодовувати корми без
плівки і забезпечують гравієм, без якого
перетравність корму, особливо зеленої
маси і трав’яного борошна і цілого зерна
знижується на 20-30%.
Кормова маса (хімус) окремими порціями
далі поступає в дванадцятипалу кишку,
потім в інші відділи тонкого кишечникаа,
де піддаються дії жовчі і травних соків
підшлункової залози. В сокові підшлункової
залози містяться ферменти: амілаза, протеолітичні
– трепсин і ерипсин, ліполітичні – ліпаза,
які діють строго специфічно, розщеплюючи
вуглеводи до глюкози, білки до амінокислот
і жири до гліцерину і жирних кислот. Важлива
роль печінки в травленні у птиці, яка
активує ферменти, особливо ліпазу, емульгує
жири, що сприяє кращому його засвоєнні.
Залози тонкого кишечнику виділяють сік,
який містить ферменти ситерохіназу, ерипсин,
амілазу і мальтозу. Тут проходить заключна
фаза травлення, звільняються мінеральні
речовини і вітаміни, які всмоктуються
в кров без додаткової підготовки. На початку
товстого кишечника відкриваються два
отвори сліпих відростків, фізіологічна
роль яких досить суттєва.
Мікрофлора, яка населяє сліпі відростки,
створює ферменти, здатні розщеплювати
клітковину хімусу (від 10 до 30%). Таких ферментів
в інших травних соках немає. Крім того,
мікрофлора синтезує вітамін В12 і К. Однак
із-за низького всмоктування в сліпих
відростках і взагалі в товстому кишечнику,
віт.В12 мало збагачує корм, його ефективність
проявляється при повторному зкльовуванні
птицею помету (капрофагія). Неперетравлені
залишки крму по прямій кишці поступають
в клоаку, куди відкриваються два сечопротоки.
В клоаці вода із сечі знову всмоктується,
а залишок сечі змішується з клаом і виділяється
назовні у вигляді помету.
У птиці травний тракт короткий порівнюючи
із довжиною тіла (лише в 7 разів довше
тіла), тоді як у жуйних і свиней в 25-30 разів.
Тому корм довго в ШКТ не затримується.
Так, у курчат 10 дневного віку корм проходить
травний тракт за 2-2 год. 40 хв., у 20 дн. –
за 1,5-2 год., у 70-90 денних – за 3-4 години.
Поживні речовини комбікормів перетравлюються
значно швидше, ніж цілого зерна.
Коефіцієнти перетравності поживних речовин
нижчі, ніж у інших видів тварин. У них
нижче (за виключенням гусей) менша перетравність
органічної речовини, особливо клітковини
(10-30%), протеїн – 80-90 і досить добре жир
– 85-95%.
Птиця відрізняється інтенсивним обміном
речовин. Жива маса їх збільшується за
4-6 міс. у 17-20 разів. Висока рухливість птиці
і більш висока температура тіла порівнюючи
з іншими тваринами – 41-42 0С. У птиці обмежені
запаси поживних речовин, тому неповноцінна
годівля проявляється дуже швидко і в
тяжкій формі.
В зв’язку з інтенсивним ростом і
|