Насінництво

Найбільша кількість  азоту і фосфору з неудобреного грунту поглинається озимою пшеницею в період між кущінням і молочним станом зернівки.

Знаючи потреби  озимої пшениці в поживних речовинах  у різні фази її росту і розвитку, можна більш правильно підійти  до застосування добрив у залежності від біологічних особливостей рослин.

Фази  розвитку і критичні періоди в житті  рослин

Нормальний життєвий цикл озимих культур, як усіх вищих  рослин, складається з ряду періодів, що характеризуються якісними змінами  біохімічних реакцій, фізіологічних  функцій і органовідбудовувальна  процесів. У розвитку рослин можна  виділити два основних періоди: формування вегетативних органів-коренів, стеблів, листів; утворення генеративних органів-суцвіть, квіток, і органів розмноження-плодів і насіня. Органогенез-формування органів  рослин у їх ембріональному зародковому  стані.

Фенофази-зовнішні морфологічні зміни органів рослин, що сформувалися.

Стадії розвитку-якісно переломні етапи в ході розвитку організму.

1. Етап органогенезу- проростання насіння, сходи, диференціація  і ріст зародкових органів.  У основи конуса наростання  з'являються зародкові листи.

У природних умовах найбільше дружне і повне проростання  насіння і поява сходів озимої пшениці спостерігаються, коли вологість  грунту знаходиться на рівні 60-70% повної польовий вологоємності, а температура  повітря утримується на рівні 14-18 . При цьому тривалість періоду  сівба-сходи складає 6-8 днів, а польова  схожість насіння досягає максимального  розміру [8]. У фазі першого листа-початку  сходів розвивається головний паросток і закладаються бруньки бічних паростків  у пазухах зародкових листів. При  прорості насіння рушає в ріст головний зародковий корінець. Озима  пшениця частіше усього має три  зародкових корені. Вчасно появи сходів зародкові корені досягають у  довжину 13-14 см. У цей період визначається початкова густота рослин.

II Етап (третій лист, початок кущіння)-формування вегетативної  сфери (вузлів і междоузлий  стебла, зародкових листів). З бруньок  розвиваються пагони. Йде розвиток  вузлових (вторинних) коренів. Добовий  приріст кореневої системи досягає  1,5- 1,7 см.

Озимі зернові культури в оптимальних умовах кустяться  переважно восени. Тільки 20-25% паростків  утвориться навесні.

Тривалість фази 35-40 днів.

Найбільше зимостійкі і продуктивні рослини пшениці, у яких до настання зими утвориться 3- 4 паростка не більш. Для цього необхідно 50- 60 днів при сумі активних температур 520-670 С.

III етап (фаза кущіння). Відбувається витягування і сегментація  конуса нарощування зачаточної  осі колоса. Йде кущіння: в озимої  пшениці восени і навесні.

З початком кущіння  утворяться вторинні (узлові) корені. Якщо рослина залишається без вторинних  коренів, то врожайність зменшується  на 30-40% можливого розміру. На цьому етапі рослини інтенсивно споживають поживні речовини з грунту.

IV етап (початок фази  виходу в трубку) практично визначають, прощупуючи перший стеблевой  вузол, що знаходиться на висоті 2-3 см від поверхні грунту.

Це критичний період для озимих по забеспеченності вологою  і живленням, оскільки в цей час  формуються колосові бугорки, від чого залежить кількість колосків у колосі.

Ростуть нижні міжвузля, добовий приріст коренів збільшується до 2,5-3 см. Ріст коренів у довжину продовжує випереджати ріст надземних органів.

Підживлення забезпечує виживання колосонісних одночасно  розвинених стеблів.

V етап (фаза виходу  в трубку) характеризується початком  утворення і диференціації квіток, йде закладання тичинок, маточок  і покривних органів квітки. Фенологічною  ознакою є поява другого стеблевого  вузла.

На цьому етапі  остаточно визначається потенційно можлива для сорту кількість  квіток у колосках. Продовжується  стеблування.

VI етап- формування  пилкових мішків і зав'язі маточки.  Відбувається ріст тичинок, маточки  і покривних органів квітки. Посилено  ростуть середні межвузля. Останній  лист згорнутий у трубку, колос  у піхві листа набубнявівший.

VII етап- завершення  процесу формування пилку. Посилюється  ріст тичинкових ниток, на рильце  витягаються волоски. Починається  інтенсивний ріст верхніх міжвузлів.

На цьому етапі  визначається ступінь шпаруватості колосу. Чим нижче інтенсивність  освітлення, тим більше пухким буде колос. Пряме сонячне освітлення, висока температура, сухість грунту і повітря призводять до формування щільного колоса. IV-VII етапи органогенезу відповідають фазі виходу в трубку.

VIII етап (фаза колосіння). Дозрівання пилкових зерен і  зародкового мішка. Завершується  формування всіх органів колоса. Всі колоси вийшли з пазух  листа. Посилено росте самий  довгий міжвузел.

На VIII етапі своєчасна  азотна підгодівля забезпечує формування крупного зерна високої якості.

IX етап (фаза цвітіння)-цвітіння, запилення і запліднення.

Цвітіння при сприятливих  погодних умовах наступає через 6-7 днів після колосіння. Припиняється наростання надземної маси.

Етап поділяє життя  рослини на два періоди-вегетативний і репродуктивний.

Х етап- формуються зернівки. До кінця періоду в нормальних умовах зернівки досягають типових  для кожного сорту форм і розмірів за довжиною. Ріст міжвузлів стебла припиняється.

XI етап-фаза молочного  стану-накопичення поживних речовин  у зернівках; відбувається їх  ріст у товщину і ширину. Вміст  зерна має консистенцію рясного  клейкого молока.

XII етап (фаза воскової  і повної спілості)- накопичені  в зернах поживні речовини  перетворюються в запасні, ріст  зернівок припиняється.

Зерно твердіє, має  воскообразну консистенцію, посилюються  процеси синтезу. Потім зерно  висихає, уміст води зменшується  до 14-18%, наступає період фізіологічного спочинку.